Рішення

від 09.01.2023 по справі 320/10931/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 січня 2023 року справа №320/10931/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бларіті Трейд» до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

Суть спору: До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Бларіті Трейд" з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України, в якому просить суд:

- визнати протиправними і скасувати рішення комісії ГУ ДПС у Київській області №2719649/42197214 від 01.06.2021 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 28.04.2021 та №2719648/42197214 від 01.06.2021 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 30.04.2021;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №1 від 28.04.2021 та №2 від 30.04.2021 датою подання їх на реєстрацію.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ТОВ "Бларіті Трейд" було подано до контролюючого органу податкові накладні №1 від 28.04.2021 та №2 від 30.04.2021 для їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, однак рішеннями від 01.06.2021 №2719649/42197214 та №2719648/42197214 було відмовлено у реєстрації податкових накладних, не зважаючи на їх відповідність всім вимогам та критеріям, що встановлені Податковим кодексом України та відповідними підзаконними нормативно-правовими актами.

Позивач звернув увагу на те, що спірні рішення не містять конкретної інформації щодо причин та підстав для прийняття таких рішень відповідачем-1, а лише містять посилання на те, що причиною їх прийняття є ненадання платником податку первинних документів. У той же час, як вказує позивач, відповідачем-1 не зазначено, яких саме документів не вистачає для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних.

Крім того, позивач зазначив, що після зупинення реєстрації податкових накладних ним було подано до контролюючого органу усі необхідні для реєстрації первинні документи, які не мають жодних дефектів та підтверджують факт здійснення господарської операції, а тому спірні рішення були прийнято протиправно та мають бути скасовані.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.09.2021 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами.

Відповідачі позов не визнали, подавши до суду спільний відзив на позовну заяву, в якому представник відповідачів просить суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що за результатом розгляду наданих позивачем пояснень та документів про підтвердження реальності здійснення операцій Комісією ГУ ДПС України у Київській області були прийняті рішення від 01.06.2021 №2719649/42197214 та №2719648/42197214 про відмову у реєстрації податкових накладних №1 від 28.04.2021 та №2 від 30.04.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних з вказаною конкретною причиною відмови у реєстрації, а саме: ненадання платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Також зазначив, що подані позивачем для реєстрації податкових накладних №1 від 28.04.2021 та №2 від 30.04.2021 документи не відповідають вичерпному переліку, а зміст первинних документів не дозволяє однозначно з`ясувати фактичні обставини здійснення фінансово-господарських операцій.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.01.2023 відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Київській області та Державної податкової служби України про здійснення розгляду справи у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає за можливим розглянути та вирішити справу по суті у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бларіті Трейд" (ідентифікаційний код 42197214, місцезнаходження: 08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, місто Вишневе, вул. Європейська, будинок 31-А) зареєстроване як юридична особа 06.06.2018, номер запису 10681020000050464, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 72).

Видами діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Бларіті Трейд"за КВЕД є: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний); 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами.

27.04.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бларіті Трейд» (далі - постачальник), в особі директора Курсаніна Івана Олександровича, що діє на підставі Статуту, з одного боку та Товариством з обмеженою відповідальністю «Елтранс Україна» (далі покупець) в особі директора ОСОБА_1 було укладено договір поставки № 27/04-21 (а.с. 40-43).

Відповідно до пункту 1.1. договору постачальник постачає покупцю запасні запчастини до рухомого складу залізниці (далі - обладнання»), за типами, ціною, технічними характеристиками та в кількості згідно з погодженими та підписаними сторонами специфікаціями на обладнання, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити обладнання відповідно до умов цього договору.

Відповідно до пункту 2.1 договору загальна ціна договору складається і суми загальної вартості обладнання, яке постачає згідно погоджених сторонами специфікацій на обладнання.

Відповідно до пункту 2.2 договору оплата обладнання здійснюється покупцем згідно умов відповідної специфікації на обладнання, яка підписується на підставі даного договору.

Згідно з пунктом 2.3 договору оплата покупцем по договору здійснюється у безготівковій формі в національній валюті України (гривні) шляхом перерахування коштів згідно з банківськими реквізитами постачальника, вказаними в договорі.

Згідно з пунктом 2.4 договору при перерахуванні грошових коштів на поточний рахунок постачальника, в призначенні платежу платіжного доручення покупець в обов`язковому порядку вказує реквізити цього договору (номер, дата укладення), а також період (місяць, рік), за який здійснюється оплата. У разі не вказівки в призначенні платежу платіжного доручення періоду (місяць, рiк), за який здійснюється оплата, то здійснена за таким платіжним дорученням оплата за обладнання за цим договором зараховується в хронологічному порядку відповідно до дати виникнення зобов`язань з оплати.

Відповідно до пункту 3.1 договору поставка обладнання за цим договором здійснюється на умовах, які визначаються у вiдповiднiй специфікації на обладнання.

Відповідно до пункту 3.2 договору строк поставки обладнання погоджується сторонами у відповідній специфікації на обладнання.

