Постанова

від 06.12.2022 по справі 357/7036/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи: 357/7036/21 Головуючий у суді першої інстанції: Бондаренко О.В.

Номер провадження: 22-ц/824/9823/2022 Доповідач у суді апеляційної інстанції: Коцюрба О.П.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2022 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Коцюрби О.П.,

суддів: Білич І.М., Слюсар Т.А.,

при секретарі - Качалабі О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Базюченко Анатолій Олексійович, на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28 липня 2022 року про відмову ухвалити додаткове рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: приватний нотаріус Рокитнянського нотаріального округу Скоробагатько Валентина Данилівна, про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю, -

В С Т А Н О В И В:

В Білоцерківський міськрайонний суд Київської області звернулась ОСОБА_2 (далі - позивач) з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), третя особа: приватний нотаріус Рокитнянського нотаріального округу Скоробагатько В.Д., про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю, у якому просила в судовому порядку встановити факт, що вона та ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживали однією сім`єю, як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу в період з 07 січня 2016 року по 09 лютого 2021 року; визнати майно, що належало померлому ОСОБА_3 спільною сумісною власністю та визнати за нею право власності на 1/2 частину житлового будинку з відповідною частиною господарських та побутових будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 , та право власності на 1/2 частину транспортного засобу марки «SKODA OCTAVIA TOUR», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2008 року випуску.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області 13 липня 2022 року позовну заяву ОСОБА_2 задоволено частково.

Встановлено факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу, в період з лютого 2020 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 . У задоволені решти вимог відмовлено.

Питання відшкодування позивачем судових витрат понесених відповідачем на професійну правничу допомогу при розгляді справи судом першої інстанції не розглядалось.

В подальшому, 15 липня 2022 року представник відповідача ОСОБА_1 , адвокат Базюченко А.О., подав до суду першої інстанції заяву про ухвалення додаткового рішення у справі щодо відшкодування судових витрат на професійну правову допомогу на загальну суму 15 000,00 грн.

Вимоги заяви обґрунтовував тим, що відповідно до рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 липня 2022 року у даній справі, позов ОСОБА_2 задоволено частково, а саме, встановлено факт спільного проживання позивача з ОСОБА_3 однією сім`ю з 2020 року по 2021 рік, в задоволенні інших позовних вимог відмовлено. При ухваленні вказаного рішення, судом не було вирішено питання щодо стягнення судових витрат на правову допомогу.

Вказав, що при подачі відзиву на позовну заяву, представником відповідача заявлялося про стягнення витрат на правову допомогу в сумі 10 000 грн., також, суду був наданий попередній (орієнтовний) розрахунок витрат при наданні правової допомоги, надана копія договору № 12/08/2021 про надання правової допомоги від 12 серпня 2021 року та ордер.

Згідно з п. 4.1. Договору про надання правової допомоги за № 12/08/2021 від 12 серпня 2021 року отримання винагороди адвокатом за надання правової допомоги відбувається у формі гонорару 10 000 грн. та згідно п. 4.3. Договору за надання правової допомоги, відповідно до даного договору, клієнт авансовано сплачує адвокату гонорар у фіксованій сумі до домовленості сторін. Крім цього, сторони можуть домовитися про додатковий гонорар (премію), якщо для клієнта прийнято позитивне рішення. Позитивним результатом вважається також закінчення справи мировою угодою та залишення справи без розгляду за заявою іншої сторони у справі.

Оскільки суд, задовольнив лише вимогу позивача щодо проживання однією сім`єю, без укладання шлюбу, а у інших відмовив, то це є позитивним рішенням для відповідача, а тому, Додатковою угодою до Договору про надання правової допомоги № 12/08/2021 від 14 липня 2022 року було погоджено між сторонами внести зміни в пункт 4.1. Договору про виплату додаткового гонорару в сумі 5 000 (п`ять тисяч) грн. відповідно до п. 4.3. Договору.

Також, посилався на те, що питання, щодо виплати додаткового гонорару (успіху) було предметом розгляду Великою Палатою Верховного Суду у справі № 904/4507/18 в постанові від 12 травня 2020 року. Велика Палата Верховного Суду зазначила, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару, можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений, лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю. Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання.

