Вирок

від 10.01.2023 по справі 456/1917/22

СТРИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 456/1917/22

Провадження № 1-кп/456/112/2023

ВИРОК

іменем України

10 січня 2023 року Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрий обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12022141130000290 від 14.05.2022 відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Левків Житомирського району Житомирської області, громадянки України, українки, з середньою освітою, вдови, пенсіонерки, зареєстрованої і проживаючої: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України,

за участі сторін кримінального провадження:

сторона обвинувачення прокурор ОСОБА_4 , потерпіла ОСОБА_5 ,

представник потерпілої ОСОБА_6 ,

сторона захисту обвинувачена ОСОБА_3 ,

захисник ОСОБА_7 ,

в с т а н о в и в :

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

ОСОБА_3 14 травня 2022 року близько 11.00 год., перебуваючи поблизу будинку АДРЕСА_2 , під час словесного конфлікту з ОСОБА_5 , який виник раптово на грунті особистих неприязних відносин, не маючи прямого умислу на заподіяння тілесних ушкоджень, однак, передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння та легковажно розраховуючи на їх відвернення, штовхнула обома руками дерев`яну лавку, що знаходилась біля будинку, на потерпілу ОСОБА_5 , внаслідок чого потерпіла впала на землю. Внаслідок неправомірних дій ОСОБА_3 потерпілій ОСОБА_5 спричинено тілесні ушкодження у вигляді закритих переломів кісток правого передпліччя в нижній третині, а саме перелому дистального мета епіфізу променевої кістки зі зміщенням фрагментів по ширині та перелому шилоподібного відростку ліктьової кістки, які згідно висновку судово-медичної експертизи відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесного ушкодження по ознаці тривалого здоров`я. Таким чином ОСОБА_3 заподіяла ОСОБА_5 з необережності середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст.128 КК України.

Стаття закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за вищезазначене кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачена.

Ст.128 КК України необережне середньої тяжкості тілесне ушкодження

Санкція ст.128 КК України передбачає покарання у виді громадських робітна строквід стап`ятдесятидо двохсотсорока годинабо виправнихробіт настрок додвох років,або обмеженняволі настрок додвох років,або позбавленняволі натой самийстрок.

Твердження сторін.

Під час змагального судового процесу сторони в правових та логічних формах висунули власні версії подій, які на їх думку, мали місце та висловилися щодо юридично значущих обставин даного кримінального провадження.

Правова позиція сторони обвинувачення.

Правова позиція сторони обвинувачення відображена в обвинувальному акті, що був складений 22 червня 2022 року старшою слідчою СВ Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_8 та прокурором Стрийської окружної прокуратури ОСОБА_4 .

З огляду на обвинувальний акт прокурор вважає встановленим те, що обвинувачена під час словесного конфлікту з потерпілою, який виник раптово на грунті особистих неприязних відносин, не маючи прямого умислу на заподіяння тілесних ушкоджень, однак, передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння та легковажно розраховуючи на їх відвернення, штовхнула обома руками дерев`яну лавку, що знаходилась біля будинку, на потерпілу ОСОБА_5 , внаслідок чого потерпіла впала на землю. Внаслідок неправомірних дій ОСОБА_3 потерпілій ОСОБА_5 спричинено з необережності середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Сторона обвинувачення підтверджує свою версію подій доказами, які містяться у документах, висновках експертів, показаннях свідків, які були безпосередньо досліджені під час судового розгляду.

Під час виступу у судових дебатах прокурор вважає, що надані докази доводять склад кримінального правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_3 і судом досліджено достатньо доказів для встановлення відповідності викладених у обвинувальному акті фактичних обставин об`єктивній істині, як зважаючи на окремі докази, так і в їх сукупності.

Потерпіла ОСОБА_5 під час надання показань повністю підтримала позицію прокурора, викладену в обвинувальному акті та підтриману в судовому засіданні, в письмовій заяві, адресованій суду 10.01.2023 просить суд визнати обвинувачену винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.128 КК України та покарати згідно Закону; позовну заяву про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, вчиненим ОСОБА_3 , подану суду 12.07.2022 підтримала в повному обсязі.

Представник потерпілої ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_6 повністю підтримав позицію свого довірителя, як в судовому засіданні, так і у письмовій заяві, адресованій суду 10.01.2023.

Правова позиція сторони захисту, надані обвинуваченою ОСОБА_3 покази щодо пред`явленого їй обвинувачення за ст.128 КК України.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.128 КК України не визнала та пояснила, що вона проживає по АДРЕСА_1 з народження, потерпіла ОСОБА_5 прийшла проживати в їхній будинок близько 40 років тому. Вони фактично знайомі з нею зі школи, так як проживали разом по сусідству, у них завжди були хороші відносини, їхні діти товаришували між собою. Пізніше між ними почали виникати конфліктні відносини, потерпіла намовляла на її дітей, останній конфлікт виник через свекруху потерпілої, якій вона та свідок ОСОБА_5 допомагали. Був випадок, 15.04.2022, коли вона продавала на вулиці молоко і потерпіла почала її ображати, розпочала з нею конфлікт, назвала «королевою молока». Вона постійно її очорняла та принижувала. 14 травня 2022 року близько 11.00 год. вона збиралася їхати в м. Долину до доньки, вийшла з під`їзду, поставила кульки і повернулася за сумкою. Не дійшовши до лавки, за 1-1.5 м., яка була на відстані 10 см від будинку, вона побачила як потерпіла з ОСОБА_9 вийшли з під`їзду. Потерпіла перейшла їй дорогу і коліна приперла до лавки, стала попереду неї зі словами: «А тепер ти мене обійди». І вона почала обходити її поза лавку, яку вона не штовхала. Потім потерпіла викрикнула «Ти дивись, що вона робить», і в той час праву руку поставила на спинку лавки, щоб не дати змоги їй пройти. Таким чином потерпіла створила їй перешкоди в можливості пройти до під`їзду. Вона почала просуватися поза лавкою, потерпіла в той час продовжувала рухатися разом з нею, тримаючи в лівій руці миску з одягом, а правою рукою, в той час, притримуючи лавку і притискаючи таку до будинку. Вона ще перебувала за лавкою, коли потерпіла не витримавши рівновагу, впала назад на спину на землю. Коли потерпіла вже лежала на землі, лавка впала на неї, оскільки вона її перед тим зачепила рукою. Потім ОСОБА_10 запитала у неї, для чого вона це зробила, в той час потерпіла лежала на землі і проклинала її. Після цього вона пішла до квартири. Вона за станом здоров`я не могла підняти лавку, крім того, на місці події була ОСОБА_11 . Пізніше вона зустріла потерпілу у під`їзді, та тримала праву руку зігнутою і продовжувала її проклинати. Доповнила, що не хотіла обходити потерпілу, тому пішла поза лавку, яку проходячи, посувала. Сама лавка важка, металева. Потерпіла коли падала, потягла лавку за собою. Вважає себе невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, яке їй інкримінують. В судових дебатах просить суд виправдати її за відсутністю в її діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.128 КК України.

