Ухвала

від 05.01.2023 по справі 463/6930/22

ПУСТОМИТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 463/6930/22 Провадження № 2/450/14/23

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

05 січня 2023 року суддя Пустомитівського районного суду Львівської області Кукса Д.А., розглянувши в м. Пустомити, матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, -

в с т а н о в и в:

В Пустомитівський районний суд Львівської області 02.01.2023 згідно ухвали Личаківського районного суду м.Львова від 03.10.2022 надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя. Позивачка просить визнати об`єктами спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 : частку квартири, від частки, яка належить відповідачу, за адресою АДРЕСА_1 ; житловий будинок за адресою АДРЕСА_2 , загальною площею 252 кв.м. та ТзОВ «ЛЕОТРАНС» (дата державної реєстрації 11.04.2000, ідентифікаційний код юридичної особи 30918432) місцезнаходження: АДРЕСА_1 . У порядку поділу спільної сумісної власності подружжя просить визнати за нею право власності на 1/2 ідеальної частки квартири, частки, яка належить відповідачу ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , визнати за нею право власності на 1/2 ідеальної частки житлового будинку за адресою АДРЕСА_2 , загальною площею 252 кв.м., визнати за нею право власності на 1/2 ідеальної частки ТзОВ «ЛЕОТРАНС» за адресою : АДРЕСА_1 , що становить відповідно 180000 тисяч грн. Зобов`язати відповідача ОСОБА_2 сплатити - компенсувати половину вартості майна (грошових коштів) внесених до статутного внеску ТзОВ «ЛЕОТРАНС», що становить відповідно 180000 тисяч грн., поклавши дану суму на депозитний рахунок суду, або добровільно сплативши позивачці.

Крім того, просила накласти арешт на грошові кошти ТзОВ «ЛЕОТРАНС» що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в межах статутного капіталу у розмірі 360000 тисяч гривень та відстрочити сплату судового збору до моменту ухвалення судового рішення у справі, у зв`язку зі скрутним матеріальним становищем позивача.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 3, 5, 10 ч. 3ст. 175 ЦПК Українизаява повинна містити зокрема: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; зазначення доказів, що підтверджують обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Як вбачається із змісту позовної заяви ОСОБА_1 , в такій відсутні відомості щодо зазначення: ціни позову; доказів, що підтверджують обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо поділу спільного майна подружжя, зокрема матеріали справи не містять жодних правовстановлюючих документів стосовно спірного майна, а також відсутні відомості щодо вартості (експертної) нерухомого майна.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що оцінка майна - це процес визначення його вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності. Незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах від 17 жовтня 2014 року № 10, розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому, суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом ЦПК України такий обов`язок покладається на позивача. Вартість майна визначається на момент пред`явлення позову.

Як зазначив Верховний Суд у постанові № 495/1706/16-ц від 07.04.2021 року, наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову. Судовий збір, зокрема, з вимог про поділ спільного майна подружжя та визнання права власності, визначається з урахуванням вартості спірного майна.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі№ 910/13737/19, провадження № 12-36гс20, зазначено, що будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

Однак, позивачем не визначено ціну позову та до позовної заяви не надано посилань на докази підтвердження дійсної вартості майна.

Наявний в матеріалах справи висновок про вартість земельної ділянки датований 15.10.2014, термін дії такого 1 рік.

Таким чином позивачка не надала суду жодних доказів вартості (експертної ) спірного нерухомого майна станом на час звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ч. ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Пунктом 3 ч.2 ст.4 Закону передбачено, що за подання до суду позовної заяви про поділ майна подружжя -1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (992,40 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (12405 грн.).

Позивач просила відстрочити сплату судового збору до моменту ухвалення судового рішення у справі у зв`язку з її скрутним матеріальним становищем.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Згідно ізст. 8 Закону України «Про судовий збір»враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Тобто фактичною підставою для відстрочки або розстрочки сплати судового збору є такий майновий стан особи, що утруднює виконання цього обов`язку у повному обсязі у встановлений законом строк.

Зазначеними нормами встановлено, що суд, при відстрочці або розстрочці сплати судового збору, повинен врахувати майновий стан позивача.

Разом з тим, згідно роз`яснень, що містяться в п. 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах від 17 жовтня 2014 року № 10, відповідно дост. 8 Закону № 3674-VІтаст. 82 ЦПК Україниєдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно ізст.10 ЦПК Україниповинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Однак жодних доказів перебування у скрутному матеріальному становищі позивачкою не надано.

Крім того позивач просить накласти арешт на грошові кошти ТзОВ «ЛЕОТРАНС» в межах статутного капіталу у розмірі 360000 тисяч гривень.

Згідно вимогст.4 Закону України «Про судовий збір»за подачу до суду заяви про забезпечення позову справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В матеріалах справи відсутня квитанція про сплату судового збору в розмірі 496,20 грн. за подання клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ТзОВ «ЛЕОТРАНС» в межах статутного капіталу.

У відповідності до ч. 1ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі наведеного, позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачці строк для усунення описаних недоліків.

Керуючисьст. 185 ЦПК України, суддя,-

п о с т а н о в и в:

Матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення описаних недоліків, який не може перевищувати десять днів з дня отримання нею ухвали.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до ст.121 ЦПК України, якщо у встановлені строки вказані недоліки не будуть усунені, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.

Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.

СуддяД. А. Кукса