Ухвала

від 13.03.2023 по справі 456/1917/22

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 456/1917/22 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/811/137/23 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові справу за апеляційною скаргою обвинуваченої ОСОБА_6 на вирок Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 10 січня 2023 року,

з участю прокурора ОСОБА_7 ,

представника потерпілої ОСОБА_8 -

адвоката ОСОБА_9 ,

захисника обвинуваченої - адвоката ОСОБА_10 , обвинуваченої ОСОБА_6 , -

встановила:

цим вироком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку с. Левків, Житомирського району, Житомирської області, проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 ,

засуджено за ст. 128 КК України до одного року позбавлення волі.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнено ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки.

Згідно з п.п.1, 2 ч.1 ст. 76 КК України зобов`язано ОСОБА_6 повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання та періодично з`являтися у вказані органи для реєстрації.

Цивільний позов ОСОБА_8 задоволено.

Постановлено стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8 1890 грн. 28 коп. матеріальної шкоди та 5000 грн. моральної шкоди, завданої злочином.

В задоволенні вимог ОСОБА_8 про стягнення з ОСОБА_6 витрат на професійну (правничу) допомогу в розмірі 3000 грн. відмовлено.

Згідно вироку суду, ОСОБА_6 14 травня 2022 року близько 11.00 год., перебуваючи поблизу будинку АДРЕСА_2 , під час словесного конфлікту з ОСОБА_8 , який виник раптово на ґрунті особистих неприязних відносин, не маючи прямого умислу на заподіяння тілесних ушкоджень, однак, передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння та легковажно розраховуючи на їх відвернення, штовхнула обома руками дерев`яну лавку, що знаходилась біля будинку, на потерпілу ОСОБА_8 , внаслідок чого остання впала на землю. Неправомірними діями ОСОБА_6 потерпілій ОСОБА_8 спричинено тілесні ушкодження у вигляді закритих переломів кісток правого передпліччя в нижній третині, а саме - перелому дистального мета епіфізу променевої кістки зі зміщенням фрагментів по ширині та перелому шилоподібного відростку ліктьової кістки, які згідно висновку судово-медичної експертизи відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесного ушкодження по ознаці тривалого здоров`я.

В апеляційній скарзі обвинувачена ОСОБА_6 покликається на те що, викладені в обвинувальному акті та у вироку суду обставини вчинення злочину не відповідають фактичним обставин справи.

Наголошує, що вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення не визнає.

Зазначає, що з потерпілою ОСОБА_8 знайома давно, близько сорока років і протягом цього часу вони приятелювали та перебували у дружніх добросусідських відносинах, однак в подальшому, після смерті чоловіка ОСОБА_8 , між ними почали виникати конфлікти.

Стверджує, що не вчиняла жодних активних дій, не штовхала лавку на потерпілу ОСОБА_8 , оскільки фізично не могла цього зробити, так як є людиною похилого віку, має ряд захворювань, а також у неї протезований кульшовий суглоб.

Наголошує, що не мала переваг перед потерпілою, а відтак, не могла завдати їй тілесні ушкодження ні умисно, ні з необережності.

Акцентує, що потерпіла ОСОБА_8 у день події перешкоджаючи їй пройти до під`їзду, вперлась колінами у сидіння лавки, правою рукою схопившись за спинку, утримуючи у лівій руці миску з одягом, з усієї сили тиснула на лавку, розхитуючи її і в однин момент, не втримавши рівновагу, впала спиною на землю, а лавка впала поруч.

Вважає, що у зв`язку з неприязними відносинами щодо неї потерпіла з метою визнати її ( ОСОБА_6 ) винною, перекрутила факти та говорить неправду.

Крім цього, покликається на те, що свідок ОСОБА_8 дала неправдиві свідчення, оскільки показання останньої на досудовому слідстві та під час судового розгляду різняться між собою у деталях і не узгоджуються з показаннями потерпілої.

Звертає увагу, що свідок ОСОБА_11 та потерпіла ОСОБА_12 є родичами і обидві мають неприязні з нею відносини, а відтак, показання свідка слід сприймати критично.

Також акцентує, що свідок ОСОБА_13 пояснила, що не бачила самого інциденту між потерпілою та обвинуваченою, а отже, її показання не свідчать на користь сторони обвинувачення і жодним чином не підтверджують її причетність до вчиненого кримінального правопорушення.

Наголошує, що показання свідка ОСОБА_14 спростовують той факт, що саме вона штовхнула лавку на потерпілу.

