Ухвала

від 10.01.2023 по справі 461/1437/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

10 січня 2023 року

м. Київ

справа № 461/1437/21

провадження № 61-12672ск22

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 08 лютого 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області, комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня», комунального некомерційного підприємства «Пустомитівська центральна районна лікарня» про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними діями та рішеннями, що призвели до значного ушкодження здоров`я,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області (далі - ГУ НП у Львівській області), комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» (далі - КНП ЛОР «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня»), комунального некомерційного підприємства «Пустомитівська центральна районна лікарня» (далі - КНП «Пустомитівська центральна районна лікарня»), в якому просила суд стягнути:

- з ГУ НП у Львівській області -100 мінімальних заробітних плат України, що становило 600 000,00 грн;

- з КНП ЛОР «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» - 100 мінімальних заробітних плат України, що становило 600 000,00 грн;

- з КНП «Пустомитівська центральна районна лікарня» - 100 мінімальних заробітних плат України, що становило 600 000,00 грн.

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 24 травня 2021 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ГУ НП у Львівській області, КНП ЛОР «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня», КНП «Пустомитівська центральна районна лікарня» про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними діями та рішеннями, що призвели до значного ушкодження здоров`я, відмовлено

Судові витрати залишено за позивачем.

Постановою Львівського апеляційного суду від 08 лютого 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Галицького районного суду м. Львова від 24 травня 2021 року скасовано та ухвалено у справі нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до ГУ НП у Львівській області, КНП ЛОР «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня», КНП «Пустомитівська центральна районна лікарня» про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними діями та рішеннями, що призвели до значного ушкодження здоров`я, задоволено частково.

Стягнуто з ГУ НП у Львівській області на користь ОСОБА_1 12 000,00 грн для відшкодування завданої їй моральної шкоди.

Стягнуто з КНП ЛОР «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» на користь ОСОБА_1 12 000,00 грн для відшкодування завданої їй моральної шкоди.

Стягнуто з КНП «Пустомитівська центральна районна лікарня» на користь ОСОБА_1 12 000,00грн для відшкодування завданої їй моральної шкоди.

У задоволенні решти позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 17 листопада 2022 року касаційні скарги КНП «Пустомитівська центральна районна лікарня» та КНП ЛОР «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» залишено без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного суду від 08 лютого 2022 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до КНП ЛОР «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» та КНП «Пустомитівська центральна районна лікарня» залишено без змін.

14 грудня 2022 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Львівського апеляційного суду від 08 лютого 2022 року (надійшла до суду 19 грудня

2022 року), в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просила скасувати або змінити оскаржуване судове рішення в частині розміру моральної шкоди та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду

від 22 грудня 2022 року поновлено ОСОБА_1 строк для подачі касаційної скарги, однак касаційну скаргу залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків, а саме запропоновано надати суду уточнену редакцію касаційної скарги з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження, передбачену (передбачені) частиною другою статті 389 ЦПК України та надіслати копії уточненої редакції касаційної скарги

і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи. Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.

02 січня 2023 року до Верховного Суду, на усунення недоліків, вказаних

в ухвалі Верховного Суду від 22 грудня 2022 року, надійшла уточнена редакція касаційної скарги.

В уточненій касаційній скарзі заявник зазначає, що підставою касаційного оскарження є необхідність відступлення від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 17 листопада 2022 року по цій же справі.

Однак, вказане не є підставою касаційного оскарження, оскільки заявник заявляє свою незгоду з постановою Верховного Суду у цій же справі (тобто у цих же правовідносинах), тоді як пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України передбачає мотивоване обґрунтування скаржником необхідності відступлення від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

Тобто, мається на увазі висновок, викладений у постанові Верховного Суду, про застосування норми права у подібних правовідносинах (у іншій справі).

Також, заявником в уточненій касаційній скарзі процитовано норму закону, а саме: частину другу статті 389 ЦПК України та пункт 5 частини першої статті 411 ЦПК України, без зазначення конкретних підстав касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції, яку заявник просить скасувати або змінити.

Верховний Суд звертає увагу заявника на те, що просте цитування норми закону: частини другої статті 389 ЦПК України та пункту 5 частини першої статті 411 ЦПК України, не може бути прийняте касаційним судом як підстава касаційного оскарження, оскільки воно є загальним та не відповідає вимогам, викладених у ЦПК України, зокрема, не містить:

- ні посилань на конкретні постанови Верховного Суду, висновків яких не врахував суд апеляційної інстанції під час розгляду справи;

- ні вмотиваних обґрунтувань необхідності відступлення від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у конкретній постанові Верховного Суду;

- ні посилання на те, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, із зазначенням, якої саме норми права та у яких, на думку заявника, подібних правовідносинах.

Крім того, посилаючись як на підставу касаційного оскарження на пункт 5 частини першої статті 411 ЦПК України, заявник при цьому не вказує, що справу було розглянуто апеляційним судом за її відсутності, і що вона не була повідомлена про дату судового засідання.

Більше того, з оскаржуваної постанови Львівського апеляційного суду від 08 лютого 2022 року вбачається, що позивач ОСОБА_1 особисто приймала участь у судовому засіданні 08 лютого 2022 року та надавала пояснення.

За вказаних обставин, посилання заявника на пункт 5 частини першої статті 411 ЦПК України є некоректним.

Відповідно до частини третьої статті 185, частини другої статті 393 ЦПК України, у разі невиконання вимог ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху, касаційна скарга вважається неподаною та повертається заявникові.

Оскільки станом на 10 січня 2023 року вимоги, викладені в ухвалі Верховного Суду від 22 грудня 2022 року, не виконані, що перешкоджає Верховному Суду вирішити питання про відкриття касаційного провадження, тому касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає визнанню неподаною та поверненню заявнику.

Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню

із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 08 лютого 2022 року вважати неподаною та повернути заявнику.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Г. В. Коломієць