Ухвала

від 21.12.2022 по справі 761/30032/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №761/30032/18 Головуючий в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Провадження №11-кп/824/4157/2022 Доповідач: ОСОБА_2

Категорія: ч.1 ст.366 КК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2022 року. Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

за участю

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

обвинуваченої ОСОБА_8 ,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_9 на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 12 вересня 2022 року, яким

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку м. Рига Литовської Республіки, громадянку України, з вищою освітою, не працевлаштовану, зареєстровану та проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судиму, -

визнано невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України та виправдано, у зв`язку з недоведеністю, що в її діянні є склад вказаного кримінального правопорушення.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні віднесено за рахунок держави.

Речові докази залишено при матеріалах кримінального провадження.

Відповідно до висунутого обвинувачення, ОСОБА_8 органом досудового розслідування обвинувачується у внесенні до офіційного документу завідомо неправдивих відомостей, з огляду на наступне.

У невстановленому місці, в невстановлений час у ОСОБА_8 , яка перебувала на посаді головного бухгалтера ТОВ «Гарант-Бетон» (ЄДРПОУ 35572806), виник протиправний умисел, спрямований на внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, а саме щодо завищення розміру доходу, що отримував ОСОБА_10 , який є засновником ТОВ «Гарант-Бетон» (ЄДРПОУ 35572806).

В подальшому, у невстановленому місці, в невстановлений час ОСОБА_8 , діючи із прямим умислом направленим на внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, за допомогою технічних засобів виготовила довідку про середню заробітну плату (дохід) за вих. № 103 від 26 січня 2010 року, в якій вказала відомості, що заробітна плата за період з липня 2009 року по грудень 2009 року, нарахована ОСОБА_11 , складає 144 000 (сто сорок чотири тисячі) гривень 00 копійок.

В подальшому, виготовивши зазначену довідку про середню заробітну плату (дохід) за вих. № 103 від 26 січня 2010 року, видану на ім`я ОСОБА_12 , ОСОБА_8 підписала її як головний бухгалтер ТОВ «Гарант-Бетон» (ЄДРПОУ 35572806), надаючи таким чином документові офіційного змісту.

Після чого, у невстановленому місці, в невстановлений час ОСОБА_8 передала ОСОБА_11 складену нею довідку про середню заробітну плату (дохід) за вих. № 103 від 26.01.2010 року із завідомо неправдивими відомостями.

26 січня 2010 року, в невстановлений час ОСОБА_10 , знаходячись у приміщенні ВАТ «ВТБ Банк» (ЄДРПОУ 09807856), що розташований за адресою: м. Київ, бульв. Т. Шевченка, 8/26, з метою створення хибного враження у працівників кредитного відділу банку, щодо доходів отриманих за період з липня 2009 року по грудень 2009 року, будучи засновником ТОВ «Гарант-Бетон» (ЄДРПОУ 35572806), передав працівникам банку довідку про середню заробітну плату (дохід) за вих. № 103 від 26 січня 2010 року, в якій зазначені завідомо неправдиві відомості, а саме, що ОСОБА_11 нараховано грошові кошти в сумі 144 000 (сто сорок чотири тисячі) гривень 00 копійок, надавши тим самим офіційний документ із завідомо неправдивими відомостями.

Згідно із п.4.6. Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків, затвердженого Постановою Національного Банку України від 06 липня 2000 року за № 279, довідка про доходи є офіційним обов`язковим документом, для оцінки фінансового стану позичальника.

Відповідно до офіційної відповіді за вих. № 4414/9810-36-01-16 від 24 травня 2018 року, отриманої на офіційний запит від Головного управління ДФС у Київській області, ОСОБА_10 в період часу з 01 квітня 2008 року по 01 липня 2011 року жодних доходів не отримував.

Крім того, у ОСОБА_8 , яка перебувала у ТОВ «Украгромашсервіс2» (ЄДРПОУ 33943317) на посаді головного бухгалтера, у невстановленому місці та в невстановлений час, виник протиправний умисел, спрямований на внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, а саме щодо завищення розміру доходу, що отримував ОСОБА_10 , який є засновником ТОВ «Украгромашсервіс2» (ЄДРПОУ 33943317).