Зазначає, що із показань свідка лікаря-травматолога ОСОБА_15 вбачається, що потерпіла має проблеми із опорно руховим апаратом, приймала ліки від болю в кульшових суглобах, які призначалися раніше, а відтак, це свідчить про те , що потерпіла могла впасти самостійно через захворювання, з висоти власного зросту. Лікар вказує, про наявність тілесного ушкодження - перелому руки, але не на характер та причини його утворення.

Вважає, що показання свідка ОСОБА_15 не є прямим доказом вчинення нею кримінального правопорушення.

Ставить під сумнів достовірність підпису потерпілої на її заяві про вчинення кримінального правопорушення та вважає таку недопустимим доказом, як і рапорт помічника чергового ЧЧ Стрийського РУП ГУНП у Львівській області від 14 травня 2022 року, що є внутрішнім документом та не може бути доказом, в розумінні ст. 84, ч.1 ст. 103 КПК України.

Просить скасувати вирок Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 10 січня 2023 року та постановити новий, яким кримінальне провадження щодо неї закрити у зв`язку з невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення обвинуваченої ОСОБА_6 та виступ її захисника - адвоката ОСОБА_10 , які підтримали апеляційну скаргу, виступ представника потерпілої ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 і думку прокурора про її заперечення та залишення вироку суду без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду І інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно вимог ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України, за яке її засуджено, за обставин, встановлених місцевим судом і викладених у вироку, обґрунтований наявними в матеріалах провадження доказами, логічно пов`язаними між собою, дослідженими й перевіреними в судовому засіданні, яким дана у відповідності до вимог ст. 94 КПК України об`єктивна оцінка.

Дії обвинуваченої ОСОБА_6 судом першої інстанції вірно кваліфіковані як заподіяння потерпілій ОСОБА_8 необережного середньої тяжкості тілесного ушкодження.

Доводи апелянта про невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи - є безпідставними, оскільки вони спростовуються доказами, які визнані судом достовірними і належними.

Зміст і спрямованість протиправного діяння, що має істотне значення для його правової оцінки, в кожному конкретному випадку визначається виходячи з часу, місця, обстановки й інших обставин його вчинення, характеру дій винного, а також поведінки потерпілого і стосунків, що склалися між ними.

До предмета показань свідка належать обставини, що мають пряме чи опосередковане відношення до події кримінального правопорушення, форми вини, наслідків кримінального правопорушення, даних, що належать до показань інших свідків, експертів, їх висновків, понятих і інших учасників процесу, відомості про факти, що характеризують особу обвинуваченого.

Так, допитані в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_12 і свідки ОСОБА_11 (безпосередній очевидець подій), ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , надали інформацію у кримінальному провадженні щодо тих фактів, які вони сприймали особисто, крім цього, відзначили особливості агресивної поведінки ОСОБА_6 у день події кримінального правопорушення, що в даному конкретному випадку має значення для встановлення істини у справі, та повідомили обставини нетривалого конфлікту,що відбувся 14 травня 2022 року між обвинуваченою і потерпілою, в ході якого ОСОБА_6 штовхнувши лавку, на якій знаходилась ОСОБА_8 , заподіяла останній з необережності, згідно висновку судово-медичного експерта Стрийського РВ КЗ ЛОР «Львівське обласне бюро судово-медичної експертизи» ОСОБА_16 №34 від 16 травня 2022 року (а.с. 75, 76), зокрема, середньої тяжкості тілесні ушкодження у вигляді закритих переломів кісток правого передпліччя в нижній третині, а саме перелому дистального метаепіфізу променевої кістки зі зміщенням фрагментів по ширині та перелому шилоподібного відростку ліктьової кістки.

Також, у висновку експерта констатовано, що травма кісток правого передпліччя могла бути спричинена 14 травня 2022 року і характерна для утворення при падінні на витягнуту руку з висоти власного росту (як вільному, так і після надання тілу прискорення).

Даний висновок судово-медичного експерта підтримав в судовому засіданні завідувач Стрийського районного відділення Львівського обласного бюро судово-медичних експертиз ОСОБА_17 та зазначив, що тілесні ушкодження, описані у висновку експерта ОСОБА_16 могли утворитися за обставин наведених у висновку.

Свідок ОСОБА_15 - лікар-травматолог КНП «Стрийська ЦРЛ» в судовому засіданні пояснив, що був лікуючим лікарем ОСОБА_8 , яка звернулась до нього зі скаргою на біль в кульшових суглобах. Візуально таку пацієнтку не пригадує, однак ствердив, що призначив лікування, яке вказане у виписці з історії хвороби написаної ним. Це як правило, знеболювальні, протизапальні та від набряків препарати. Всі препарати призначені для лікування перелому правої променевої кістки і застійної контрактури передпліччя.