Захисник ОСОБА_7 вважає обвинувачену невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.128 КК України, і просить її виправдати. Зокрема вказує, що зібрані у справі докази не доводять вину її підзахисної, показання свідка ОСОБА_5 викликають сумніви у своїй правдивості у зв`язку з родинними відносинами між потерпілою та свідком, а в основу вироку вважає повинні бути покладені показання свідка ОСОБА_12 , яка дала показання про те, що не бачила у вікно, як обвинувачена штовхала лавку на потерпілу. Крім цього, також просить врахувати, що показання свідка ОСОБА_5 на досудовому розслідуванні та в судовому засіданні різняться між собою.

Застереження щодо обсягу досліджених доказів.

Враховуючи, що у цьому кримінальному провадженні обвинувачена вину у вчиненні злочину, передбаченого ст.128 КК України, за яким обвинувальний акт надійшов до суду не визнала, за клопотанням сторони обвинувачення, яке було підтримано стороною захисту, відповідно до вимог ч. 2ст. 349 КПК України, судом досліджено всі надані сторонами кримінального провадження докази.

Завершення розгляду кримінального провадження у відсутності потерпілої ОСОБА_5 .

Потерпіла ОСОБА_5 під час судового розгляду кримінального провадження була присутньою в судових засіданнях 13.09.2022, 20.10.2022, 05.12.2022, під час яких надавала показання та відповідала на запитання учасників, в тому числі сторони захисту. В подальшому потерпіла звернулася до суду з заявами, зокрема, 10.01.2023 про завершення розгляду кримінального провадження у її відсутності за станом здоров`я та за сімейними обставинами. Обвинувачена ОСОБА_3 в судовому засіданні 10.01.2023 не змогла навести суду обставин та підстав, з яких суд повинен був повторно викликати потерпілу в судове засідання. А тому, зважаючи на заяву потерпілої ОСОБА_5 від 10.01.2023 про завершення розгляду кримінального провадження у її відсутності, в якій потерпіла виклала свою позицію по справі, враховуючи показання потерпілої, надані в судовому засідання, а також участь в справі її представника адвоката ОСОБА_6 , оцінивши пояснення обвинуваченої з приводу виклику потерпілої в наступне судове засідання, які зводилися до заперечення винуватості та оцінки доказів, забраних під час судового розгляду, враховуючи, що обвинуваченою не сформульовано жодного нового запитання, яке суд повинен би був поставити потерпілій в межах пред`явленого обвинувачення, а також те, що більшість пояснень обвинуваченої не стосуються предмету доказування у вказаному кримінальному провадженні, зважаючи на висновки Верховного Суду, викладені у справі №461/2767/20 від 11.11.2021, судом ухвалено завершувати розгляд кримінального провадження у відсутності потерпілої ОСОБА_5 .

Встановлені судом обставини та докази на їх підтвердження.

Відповідно до ч. 3ст. 26 КПК Українисуд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.

У силуст. 337 КПК Україниcудовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею, а це, зокрема, з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

З урахуванням вищенаведених положень процесуального законодавства, заслухавши доводи сторін, оцінивши кожен наданий суду доказ щодо належності, допустимості, достовірності та у сукупності, з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд встановив, що пред`явлене обвинувачення доведено в повному обсязі.

Незважаючи наневизнання ОСОБА_3 своєї виниу вчиненнікримінального правопорушення,за обставин,викладених уобвинувальному акті, винуватість обвинуваченої ОСОБА_3 у вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ст.128 КК України, за викладених вище обставин, повністю підтверджується зібраними на досудовому слідстві та безпосередньо дослідженими в судовому засіданні доказами, яким судом надано ретельну оцінку, а саме:

показаннями потерпілої ОСОБА_5 , яка в судовому засіданні пояснила, що напередодні, 13.05.2022 в неї закінчилося лікування, пов`язане з інсультом, який вона перенесла раніше. 14.05.2022 вона випрала білизну, поскладала в миску і вийшла з квартири. На виході з під`їзду вона побачила свідка ОСОБА_13 , вони привіталася і вона продовжила йти. Вийшла на подвір`я будинку, хотіла поставити миску на лавку і попросити Хар Оксану їй допомогти, коли побачила обвинувачену, яка раптово почала йти прямо на неї. Пізніше вона розвернулася, пішла поза лавку, і почала її сунути на неї. Вона в цей час однією рукою трималася за лавку, а в іншій руці тримала миску, перебувала десь на середині лавки. І в цей час обвинувачена штовхнула лавку раптово двома руками на неї і вона впала, при цьому бруски з лавки впали їй на ноги. Після цього обвинувачена пішла геть, а ОСОБА_11 почала допомагати їй підвестися. Вона сіла на лавку і плакала. Причина цього конфлікту їй невідома. Окрім ОСОБА_14 , на місці події більше нікого не було. Обвинувачена вибачення у неї не просила, навпаки, писала на неї та Оксану заяви в поліцію;

показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_5 , допитаної за допомогою перекладача ОСОБА_15 , про те, що 14.05.2022 вона взяла миску з випраним одягом, відчинила двері своєї квартири в будинку в с. Жулин Стрийського району Львівської області і побачила потерпілу, яка також у руці тримала миску з одягом, вони привіталися і потерпіла пішла попереду неї, а вона йшла позаду неї. Коли вона вийшла на двір, то побачила, як потерпіла та обвинувачена розмовляють між собою. Потерпіла на її очах поставила миску на лавку і трималася однією рукою за стінку лавки. Потерпіла хотіла присісти на лавку. Обвинувачена в цей час стояла поза лавкою, нервувала, відсунула рукою лавку на себе і штовхнула її на потерпілу, яка впала, лавка впала на ноги потерпілої і та закричала. Після цього обвинувачена пішла до будинку. В цей час на подвір`ї нікого не було. Потерпіла плакала, не могла підвестися, вона їй допомогла в цьому. Потім потерпіла присіла на лавку, плакала, в цей час надійшов сусід ОСОБА_16 , який поцікавився, що сталося і потерпіла йому розповіла;

показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_17 про те, що 14.05.2022 вона йшла до сараю набирати картоплю, коли побачила обвинувачену, вони розговорилися, вона допомогла їй набрати картоплю і пішла до квартири. В цей час почула крики, вибігла на двір, у сусідки, яку побачила на подвір`ї, запитала, що сталося. В цей час подзвонила обвинувачена, розповіла їй про події, які сталися, попросила допомогти їй занести сумки. Крім цього, попросила подивитися, чи є потерпіла на подвір`ї. Вона через вікно побачила, як потерпіла заходить до будинку, і повідомила про це обвинувачену. Вона пішла позаду будинку, взяла у обвинуваченої сумки і допомогла їх донести до дороги. Від дороги було чути, як потерпіла проклинає обвинувачену. Сам конфлікт між обвинуваченою та потерпілою вона не бачила. Вказала, що обвинувачена ніколи не конфліктує, навпаки, потерпіла постійно створює конфліктні ситуації. Коли вона вийшла на двір, там було багато людей, серед яких вона бачила ОСОБА_18 з дружиною;

показаннями свідка ОСОБА_19 в судовому засіданні про те, що того дня, вона була на кухні, через вікно побачила, як назустріч обвинуваченій, яка рухалася до під`їзду будинку, вийшла потерпіла. Потерпіла перегородила обвинуваченій дорогу, в руках тримала миску. Потім обвинувачена зайшла позаду лавки, стала спиною до стіни, і так просувалася вздовж будинку. Потерпіла руками взялася за лавку, і нахилилася вперед. Так вони вдвох просувалися. Потім потерпіла впала на землю. Чи впала лавка, вона не бачила, бо там на місці високі кущі. Вона чітко бачила, що обвинувачена лавку не штовхала. Обвинувачена дійсно могла обійти потерпілу з іншої сторони, там є дорога. Миска в руках потерпілої була червоного кольору, миску потерпіла тримала в лівій руці, на лавку вона її не ставила. Вказала, що знає потерпілу не з дуже хорошої сторони, одного разу спостерігала, як її свекруха потребувала допомоги, але та їй її не надала;

показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_20 лікаря-травматолога КНП «Стрийська ЦРЛ» про те, що він був лікуючим лікарем ОСОБА_5 згідно медичних документів, візуально таку пацієнтку не пригадує. Виписка з історії хвороби написана ним. Він оглядав пацієнтку в день звернення, якщо були скарги на біль в ногах, про це повинно бути зазначено в амбулаторній картці хворої. Причиною звернення було біль в кульшових суглобах. Додаткове лікування призначає сімейний лікар. Зазначив, що призначив лікування, вказане у виписці, це як правило, знеболювальні, протизапальні та від набряків препарати. Всі препарати призначені для лікування перелому правої променевої кістки і застійної контрактури передпліччя. Тривалість лікування вказана в амбулаторній картці хворої. Всі медикаменти призначені згідно клінічного протоколу;

заявою ОСОБА_5 від 15.05.2022, адресованою начальнику Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області, в якій остання просить прийняти міри до сусідки ОСОБА_3 , яка 14.05.2022 близько 11.00 год. на подвір`ї будинку по АДРЕСА_2 штовхнула лавку, яка перевернулася їй на ноги, через що вона впала на землю і отримала тілесні ушкодження у вигляді перелому правої променевої кістки у типовому місці зі зміщенням;

рапортом помічника чергового ЧЧ Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_21 від 14.05.2022, згідно якого 14.05.2022 о 18.15 год. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 14.05.2022 о 18.14 год. за адресою: АДРЕСА_3 лікар-травматолог Стрийської ЦРЛ Лесько повідомила, що 14.05.2022 о 13.40 год. звернулася ОСОБА_5 , яка повідомила, що близько 11.00 год. її побила сусідка біля дому в АДРЕСА_2 , діагноз: перелом правої променевої кістки у типовому місці зі зміщенням, на амбулаторному лікуванні;

протоколом огляду місця події ст. слідчого Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_8 від 14.05.2022 з фототаблицями, згідно з яким оглядом місця події є подвір`я двохповерхового багатоквартирного будинку АДРЕСА_4 та 8 квартир. Вхідні двері в під`їзд білі металопластикові, на момент огляду відчинені. По лівій стороні від вхідних дверей в під`їзд будинку, на відстані близько 1,00-1,20 м. біля стіни, під вікном квартири АДРЕСА_5 знаходиться лавка, відстань від землі до лавки становить 44 см., стінка лавки дерев`яна. Заявниця ОСОБА_5 вказала, що вона стояла обличчям до лавки, в лівій руці тримала миску з випраним одягом, як зліва із-за кута будинку надійшла ОСОБА_3 , яка спочатку хотіла пройти між нею і лавкою, після чого зайшла позаду спинки лавки та різко штовхнула лавку на неї. Окрім цього, заявниця вказала на місце на землі, на траві, де вона впала та при падінні отримала травму правої руки;