Відповідно до Акту виконаних робіт від 14 липня 2022 року, сторонами погоджено виконання таких робіт: складання, збирання доказів, подання відзиву на позов з відповідними доказами, пояснень та інших процесуальних документів, проведення допиту свідків, представництво та участь у судових засіданнях при розгляді даної цивільної справи, в зв`язку з чим гонорар оцінювався в сумі 10 000,00 грн. Додатковою угодою № 1 до договору про надання правової допомоги № 12/08/2021 від 14 липня 2022 року між сторонами було погоджено угоду про виплату додаткового гонорару в сумі 5 000,00 грн., що підтверджується п. 4.3. Договору. На виконання зазначеного Договору про надання правової допомоги № 12/08/2021 та додаткової угоди № 1, клієнтом 12 серпня 2021 року оплачено адвокату гонорар в сумі 10 000 грн. та 14 липня 2022 року додатковий гонорар в сумі 5 000,00 грн., що вбачається з довідки про отримання готівкових коштів. За таких обставин, просив стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в сумі 15 000 грн. пропорційно до задоволеного позову.

Представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Єфремова І.І., 22 липня 2022 року подала до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області заперечення щодо заяви, про ухвалення у справі додаткового рішення, обґрунтовуючи їх тим, що відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Звернула увагу суду на ту обставину, що згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Цивільним процесуальним кодексом України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Крім того, посилалась на те, що законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, який не може діяти на користь будь-якої із сторін. У наданому акті виконаних робіт визначені загальні дії адвоката. Однак, декілька судових засідань не відбувалось у зв`язку із запровадженням карантинних обмежень та введенням воєнного стану в Україні. Таким чином, дії адвоката були зумовлені об`єктивними обставинами. Позивач, на даний час, в умовах воєнного стану має обмежені можливості щодо отримання доходів і самостійно виховує і забезпечує малолітню дитину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка залишилась без батька.

З огляду на вище викладене, зазначає, що вимоги про стягнення з позивача витрат на правову допомогу в сумі 15 000 грн. є несправедливими і значно завищеними, тому відшкодування витрат на правничу допомогу можливе в обсязі 2 000 грн.

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28 липня 2022 року у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Базюченка А.О., про ухвалення додаткового рішення у справі відмовлено.

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Базюченко А.О., оскаржила її в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі, посилалась на те, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали було необґрунтовано відмовлено в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення через неправильну оцінку доказів, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Висновок суду про те, що відповідачем ОСОБА_1 та її представником - адвокатом Базюченко А.О., не було подано відповідну заяву про те, що ним будуть надані докази щодо понесених витрат на правову допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення по суті спору, що передбачено ч. 8 ст. 141 ЦПК України є помилковим, так як її представником при поданні до суду доказів щодо предмета позову та у наданих поясненнях на позовні вимоги позивача була озвучена заява про стягнення коштів на правову допомогу в сумі 10 000 грн., а не орієнтовану суму, на яку посилається суд, більше того вимога про стягнення коштів на правову допомогу зазначена у відзиві на позов, що був зареєстрований судом.

Апелянт вважає, що представником відповідача, були проведені роботи, щодо збору доказів на позов, надано обґрунтований відзив на позов, надавалися докази у вигляді боргових розписок, відомостей ЄДРПОУ, фотографії, чеки, були подані суду клопотання про витребовування доказів, заслухані сторони, допитані свідки за клопотанням сторін.

Посилаючись на вказані обставини, просила ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28 липня 2022 року скасувати та ухвалити рішення про задоволення заяви про стягнення витрат на правову допомогу.

Наданим процесуальним законом правом подати відзив на апеляційну скаргу, учасники справи не скористалися.

Суд апеляційної інстанції, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Постановлюючи оскаржувану ухвалу про відмову представнику ОСОБА_1 - адвокату Базюченко А.О., у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення у справі, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області своє рішення мотивував тим, що відповідачем ОСОБА_1 та її представником, адвокатом Базюченко А.О., не було подано відповідну заяву про те, що ними будуть надані докази щодо понесених витрат на правову допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення по суті спору, що передбачено ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Даний перелік підстав для ухвалення додаткового рішення є вичерпним.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_1 , у якому просила в судовому порядку встановити факт, що вона та ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживали однією сім`єю, як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу в період з 07 січня 2016 року по 09 лютого 2021 року; визнати майно, що належало померлому ОСОБА_3 спільною сумісною власністю та визнати за нею право власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 , та право власності на 1/2 частину транспортного засобу марки «SKODA OCTAVIA TOUR», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2008 року випуску.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області 13 липня 2022 року позовну заяву ОСОБА_2 задоволено частково.

Встановлено факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу, в період з лютого 2020 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 . У задоволені решти вимог відмовлено.

Питання відшкодування позивачем судових витрат понесених відповідачем на професійну правничу допомогу при ухваленні судового рішення судом не розглядалось.