Також, вина обвинуваченої ОСОБА_6 у вчиненому підтверджується проаналізованими місцевим судом письмовими доказами, а саме: заявою ОСОБА_8 від 15 травня 2022 року начальнику Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області про вчинення ОСОБА_6 щодо неї кримінального правопорушення; рапортом помічника чергового ЧЧ Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_18 від 14 травня 2022 року; протоколом огляду місця події ст. слідчого Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_19 від 14 травня 2022 року; протоколом проведення слідчого експерименту з потерпілою ОСОБА_8 з відеозаписом від 01 червня 2022 року, згідно з яким остання, в присутності судово-медичного експерта та інших учасників відтворила обставини вчиненого щодо неї 14 травня 2022 року злочину, описала динаміку протиправних дій обвинуваченої ОСОБА_6 , що призвели до її падіння із лавки та настання наслідків у виді середньої тяжкості тілесних ушкоджень; висновком судово-медичного експерта Стрийського РВ КЗ ЛОР «Львівське обласне бюро судово-медичної експертизи» ОСОБА_16 №45 від 02 червня 2022 року (а.с.82, 83), згідно з яким тілесні ушкодження, виявлені у ОСОБА_8 , могли утворитись при обставинах, вказаних під час допиту останньої 27 травня 2022 року та при відтворенні на слідчому експерименті 01 червня 2022 року обставин і подій, що мали місце 14 травня 2022 року; протоколом проведення слідчого експерименту з підозрюваною ОСОБА_6 з відеозаписом від 20 червня 2022 року; копією довідки №1312 з КНП СМР «Стрийська ЦРЛ» на ОСОБА_8 ; знімками кісток правої кисті та правого променево-зап`ясного суглобу ОСОБА_8 №55189, №55190 від 14 травня 2022 року; рентгенограмою правого п/зап`ясткового суглобу ОСОБА_8 у 2-х проекціях №4835 від 15 травня 2022 року; медичною картою амбулаторного хворого ОСОБА_8 .

Дані докази, в сукупності, на думку колегії суддів, належно оцінені місцевим судом, є послідовними, логічними, узгоджуються між собою, а відтак, вірно покладені в основу обвинувального вироку.

Таким чином, на переконання колегії суддів, досудове розслідування та судовий розгляд були проведені з дотриманням вимог КПК України, докази по справі зібрані у законний спосіб. Надавши перевагу одним доказам перед іншими, місцевий суд мотивував у вироку свої висновки, а тому, у колегії суддів не виникає сумнівів щодо об`єктивності та достовірності встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи та вважає, що зміст протиправних дій ОСОБА_6 , з врахуванням часу, місця, обстановки їх вчинення, за наявності причинного зв`язку між діями обвинуваченої та наслідками, беззаперечно утворюють склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України.

Крім цього, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно оцінив невизнання обвинуваченою ОСОБА_6 вини у вчиненні інкримінованого їй злочину, як обрану нею форму захисту, спрямовану на уникнення від відповідальності за скоєне.

Що стосується призначеного ОСОБА_6 за ст. 128 КК України покарання, то колегія суддів вважає, що суд першої інстанції врахувавши ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної, відсутність обставин, які пом`якшують покарання, обставину, яка обтяжує покарання - вчинення кримінального правопорушення відносно особи похилого віку, призначив таке, у межах санкції статті, яке відповідає вимогам ст.ст. 50, 65 КК України, та підставно звільнив обвинувачену від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку і покладенням відповідних обов`язків, передбачених п.п.1, 2 ч.1 ст. 76 КК України, що є необхідним й достатнім для її виправлення.

Оцінюючи правильність вирішення судом цивільного позову про стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8 1890 грн. 28 коп. матеріальної шкоди та 5000 грн. моральної шкоди, колегія суддів вважає законним і належним чином мотивованим у вироку суду визначення сум відшкодування та приходить до висновку, що такі за своїм розміром є виправданими, відповідають вимогам розумності і справедливості цивільного судочинства та ступеню вини обвинуваченої і, на переконання колегії судів, є достатньою компенсацією завданої шкоди.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону при розгляді справи, які були б підставою для скасування постановленого судового рішення, колегією суддів не встановлено.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -

постановила:

апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_6 залишити без задоволення, а вирок Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 10 січня 2023 року відносно ОСОБА_6 - без зміни.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4