Згідно з пунктом 3.3 договору якщо для постачання обладнання виробнику необхідна додаткова технічна інформація та/або погодження технічних вимог до обладнання, постачальник надсилає покупцю відповідне письмове повідомлення із зазначенням вимог виробника та строку надання відповіді покупцем. Постачальник має право в односторонньому порядку збільшити строки поставки на строк надання покупцем технічної інформації та/або погоджених технічних вимог до обладнання, необхідних для його виготовлення заводом-виробником.

27.04.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бларіті Трейд» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Елтранс Україна» було підписано додаток № 1 до договору поставки № 27/04-21 від 27.04.2021 (зворотній бік а.с. 43).

Відповідно до розділу 1 Додатку №1 від 27.04.2021 до договору поставки загальна вартість обладнання, що поставляється згідно Додатку № 1 складає 1299096,00 грн., в тому числі ПДВ 216516,00 грн.

Згідно з розділом 2 Додатку №1 від 27.04.2021 до договору поставки ціна за одиницю обладнання та загальна вартість обладнання визначені включаючи умови поставки DDP Україна, м. Запоріжжя, вул. Кольорова, буд. 7, склад Покупця у відповідності до правил ІНКОТЕРМС 2020 (далі - місце поставки).

Згідно з розділом 3 Додатку №1 від 27.04.2021 до договору поставки оплата обладнання покупцем за даною специфікацією здійснюється наступним шляхом. Попередня оплата/аванс - 100% загальної вартості обладнання - 1299096,00 грн., в тому числі ПДВ 20% 216 516,00 грн., підлягає оплаті протягом 10 (десяти) банківських днів після підписання даної специфікації та згідно рахунку, виставленого постачальником.

Відповідно до розділу 4 Додатку №1 від 27.04.2021 до договору поставки зобов`язання по оплаті за даною специфікацією вважаються виконаними покупцем з моменту надходження відповідних коштів (у повному обсязі), визначених у п.1 даної специфікації на рахунок постачальника. Постачальник має право призупинити поставку обладнання покупцю (до моменту повного виконання платіжних зобов`язань покупця у випадку, якщо покупець не виконає будь-яке із своїх зобов`язань по оплаті за даною специфікацією та/або цим договором (в тому числі і вимоги п.6 даної специфікації) та іншими правочинами між сторонами, у такому випадку застосовуються штрафні санкції, передбачені цим договором та законодавством України.

Відповідно до розділу 5 Додатку №1 Додатку №1 від 27.04.2021 до договору поставки постачальник постачає обладнання протягом 3 (трьох) місяців від дати отримання попередньої оплати в розмірі 100% загальної вартості обладнання згідно з додатком № 1.

Згідно з розділом 7 Додатку №1 Додатку №1 від 27.04.2021 до договору поставки обладнання поставляється з такими документами: рахунок-фактура - 1 екземпляр оригіналу; видаткова накладна на обладнання - 2 екземпляра оригіналу; товарно-транспортна накладна - 1 екземпляр оригіналу.

Також, 30.04.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю

«Бларіті Трейд» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Елтранс Україна» було підписано додаток № 2 до договору поставки № 27/04-21 від 27.04.2021 (зворотній бік а.с. 44)

Відповідно до розділу 1 Додатку №2 від 30.04.2021 до договору поставки загальна вартість обладнання, що поставляється згідно Додатку №2 складає 396120,00 грн., в тому числі ПДВ 66020,00 грн.

Згідно з розділом 3 Додатку №2 від 30.04.2021 до договору поставки оплата обладнання покупцем за даною специфікацією здійснюється наступним шляхом. Попередня оплата/аванс - 100% загальної вартості обладнання 396120,00 грн., в тому числі ПДВ 20% 66020,00 грн., підлягає оплаті протягом 10 (десяти) банківських днів після підписання даної специфікації та згідно рахунку, виставленого постачальником.

19.04.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мерконтрол» (далі - перевізник), в особі директора Гавриленка Юрія Миколайовича, який діє на підставі Статуту, з однієї сторони, та Товариством з обмеженою відповідальністо «Бларіті Трейд» (далі - замовник), в особі директора Курсаніна Івана Олександровича, який діє на підставі Статуту, було укладено договір про надання послуг перевезення №1904/21 (а.с. 53-54).

Відповідно до пункту 1.1 даного договору перевізник бере на себе зобов`язання на підставі погодженої сторонами заявки забезпечити перевезення вантажу замовника (уповноваженого ним вантажовiдправника) автомобільним транспортом з місця відправлення до пункту призначення та передати такий вантаж вантажоодержувачу (особі, яка має відповідні повноваження, надані їй замовником), а замовник зобов`язується прийняти такі послуги перевізника та оплатити останньому їх вартість.

Відповідно до пункту 1.2 договору перевізник надає послуги, передбачені цим договором у внутрішньодержавному сполученні (Україна).

Згідно з пунктом 1.3 договору кiлькiсть транспортних засобів, конкретний обсяг перевезення (тон) вантажу, кiлькiсть місць, маршрут та iншi данi,

необхідні для надання послуг, вказуються та погоджується обома сторонами.

