Ухвала

від 11.01.2023 по справі 523/15099/22

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 523/15099/22

Провадження №2/523/1045/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" січня 2023 р. Суворовський районний суд м.Одеси в складі:

головуючого судді Бузовського В.В.,

при секретарі Петровської О.П.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні, в залі №16, в м.Одеса, клопотання про забезпечення позовних вимог по цивільній справі за позовом FirstTelecomTradingOU до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

29.11.2022року FirstTelecomTradingOU звернувся до Суворовського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики №1 від 02.11.2015 р. та додатковою угодою №1 від 22.05.2019 р. у розмірі: 680119 доларів США 55 центів, з яких: 634973 долари США 23 цента заборгованість за договором позики, 45146 долари США 32 центи- 3 відсотки річних за прострочення виконання грошового зобов`язання з повернення позики.

Також представник позивача First Telecom Trading OU ОСОБА_2 надав до суду заяву в якій просить забезпечити пред`явлений ним позов шляхом:

-накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 6522381000:05:001:1176 та заборонити державним реєстраторам, нотаріусам та іншим особам, що уповноважені на вчинення реєстраційних дій щодо об`єктів нерухомого майна, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6522381000:05:001:1176;

-заборони державним реєстраторам, нотаріусам та іншим особам, що уповноважені на вчинення реєстраційних дій щодо об`єктів нерухомого майна, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо всього нерухомого майна, належного ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ;

- накладення арешту на все належне на праві власності ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , рухоме майно, зокрема, але не виключно: грошові кошти, які знаходяться на банківському рахунку, відкритому на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 за номером: НОМЕР_2 в АБ "Південний", а також на будь-які інші грошові кошти, які містяться (знаходяться) на будь-яких інших банківських рахунках, які належать ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , та які відкриті у будь-яких інших фінансових установах;

- накладення арешту на корпоративні права, належні ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на частки у статутному капіталі наступних юридичних осіб: ТОВ "КАМБІО-СТРОЙСЕРВІС" (ідентифікаційний код юридичної особи 32790229) у розмірі 22,14 %, розмір частки 4 538,70 грн; ТОВ ГТК-СТРОЙ (ідентифікаційний код 26600051) у розмірі 10 %, розмір частки 295 000,00 грн; ТОВ ОДГ ЛЕНД (ідентифікаційний код 41744733) у розмірі 5 %, розмір частки 200 000,00 грн; ТОВ КМДКАМБІО (ідентифікаційний код 23857192) у розмірі 70 %, розмір частки 11 200 000,00 грн; ТОВ ПСГКАМБІО-IHBECT (ідентифікаційний код 36796507) у розмірі 51 %, розмір частки 1 479 000,00 грн; ТОВ САНЛАЙТПРО (ідентифікаційний код 43316810) у розмірі 100 %, розмір частки 6181,25 грн; ТОВБЛЕКОІЛТЕРМІНАЛ (ідентифікаційний код 40525171) у розмірі 50 %, розмір частки 50 000,00 грн; ТОВГЕОРЕСУРСИ (ідентифікаційний код 31390456) у розмірі 50 %, розмір частки 1 000 000,00 грн; ДПЮПІТЕР ТОВ ГЕОРЕСУРСИ (ідентифікаційний код 24958618, у розмірі 50 %, розмір частки 4 687,5 грн; ТОВ БІЗНЕС-ЦЕНТР ПЕРЕСИПСЬКИЙ (ідентифікаційний код 42538711) у розмірі 50 %, розмір частки 2500 000,00 грн; ТОВ КОНСУЛ ЕСТЕЙТ (ідентифікаційний код 42273331) у розмірі 50 %, розмір частки 15000,00 грн.; ТОВ ГЕОКВАРЦ (ідентифікаційний код 43709638) у розмірі 100 %, розмір частки 1 000,00 грн.; ТОВ ТЕРСУС-ОД (ідентифікаційний код 44338380) у розмірі 50 %, розмір частки 500 000,00 грн.; ТОВІНВЕСТ МЕДІА ГРУП (ідентифікаційний код 37421730) у розмірі 50 %, розмір частки 550,00 грн; ТОВТРКЛАВАНДА (ідентифікаційний код 32574727) у розмірі 50 %, розмір частки 9 250 грн; ТОВ ЕВАНТА(ідентифікаційний код 37811630) у розмірі 100 %, розмір частки 1 320 000 грн; ТОВ КНОКЕР"(ідентифікаційний код 39611487) у розмірі 50 %, розмір частки 1 450 000 грн; ТОВ БК БИСТРИЙ ДОМ(ідентифікаційний код 41883910) у розмірі 50 %, розмір частки 17 500 грн; ТОВ МІКСАМ (ідентифікаційний код 43069521) у розмірі 100 %, розмір частки 7 973 509 грн; ТОВ ОДГ (ідентифікаційний код 41625844) у розмірі 100 %, розмір частки 100 000 грн; ТОВ КОЛОКОЛ МЕДІА (ідентифікаційний код 40511703) у розмірі 100 %, розмір частки 2 900 000,00 грн; ТОВ ПІВДЕНБУД (ідентифікаційний код 30377223) у розмірі 50 %, розмір частки 3 700 грн., а також заборонити органам державної реєстрації, державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, нотаріусам, іншим суб`єктам державної реєстрації в розумінні Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вчиняти будь-які реєстраційні дії, пов`язані з державною реєстрацією (перереєстрацією), внесення змін до відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо належних ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , часток в статутних капіталах вищезазначених товариств.