В подальшому, у невстановленому місці та в невстановлений час ОСОБА_8 , діючи із прямим умислом, направленим на внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, за допомогою технічних засобів виготовила довідку про середню заробітну плату (дохід) за вих. № 155 від 26 січня 2010 року, в якій вказала відомості, що заробітна плата за період з липня 2009 року по грудень 2009 року, нарахована ОСОБА_11 , складає 96 000 (дев`яносто шість тисяч) гривень 00 копійок.

В подальшому, виготовивши зазначену довідку про середню заробітну плату (дохід) за вих. № 155 від 26 січня 2010 року видану на ім`я ОСОБА_12 , ОСОБА_8 підписала її як головний бухгалтер ТОВ «Украгромашсервіс2» (ЄДРПОУ 33943317), надаючи таким чином документові офіційного змісту.

Після чого, у невстановленому місці та в невстановлений час ОСОБА_8 передала ОСОБА_11 складену нею довідку про середню заробітну плату (дохід) за вих. № 155 від 26 січня 2010 року із завідомо неправдивими відомостями.

26 січня 2010 року, в невстановлений час ОСОБА_10 , знаходячись у приміщенні ВАТ «ВТБ Банк» (ЄДРПОУ 09807856), що розташований за адресою: м. Київ, бульв. Т. Шевченка, 8/26, з метою створення хибного враження у працівників кредитного відділу банку, щодо доходів, отриманих за період з липня 2009 року по грудень 2009 року, будучи засновником ТОВ «Украгромашсервіс2» (ЄДРПОУ 33943317), передав працівникам банку довідку про середню заробітну плату (дохід) за вих. № 155 від 26 січня 2010 року, в якій зазначені завідомо неправдиві відомості, а саме, що ОСОБА_11 нараховано грошові кошти в сумі 96 000 (дев`яносто шість тисяч) гривень 00 копійок, надавши тим самим офіційний документ із завідомо неправдивими відомостями.

Згідно із п. 4. 6. Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків, затвердженого Постановою Національного Банку України від 06 липня 2000 року за № 279, довідка про доходи є офіційним обов`язковим документом, для оцінки фінансового стану позичальника.

Відповідно до офіційної відповіді за вих. № 4414/9810-36-01-16 від 24 травня 2018 року, отриманої на офіційний запит від Головного управління ДФС у Київській області, ОСОБА_10 в період часу з 01 квітня 2008 року по 01 липня 2011 року жодних доходів не отримував.

Крім того, у ОСОБА_8 , яка працювала у ТОВ «Гарант-житло» (ЄДРПОУ 33800949) на посаді головного бухгалтера, у невстановленому місці та в неустановлений час, виник кримінально-протиправний умисел, спрямований на внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, а саме щодо завищення розміру доходу, що отримував ОСОБА_10 , який є засновником ТОВ «Гарант-житло» (ЄДРПОУ 33800949).

В подальшому, у невстановленому місці та в невстановлений час ОСОБА_8 , діючи із прямим умислом направленим на внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, за допомогою технічних засобів виготовила довідку про середню заробітну плату (дохід) за вих. № 367 від 26 січня 2010 року, в якій вказала відомості, що заробітна плата за період з липня 2009 року по грудень 2009 року, нарахована ОСОБА_11 , складає 180 000 (сто вісімдесят тисяч) гривень 00 копійок.

В подальшому, виготовивши зазначену довідку про середню заробітну плату (дохід) за вих. № 367 від 26.01.2010 року, видану на ім`я ОСОБА_12 , ОСОБА_8 підписала її як головний бухгалтер ТОВ «Гарант-житло» (ЄДРПОУ 33800949), надаючи таким чином документові офіційного змісту.