Відповідно до пункту 2.1 договору послуги за цим договором надаються перевізником на підставі відповідної заявки на перевезення вантажу, у кожному окремому випадку, за умови, що така заявка погоджена обома сторонами шляхом скріплення її підписами уповноважених представників сторін та відбитками печаток сторін.

Згідно з пунктом 2.2 договору найменування, кількість вантажу, дата, час та місце завантаження вантажу, місце доставки вантажу, реквізити вантажовiдправника та вантажоодержувача (з позначенням відповідальних осіб, що уповноважені на отримання

вантажу), а також орієнтовна вартість транспортних послуг погоджуються сторонами у заявках на перевезення вантажу.

Згідно з пунктом 2.3 договору заявка на перевезення вантажу подається замовником не пізніше ніж за 2 (два) календарних дні до необхiдноп дати надання послуг при внутрішньодержавному сполученні (Україна) у паперовій, усній, чи будь-якій інший формі, погодженій сторонами. Сторони можуть погодити зміни до заявки на перевезення вантажу та/або скасувати таку заявку не пізніше 1 (одного) робочого дня до дати завантаження вантажу замовника до транспортного засобу, наданого перевізником.

Відповідно до пункту 2.10 договору факт надання послуг, у кожному окремому випадку, оформлюється підписанням повноважними представниками сторін відповідного акту приймання-передачі наданих послуг. Підписаний акт приймання-передачі наданих послуг підтверджує, що послуги надані належним чином, на умовах договору та відповідно до вимог чинного законодавства України.

Відповідно до пункту 2.11 договору акт приймання-передачі наданих послуг складається перевізником та передається на підпис замовнику. Замовник зобов`язаний протягом 10 (десяти) робочих днів розглянути такий акт, підписати та повернути перевізнику.

Відповідно до пункту 4.1 договору ціна цього договору складає суму вартості наданих протягом строку/термiну його дії послуг.

Відповідно до пункту 4.2 договору вартість транспортних послуг, в кожному окремому випадку надання послуг, визначається згідно з тарифом перевезення, погодженого Сторонами у відповідній заявці на перевезення вантажів, та зазначається у відповідних рахунках-фактурах, які виставляються перевізником, і уточнюються сторонами в актах приймання-передачі наданих послуг по факту їх надання.

Відповідно до пункту 4.3 договору замовник перераховує грошові кошти, які на умовах цього договору підлягають оплаті на користь перевізника, протягом 5 (п`яти) календарних днiв вiд дати виставлення відповідного рахунку-фактури у кожному окремому випадку.

Згідно з пунктом 4.4 договору сторони здійснюють розрахунки за цим договором в національній валюті України - гривні, шляхом перерахування вiдповiдної суми грошових коштів з банківського рахунку замовника на банківський рахунок перевізника, який зазначений в цьому договорi та/або рахунку-фактурі.

Згідно з пунктом 4.5 договору сторони погодили, що замовник може сплатити на користь перевізника попередню оплату за надання послуг перевезення. В такому випадку, після надання послуг сторони проводять остаточні розрахунки і підписують акт надання робіт (послуг) не пізніше 5-го числа місяця, що слідує за звітним. Якщо одна із сторін не підписала (не повернула) акт надання робіт (послуг), роботи (послуги) вважаються наданими.

Згідно з пунктом 4.6 договору якщо сума попередньої оплати була недостатньою для покриття вартості наданих послуг перевезення, замовник зобов`язаний на підставі відповідного рахунку-фактури, виставленого перевізником, здійснити остаточний розрахунок за надані послуги перевезення, протягом 5 (п`яти) робочих днів від дати виставлення такого рахунку. У випадку, якщо сума передплати, сплаченої замовником, більша за вартість послуг, то перевізник повертає замовнику надлишково сплачені грошові кошти протягом 5 (п`яти) робочих днів від дати отримання відповідної письмової вимоги замовника.

Згідно із пунктом 4.7 договору сторони домовились на вимогу одної проводити звірки взаєморозрахунків, які оформлюються актами звірки взаєморозрахунків. Сторона, якій адресовано акт звірки взаєморозрахунків, зобов`язана підписати його або надати умотивовані зауваження до такого акту протягом 15 (п`ятнадцяти) календарних днів з моменту його отримання від іншої сторони.

27.04.2021 ТОВ «Бларіті Трейд» був виставлений ТОВ «Елтранс Україна» рахунок на оплату № 62 відповідно до договору поставки № 27/04-21 на суму 1299096,00 грн., у т.ч. ПДВ 216516,00 грн. на товар: муфта гальмова 33-080500-000СБ у кількості 1 шт., блок 33-100000-001-01 у кількості 29 шт., опорно-поворотний пристрій 33-030000-000 у кількості 1 шт. (а.с. 46).

28.04.2021 на виконання умов договору поставки № 27/04-21 ТОВ

«Бларіті Трейд» було виписано ТОВ «Елтранс Україна» видаткову накладну № 49 від 28.04.2021, згідно якої здійснено поставку товару (зворотній бік а.с. 46).