Як роз`яснено у п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбаченихЦПК; воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. При порушенні питання про ухвалення додаткового рішення з інших підстав, суд ухвалою відмовляє в задоволенні заяви. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено (ч. 5 ст. 270 ЦПК України).

Із змісту заяви про ухвалення додаткового рішення вбачається, що при ухваленні Білоцерківським міськрайонним судом Київської області 13 липня 2022 року судового рішення у даній справі, суд першої інстанції не вирішив питання, щодо стягнення з позивача на користь відповідача ОСОБА_1 судових втрат на правову допомогу адвоката.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

З матеріалів справи вбачається, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які поніс та очікує понести відповідач було наведено у відзиві на позовну заяву (том1 а.с. 136-166), тобто, до закінчення судових дебатів. При цьому, заяву про ухвалення додаткового рішення із доказами понесених витрат подано до суду першої інстанції 15 липня 2022 року (том 2 а.с. 151-162), тобто, у п`ятиденний строк після ухвалення судового рішення. Отже, відповідач виконав вимоги ч. 8 ст. 141 ЦПК України щодо порядку та строків подання даної заяви.

Відповідно до положень ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Судові витрати на правничу допомогу це фактично понесені стороною і документально підтверджені витрати, пов`язані з наданням цій стороні правової допомоги адвокатом або іншим спеціалістом в галузі права при вирішенні цивільної справи в розумному розмірі з урахуванням витраченого адвокатом часу.

Згідно з ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони.

Частиною 3 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат, учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За правилами ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи, витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, на користь якої ухвалене рішення, за рахунок іншої сторони. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин, суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі № 814/698/16.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі відмови в позові - на позивача.

На підтвердження розміру понесених ОСОБА_1 витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, в матеріалах справи містяться: копія договору про надання правової допомоги № 12/08/2021 від 12 серпня 2021 року (том. 2 а.с. 155-156), копія додаткової угоди № 1 до договору про надання правової допомоги № 12/08/2021 від 14 липня 2022 року (том 2 а.с. 157), копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю (том 2 а.с. 158), копія ордеру серії АІ № 1142967 від 17 серпня 2021 року про надання правничої допомоги ОСОБА_1 у Білоцерківському міськрайонному суді Київської області адвокатом Бзюченком А.О. (том 2 а.с. 159), копія акту виконаних робіт від 14 липня 2022 року до договору про надання правової допомоги (том 1 а.с. 160-162).

При цьому, суд апеляційної інстанції, вирішуючи питання щодо розподілу витрат, понесених ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу, приходить до висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у додатковій постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 753/15687/15.

З матеріалів справи вбачається, що адвокат Базюченко А.О. підготував та подав до суду відзив на позовну заяву, звертався з клопотаннями в інтересах та від імені ОСОБА_1 , брав участь у судових засіданнях в суді першої інстанції.

Аналізуючи вказані обставини, колегія суддів приходить до висновку про те, що Білоцерківський міськрайонний суд Київської області на зазначене уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про відмову представнику ОСОБА_1 - адвокату Базюченку А.О. у задоволенні заяви про ухвалення у справі додаткового рішення про стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу.

При цьому, суд приймає до уваги те, що предметом позову позивача є встановлення факту проживання однією своєю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю, а також те, що позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.

На підставі викладеного, враховуючи заперечення позивача щодо розміру витрат на правову допомогу, а також те, що ОСОБА_2 самостійно виховує і забезпечує малолітню дитину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , колегія суддів приходить до висновку, що зазначений адвокатом Базюченком А.О. розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 15 000 грн. є завищеним, належним чином не обґрунтованим та становить надмірний тягар для ОСОБА_5 , що суперечить принципу розподілу судових витрат їх співмірності та розумності.

Тому їх розмір необхідно зменшити та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені відповідачем у даній справі витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 грн.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28 липня 2022 року- скасуванню з прийняттям у справі постанови про часткове задоволення заяви представника ОСОБА_6 - адвоката Базюченко А.О. про ухвалення додаткового рішення щодорозподілу витрат на правову допомогу.

Керуючись ст.ст. 141, 365, 367, 369, 374, 376, 381 - 384 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Базюченко Анатолій Олексійович, задовольнити частково.

Ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28 липня 2022 року скасувати.

Прийняти у справі постанову, якою заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Базюченка Анатолія Олексійовича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: приватний нотаріус Рокитнянського нотаріального округу Скоробагатько Валентина Данилівна, про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) витрати на правову допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) гривень.

В задоволенні решти вимог заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Базюченка Анатолія Олексійовича про ухвалення додаткового рішення - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: О.П. Коцюрба

Судді: І.М. Білич

Т.А. Слюсар