Постанова

від 06.12.2022 по справі 449/1190/20

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 449/1190/20 Головуючий у 1 інстанції: Борняк Р.О.

Провадження № 22-ц/811/2438/21 Доповідач в 2-й інстанції: Бойко С. М.

Категорія: 76

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2022 року м. Львів

Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Бойко С.М.,

суддів: Копняк С.М., Ніткевича А.В.,

секретаря Юзефович Ю.І.,

з участю: позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою приватного акціонерного товариства «Перемишлянський приладобудівний завод «Модуль» на рішення Перемишлянського районного суду Львівської області від 13 квітня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Перемишлянський приладобудівний завод «Модуль» про скасування наказу про звільнення та зобов`язання до вчинення дій,

в с т а н о в и в:

У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила: скасувати наказ №2 від 30.04.2020 року про її звільнення з роботи з посади головного бухгалтера-економіста приватного акціонерного товариства (далі ПрАТ) «Перемишлянський приладобудівний завод «Модуль» на підставі п.3 ч.1 ст.40 КЗпП України і анулювати відповідний запис в трудовій книжці, зобов`язати відповідача в особі директора Шаповал Т.Є. винести наказ про її звільнення із займаної посади за власним бажанням з 20.02.2020 року та видати належно оформлену трудову книжку і провести розрахунок виплати всіх сум, належних їй при звільненні, у строки, передбачені статтею 116 КЗпП України.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилалась на те, що з 01.08.1996 року працювала на посаді головного бухгалтера-економіста ПрАТ «Перемишлянський приладобудівний завод «Модуль», але вирішила звільнитись з роботи за власним бажанням з 20.02.2020 року, про що 19.02.2020 року подала директору відповідну заяву, однак, наказу про її звільнення видано не було, а всі її подальші заяви, надіслані до відповідача, залишились без належного реагування, тому вона звернулась до суду з позовом із вимогами: зобов`язати ПрАТ «Перемишлянський приладобудівний завод «Модуль» винести наказ про її звільнення з роботи з 20.02.2020 року, видати належним чином оформлену трудову книжку та виплатити усі суми, належні їй при звільненні. Рішенням Перемишлянського районного суду Львівської області від 14 липня 2020 року її вимоги задоволено частково, однак, 11.09.2020 року їй було видано наказ №2 від 30.04.2020 року про звільнення з роботи на підставі п.3 ч.1 ст.40 КЗпП України за порушення фінансової та трудової дисципліни, через систематичне нез`явлення на робочому місці, та видано трудову книжку. З винесеним наказом та його формулюванням вона не погоджується, оскільки він суперечить вказаному вище рішенню суду, яке набрало законної сили, окрім того, директор ОСОБА_2 подала у Перемишлянський районний відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) неправдиву інформацію про те, що підприємство немає перед нею будь-якої заборгованості по заробітній платі. При цьому, позивач стверджує, що перебувала у трудових відносинах з підприємством до 05.03.2020 року та виконувала свої посадові обов`язки, відтак, заборгованість та виплата розрахункових має місце за січень та лютий 2020 року. Окрім того, зазначає, що оскаржуваний наказ про звільнення та трудову книжку вона отримала 11.09.2020 року, тому датою звільнення слід вважати 11.09.2020 року і виплату усіх належних їй сум необхідно проводити саме по цю дату.

Рішенням Перемишлянського районного суду Львівської області від 13 квітня 2021 року позов задоволено.

Скасовано наказ №2 від 30.04.2020 року, виданий ПрАТ «Перемишлянський приладобудівний завод «Модуль» про звільнення з роботи ОСОБА_1

Припинено безстроковий трудовий договір, укладений між ОСОБА_1 та ПрАТ «Перемишлянський приладобудівний завод «Модуль», згідно з п.1 ч.1 ст.36 КЗпП України «угода сторін», з дати постановлення судом рішення.

Зобов`язано ПрАТ «Перемишлянський приладобудівний завод «Модуль» видати наказ про звільнення ОСОБА_1 , згідно з п.1 ч.1 ст.36 КЗпП України, та видати належно оформлену трудову книжку.

Стягнуто з ПрАТ «Перемишлянський приладобудівний завод «Модуль» у користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виплати вихідної допомоги в розмірі 84135 грн. 45 коп.

Стягнуто з ПрАТ «Перемишлянський приладобудівний завод «Модуль» у користь ОСОБА_1 вихідну допомогу у розмірі середнього місячного заробітку 5132 грн. 66 коп.

Стягнуто з ПрАТ «Перемишлянський приладобудівний завод «Модуль» у користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 840 грн. 80 коп.

Рішення суду оскаржив відповідач ПрАТ «Перемишлянський приладобудівний завод «Модуль», просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що з січня 2020 року ОСОБА_1 самоусунулась від виконання своїх посадових обов`язків головного бухгалтера, не передала всіх справ, а тому оскаржуваний наказ є законним.