Перевезення товару здійснювалось автомобільним перевізником ТОВ «Мерконтрол», про що свідчить товарно-транспортна накладна № Р49 від 28.04.2021 (а.с. 47).

28.04.2021 між ТОВ «Бларіті Трейд», ТОВ «Елтранс Україна» та ТОВ «Мерконтрол» було підписано акт приймання-передачі ТМЦ №1 згідно умов п.2 додатку № 1 від 27.04.2021 до договору № 27/04-21 від 27.04.2021, відповідно до якого ТОВ «Бларіті Трейд» передав перевізнику, ТОВ «Мерконтрол» прийняв для транспортування товар, а ТОВ «Елтранс Україна» прийняв товар (а.с. 48).

Відповідно до платіжного доручення № 20 ТОВ «Елтранс Україна» 28.04.2021 року здійснило часткову оплату за товар у сумі 1299,10 грн., у т.ч. ПДВ 216, 52 грн. (а.с. 49).

Відповідно до платіжного доручення № 21 ТОВ «Елтранс Україна» 28.04.2021 здійснило часткову оплату за товар у сумі 1297796,90 грн., у т.ч. ПДВ 216299,48 грн. (зворотній бік а.с. 49).

Згідно договору про надання послуг перевезення №1904/21 від 19.04.2021 року було здійснено перевезення товару перевізником ТОВ Мерконтрол, що підтверджується: заявкою-договором на перевезення від 27.04.2021 року (а.с. 56); рахунком на оплату № 61 від 21.04.2021 року на суму 10690,40 грн. (а.с.55); актом №1 здачі приймання-робіт (надання послуг) від 28.04.2021, складеним між ТОВ Мерконтрол та ТОВ Бларіті Трейд (а.с.57); платіжними дорученнями № 233 від 28.04.2021 року на суму 900,00 грн. та № 241 від 28.04.2021 року на суму 9790,40 грн. за часткову оплату за послуги перевезення, згідно договору №1904/21 від 19.04.2021 (а.с. 58 -59).

28.04.2021 за фактом поставки і оплати за поставлений товар позивачем була складена та подана для реєстрації в ЄРПН податкова накладна № 1 від 28.04.2021 року на загальну суму 1299096,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 216516,00 грн. (а.с. 10).

В подальшому, 30.04.2021 ТОВ «Бларіті Трейд» був виставлений ТОВ «Елтранс Україна» рахунок на оплату № 65 відповідно до договору поставки № 27/04-21 на суму 396120,00 грн., у т.ч. ПДВ 66020,00 грн., найменування товару: щит розподільчий у кількості 1 шт. (а.с. 50).

30.04.2021 на виконання умов договору поставки № 27/04-21 ТОВ

«Бларіті Трейд» було виписано ТОВ «Елтранс Україна» видаткову накладну № 52 від 30.04.2021, згідно якої здійснено поставку товару (зворотній бік а.с. 50).

Перевезення товару здійснювалось автомобільним перевізником ТОВ «Мерконтрол», про що свідчить товарно-транспортна накладна № Р52 від 30.04.2021 (а.с. 51).

30.04.2021 між ТОВ «Бларіті Трейд», ТОВ «Елтранс Україна» та ТОВ «Мерконтрол» було підписано акт приймання-передачі ТМЦ №2 згідно умов п.2 додатку № 2 від 30.04.2021 до договору № 27/04-21 від 27.04.2021, відповідно до якого ТОВ «Бларіті Трейд» передав перевізнику, ТОВ «Мерконтрол» прийняв для транспортування товар, а ТОВ «Елтранс Україна» прийняв товар (а.с. 52).

Відповідно до платіжного доручення № 29 ТОВ «Етлранс Україна» 30.04.2021 року здійснило оплату за товар у сумі 396120,00 грн., у т.ч. ПДВ 66020,00 грн. (зворотній бік а.с. 52).

Також, згідно договору про надання послуг перевезення №1904/21 від 19.04.2021 року було здійснено перевезення товару перевізником ТОВ Мерконтрол, що підтверджується: заявкою-договором на перевезення від 29.04.2021 року (а.с. 61); рахунком на оплату № 55 від 21.04.2021 року на суму 8424,50 грн. (а.с.60); актом №2 здачі приймання-робіт (надання послуг) від 30.04.2021 року, підписаним між ТОВ Мерконтрол та ТОВ Бларіті Трейд (зворотній бік а.с. 61); платіжним дорученням № 243 від 30.04.2021 року на суму 8424,50 грн. здійснено оплату за послуги перевезення згідно договору №1904/21 від 19.04.2021 (а.с. 62).

30.04.2021 за фактом поставки і оплати за поставлений товар позивачем була складена та подана для реєстрації в ЄРПН податкова накладна від 30.04.2021 №2 на загальну суму 396120,00 грн., в тому числі ПДВ 66020, грн. (а.с. 28).

За результатом обробки вказаних податкових накладних їх реєстрація була зупинена, про що позивачу направлено квитанції від 30.04.2021 № 9107274731, № 9108184487 (а.с. 11, 29).

