Ухвала

від 09.01.2023 по справі 709/1109/22

ЧОРНОБАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 709/1109/22

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

09 січня 2023 року смт Чорнобай

Суддя Чорнобаївського районного суду Черкаської області Левченко В. В., розглянувши матеріали позовної заяви керівника Золотоніської окружної прокуратури в інтересах Іркліївської сільської ради, Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області до ОСОБА_1 про примусове припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації та скасування державної реєстрації,

в с т а н о в и в:

Керівник Золотоніськоїокружної прокуратури (далі - позивач) в інтересах Іркліївської сільської ради, Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області звернувся до Чорнобаївського районного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про примусове припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації та скасування державної реєстрації.

Мотивуючи тим, що ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом отримала у приватну власність земельну ділянку, що знаходиться на території Степівської сільської ради, що входить до Іркліївської ОТГ за межами населеного пункту для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. ОСОБА_1 являється громадянкою Російської Федерації. З моменту отримання у спадок земельної ділянки, тобто з 23.09.2021 року ОСОБА_1 на даний час не відчужила її, що свідчить про порушення вимог земельного законодавства України.

Частиною 2 ст.2ЦК України передбачено, що одним з учасників цивільних правовідносин є держава, яка згідно зі статтями 167, 170 цього Кодексу набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом, та діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

За ч. 2 ст.4ЦПК України у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси.

Згідно зі ст.1Закону України«Про прокуратуру» прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.2Закону України«Про прокуратуру» на прокуратуру покладається функція представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та главою 12 розділу III ЦПК України.

Законом Українивід 02червня 2016року №1401-VIII Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя), який набрав чинності 30 вересня 2016 року, до Конституції України внесені зміни, а саме Конституцію доповнено статтею 131-1, пункт 3 частини першої якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абзаци перший і другий частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру»).

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (абзаци перший - третій частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» ).

Частиною 4 ст.56ЦПК України визначено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Системне тлумачення частин 4, 5 ст.56ЦПК України та ст.23Закону України«Про прокуратуру» дозволяєдійти висновку,що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках:

1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах;

2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Тобто, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»,і якщокомпетентний органпротягом розумногостроку післяотримання повідомленнясамостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Вказані висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194 гс 19).

Виходячи зі змісту наведених вище норм права, підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, вжиття прокурором всіх передбачених чинним законодавством заходів, які передують зверненню прокурора до суду для здійснення представництва інтересів держави, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва, зокрема це може бути відмова відповідного органу від звернення до суду.

Таким чином у кожному такому випадку прокурор повинен навести, а суд - перевірити причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора, у даному випадку, з позовною заявою.

Прокурор, звертаючись до суду, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Невиконання прокурором вимог щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді згідно із частиною четвертою статті 56ЦПК України має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу, про залишення позовної заяви без руху для усунення її недоліків і повернення в разі, якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк ці недоліки не усунуті (подібний висновок наведено у пункті 48 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18).

Подаючи позовну заяву у даній справі, прокурор зазначив орган, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження Іркліївська сільська рада. Як на підставу для здійснення ним представництва посилався на те, що вказаний ним орган - не забезпечив захист інтересів держави, шляхом подання позовної заяви про примусове припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації та скасування державної реєстрації.

З доданого до позов повідомлення Золотоніської окружної прокуратури від 29 грудня 2022 року вбачається, що остання направила повідомлення до Іркліївської сільської ради, Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області про здійснення представництва прокуратурою їх інтересах в суді, шляхом звернення з позовною заявою до Чорнобаївського районного суду, у той же час саму позовну заяву прокуратурою було подано до суду

30 грудня 2022 року, що суперечить принципу попереднього повідомлення, яке повинно передувати такому зверненню до суду.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити відповідного суб`єкта владних повноважень про виявлені порушення та надати йому термін для реагування (зокрема, шляхом подання позовної заяви). У разі невжиття відповідним компетентним органом відповідних заходів (підтвердження бездіяльності такого органу) є підстави для представництва прокурором інтересів держави.

Не можна вважати встановленою бездіяльність органу, в інтересах якого звертається до суду Золотоніська окружна прокуратура, оскільки між датою складання письмового повідомлення компетентного органу та датою подання прокуратурою позову - різниця становить лише один робочий день. При цьому прокуратурою не надано доказів вручення відповідного повідомлення Іркліївській сільській раді, Головному управлінню Держгеокадастру в Черкаській області.

Крім того, із повідомлення Золотоніської окружної прокуратури від 29 грудня 2022 року вбачається, що остання не вказала Іркліївській сільській раді, Головному управлінню Держгеокадастру в Черкаській області про необхідність відреагувати на виявлене прокуратурою порушення, а лише повідомила останніх, що прокуратурою буде вжито заходів щодо звернення до суду.

Таким чином, прокурор в позовній заяві не обґрунтував наявності визначених законодавством підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді в особі обраних ним органів, зокрема не довів те, що Іркліївська сільська рада, Головне управлінню Держгеокадастру в Черкаській області, яких прокурор зазначив як уповноважених державою на здійснення відповідних функцій, не здійснювали своїх повноважень щодо захисту інтересів держави.

Отже, в позовній заяві прокурора не наведено та не додано доказів належного обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором, що відповідно до ч. 4 ст. 56 ЦПК України, є підставою для застосування положень, передбачених ст.185 цього Кодексу.

За таких обставин позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачеві строку для усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 185, 259-261 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Залишити без руху позовну заяву керівника Золотоніської окружної прокуратури в інтересах Іркліївської сільської ради, Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області до ОСОБА_1 про примусове припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації та скасування державної реєстрації.

Надати позивачу строк 10 (десять) днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків, а саме: надання обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді.

Роз`яснити позивачу, що у разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя В.В. Левченко