висновком судово-медичного експерта Стрийського РВ КЗ ЛОР «Львівське обласне бюро судово-медичної експертизи» ОСОБА_22 №34 від 15.05.2022, згідно з яким при проведенні судово-медичної експертизи ОСОБА_5 , а саме при огляді, було виявлено три синці на передній поверхні нижньої третини правої гомілки та один синець на передній поверхні нижньої третини правої гомілки, які могли утворитись 14.05.2022, внаслідок дій (дії) тупих твердих предметів (предмету), малоймовірне їх спричинення при падінні з висоти власного росту, в тому числі і після надання тілу прискорення, і за ступенем тяжкості відносяться до легкого тілесного ушкодження; згідно записів представлених на експертизу медичних документах КНП «Стрийської ЦРЛ» лікарями було діагностовано закриті переломи кісток правого передпліччя в нижній третині, а саме перелом дистального мета епіфізу променевої кістки зі зміщенням фрагментів по ширині та перелом шилоподібного відростку ліктьової кістки. Дана травма кісток правого передпліччя могла бути спричинена 14.05.2022, характерна для утворення при падінні на витягнуту руку з висоти власного росту (як вільному, так і після надання тілу прискорення), і за ступенем тяжкості відноситься до тілесного ушкодження середньої тяжкості по ознаці тривалого розладу здоров`я;

протоколом проведення слідчого експерименту з потерпілою ОСОБА_5 з відеозаписом, складеного 01.06.2022 ст. слідчим Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_8 , згідно з яким потерпіла ОСОБА_5 , в присутності судово-медичного експерта та інших учасників розповіла про обставини тілесних ушкоджень, які зазначені у висновку експерта №34 від 16.05.2022. Так, 14.05.2022 вона вийшла зі свого будинку, при цьому в лівій руці тримала миску з випраним одягом, ще в під`їзді побачила сусідку з квартири АДРЕСА_6 , привіталася з нею і вийшла на вулицю. Вона хотіла поставити миску на лавку і попросити сусідку допомогти, в цей час підійшла підозрювана ОСОБА_3 , почала проходити повз неї і лавку, вона вхопилася правою рукою за лавку. Потім підозрювана зайшла за лавку, вперлася спиною в стіну і двома руками штовхнула лавку на неї і вона впала на праву руку. В лівій руці вона при цьому тримала миску. Вона відчула сильний біль в руці. Після цього потерпіла ОСОБА_5 показала, як виходила з під`їзду будинку, як тримала лівою рукою миску. Потім продемонструвала як обвинувачена підійшла до неї, і намагалася проштовхнутися між мискою і лавкою, а пізніше зайшла поза лавку і намагалася проштовхнутися, а потім двома руками вхопилася за лавку і штовхнула її на неї. Потерпіла вказала на місце де впала, і при цьому продемонструвала яким саме чином лавка впала їй на ноги. Вказала, що впала на праву руку. Обвинувачена на стільки сильно штовхнула лаву, що вона змушена була відпустити руку, якою трималася за неї. На запитання судово-медичного експерта потерпіла продемонструвала яким саме чином вона падала. При цьому повідомила, що сусідка ОСОБА_11 намагалася допомогти їй підвестися, в цей же час сварилася з обвинуваченою, і та пішла додому. Вона сиділа на лавці, плакала, а обвинувачена після цього вийшла з будинку і ще кричала до неї. Зазначила, що обвинувачена, коли штовхала лавку, казала: «Не буде по твоєму»;

висновком судово-медичного експерта Стрийського РВ КЗ ЛОР «Львівське обласне бюро судово-медичної експертизи» ОСОБА_22 №45 від 02.06.2022, згідно з яким тілесні ушкодження, виявлені у ОСОБА_5 , могли утворитись при обставинах, вказаних під час допиту останньої 27.05.2022 та при відтворенні обставин та подій, що мали місце 14.05.2022, як показала потерпіла на слідчому експерименті 01.06.2022;

протоколом проведення слідчого експерименту з підозрюваною ОСОБА_3 з відеозаписом, складеного 20.06.2022 ст. слідчим Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_8 , згідно з яким підозрювана вказала, що 14.05.2022 о 10.45 год. вона збиралася з молодшою донькою їхати до старшої доньки в м. Долину Івано-Франківської області, приготувала відповідні сумки, і почала їх виносити на вулицю. Занесла дві сумки до дороги, де мала зустрітися з молодшою донькою і поверталася до будинку, коли на зустріч вийшла потерпіла ОСОБА_5 , стала попереду неї зі словами: «А тепер ти мене обійдеш, бо я вийшла з хати». При цьому потерпіла колінами приперлася до лавки, тримаючи в руках миску. Вона пішла поза лавку, але потерпіла почала їй чинити перешкоди зі словами: «Ти дивись, що вона робить». Потерпіла притискала її лавкою до стіни будинку. Коли вона вже доходила до кінця лавки, потерпіла впала на землю. Лавка захиталася і впала, але не на потерпілу. Вона вийшла поза лавки і свідок ОСОБА_10 сказала їй: « ОСОБА_23 , нащо ти це зробила, в неї ж нога», а вона їй відповіла «У мене також нога». Потім потерпіла почала кричати і проклинати її і вона пішла до будинку. При цьому підозрювана показала, як йшла до будинку, на якій відстані перебувала, коли побачила потерпілу, де саме, в якому місці вони зустрілися, яким саме чином потерпіла приперла ногами лавку до стіни. При цьому вказала і показала, як зайшла за лавку, як намагалася її відсунути і як потерпіла впала. Продемонструвала, де саме перебувала, коли потерпіла впала на землю. При цьому зауважила, що потерпіла рухалася разом з нею, тримаючись правою рукою за лавку. Ствердила, що лавка на потерпілу не падала і ноги їй не калічила. Пізніше, коли вона знову виходила з будинку, зустріла потерпілу, та в цей час трималася за руку і коли побачила її, почала знову проклинати;

показаннями в судовому засіданні судово-медичного експерта, завідувача Стрийського районного відділення Львівського обласного бюро судово-медичних експертиз ОСОБА_24 , викликаного за клопотанням сторони захисту, про те, що тілесні ушкодження, описані у висновку експерта ОСОБА_22 могли утворитися за обставин, описаних у висновку, вважає, що сформульованого слідчим питання було достатньо для проведення експертизи. Крім цього, зазначив, що всі представлені сторонами кримінального провадження медичні документи слугують підставою для проведення експертизи, не всі рентгенограми можуть бути підписані, та не на всіх проставляється відповідна печатка;

наказом начальника Львівського обласного бюро судово-медичних експертиз №225-к від 04.10.2022 «Про застосування заходу дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення до завідувача Стрийського районного відділення Львівського обласного бюро судово-медичних експертиз ОСОБА_25 », згідно з яким звільнено ОСОБА_22 з посади завідувача та лікаря судово-медичного експерта Стрийського районного відділення Львівського обласного бюро судово-медичних експертиз, яким підтверджено неможливість прибуття в судове засідання експерта ОСОБА_22 ;

копією довідки №1312 з КНП СМР «Стрийська ЦРЛ» на гр. ОСОБА_5 ; знімками кісток правої кисті та правого променево-зап`ясного суглобу гр. ОСОБА_5 , №55189, №55190 від 14.05.2022; рентгенограмою правого п/зап`ясткового суглобу гр. ОСОБА_5 у 2-х проекціях №4835 від 15.05.2022; медичною картою амбулаторного хворого на гр. ОСОБА_5 .

З метою оцінки вказаних доказів за ознаками належності, допустимості та достовірності, встановлення інших обставин, що мають значення для цього кримінального провадження, а також вирішення питань, що вирішуються судом при ухваленні вироку, судом досліджено такі процесуальні рішення, документи та інші матеріали:

повідомлення про підозру від 17.06.2022, складеного ст. слідчим Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_8 , згідно з яким ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.128 КК України.

Згідно з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12022141130000290 від 14.05.2022, 14.05.2022 в Стрийський РУП ГУ НП у Львівській області поступила заява ОСОБА_5 про те, щоб прийняти міри до її сусідки ОСОБА_3 , яка 14.05.2022 близько 11.00 год. на подвір`ї будинку відштовхнула лавку, яка перекинулася заявниці на ноги, внаслідок чого з необережності спричинила останній травму у вигляді перелому правої променевої кістки у типовому місці зі зміщенням.

Надані стороною обвинувачення і досліджені безпосередньо в суді докази взаємопов`язані і в сукупності підтверджують всі обставини, що підлягають доказуванню, ними встановлено подію злочину, винуватість обвинуваченої та інші обставини зазначені уст.91 КПК України, та вони зібрані у порядку, встановленому ст. 93 КПК України, жодних обставин, передбачених ст. 87 КПК України, з якими закон пов`язує недопустимість доказів як таких, що отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, судом не встановлено, у зв`язку з чим підстави для визнання цих доказів недопустимими відсутні.

Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, передбачені як джерела доказування уКПК України, зібрані у відповідності з чинним кримінально-процесуальним законодавством.

Зазначені докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі та сумніву у своїй належності та допустимості, не викликають.

Так, вищенаведеними доказами, які є належні, допустимі та достовірні, в сукупності - достатні та узгоджені, поза розумним сумнівом доведено те, що ОСОБА_3 14 травня 2022 року близько 11.00 год., перебуваючи поблизу будинку АДРЕСА_2 , під час словесного конфлікту з ОСОБА_5 , який виник раптово на грунті особистих неприязних відносин, не маючи прямого умислу на заподіяння тілесних ушкоджень, однак, передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння та легковажно розраховуючи на їх відвернення, штовхнула обома руками дерев`яну лавку, що знаходилась біля будинку, на потерпілу ОСОБА_5 , внаслідок чого потерпіла впала на землю. Внаслідок неправомірних дій ОСОБА_3 потерпілій ОСОБА_5 спричинено тілесні ушкодження у вигляді закритих переломів кісток правого передпліччя в нижній третині, а саме перелому дистального мета епіфізу променевої кістки зі зміщенням фрагментів по ширині та перелому шилоподібного відростку ліктьової кістки, які згідно висновку судово-медичної експертизи відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесного ушкодження по ознаці тривалого здоров`я.

За змістом кримінально-процесуального закону до предмета показань свідка належать обставини, що мають пряме чи опосередковане відношення до події кримінального правопорушення, форми вини, наслідків кримінального правопорушення, даних, що належать до показань інших свідків, експертів, їх висновків, понятих і інших учасників процесу, відомості про факти, що характеризують особу підозрюваного, обвинуваченого та взаємовідносини свідка з ними і з потерпілим. Знання характеру цих взаємовідносин (нормальні, дружні, родинні, ворожі, неприязні, відсутні будь-які відносини, оскільки бачив (чув) вперше, тощо) дозволить дати правильну оцінку відповідних показань, висновків і процесуальних дій указаних осіб.

Згідно з послідовною практикою ЄСПЛ необхідним елементом справедливості судового провадження є наявність в обвинуваченого можливості реалізувати своє право за підпунктом «d» пункту 3 статті 6 Конвенції шляхом безпосереднього допиту свідка в присутності судді, який ухвалює остаточне рішення у справі.

В судовому засіданні встановлено, що зі свідками, допитаними в судовому засіданні у обвинуваченої нормальні відносини, а відтак, у свідків відсутні підстави наговорювати на обвинувачену та обмовляти її.

Без сумніву визначальними для суду є показання свідка ОСОБА_5 , допитаної за допомогою перекладача ОСОБА_15 , про те, що 14.05.2022, коли вона вийшла на двір, то побачила, як потерпіла та обвинувачена розмовляють між собою. Потерпіла на її очах поставила миску на лавку і трималася однією рукою за стінку лавки. Потерпіла хотіла присісти на лавку. Обвинувачена в цей час стояла поза лавкою, нервувала, відсунула рукою лавку на себе і штовхнула її на потерпілу, яка впала, лавка впала на ноги потерпілої і та закричала. Після цього обвинувачена пішла до будинку. Потерпіла плакала, не могла підвестися, вона їй допомогла в цьому. Потім потерпіла присіла на лавку, плакала, в цей час надійшов сусід ОСОБА_16 , який поцікавився, що сталося і потерпіла йому розповіла.

Наведеними показаннями свідка повністю спростовуються показання обвинуваченої про те, що потерпіла чинила їй перешкоди в проході до будинку. Навпаки, з досліджених в судовому засіданні доказів беззаперечно встановлено, що обвинувачена мала можливість обійти потерпілу навколо, однак почала відсувати лавку, проходячи в такий спосіб до будинку і при цьому конфліктуючи з потерпілою. Показання обвинуваченої про те, що потерпіла не втримала рівновагу, зачепилася і впала, потягнувши лавку на себе, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні і спростовуються показаннями свідка ОСОБА_5 , яка чітко вказала на те, що обвинувачена проходячи повз будинок, штовхнула лавку на потерпілу і та впала на землю, а лавка впала на неї. Слід зауважити, що показання свідка ОСОБА_5 повністю співпадають з показаннями потерпілої ОСОБА_5 , і вказані учасники, на відміну від обвинуваченої несуть кримінальну відповідальність за дачу суду завідомо неправдивих показань.