В якості підстав для зупинення реєстрації податкових накладних №1 від 28.04.2021, №2 від 30.04.2021 відповідачем вказано: відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомлено: показник «D»=683,0711%, «Р»=0.

Позивач, не погоджуючись з підставами зупинення реєстрації податкових накладних та враховуючи неконкретизовані пропозиції ГУ ДПС у Київській області, які зазначені ним у квитанціях від 30.04.2021 про зупинення реєстрації, 27.05.2021 та 28.05.2021 відповідно до пункту 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який затверджений постановою Кабінету Міністрів від 11 грудня 2019 року № 1165, через Єдине вікно подання електронних документів ДПС України направив на адресу Відповідача-1 повідомлення від 27.05.2021 № 1 та від 28.05.2021 №2 про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних від №1 від 28.04.2021, №2 від 30.04.2021 відповідно, які, на думку позивача, повністю розкривають зміст господарських операцій та підтверджують документальне оформлення проведених господарських операцій. Разом з вказаним повідомленням позивач направив на адресу відповідача-1 файли з копіями документів у вільному форматі.

Так, до повідомлення про подання пояснень та копій документів до податкової накладної №1 від 28.04.2021 позивачем додано 31 додаток, до повідомлення про подання пояснень та копій документів до податкової накладної №2 від 30.04.2021 позивачем додано 28 додатків з копіями документів у вільному форматі.

За результатом розгляду наданих позивачем пояснень та документів комісією Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняті рішення від 01.06.2021 №2719649/42197214, №2719648/42197214, якими у реєстрації податкових накладних №1 від 28.04.2021, №2 від 30.04.2021 відмовлено (а.с. 15, 34).

В якості підстави для прийняття вказаних рішень Комісією ГУ ДПС у Київській області зазначено про ненадання платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити).

Не погоджуючись з рішеннями про відмову у реєстрації податкових накладних, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (тут і далі - ПК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з абзацами 1-3 пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Абзацом 5 пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Відповідно до абзаців 9-10 пункту 201.10 статті 201 ПК України датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України (абзац 15 пункту 201.10 статті 201 ПК України).

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок № 1246).

Відповідно до пункту 8 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку.

Згідно з пунктом 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Пунктом 14 Порядку № 1246 визначено, що квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

Згідно з пунктом 15 Порядку № 1246 у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

У разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку (п. 17 Порядку № 1246).

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі - Порядок № 1165).

Згідно з пунктом 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відповідно до пунктів 7-8 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.

Пунктами 10-11 Порядку № 1165 визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Отже, з вищенаведених норм вбачається, що після надсилання платником податку складеної ним податкової накладної (розрахунку коригування) до ДФС України, в автоматизованому режимі (тобто без участі працівників контролюючого органу) проводиться перевірка відповідності цієї податкової накладної (розрахунку коригування) критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року № 520 (далі - Порядок № 520).

Пунктом 2 Порядку № 520 встановлено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Відповідно до пункту 3 Порядку № 520 комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Пунктом 7 Порядку № 520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня (пункт 9 Порядку № 520).

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку (пункт 10 Порядку № 520).

Згідно з пунктом 11 Порядку № 520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Відповідно до пункту 12 вказаного Порядку № 520 рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.

Форма такого рішення передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкресленими, тобто конкретно вказані.

З матеріалів справи вбачається, що в спірних рішеннях Комісії ГУ ДПС у Київській області від 01.06.2021 №2719649/42197214, №2719648/42197214 в якості підстави для відмови в реєстрації податкових накладних №1 від 28.04.2021, №2 від 30.04.2021 вказано про ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Отже, у спірному рішенні фактично було лише процитоване положення пунктів 5 та 11 Порядку № 520, тобто викладена загальна норма без зазначення конкретних документів, яких, на думку відповідача-1, не вистачає для здійснення реєстрації податкової накладної, а також без повідомлення причин, за яких надані позивачем документи не були враховані.

Суд зазначає, що в якості недостатності наданих платником податку документів для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування слід розуміти надання таким платником не всіх документів, передбачених пунктом 5 Порядку № 520.

Пунктом 26 Порядку № 1165 передбачено, що комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.

Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком.

Згідно з пунктом 29 Порядку № 1165 передбачено, що до складу комісій регіонального рівня входять посадові особи головних управлінь ДПС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Комісія контролюючого органу складається з голови, заступника голови, секретаря та не менше семи членів (пункт 30 Порядку № 1165).

Абзацом 5-6 пункту 40 Порядку № 1165 визначено, що рішення комісії контролюючого органу приймається шляхом відкритого голосування.

Рішення комісії контролюючого органу приймається більшістю голосів присутніх на засіданні членів такої комісії.

Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення.

Протокол підписується головою комісії контролюючого органу (у разі його відсутності - заступником), заступником голови, секретарем та членами комісії, які брали участь у засіданні (абзаци 8-9 пункту 40 Порядку № 1165).

Відповідно до пункту 46 Порядку № 1165 у протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Пунктом 45 Порядку № 1165 визначено, що розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи:

- доповідь секретаря комісії;

- доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби);

- внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення;

- оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання;

- голосування;

- оголошення головою комісії результатів голосування;

- оформлення протоколу.