Після чого, у невстановленому місці та в невстановлений час, ОСОБА_8 передала ОСОБА_11 складену нею довідку про середню заробітну плату (дохід) за вих. № 367 від 26 січня 2010 року із завідомо неправдивими відомостями.

26 січня 2010 року в невстановлений час ОСОБА_10 , знаходячись у приміщенні ВАТ «ВТБ Банк» (ЄДРПОУ 09807856), що розташований за адресою: м. Київ, бульв. Т. Шевченка, 8/26, з метою створення хибного враження у працівників кредитного відділу банку щодо доходів отриманих за період з липня 2009 року по грудень 2009 року, будучи засновником ТОВ «Гарант-житло» (ЄДРПОУ 33800949), передав працівникам банку довідку про середню заробітну плату (дохід) за вих. № 367 від 26 січня 2010 року, в якій зазначені завідомо неправдиві відомості, а саме, що ОСОБА_11 нараховано грошові кошти в сумі 180 000 (сто вісімдесят тисяч) гривень 00 копійок, надавши тим самим офіційний документ із завідомо неправдивими відомостями.

Згідно із п. 4. 6. Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків, затвердженого Постановою Національного Банку України від 06 липня 2000 року за № 279, довідка про доходи є офіційним обов`язковим документом, для оцінки фінансового стану позичальника.

Відповідно до офіційної відповіді за вих. № 4414/9810-36-01-16 від 24 травня 2018 року, отриманої на офіційний запит від Головного управління ДФС у Київській області, ОСОБА_10 в період часу з 01 квітня 2008 року по 01 липня 2011 року жодних доходів не отримував.

Не погоджуючись із вказаним рішенням прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_9 подано апеляційну скаргу, у якій він просить вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 12 вересня 2022 року скасувати. Визнати ОСОБА_8 винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України та призначити її покарання у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та позбавити права обіймати певні посади строком на 2 роки та звільнити її від відбування покарання у зв`язку зі спливом строків притягнення останньої до кримінальної відповідальності. Процесуальні витрати по справі - покласти на ОСОБА_8 .

В обґрунтуванні своїх вимог вказує, що аналізуючи надані обвинуваченою показання, а також інші докази, суд дійшов висновку, що прокурором не здобуто достатньо доказів, які могли б довести, що в діях обвинуваченої ОСОБА_8 є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, і вона підлягає виправданню.

Проте, на думку прокурора, вказаний висновок суду суперечить фактичним обставинам справи, оскільки не підтверджується доказами, дослідженими під час судового розгляду.

Апелянт зазначає, що районним судом не надано належної оцінки доказам, наданим стороною обвинувачення під час судового розгляду справи, а саме: висновку почеркознавчої експертизи від 11 червня 2018 року №8-4/1147, відповідно до якого підпис у нижній частині між друкованим текстом «Головний бухгалтер» та ОСОБА_8 » на довідці про середню заробітну плату (дохід) №367 від 26.01.2010 виконано ОСОБА_8 ; підпис у нижній частині між друкованим текстом «Головний бухгалтер» та « ОСОБА_8 » на довідці про середню заробітну плату (дохід) №155 від 26.01.2010 виконано ОСОБА_8 ; підпис у нижніц частині між друкованим текстом «Головний бухгалтер» та Н.В. Янцева» на довідці про середню заробітну плату (дохід) №103 від 26.01.2010 виконано ОСОБА_8 . Наявність підпису ОСОБА_8 підтвердила остання також.

Крім того, судом було досліджено наступні докази: довідка про середню заробітну плату (дохід) №155 від 26.01.2010, відповідно до якої ОСОБА_13 є засновником ТОВ «Украгромашсервіс 2» та за період часу з липня по грудень 2009 року (включно) отримував заробітну плату (оподаткований дохід), на загальну суму у 96 000 №103 від 26.01.2010, відповідно до якої ОСОБА_13 є засновником ТОВ «Гарант Бетон» та за період часу з липня по грудень 2009 року (включно) отримував заробітну плату (оподатковуваний дохід) на загальну суму у 144 000 гривень, по 24 000 гривень щомісячно та довідки про середню заробітну плату (дохід) №367 від 26.01.2010, відповідно до якої ОСОБА_13 є засновником ТОВ «Гарант Житло» та за період часу з липня по грудень 2009 року (включно) отримував заробітну плату (оподатковуваний дохід), на загальну суму у 180 000 гривень, по 30 000 гривень. ОСОБА_13 у вказаних підприємствах не працював, а був засновником.