Так, ч. 2 ст. 149 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Позов забезпечується забороною вчиняти певні дії (п.2 ч.1 ст.150 ЦПК).

Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Частиною першою, другоюстатті 149 ЦПК Українипередбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову.

Відповідно до пункту 1 частини першоїстатті 150 ЦПК Українипозов може забезпечуватися, зокрема, шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Суд, обираючи вид забезпечення позову, у кожному випадку повинен обирати такий спосіб, який у найбільший мірі спрямований на забезпечення предмету спору.

Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд(суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Частиною третьоюстатті 150 ЦПК України встановлено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 3753/22860/17 (провадження № № 14-88цс20 ) (пункти 35,36) зазначено, що ...умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.

Позов забезпечується, зокрема, шляхом накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб (пункт 1 частини першоїстатті 150 ЦПК України). Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина третястатті 150 ЦПК України). Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимогі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.

Згідно із ч. 4 ст. 151 ЦПК України у заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтування доцільності вжиття кожного з них.

Тобто, законодавчо визначено, що при вирішенні питання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, суд може накласти арешт лише на конкретне майно або грошові кошти, що належать відповідачеві.

Представник позивача просять вжити заходи забезпечення позову шляхом: заборони державним реєстраторам, нотаріусам та іншим особам, що уповноважені на вчинення реєстраційних дій щодо об`єктів нерухомого майна, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо всього нерухомого майна, належного ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ; накладення арешту на всеналежне направі власності ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , рухоме майно, зокрема, але не виключно: грошові кошти, які знаходяться на банківському рахунку, відкритому на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 за номером: НОМЕР_2 в АБ "Південний", а також на будь-які інші грошові кошти, які містяться (знаходяться) на будь-яких інших банківських рахунках, які належать ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , та які відкриті у будь-яких інших фінансових установах;

Тобто представником позивача не конкретизовано на яке саме майно, належне ОСОБА_1 є необхідність накласти арешт чи заборону вчинення будь-яких реєстраційних дій.

Окрім вищезазначеного, суд дійшов висновку, що сама по собі наявність у відповідача можливості відчужити те чи інше майно, не є визначальною підставою для арешту майна відповідача з метою забезпечення позову, оскільки наявність такої можливості не свідчить про умисні дії або хоча б наміри деліктної поведінки відповідача, спрямованої на уникнення його від цивільно-правової відповідальності шляхом створення перешкод, щоб істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а натомість безпідставний арешт майна порушить право відповідача на мирне володіння своїм майном, яке гарантоване кожному відповідно до ч.1 ст.1 Протоколу №1 ратифікованої Україною 11.09.1997 р. Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже, враховуючи, що позивачем не конкретизовано майно на яке потрібно накласти арешт чи заборону вчинення будь-яких реєстраційних дій, підстави для вжиття заявлених позивачем видів забезпечення позову відсутні.

За змістом ч. 1 ст. 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Отже, корпоративне право є правом особи, якій належить частка у статутному капіталі товариства на управління товариством, участь у загальних зборах, право на отримання прибутку пропорційно частці у статутному капіталі та на інші права визначені законодавством або статутом.

Крім цього, відповідно до роз`яснень Верховного Суду України, викладених у п. 4 постанови Пленуму від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинніперешкоджати господарськійдіяльності юридичноїособи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку з застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Накладення арешту на корпоративні права особи фактично є втручанням в управління господарським товариством та може призвести до блокування господарської діяльності товариства, а реалізація корпоративних прав, як майнових прав до заміни, всупереч закону, учасника товариства.

Зважаючи на викладене, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз`яснення Верховного Суду України та норм Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів представника позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст. ст.149-153, 260,261,353 ЦПК України

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача First Telecom Trading OU ОСОБА_2 про забезпечення позову - задовольнити частково.

Накласти арешт на земельну ділянку, кадастровий №6522381000:05:001:1176 яка розташована за адресою: с/рада Великокардашинська, Голопристанський район, Херсонська область та належить ОСОБА_1 на праві власності.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена в Одеський апеляційний суд через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її підписання.

Ухвала суду набирає законної сили з дня її підписання.

Ухвала підписана 11.01.2023 р.

Суддя: