Рішення

від 10.01.2023 по справі 440/8273/22

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

10 січня 2023 року м. ПолтаваСправа №440/8273/22

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромаркет-М" до Державної податкової служби України про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

1. Стислий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агромаркет-М" (надалі - ТОВ "Агромаркет-М", позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової служби України (надалі - позивач, ДПС України), у якому позивач просив:

визнати протиправними дії ДПС України щодо неприйняття на реєстрацію у Єдиному реєстрі податкових накладних складених позивачем податкових накладних від 22.03.2022 №12, від 01.04.2022 №1, від 04.04.2022 №№ 3, 30, від 05.04.2022 №№ 4, 5, 6, від 06.04.2022 №№ 7, 8, від 11.04.2022 №9, від 12.04.2022 №№ 10, 11, від 13.04.2022 №12, від 14.04.2022 №13, від 18.04.2022 №№ 14, 15, 16, від 21.04.2022 №17, від 22.04.2022 №18, від 25.04.2022 №№ 19, 20, 21, від 27.04.2022 №22, від 28.04.2022 №№ 23, 24, від 29.04.2022 №№ 25, 26, 27, від 02.05.2022 №33, від 16.05.2022 №34, від 17.05.2022 №№ 35, 36, 37, від 18.05.2022 №38, від 19.05.2022 №39, від 23.05.2022 №41, від 24.05.2022 №42, від 25.05.2022 №№ 40, 44, від 26.05.2022 №№ 45, 46, 47, від 20.06.2022 №55, від 21.06.2022 №56, від 29.06.2022 №№ 57, 58, 59;

зобов`язати ДПС України прийняти для вирішення питання щодо реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних складені ТОВ "Агромаркет-М" податкові накладні від 22.03.2022 №12, від 01.04.2022 №1, від 04.04.2022 №№ 3, 30, від 05.04.2022 №№ 4, 5, 6, від 06.04.2022 №№ 7, 8, від 11.04.2022 №9, від 12.04.2022 №№ 10, 11, від 13.04.2022 №12, від 14.04.2022 №13, від 18.04.2022 №№ 14, 15, 16, від 21.04.2022 №17, від 22.04.2022 №18, від 25.04.2022 №№ 19, 20, 21, від 27.04.2022 №22, від 28.04.2022 №№ 23, 24, від 29.04.2022 №№ 25, 26, 27, від 02.05.2022 №33, від 16.05.2022 №34, від 17.05.2022 №№ 35, 36, 37, від 18.05.2022 №38, від 19.05.2022 №39, від 23.05.2022 №41, від 24.05.2022 №42, від 25.05.2022 №№ 40, 44, від 26.05.2022 №№ 45, 46, 47, від 20.06.2022 №55, від 21.06.2022 №56, від 29.06.2022 №№ 57, 58, 59.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що відповідач безпідставно відмовив у прийнятті податкових накладних з метою їх реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки їх надіслано за підписом повноважного директора товариства. При цьому позивач вважав, що особа обіймає керівну посаду з моменту призначення її на таку посаду, а не з дати внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

2. Позиція відповідача.

У наданому до суду відзиві на позов представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю /а.с. 177-187/. Свою позицію мотивував посиланням на правомірність дій ДПС України щодо неприйняття складених позивачем податкових накладних для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки їх надіслано з накладенням кваліфікованого електронного підпису директора ТОВ "Агромаркет-М" Лобач Надії Михайлівни, яка вважається керівником товариства лише з 30.06.2022 - дати внесення відомостей про зміну директора до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

3. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03.10.2022 провадження у справі за цим позовом відкрито, розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження.

У підготовчому засіданні 01.12.2022 протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, зазначивши, що позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити /а.с. 202/.

Відповідач явку уповноваженого представника до суду не забезпечив, про розгляд справи повідомлений належним чином, причин неявки представника у судове засідання 13.12.2022 не повідомив.

Згідно з частиною першою статті 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до частини дев`ятої цієї статті, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З урахуванням наведеного, зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи по суті та достатність повідомлених сторонами обставин і наданих доказів для ухвалення рішення по суті позовних вимог, суд завершив розгляд справи у порядку письмового провадження.