Отже, прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування) передбачає проведення комісією контролюючого органу відповідного засідання, на якому членами комісії розглядаються та аналізуються надані платником податків документи та пояснення з метою прийняття обґрунтованого рішення зі спірного питання.

На засіданні Комісії ГУ ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, оформленому протоколом від 01.06.2021 року № 250, обговорено, що членами Комісії надано матеріали та Комісією розглянуто подані суб`єктами господарювання повідомлення для прийняття рішення щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації згідно з додатком №1, Комісією прийнято рішення про відмову у реєстрації податкових накладних №1 від 28.04.2021, №2 від 30.04.2021 (а.с.113).

До витягу з протоколу засідання Комісії ГУ ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, від 01.06.2021 року № 250 відповідач-1 додав схему з номенклатурою придбання та реалізації товару.

При цьому суд зазначає, що в протоколі засідання Комісії ГУ ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, від 01.06.2021 року № 250, не розкрито зміст обговорення членами Комісії наданих матеріалів та розгляду Комісією поданих позивачем повідомлень від 27.05.2021 № 1 та від 28.05.2021 №2 про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних від №1 від 28.04.2021, №2 від 30.04.2021.

Суд зазначає, що в наданій схемі з номенклатурою придбання та реалізації товару наявна інформація щодо номенклатури придбаних позивачем товарів та послуг із зазначенням найменування підприємств, у яких придбавались товари/послуги, суми операції, а також інформація щодо реалізованих позивачем товарів із зазначенням найменування підприємств, яким реалізовувались товари/послуги, суми операції по ним. Натомість надана схема з номенклатурою придбання та реалізації товару не містить відомостей про те, за який період часу зафіксована інформація щодо придання/реалізації позивачем товарів/послуг.

Суд зазначає, що абзацом другим пункту 5 Порядку № 1165 регламентовано, що податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3). Пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, які є Додатком 3 до вказаного порядку, критерієм ризиковості здійснення операцій визначено відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Пунктом 8 Додатку № 1 до Порядку № 1165 визначено, що до критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість належить: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Суд звертає увагу на те, що в квитанціях від 30.04.2021 № 9107274731, № 9108184487 про зупинення реєстрації податкових накладних №1 від 28.04.2021, №2 від 30.04.2021 в якості підстав для зупинення реєстрації податкових накладних відповідачем вказано: відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

При цьому контролюючим органом не було зазначено, яка саме податкова інформація зумовила висновки про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку. Також відповідачем-1 не надано суду доказів наявності у контролюючих органів податкової інформації, яка б свідчила про відповідність ТОВ «Бларіті Трейд» критеріям ризиковості платника податку, як не надано і рішення про відповідність ТОВ «Бларіті Трейд» критеріям ризиковості платника податку.

Як вже було зазначено вище, рішенням відповідної комісії податкового органу було відмовлено у реєстрації податкових накладних №1 від 28.04.2021, №2 від 30.04.2021, з підстав ненадання позивачем первинних документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності повних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Натомість, з огляду на докази, надані позивачем до податкового органу після зупинення реєстрації податкових накладних, які надані до матеріалів справи, що повністю розкривають зміст господарських операцій, останнім підтверджено реальність здійснення господарських операцій, надані пояснення та копії бухгалтерських документів, якими підтверджується законність та реальність таких операцій.

При цьому, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.

Аналогічна правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 25.11.2022 у справі №320/3483/21, 27.10.2022 у справі №360/3253/20, від 21.05.2019 по справі № 0940/1240/18, від 10.04.2020 у справі № 819/330/18 та від 18.06.2020 у справі № 824/245/19-а.

При цьому, Верховний Суд у постанові від 05 січня 2021 року у справі № 640/11321/20 зазначив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком № 1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України.

У відзиві на позовну заяву відповідачем вказано на те, що за результатами аналізу зареєстрованих податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН встановлено, що ТОВ «Бларіті Трейд» придбано товари у контрагентів-постачальників:

- ТОВ «Фреш Капітал» (код ЄДРПОУ 42580407);

- ТОВ «Рідіс» (код ЄДРПОУ 42515280);

- ТОВ «Ювента АМТ» (код ЄДРПОУ 42580428);

- ТОВ «Рубікон Естейт» (код ЄДРПОУ 41722746);

- ТОВ «Магнат Автотранс» (код ЄДРПОУ 41356605).

Як вказує у відзиві на позовну заяву відповідач-1 вищезазначені контрагенти-постачальники знаходяться у переліку платників податку, які відповідають Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, що свідчить про ймовірність ризикових операцій. При цьому відповідачем-1 до відзиву на позовну заяву додано копії рішень про відповідність контрагентів-постачальників позивача, вказаних у схемі з номенклатурою придбання та реалізації товару, критеріям ризиковості.

Суд зазначає, що відповідачем у відзиві на позовну заяву не обґрунтовується, яким чином надана схема з номенклатурою придбання та реалізації товару та відповідність контрагентів-постачальників позивача критеріям ризиковості платника податку впливає на зупинення спірних податкових накладних та прийняті рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.