Суд не вбачає жодних суттєвих відмінностей у показаннях свідка ОСОБА_5 , як під час досудового розслідування, так і під час безпосереднього допиту в суді. Певні неточності, на які звертає увагу сторона захисту на висновки суду про винуватість обвинуваченої не впливають та такі висновки суду вказані доводи не спростовують.

Що стосується показань свідка ОСОБА_19 , то до таких суд відноситься критично і зауважує, що свідок не змогла в деталях розповісти про момент падіння потерпілої і не бачила як падала лавка на потерпілу, ствердивши при цьому, що в цьому їй завадили кущі, які ростуть в цьому місці. Щодо інших показань, повідомлених вказаним свідком, то такі не мають значення у вказаному кримінальному провадженні і не впливають на висновки суду про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.128 КК України.

Описані у висновку експерта тілесні ушкодження: три синці на передній поверхні нижньої третини правої гомілки та один синець на передній поверхні нижньої третини правої гомілки, які могли утворитись 14.05.2022 та доводи сторони захисту в цій частині, судом не аналізуються та не спростовуються, оскільки не лежать в межах обвинувачення, пред`явленого ОСОБА_3 .

Усі досліджені в судовому засіданні письмові докази є належними, допустимими і достовірними, такі зібрані в порядку, встановленому КПК України, жодної підстави, передбаченої ст.87 КПК України для визнання вказаних доказів недопустимими судом не встановлено.

Процесуальні докази, наведені у вироку прямо підтверджують той факт, що досліджені в судовому засіданні докази, які суд визнає належними та допустимими, зібрані в порядку встановлену законом та жодного сумніву у своїй законності та правдивості не викликають.

Загальна характеристика складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.128 КК України, винною у вчиненні якого визнається ОСОБА_3 .

Згідно з ч. 1 ст. 2 КК підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.

Склад кримінального правопорушення являє собою абстрактну теоретичну конструкцію і включає чотири елементи: об`єкт, об`єктивну сторону, суб`єкт, суб`єктивну сторону. Кожен елемент включає певний набір ознак: обов`язкових і факультативних для кваліфікації діяння як кримінального правопорушення.

Кримінальна відповідальність за необережне тілесне ушкодження (стаття 128 КК України) настає за наявності таких самих елементів об`єктивної сторони, як і складу злочину, передбаченогостаттею 122 КК України, за умови, якщо були заподіяні середньої тяжкості тілесні ушкодження, а за суб`єктивною стороною цей злочин проявляється в необережній формі вини у виді злочинної самовпевненості або злочинної недбалості.

Розмежування умисного заподіяння середньої тяжкості тілесних ушкоджень (частина першастатті 122 КК України) і необережного заподіяння середньої тяжкості тілесних ушкоджень (стаття 128 КК України)здійснюється якза об`єктивною,так ісуб`єктивноюсторонами цихзлочинів.Окрім того,при визначенніступеня тяжкостізаподіяних тілеснихушкоджень заспособом вчиненнядіяння враховуютьсялокалізація,характер,механізм утвореннятравм таушкоджень,які можутьбути віднесенідо середньоїтяжкості,а змісті характерінтелектуального тавольового критеріїввини узазначених злочинахз матеріальнимскладом обумовлюютьсяусвідомленням особоюхарактеру вчиненогозлочинного діяння,передбаченням йогонегативних наслідківта ставленнямдо цихнаслідків (постановаВС усправі № 295/15220/15-к від 13.06.2019).

Необережне тілесне ушкодження тягне за собою кримінальну відповідальність за умови, якщо були заподіяні тяжкі або середньої тяжкості тілесні ушкодження. Заподіяння з необережності легких тілесних ушкоджень не є караним за законодавством України про кримінальну відповідальність.

З об`єктивної сторони злочин характеризується: 1) дією або бездіяльністю у вигляді посягання на здоров`я іншої людини; 2) наслідками у вигляді спричинення тяжких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень; 3) причинним зв`язком між вказаними діянням та наслідками.

Суб`єктивна сторона злочину може проявлятися у виді як злочинної самовпевненості, так і злочинної недбалості.

Висновки суду.

За змістом ст.8 Конституції України, в державі визначено принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу, а закони та інші нормативно-правові акти, приймаються на основі Конституції і повинні відповідати її змісту.

Згідно зі ст.62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. При цьому не можна покладати на обвинуваченого доведення своєї невинуватості, а всі сумніви щодо доведеності вини особи мають тлумачитись на користь останньої. Визнання особи винуватою у вчиненні злочину може мати місце лише за доведеності її вини. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а також доказах одержаних незаконним шляхом.

Відповідно дост. 17 КПК Україниособа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винуватою за пред`явленим обвинуваченням.

Тобто, дотримуючись засад змагальності, та виконуючи свій професійний обов`язок, передбаченийстаттею 92 КПК, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України», «Кобець проти України», «Ірландія проти Сполученого Королівства» та ін.).

Ретельно проаналізувавши усі надані сторонами кримінального провадження докази з точки зору доведеності ознак складу злочину, інкримінованого обвинуваченій, суд вважає, що сукупність встановлених під час судового розгляду обставин виключає будь-яке інше розуміння подій, викладених в обвинувальному акті, і вказана версія обвинувачення не містить сумнівів в її обґрунтованості та не спростовується доводами сторони захисту.

Розглядаючи кримінальне провадження відносно обвинуваченої ОСОБА_3 , суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для здійснення сторонами наданих їм прав та свобод у наданні доказів, їх дослідженні та доведеності їх переконливості перед судом, в межах пред`явленого обвинувачення безпосередньо дослідив докази у справі та перевірив усі обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

За таких обставин, проаналізувавши та оцінивши об`єктивно досліджені у судовому засіданні, відповідно до вимог ст.ст.85,94 КПК України, вказані вище всі докази, надані сторонами кримінального провадження, в їх сукупності, враховуючи їх логічність, послідовність та узгодженість між собою, суд повно та всебічно з`ясував та встановив під час судового розгляду обставини вчинення кримінального правопорушення та приходить до висновку, що вина обвинуваченої ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.128 КК України в судовому засіданні доведена повністю.

Спростування показань обвинуваченої ОСОБА_3 в судовому засіданні.

Суд вважає показання обвинуваченої ОСОБА_3 такими, що спрямовані на уникнення відповідальності за вчинене, жодного належного та допустимого доказу, який би підтвердив позицію сторони захисту, в судовому засіданні не подано, як і не спростовано докази сторони обвинувачення, які безпосередньо досліджено в судовому засіданні, і які доводять винуватість обвинуваченої у інкримінованому їй кримінальному правопорушенні.

Суд зауважує, що впродовж судового розгляду кримінального провадження, обвинувачена безліч раз надавала показання, при цьому в більшості щодо обставин неприязних відносин з потерпілою та обставин, які не мають жодного відношення до вказаного кримінального провадження. Обвинувачена не переконала суд в тому, що потерпіла має мотиви її обмовити, як і в тому, що кримінальне провадження сфабриковане.

Впродовж судового розгляду обвинувачена стверджувала, що не мала жодного умислу на заподіяння потерпілій тілесних ушкоджень, що з точки зору суду немає жодного значення, оскільки в провину обвинуваченій поставлено спричинення необережного середньої тяжкості тілесного ушкодження.

Отже, з урахуванням всіх обставин справи, суд вважає доведеним:

факт заподіяння ОСОБА_3 потерпілій ОСОБА_5 необережного середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто вчинення нею кримінального правопорушення, передбаченого ст.128 КК України.

Вказаний висновок судом зроблений поза розумним сумнівом, а отже, враховуючи зазначене вище, вина ОСОБА_3 повністю доведена в інкримінованому їй кримінальному правопорушенні за ст.128 КК України. Підстав для кваліфікації вчиненого за іншими статтямиКримінального кодексусуд не вбачає.

Обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Мотиви призначенняпокарання.

Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених уст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цьогоКодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин за винятком випадків, передбачених частиною другоюстатті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цьогоКодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

В той же час згідно зіст. 50 КК Українипокарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належить, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання повинні відповідати один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

Така позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно дост.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»при розгляді справ застосовується як джерело, зокрема у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року (заява №10249/03), де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Згідно з п.1 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003 року, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнімдлявиправлення засудженого та попередження нових злочинів, а згідно п.3, визначаючи ступіньтяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити із особливостей конкретного злочину і його обставин.

Обираючи вид і розмір покарання, суд виходить з таких міркувань.

Основною формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого злочину. Якщо особа приховує суттєві обставини вчиненого злочину, що значно ускладнює його розкриття, визнає свою вину лише частково для того, щоб уникнути справедливого покарання, її каяття не можна визнати щирим, справжнім. Щире каяття повинно ґрунтуватися на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки, її осуді, бажанні виправити ситуацію, яка склалась, та нести кримінальну відповідальність за вчинене, а також зазначена обставина має знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження. (правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30 жовтня 2018 року у справі № 559/1037/16-к)

Однак, у матеріалах зазначеного судового провадження стосовно ОСОБА_3 відсутні дані на підтвердження того, що обвинувачена розкаялася у вчиненому нею кримінальному правопорушенні. Суд дійшов висновку, що ОСОБА_3 , хоча і надала показання щодо обставин вчинення злочину, однак вона не висловила жалю з приводу цього, осуду своєї поведінки, а також готовності нести покарання, що свідчить про відсутність критичної оцінки вчиненого та відповідно щирого каяття.

За таких обставин пом`якшуючих вину обвинуваченої ОСОБА_3 обставин, передбаченихст. 66 КК Українисуд не вбачає.

Обтяжуючою вину обставиною, передбаченою ст.67 КК України судом визнано вчинення кримінального правопорушення відносно особи похилого віку.

Досліджуючи дані про особу обвинуваченої, суд бере до уваги, що ОСОБА_3 , має незадовільний стан здоров`я, вдова, пенсіонер, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, до кримінальної відповідальності не притягалася.

Дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на те, що головною метою покарання є виховання та соціальна реабілітація винного, та обираючи покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , суд враховує характер та тяжкість вчиненого нею кримінального правопорушення, фактичні обставини справи, спосіб вчинення кримінального правопорушення і його мотиви, форму вини, обстановку вчинення, особу обвинуваченої та стан її поведінки, обвинувачена не усвідомила протиправність своїх дій, у вчиненому не розкаялася, раніше не судима, відсутність пом`якшуючих обставин та наявність обтяжуючої обставини і вважає за необхідне призначити їй покарання в межах санкції ст. 128 КК України у виді позбавлення волі, при цьому приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченої без відбування покарання й вважає за можливе на підставіст. 75 КК Українизвільнити її від відбування покарання з випробуванням.

Обираючи вид та розмір покарання, суд враховує позицію сторони обвинувачення, проте вважає, що покарання, яке просить призначити прокурор є надто суворим, а тому, зважаючи на обставини кримінального правопорушення, особу обвинуваченої, суд приходить до висновку, що відсутні підстави для призначення максимального покарання, передбаченого санкцією статті 128 КК України, як і визначення максимального іспитового строку, як про це просить прокурор в судових дебатах. При цьому суд враховує позицію сторони потерпілої, які не наполягають на призначенні максимально суворого покарання.

Цивільний позов.

12.07.2022 потерпіла ОСОБА_5 подала позовну заяву про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, вчиненим ОСОБА_3 .

Ухвалою суду від 12.07.2022 цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди прийнято до розгляду.

В позовній заяві, яка була уточнена 10.11.2022, потерпіла просить стягнути на її користь 1890,28 грн. матеріальної шкоди та 5000 грн. відшкодування моральної шкоди.

В судовому засіданні цивільний позивач ОСОБА_5 позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві, просить позов задоволити.

Представник потерпілої адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, з підстав, викладених у позовній заяві.