Сторона обвинувачення звертає увагу, на те, що жодного підтвердження отримання ОСОБА_13 в касах ТОВ «Украгромашсервіс 2», ТОВ «Гарант Бетон» та ТОВ «Гарант Житло», як за касовими ордерами так і без них вищезазначених грошових коштів немає, як і належної сплати з вказаного доходу ОСОБА_13 податків.

На думку прокурора, ОСОБА_8 з прямим умислом створювала підробні документи, видаючи довідки ОСОБА_13 з внесенням в них завідомо неправдивих відомостей.

Обвинуваченою ОСОБА_8 подано заперечення на апеляційну скаргу прокурора, в яких вона просить апеляційну скаргу відхилити, а вирок Шевченківського районного суду м. Києві від 12 вересня 2022 року залишити без змін.

Свої доводи мотивує тим, що висновки зроблені судом першої інстанції, повністю відповідають фактичним обставинам справи, та узгоджуються з її показаннями. Судом було досліджено всі наявні в матеріалах справи докази та зроблено обґрунтовані висновки.

Твердження прокурора, що судом не надано належної оцінки висновку почеркознавчої експертизи від 11.06.2018 за №8-4/1147, відповідно до якої обвинуваченою здійснено підпис документів, є безпідставними, адже судом було вивчено вказаний висновок почеркознавчої експертизи та зазначено: «з урахуванням показань обвинуваченої ОСОБА_8 та свідка ОСОБА_14 зазначений висновок експерта в розумінні ст.84 КПК України не містить фактів, які мають значення для вирішення питання наявності чи відсутності вини обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень. Тому, вказаний доказ лише доводить факт складання і підписання ОСОБА_8 довідок про доходи, який не оспорювала сторона захисту та обвинувачена не заперечувала, що підписувала вказані документи, однак не вважала їх підробленими.

Звертає увагу суду, що підприємства ТОВ «Гарант Бетон», ТОВ «Украгромашсервіс 2», ТОВ «Гарант Житло» згідно чинного законодавства самостійно декларували виплати ОСОБА_15 і сплачували з них податки, тому останній не був зобов`язаний їх сплачувати.

Обвинувачена ОСОБА_8 зазначає, що подані стороною обвинувачення доводи, щодо невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, які є безумовними підставами для скасування чи зміни судового рішення, відсутні, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги немає.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи прокурора на підтримку поданої апеляційної скарги, думку обвинуваченої ОСОБА_8 та її захисника ОСОБА_7 , які заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили рішення суду першої інстанції залишити без змін, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню із наступних підстав.

Згідно зі ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Відповідно до ч.1 ст.94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

На думку колегії суддів, при ухваленні оскаржуваного вироку зазначених вимог закону місцевим судом було дотримано в повній мірі.

Доводи апеляційної скарги щодо невідповідності висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, не ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, висновок суду першої інстанції про те, що не доведено, що в діях ОСОБА_8 є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, ґрунтується на всебічному та повному дослідженні всіх доказів, наданих стороною обвинувачення.

Зокрема, обвинувачена ОСОБА_8 винною себе не визнала. По суті обвинувачення повідомила, що з 2008 року по 2010 рік вона працювала на посаді головного бухгалтера ТОВ «Гарант-житло», ТОВ «Украгромашсервіс2» та ТОВ «Гарант-бетон». Засновником вказаних товариств був ОСОБА_13 , який отримував доходи від здійснення підприємствами господарської діяльності. Так, у 2010 році вона склала та видала ОСОБА_13 , як засновнику ТОВ «Гарант-житло», ТОВ «Украгромашсервіс2» та ТОВ «Гарант- бетон», довідки про його доходи з липня 2009 року по грудень 2009 року. Дані, щодо отриманих ОСОБА_13 доходів вона зазначала на підставі видаткових касових ордерів, згідно яких ОСОБА_13 отримував готівкою грошові кошти безпосередньо у касах підприємств. Таким чином, стверджувала, що вона не вносила до довідок про доходи ОСОБА_13 неправдиві відомості.