На підставі викладеного, суд зазначає, що спірні рішення містять лише загальне твердження без зазначення, які саме документи складені з порушенням законодавства, які вимоги законодавства порушено при складанні документів та яких документів не вистачає для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних.

Таким чином, суд дійшов висновку, що посилання на вказані підстави в обґрунтування прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, за умови не наведення комісією доказів того, що подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності зазначеної у них інформації, свідчить про протиправність такого рішення.

При цьому суд звертає увагу на те, що спірні рішення про відмову у реєстрації податкових накладних були винесені не у зв`язку з невиконанням позивачем вимог щодо надання пояснень по пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, а у зв`язку з ненаданням копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування. При цьому відповідачем-1 не обґрунтовано правомірності прийняття рішень про відмову у реєстрації податкових накладних з підстави, з якої попередньо не було відповідачем-1 зупинено реєстрацію таких податкових накладних та надано право платнику податку усунути недоліки при подачі податкових накладних на реєстрацію. Зазначене суперечить принципу правової визначеності та свідчить про порушення відповідачем-1 при прийнятті оскаржуваних рішень принципів добросовісності, обґрунтованості та участі особи у процесі прийняття рішення щодо останньої.

Суд зауважує, що згідно отриманих квитанцій від 30.04.2021 № 9107274731, № 9108184487 податкові накладні прийняті, але їх реєстрацію зупинено з посиланням на п. 201.16 ст. 201 ПК України та п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У справі, що розглядається, судом встановлено, та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що рішеннями відповідної комісії контролюючого органу було відмовлено у реєстрації податкових накладних №1 від 28.04.2021, №2 від 30.04.2021, з підстав ненадання позивачем первинних документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності повних типових форм та галузевої специфіки, накладних. Іншої додаткової інформації вказані рішення не містили.

Судом, з урахуванням доказів, наданих позивачем до контролюючого органу після зупинення реєстрації податкових накладних (пояснення та копії бухгалтерських документів), встановлено, що позивачем надано документи, що повністю розкривають зміст господарських операцій та є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

При цьому, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Аналогічний правовий висновок у подібних правовідносинах викладено Верховним Судом у постанові від 25 листопада 2022 року у справі № 320/3484/21.

У відзиві на позовну заяву відповідачі зазначили про те, що відповідно до спірного рішення комісії про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних позивачу відмовлено у реєстрації податкових накладних з підстав ненадання ТОВ «Бларіті Трейд» первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, а саме:

- Сертифікату якості виробник оригінал згідно розділу 4 «Базисні умови та терміни поставки» договору поставки №ЗК-1901 від 17.09.2019;

- Паспорту/етикетки продукції відповідно до розділу 4 «Базисні умови та терміни поставки» договору поставки №ЗК-1901 від 17.09.2019;

- Специфікації на обладнання відповідно до розділу 4 «Базисні умови та терміни поставки» договору поставки №27/04-21 від 27.04.2021;

- Акту приймання-передачі відповідно до розділу 2 «Порядок передання об`єкта в оренду» договору оренди нерухомого майна №0101-С від 31.12.2020;

- Банківських виписок (платіжних доручень) відповідно до розділу 4 «Орендна плата і розрахунки» за договором оренди нерухомого майна №0101-С від 31.12.2020;

- Акту приймання-передачі відповідно до розділу 3 «Обов`язки сторін» до договору суборенди приміщення №0101-С від 31.12.2020.

Оцінюючи наведені доводи, вказані відповідачами у відзиві на позовну заяву, суд зазначає, що саме у квитанціях, якими зупинено подані до реєстрації ЄРПН податкові накладні, відповідач-1 має окреслити зміст своїх вимог до первинних документів, які свідчать про підстави зупинення реєстрації податкових накладних.

Враховуючи узагальненість таких вимог позивачем надано на його розсуд копії первинних документів, які на його думку повністю розкривають зміст господарських операцій.

В разі якщо таких документів на думку податкового органу недостатньо, відповідач-1 мав обґрунтувати це саме у рішенні про відмову у реєстрації податкових накладних, чого в даному випадку зроблено не було.

Тому суд не надає оцінки конкретним доказам, яких відповідачу-1 не вистачило для реєстрації спірних накладних, про які відповідачем-1 не було вказано у рішеннях про відмову у реєстрації податкових накладних.

Індивідуальний акт, виданий суб`єктом владних повноважень є документом, прийнятим з метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому він адресований.

Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти є їх виражений правозастосовний характер.

Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Натомість, оскаржувані рішення податкового органу не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості індивідуального акта, та породжують їх неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Суд вважає за доцільне зазначити, що відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права та підлягає застосуванню національними судами при розгляді справ.

В своїй судовій практиці Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, «Онер`їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), п. 119).

Крім того, Резолюцією Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977 урядам держав-членів рекомендовано керуватися у своєму праві й адміністративній практиці принципами, які наводяться у додатку до цієї резолюції.