Також апелянт звертає увагу, що рішенням Перемишлянського районного суду Львівської області від 14 липня 2020 року було зобов`язано видати наказ про звільнення позивачки з роботи, однак, в рішенні не вказано підстави та дати звільнення, а тому підприємство виконало рішення суду і звільнило позивачку згідно з чинним законодавством.

Наголошує, що жодних заяв про звільнення з роботи за власним бажанням позивачка не подавала, наказом №1 від 24.04.2020 року їй оголошено догану, але виявлені недоліки нею усунені не були, позивач продовжувала до звільнення уникати виконання покладених на неї обов`язків, тому підстав для її звільнення за власним бажанням чи за угодою сторін не було.

Не погоджується апелянт й з висновками суду про стягнення з підприємства заборгованості, у зв`язку з відсутністю підстав для такого стягнення.

В судове засідання апеляційного суду відповідач не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, зокрема, через свого представника, клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило, тому справу розглянуто апеляційним судом відповідно до вимог ч.2 ст.372 ЦПК України у його відсутності.

Заслухавши пояснення позивача в заперечення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення відповідно до вимог ст.367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

За положеннями статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Частиною першою статті 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною першою статті 82 ЦПК України передбачено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Згідно з частиною четвертою статті 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом .

Судом встановлено, що у червні 2020 року ОСОБА_1 зверталась до суду з позовом (справа №449/587/20), в якому просила зобов`язати ПрАТ «Перемишлянський приладобудівний завод «Модуль» в особі директора Шаповал Т.Є. винести наказ про її звільнення з посади головного бухгалтера-економіста названого товариства за власним бажанням з 20.02.2020 року, згідно поданої нею заяви від 19.02.2020 року, видати належно оформлену трудову книжку і провести розрахунок виплати всіх сум, належних їй при звільненні, у строки, передбачені статтею 116 КЗпП України.

Рішенням Перемишлянського районного суду Львівської області від 14 липня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Зобов`язано ПрАТ «Перемишлянський приладобудівний завод «Модуль» винести наказ про звільнення з посади головного бухгалтера-економіста ОСОБА_1 та видати їй належно оформлену трудову книжку.

Зобов`язано ПрАТ «Перемишлянський приладобудівний завод «Модуль» в день звільнення виплатити всі суми, що належать ОСОБА_1 від підприємства.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 , суд виходив із того, що вимоги позивачки є правомірними, обґрунтованими та підлягають до задоволення, окрім вимоги позивачки звільнити її саме з 20.02.2020 року, оскільки сама позивачка стверджувала в суді та зазначала в позові, що 19.02.2020 року подала заяву на звільнення і відпрацювала ще 14 днів, а згідно наданих суду доказів, позивачка перебувала останній раз на роботі 28.02.2020 року, відтак, точну дату подання позивачкою заяви про звільнення судом не встановлено.

Отже, позивачка вже зверталася до суду з вимогою про звільнення її з роботи за власним бажанням з 20.02.2020 року і в задоволенні цієї вимоги в частині визначення дати звільнення з роботи саме з 20.02.2020 року їй було відмовлено.

Вказане рішення суду сторонами не оскаржувалось в апеляційному порядку, набрало законної сили 14.08.2020 року і було звернуто позивачкою до примусового виконання у Перемишлянський районний відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів).

З витребуваних та досліджених апеляційним судом матеріалів виконавчого провадження №62962666, копії з окремих документів яких позивачка надавала суду на підтвердження заявлених нею вимог, встановлено, що постановою державного виконавця названого відділу ДВС від 14.09.2020 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №449/587/20, виданого Перемишлянським районним судом Львівської області 25.08.2020 року, про зобов`язання ПрАТ «Перемишлянський приладобудівний завод «Модуль» винести наказ про звільнення з посади головного бухгалтера-економіста ОСОБА_1 та видати їй належно оформлену трудову книжку.

Копію виконавчого листа та постанову про відкриття виконавчого провадження скеровано для виконання керівнику названого товариства (юридичної особи боржника) для виконання.

На виконання рішення суду було надано наказ ПрАТ «Перемишлянський приладобудівний завод «Модуль» №2 від 30.04.2020 року про звільнення ОСОБА_1 із займаної посади з 30.04.2020 року, згідно з пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України, через систематичне нез`явлення на робочому місці.

Відповідний запис під порядковим номером 9 було вчинено у трудовій книжці ОСОБА_1 .

Ураховуючи подані документи, у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, постановою головного державного виконавця Перемишлянського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Жовнір Г.Й. від 30.09.2020 року назване вище виконавче провадження закінчено і ця постанова державного виконавця позивачкою в установленому законом порядку не оскаржувалась.

В суді першої інстанції відповідач також визнав ту обставину, що саме наказ №2 від 30.04.2020 року про звільнення позивачки з роботи, який є предметом спору в даній справі, було винесено ним на виконання рішення Перемишлянського районного суду Львівської області від 14 липня 2020 року у справі №449/587/20.