Так, будучи допитаним в судовому засіданні суду першої інстанції свідок ОСОБА_14 надав показання, відповідно до яких, він з 2008 року обіймав посаду директора у ТОВ «Украгромашсервіс2» та ТОВ «Гарант-бетон», засновником яких був ОСОБА_13 . У 2010 році головним бухгалтером ТОВ «Украгромашсервіс2» та ТОВ «Гарант-бетон» ОСОБА_8 були видані довідки про доходи ОСОБА_13 за 2009 рік. Вказані довідки ОСОБА_8 склала на підставі даних, щодо отримання ОСОБА_13 готівкових коштів із каси підприємств, у виді безповоротної фінансової допомоги, як засновником товариств, які ним також були підписані як директором.

На думку колегії судді, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що зазначені показання свідка ОСОБА_14 підтверджують показання обвинуваченої ОСОБА_8 , що ОСОБА_13 був засновником ТОВ «Гарант-житло», ТОВ «Украгромашсервіс2» та ТОВ «Гарант-бетон», які здійснювали підприємницьку діяльність та отримували прибутки. При цьому, ОСОБА_13 , як учасник товариства, здійснюючи певні управлінські функції без оформлення трудових відносин, отримував відповідні доходи (дивіденди), безповоротну фінансову допомогу. Показання свідка не містять даних, які б вказували, що у діях ОСОБА_8 вбачаються ознаки вчинення нею інкримінованого суспільно небезпечного діяння.

Крім того, на обґрунтування винуватості ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, стороною обвинувачення було надано наступні письмові докази, які належним чином було досліджено судом першої інстанції.

Зокрема, висновок експерта № 8-4/1147 від 11 червня 2018 року, відповідно до якого у довідках про доходи № 367 від 26 січня 2010 року, № 155 від 26 січня 2010 року, № 103 від 26 січня 2010 року, підпис у нижній частині між друкованими текстом «Головний бухгалтер» та «Н.В. Янцева» виконано ОСОБА_8 .

З урахуванням показань обвинуваченої ОСОБА_8 та свідка ОСОБА_14 , зазначений висновок експерта у розумінні ст. 84 КПК України, на обґрунтоване переконання суду першої інстанції, не містить фактів, які мають значення для вирішення питання наявності або відсутності вини обвинуваченої у вчиненні нею кримінальних правопорушень. З чим також погоджується колегія суддів.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що наданий стороною обвинувачення доказ лише доводить факт складання та підписання ОСОБА_8 довідок про доходи ОСОБА_13 , як засновника ТОВ «Гарант житло», ТОВ «Украгромашсервіс2» та ТОВ «Гарант-бетон», який не оспорює сторона захисту.

Довідку ТОВ «Гарант бетон» № 69 від 26 березня 2009 року, відповідно до якої директор ОСОБА_14 підтверджує ОСОБА_13 , який є співзасновником товариства та володіє 51 % статутного капіталу товариства, що його прогнозована частка прибутку від діяльності підприємства у 2009 році складає 800 000 грн.

Довідку ТОВ «Украгромашсервіс2» № 98 від 25 березня 2009 року, відповідно до якої директор ОСОБА_14 підтверджує ОСОБА_13 , який є співзасновником товариства та володіє 59 % статутного капіталу товариства, що його прогнозована частка прибутку від діяльності підприємства у 2009 році складає 800 000 грн.

Довідку ТОВ «Гарант-житло» № 269 від 26 березня 2009 року, відповідно до якої директор ОСОБА_16 підтверджує ОСОБА_13 , який є співзасновником товариства та володіє 75 % статутного капіталу товариства, що його прогнозована частка прибутку від діяльності підприємства у 2009 році складає 1 200 000 000 грн.

Наказ директора ТОВ «Гарант-житло» ОСОБА_16 № 10-к від 01 квітня 2008 року, відповідно до якого ОСОБА_8 01 квітня 2008 року прийнято на посаду головного бухгалтера за сумісництвом.

Як вірно вказав суд першої інстанції, зазначені докази у своїй сукупності з показаннями обвинуваченої ОСОБА_8 та свідка ОСОБА_14 лише підтверджують встановлені органом досудового розслідування обставини, що ОСОБА_13 є засновником ТОВ «Гарант-житло», ТОВ «Украгромашсервіс2» та ТОВ «Гарант- бетон», які здійснюють підприємницьку діяльність, метою якої є отримання прибутку, а ОСОБА_8 обіймала посаду головного бухгалтера в ТОВ «Гарант-Житло».

Відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2017 року, відповідно до яких інформація про доходи ОСОБА_13 у період з січня 2008 року по 31 грудня 2017 року відсутня.

Крім того, з наданого листа вбачається, що відомості про заробітну плату застрахованих осіб, на яку нараховано, з якої сплачено страхові внески, та інші відомості, містяться в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру, інформацію з якого можуть надати органи Пенсійного фонду України.

Суд першої інстанції вірно констатував, що стороною обвинувачення в ході судового розгляду не надано доказів, що слідчий, в установленому КПК України порядку, звертався до органів Пенсійного фонду України, щодо надання відомостей про сплату страхових внесків за ОСОБА_17 .

Крім того, як вірно звернув увагу районний суд, відповідно до висунутого обвинувачення, органом досудового розслідування встановлено, що у відповідності до отриманої відповіді ГУ ДФС у Київській області, ОСОБА_13 , у період часу з 01 квітня 2008 року по 01 липня 2011 року жодних доходів не отримував, при цьому, як установлено з дослідженого в судовому засіданні суду першої інстанції зазначеного доказу, у ГУ ДФС у Київській області відсутня інформація про доходи ОСОБА_13 , що не свідчить про те, що ОСОБА_13 не отримував такі доходи в дійсності, а може вказувати лише на недотримання безпосередньо ОСОБА_13 вимог податкового законодавства, щодо декларування власних доходів, а тому, в сукупності дослідивши вищевказані докази, суд дійшов обґрунтованого висновку, що наданий доказ стороною обвинувачення не може переконливо свідчити про те, що ОСОБА_8 в дійсності внесено до довідок про доходи ОСОБА_17 недостовірні відомості, у зв`язку з чим суд виключає його з числа належних доказів та не бере до уваги при ухваленні вироку.

Довідку ТОВ «Украгромашсервіс2» про середню заробітну плату (дохід) № 155 від 26 січня 2010 року, видану бухгалтером ОСОБА_8 та директором ОСОБА_14 , відповідно до якої заробітна плата (оподатковуваний дохід), з якої сплачено страхові внески до Фонду, ОСОБА_13 , який є засновником ТОВ «Украгромашсервіс», у період з липня 2009 року по грудень 2009 року, складає 96 000 грн.

Довідку ТОВ «Гарант Бетон» про середню заробітну плату (дохід) № 103 від 26 січня 2010 року, видану бухгалтером ОСОБА_8 та директором ОСОБА_14 , відповідно до якої заробітна плата (оподатковуваний дохід), з якої сплачено страхові внески до Фонду, ОСОБА_13 , який є засновником ТОВ «Гарант-Бетон», у період з липня 2009 року по грудень 2009 року, складає 144 000 грн.

Довідку ТОВ «Гарант Житло» про середню заробітну плату (дохід) № 367 від 26 січня 2010 року, видану бухгалтером ОСОБА_8 та директором ОСОБА_16 , відповідно до якої заробітна плата (оподатковуваний дохід), з якої сплачено страхові внески до Фонду, ОСОБА_13 , який є засновником ТОВ «Гарант-Житло», у період з липня 2009 року по грудень 2009 року, складає 180 000 грн.