Ці принципи застосовуються для захисту осіб, як фізичних, так і юридичних, в адміністративних процедурах відносно будь-яких індивідуальних заходів або рішень, які були прийняті в ході здійснення публічної влади і які за своїм характером безпосередньо впливають на їхні права, свободи або інтереси (адміністративні акти).

В ході реалізації цих принципів слід ураховувати належним чином вимоги щодо належного та ефективного управління, а також інтереси третіх сторін та основні публічні інтереси. У випадках, коли вимоги зумовлюють необхідність внесення змін або вилучення одного чи більше принципів у конкретних випадках або в специфічних сферах публічної адміністрації, слід докласти всіх можливих зусиль, відповідно до фундаментальних цілей цієї резолюції, для досягнення якомога вищого ступеня справедливості.

Такими принципами, згідно з Додатком до Резолюції, зокрема, є:

- право бути вислуханим, що означає, що щодо будь-якого адміністративного акта, який за своїм характером може несприятливо впливати на права, свободи або інтереси особи, така особа може пред`явити факти й аргументи та, у відповідних випадках, докази, що будуть ураховані адміністративним органом;

- виклад мотивів, що означає, що якщо адміністративний акт є таким, що за своїм характером несприятливо впливає на права, свободи або інтереси особи, така особа отримує інформацію про мотиви, на яких він ґрунтується. Інформація про мотиви зазначається в акті або передається відповідній особі, за її запитом, у письмовій формі протягом розумного строку.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що дії Комісії Головного управління ДПС у Київській області по прийняттю спірних рішень, в яких не наведені мотиви його ухвалення та не зазначені підстави неврахування наданих позивачем документів та пояснень, свідчать про порушення відповідачем як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених в Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977, свідчать про непрозорість та непередбачуваність дій відповідача, що перешкоджають можливості платника податків планувати в подальшому свою господарську діяльність.

Відповідно до положень статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» Суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління».

Однак під час розгляду справи відповідач-1, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду належних і достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача, не навів мотивів прийняття спірного рішення та неврахування наданих позивачем Комісії Головного управління ДПС у Київській області документів, а відтак, не довів правомірності свого рішення.

Таким чином, суд дійшов висновку, що враховуючи наявність у позивача передбачених чинним законодавством України документів, які свідчать про реальність проведення господарської операції між позивачем та його контрагентом, та приймаючи до уваги те, що такі документи були надані відповідачу-1, останній не мав правових підстав для прийняття спірних рішень про відмову в реєстрації податкових накладнихї.

У зв`язку з цим, суд вважає за необхідне визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 01.06.2021 №2719649/42197214, №2719648/42197214 про відмову в реєстрації податкових накладних №1 від 28.04.2021, №2 від 30.04.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №1 від 28.04.2021, №2 від 30.04.2021, суд зазначає таке.

Згідно з частиною четвертою статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Пленум Вищого адміністративного суду України в пункті 10.3 Постанови від 20.05.2013 № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі» зазначив, що суд може ухвалити постанову про зобов`язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб`єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду.

Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи № R (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 № 1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.

Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

Згідно з пунктами 19, 20 Порядку № 1246 накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної в Реєстрі Державною податковою службою України вчиняються відповідні дії по реєстрації, при цьому датою реєстрації є день набрання законної сили рішенням суду, якщо у судовому рішенні не зазначена інша дата. Отже, суд може зазначити у судовому рішенні конкретну дату, яку контролюючому органу необхідно відобразити в якості дати реєстрації податкової накладної в Реєстрі.

Суд звертає увагу на те, що спірні накладні були подані до реєстрації 30.04.2021, а тому податкові накладні №1 від 28.04.2021, №2 від 30.04.2021 підлягають реєстрації у день їх подання, тобто 30.04.2021.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Вирішуючи питання стосовно розподілу судових витрат, суд враховує наступне.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною восьмою цієї статті передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Позивачем під час розгляду справи було сплачено судовий збір на суму 4540,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 06.07.2021 № 2450 (а.с.9).

Враховуючи задоволення позовних вимог, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 4540,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Київській області, оскільки спірні рішення саме комісії регіонального рівня призвели до виникнення спірних правовідносин.

Керуючись статтями 242 - 246, 249, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01.06.2021 №2719649/42197214, №2719648/42197214 про відмову в реєстрації податкових накладних №1 від 28.04.2021, №2 від 30.04.2021, поданих Товариством з обмеженою відповідальністю «Бларіті Трейд».

3. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №1 від 28.04.2021, №2 від 30.04.2021, подані Товариством з обмеженою відповідальністю «Бларіті Трейд» (ідентифікаційний код 42197214), датою їх подання на реєстрацію 30 квітня 2021 року.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бларіті Трейд" (ідентифікаційний код 42197214, місцезнаходження: 08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, місто Вишневе, вул. Європейська, будинок 31-А) судовий збір у сумі 4540,00 грн. (чотири тисячі п`ятсот сорок грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Київській області (ідентифікаційний код ВП: 44096797, місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 5-а).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Кушнова А.О.