З витребуваних та досліджених апеляційним судом матеріалів виконавчого провадження №63067650, копії з окремих документів яких позивачка надавала суду на підтвердження заявлених нею вимог, встановлено, що постановою державного виконавця названого відділу ДВС від 17.09.2020 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №449/587/20, виданого Перемишлянським районним судом Львівської області 25.08.2020 року, про зобов`язання ПрАТ «Перемишлянський приладобудівний завод «Модуль» в день звільнення виплатити всі суми, що належать ОСОБА_1 від підприємства.

На виконання вказаного виконавчого листа ПрАТ «Перемишлянський приладобудівний завод «Модуль» в особі голови правління Шаповал Т.Є. повідомив державного виконавця про відсутність заборгованості перед позивачкою у даному виконавчому провадженні і такий лист відповідача від 24.09.2020 року наявний в матеріалах ВП №63067650.

Постановою головного державного виконавця Перемишлянського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Жовнір Г.Й. від 24.09.2020 року назване вище виконавче провадження закінчено у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом і ця постанова державного виконавця позивачкою в установленому законом порядку не оскаржувалась.

Отже, визначених законом підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про зобов`язання відповідача винести наказ про її звільнення із займаної посади за власним бажанням з 20.02.2020 року та видати належно оформлену трудову книжку і провести розрахунок виплати всіх сум, належних їй при звільненні, у строки, передбачені статтею 116 КЗпП України, немає.

Разом з тим, позовна вимога позивачки про незаконність її звільнення із займаної посади на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України («систематичне невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувались заходи дисциплінарного чи громадського стягнення»), як про це зазначив відповідач в оспорюваному наказі №2 від 30.04.2020 року, є законною і обґрунтованою, оскільки цей наказ в частині формулювання причин і підстав звільнення ОСОБА_1 з роботи суперечить рішенню Перемишлянського районного суду Львівської області від 14 липня 2020 року у справі №449/587/20, на виконання якого був виданий оспорюваний наказ.

Таким чином, з урахуванням викладеного, наказ ПрАТ «Перемишлянський приладобудівний завод «Модуль» №2 від 30.04.2020 року про звільнення ОСОБА_1 з роботи на підставі пункту 3 частини 1 статті 40 КЗпП України «через систематичне нез`явлення на робочому місці» є незаконним, а порушене право позивачки за встановлених і наведених вище обставин справи підлягає захисту шляхом зміни формулювання причин і підстав її звільнення з роботи наказом №2 від 30.04.2020 року, визнавши правильним формулювання причин і підстави звільнення ОСОБА_1 з посади головного бухгалтера ПрАТ «Перемишлянський приладобудівний завод «Модуль» з 30.04.2020 року: «за власним бажанням, згідно зі статтею 38 КЗпП України».

Суд першої інстанції, в порушення наведених вище норм ЦПК України, ухвалюючи рішення по суті вирішення спору, вийшов за межі заявлених позивачкою позовних вимог, не з`ясував і не врахував усіх обставин, встановлених рішенням Перемишлянського районного суду Львівської області від 14 липня 2020 року у справі №449/587/20, в тому числі, й за наслідками його виконання, не дав належної правової оцінки доказам, на які сторони посилались в обґрунтування своїх вимог та заперечень, що, в сукупності, призвело до неправильного вирішення спору по суті та є обов`язковою підставою для скасування оскаржуваного рішення та ухвалення апеляційним судом нового рішення про часткове задоволення позовних вимог позивачки з наведених вище мотивів, відтак, апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до статті 141 ЦПК України, у зв`язку з частковим задоволенням позову, з відповідача у користь позивачки підлягає стягненню сплачений за подання позовної заяви судовий збір у розмірі 840грн.80коп.

Керуючись ст.ст.367, 374 ч.1 п.2, 376 ч.1 п.п.1-4, 381, 382, 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Перемишлянський приладобудівний завод «Модуль» задовольнити частково.

Рішення Перемишлянського районного суду Львівської області від 13 квітня 2021 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати незаконним наказ приватного акціонерного товариства «Перемишлянський приладобудівний завод «Модуль» №2 від 30 квітня 2020 року про звільнення ОСОБА_1 з роботи на підставі пункту 3 частини 1 статті 40 КЗпП України «через систематичне нез`явлення на робочому місці».

Змінити формулювання причин і підстав звільнення ОСОБА_1 з роботи наказом №2 від 30 квітня 2020 року, визнавши правильним формулювання причин і підстави звільнення ОСОБА_1 з посади головного бухгалтера приватного акціонерного товариства «Перемишлянський приладобудівний завод «Модуль» з 30 квітня 2020 року: «за власним бажанням, згідно зі статтею 38 КЗпП України».

В задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Перемишлянський приладобудівний завод «Модуль» у користь ОСОБА_1 судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 840 гривень 80 копійок.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складений 15 грудня 2022 року.

Головуючий С.М. Бойко

Судді: С.М. Копняк

А.В. Ніткевич