Протокол огляду від 19 червня 2018 року, відповідно до якого слідчий Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві у приміщенні службового кабінету, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Герцена, 9, провів огляд довідок ТОВ «Гарант-житло», ТОВ «Украгромашсервіс2» та ТОВ «Гарант-бетон» про середню заробітну плату (дохід), виданих на ім`я ОСОБА_13 .

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком районного суду, що, враховуючи, що з досліджених в судовому засіданні суду першої інстанції відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, судом отримано виключно обмежені дані, розпорядником яких є тільки Пенсійний Фонд України, та ненаданням стороною обвинувачення будь-яких документальних доказів, що містять відомості щодо сплати відповідними підприємствами страхових внесків за ОСОБА_13 , одним із засновників яких він є, з інших офіційних джерел у період з липня 2009 рік по грудень 2009 рік, не проведення слідчих дій по здобуттю доказів, зокрема видаткових касових ордерів, на підставі яких він отримував готівкові кошти з кас товариства, судом, з урахуванням отриманих показань обвинуваченої ОСОБА_8 та свідка ОСОБА_14 , щодо отримання доходів ОСОБА_13 , як засновником товариств, та положень ст. 17 КПК України, відповідно до якої усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на користь такої особи, не встановлено наявності достатнього комплексу належних доказів, які б переконливо свідчили, що ОСОБА_8 внесла завідомо неправдиві відомості до довідок про доходи ОСОБА_13 та тим самим вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 366 КК України.

Таким чином є вірним висновок суду першої інстанції, що, з урахуванням наданих стороною обвинувачення доказів, судом не встановлено об`єктивних даних, які б свідчили, що ОСОБА_13 , як співзасновник товариств та, маючи відповідну частку в статутному капіталі не отримував доходи, у зв`язку з чим ОСОБА_8 було внесено до офіційних документів неправдиві відомості.

Крім того, обґрунтовуючи свої висновки щодо необхідності виправдання обвинуваченої ОСОБА_8 суд першої інстанції зазначив.

Так, об`єктом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366 КК України є визначений законом порядок діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, їх апарату, об`єднань громадян, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, в частині підготовки, складання, використання і видачі офіційних документів, а також посвідчення фактів, які мають юридичне значення.

З об`єктивної сторони кримінальне правопорушення, передбачене ст. 366 КК України може полягати у таких формах: 1) складання завідомо неправдивих офіційних документів, 2) видача завідомо неправдивих офіційних документів, 3) внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, 4) інше підроблення офіційних документів.

Внесення до офіційних документів неправдивих відомостей передбачає внесення у офіційний документ даних, що не відповідають дійсності повністю або частково.

З суб`єктивної сторони кримінальне правопорушення, передбачене ст. 366 КПК України може бути вчинене лише з прямим умислом.

Прямий умисел - це усвідомлення особою суспільної небезпеки свого діяння; передбачення його суспільне небезпечних наслідків; бажання настання таких наслідків або свідоме припущення їх настання.

Відповідно до пп. 14.1.56 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу, доходи - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами. Дохід, який отримує фізична особа, може бути у формі інвестиційного доходу, зарплати, надходжень від виплат, прибутку, дивідендів або будь-якої іншої форми надходження коштів.

Безповоротна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів.

Згідно із Законом України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» регулюється порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов`язки їх учасників.

Саттею 26 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» встановлено, що виплата дивідендів здійснюється за рахунок чистого прибутку товариства особам, які були учасниками товариства на день прийняття рішення про виплату дивідендів, пропорційно до розміру їхніх часток. Товариство виплачує дивіденди грошовими коштами, якщо інше не встановлено одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.