Обвинувачена та захисник позовні вимоги не визнали, подали відзив на позовну заяву.

Суд, заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи в частині цивільного позову, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дотримуючись принципів змагальності та диспозитивності судового процесу, оцінивши докази з точки зору належності, допустимості та достатності, приходить до висновку, що позов у кримінальному провадженні про відшкодуванння шкоди підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина першастатті 16 ЦК України).

Згідно з положеннями ч.2ст.127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Статтею 128 КПК Українипередбачено, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов, зокрема до обвинуваченого за шкоду, завдану його діяннями. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються нормиЦивільного процесуального кодексу Україниза умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до положень ч.1ст.129 КПК України, ухвалюючи, зокрема, обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Суд вважає, що дослідженими в судовому засіданні доказами винуватості обвинуваченої встановлено протиправну поведінку ОСОБА_3 , що стверджується матеріалами кримінального провадження; встановлено наявність шкоди заподіяння ОСОБА_3 потерпілій ОСОБА_5 необережного середньої тяжкості тілесного ушкодження та причиновий зв`язок між діями обвинуваченої та наслідками, що настали, який підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів.

За результатами розгляду кримінального провадження, суд прийшов до висновку, що вина обвинуваченої доведена, її дії слід кваліфікувати за ст.128 КК України, оскільки в судовому засіданні доведено факт спричинення ОСОБА_3 потерпілій ОСОБА_5 необережного середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.128 КК України.

Аналіз нормЦК Українищодо відшкодування шкоди з урахуванням визначених цивільно-процесуальним законодавством принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства дає підстави для висновку, що законодавством не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди, діє презумпція вини, тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди. Якщо під час розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 19 серпня 2014 року у справі № 3-51гс14.

Разом з тим, потерпілий має довести належними доказами факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також факт того, що відповідач є заподіювачем шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

На підтвердження матеріальної шкоди цивільним позивачем подано докази придбання нею медикаментів на суму 1890 грн. 28 коп.

У зв`язку з наведеним, слід стягнути з обвинуваченої матеріальну шкоду, завдану злочином у розмірі 1890 грн. 28 коп.

Суд зауважує, що показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_20 лікуючого лікаря потерпілої доведено необхідність призначення саме таких медикаментів, придбаних потерпілою.

Визначаючи розмір моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню потерпілій, суд вважає за необхідне вказати наступне.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема завдання моральної шкоди іншій особі (пункт 3 частини другоїстатті 11 ЦК України).

Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди (пункт 9 частини другоїстатті 16 ЦК України).

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я (частина перша та пункт 1 частини другоїстатті 23 ЦК України).

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (частина третястатті 23 ЦК України).

Відповідно до частини першоїстатті 1167 ЦК Україниморальна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода може полягати як у фізичному болю та стражданнях, так і у душевних переживаннях, які фізична особа зазнала у внаслідок протиправної поведінки відносно неї.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 р. № 4 передбачає, що моральна шкода це втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб (п. 3).

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності, обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Вирішуючи питання щодо розміру завданої моральної шкоди, що підлягає стягненню, суд приймає до уваги тривалість моральних страждань і переживань потерпілої, оскільки внаслідок отриманих тілесних ушкоджень, такі спричинили розлад здоров`я, що призвело до істотних змін в її житті та негативно позначилося на її моральному та психологічному стані.

Отже, беручи до уваги конкретні обставини провадження, наслідки, що наступили, характер і глибину душевних, емоційних, моральних страждань, які перенесла потерпіла, їх тривалість, істотність вимушених змін у життєвих стосунках, та зважаючи на обставини при яких було заподіяно моральну шкоду, ґрунтуючись на принципах розумності і справедливості, суд вважає, що позовні вимоги потерпілої в частині відшкодування моральної шкоди підлягають до задоволення, а з відповідача ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 слід стягнути 5000, 00 грн. моральної шкоди.

Визначаючи саме такий розмір грошового відшкодування моральної шкоди, суд враховує, що здоров`я людини є найвищою соціальною цінністю, позивач зазнала моральних страждань через розлад здоров`я, а тому на підставіст. 1167 ЦК Українитака шкода підлягає відшкодуванню і з урахуванням наведених норм права та встановлених судом обставин справи. Ця сума, враховуючи особу обвинуваченої і характер її дій, на думку суду відповідає вимогам розумності та справедливості і за даних конкретних обставин не може вважатися явно завищеною чи надмірною.

Витрати на правову допомогу.

Верховний Суд у своїй постанові від 03 травня 2018 року в справі №372/1010/16-ц дійшов висновку, що якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, а саме, надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат, стороні на користь якої ухвалено судове рішення.

Зважаючи на те, що представником потерпілого (цивільного позивача) не надано суду документально підтверджених доказів надання правової допомоги, що понесені потерпілою, в задоволенні вимог про стягнення витрат на професійну (правничу) допомогу слід відмовити.

Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_3 не обирався.

Речові докази у справі відсутні.

Процесуальні витрати у справі відсутні.

Керуючись ст.ст.368-371,373-374 КПК України, суд,

у х в а л и в :

ОСОБА_3 визнати винуватою у пред`явленому обвинуваченні за ст.128 КК України, й призначити їй покаранняу виді 1 /одного/ року позбавлення волі.

На підставі ст.ст.75,76 КК Українизвільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 /два/ роки.

Згідно з п. 1, 2 ч.1ст. 76 КК Українизобов`язати ОСОБА_3 повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання та періодично з`являтися у вказані органи для реєстрації.

Цивільний позов ОСОБА_5 задоволити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 1890 (одну тисячу вісімсот дев`яносто) грн. 28 коп. матеріальної шкоди та 5000 (п`ять тисяч) грн. моральної шкоди, завданої злочином.

В задоволенні вимог ОСОБА_5 про стягнення з ОСОБА_3 витрат на професійну (правничу) допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) грн. відмовити.

Вирок може бути оскаржено сторонами до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Стрийський міськрайонний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Після проголошення вироку учасники судового провадження мають право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження, обвинувачений та його захисники - подати клопотання про помилування.

Головуючий суддя ОСОБА_1