Дивіденди - це пасивні доходи платника податків. При виплаті дивідендів, Товариство виступає як податковий агент, утримує та перераховує податки з дивідендів до бюджету (п. 170.5.2. ст. 170 Податкового кодексу України). Дивіденди, нараховані платнику податку за акціями або іншими корпоративними правами, що мають статус привілейованих, або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, що перевищує суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку згідно з підпунктом 57.1-1.4 пункту 57.1-1 статті 57 цього Кодексу, для цілей оподаткування прирівнюються до виплати заробітної плати з відповідним оподаткуванням.

Таким чином, аналіз зазначених вище норм Законів свідчить про те, що учасники (співзасновники) товариств, здійснюють певні управлінські функції, які визначені в тому числі Статутом підприємства без оформлення трудових відносин та їм не нараховується зарплата, з подальшою сплатою відповідних податків за виконання представницьких функцій. При цьому, учасник товариства, у встановленому законом порядку, отримує доходи.

Так, судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_13 з 01 лютого 2008 року є співзасновником ТОВ «Украгромашсервіс2», ТОВ «Гарант-Житло», ТОВ «Гарант-Бетон» та володіє 59 %, 75 %, 51 % статутного капіталу товариств, відповідно.

Зазначені підприємства здійснювали господарську діяльність від якої отримували прибутки (доходи).

З урахуванням письмових доказів, наданих стороною обвинувачення та показань обвинуваченої ОСОБА_8 , свідка ОСОБА_14 , районний суд вірно встановив, що ОСОБА_13 , будучи співзасновником ТОВ «Украгромашсервіс2», ТОВ «Гарант-Житло», ТОВ «Гарант-Бетон», регулярно з кас підприємств отримував доходи (дивіденди, фінансову допомогу) у виді готівкових грошових коштів та ОСОБА_8 , яка обіймала посаду головного бухгалтера в зазначених товариствах, на підставі видаткових касових ордерів виготовила довідки про доходи ОСОБА_13 № 367 від 26 січня 2010 року, № 155 від 26 січня 2010 року, № 103 від 26 січня 2010 року за період з липня 2009 року по грудень 2009 року, які ним були отримані з липня 2009 року по грудень 2009 року. Іншого стороною обвинувачення не доведено та не встановлено в судовому засіданні суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками районного суду, що в ході судового розгляду не встановлено належних доказів, які б свідчили, що ОСОБА_8 , будучи службовою особою, внесла до офіційних документів (довідок про доходи ОСОБА_13 ) завідомо неправдиві відомості, у зв`язку з чим суд прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність в діях ОСОБА_8 ознак як об`єктивної сторони складу кримінального правопорушення та, як наслідок, і суб`єктивної сторони складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366 КК України.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги прокурора про те, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження є голослівними.

Колегія суддів звертає увагу на положення ст.62 Конституції України та ч.1 ст.17 КПК України, якими передбачено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддано покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. А також п.2 ст.6 Європейської конвенції про захист прав та основних свобод, в якому зазначено, що кожен обвинувачений в скоєнні кримінального злочину вважається невинним, до тих пір поки його винність не буде встановлена в законному порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, які отримані незаконним шляхом, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Відповідно до ст.17 КПК України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданий, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення, відповідно до п.3 ч.1 ст.373 КПК України.

На думку колегії суддів, вищезазначених вимог закону суд першої інстанції під час розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_8 дотримався в повному обсязі.

Таким чином, перевіривши матеріали кримінального провадження і доводи апеляційної скарги, обставин та фактів, які могли б вплинути на обґрунтованість прийнятого судом рішення щодо визнання невинуватою та виправдання ОСОБА_8 за ч.1 ст.366 КК України, і не були досліджені чи належним чином оцінені судом першої інстанції, апеляційний суд не вбачає.

Порушення вимог кримінального процесуального законодавства, які можуть бути підставою скасування чи зміни рішення суду першої інстанції колегією суддів не встановлено.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість доводів і вимог апеляційної скарги прокурора, і не знаходить підстав для скасування або зміни вироку, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а вирок суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_9 - залишити без задоволення.

Вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 12 вересня 2022 року щодо ОСОБА_8 - без змін.

Головуючий :

Судді :