Як визначено частиною другою статті 193 КАС України суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Обставини справи

ТОВ "Агромаркет-М" у визначеному законом порядку зареєстроване як юридична особа, ідентифікаційний код 43749712, з 04.08.2020 перебуває на обліку у Головному управлінні ДПС у Полтавській області (Козельщинська ДПІ) як платник податків, є платником податку на додану вартість /а.с. 9-10, 11/.

Засновником, одноособовим учасником та директором з моменту створення ТОВ "Агромаркет-М" був ОСОБА_1 /а.с. 12-13/.

Рішенням від 23.06.2022 №1 одноособового учасника ТОВ "Агромаркет-М" ОСОБА_1 звільнено з посади директора товариства та призначено директором ОСОБА_2 з 24.06.2022 /а.с. 14-15/.

30.06.2022 відомості про зміну директора ТОВ "Агромаркет-М" внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань /а.с. 7-8/.

У вересні 2022 року директор ТОВ "Агромаркет-М" Лобач Н.М. шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису надіслала у електронному форматі до ДПС України податкові накладні від 22.03.2022 №12, від 01.04.2022 №1, від 04.04.2022 №№ 3, 30, від 05.04.2022 №№ 4, 5, 6, від 06.04.2022 №№ 7, 8, від 11.04.2022 №9, від 12.04.2022 №№ 10, 11, від 13.04.2022 №12, від 14.04.2022 №13, від 18.04.2022 №№ 14, 15, 16, від 21.04.2022 №17, від 22.04.2022 №18, від 25.04.2022 №№ 19, 20, 21, від 27.04.2022 №22, від 28.04.2022 №№ 23, 24, від 29.04.2022 №№ 25, 26, 27, від 02.05.2022 №33, від 16.05.2022 №34, від 17.05.2022 №№ 35, 36, 37, від 18.05.2022 №38, від 19.05.2022 №39, від 23.05.2022 №41, від 24.05.2022 №42, від 25.05.2022 №№ 40, 44, від 26.05.2022 №№ 45, 46, 47, від 20.06.2022 №55, від 21.06.2022 №56, від 29.06.2022 №№ 57, 58, 59, складені ТОВ "Агромаркет-М", з метою їх реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Однак, такі податкові накладні не прийняті для реєстрації з підстав: "порушено вимоги статті 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" - відсутня інформація про право підпису на дату складання документу особи, що засвідчила податкову накладну" /а.с. 16-159/.

Не погодившись з такою позицією податкового органу, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Норми права, якими урегульовані спірні відносини

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з абзацом першим пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У силу пункту 201.2 статті 201 ПК України, форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

За змістом пункту 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за №137/28267, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку у контролюючому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена в цьому пункті.

Відповідно до пункту 20 названого Порядку, усі податкові накладні скріплюються електронними цифровими підписами посадових осіб платника податку та електронним цифровим підписом (за наявності), що є аналогом відбитка печатки постачальника (продавця). Податкова накладна не скріплюється електронними цифровими підписами (печаткою) отримувача (покупця) товарів/послуг. Накладання електронних цифрових підписів посадових осіб (печаток) платника податку здійснюється у порядку, визначеному законодавством.

Згідно з частинами першою - третьою статті 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Відносини, пов`язані з використанням удосконалених та кваліфікованих електронних підписів, регулюються Законом України "Про електронні довірчі послуги".

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначений Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №341) /надалі - Порядок №1246/.

За змістом пункту 2 Порядку №1246 податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України Про електронні довірчі послуги, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.

У пункті 10 Порядку №1246 визначено, що до Реєстру приймаються податкова накладна та/або розрахунок коригування, складені в електронній формі з накладенням кваліфікованого електронного підпису головного бухгалтера (бухгалтера) або кваліфікованого електронного підпису керівника (у разі відсутності у постачальника (продавця) посади бухгалтера) та кваліфікованої електронної печатки (у разі наявності) постачальника (продавця), що є юридичною особою.

Пунктом 11 Порядку №1246 передбачено, що після накладення кваліфікованого електронного підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДПС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України Про електронні довірчі послуги, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

А відповідно до пункту 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронні довірчі послуги, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція) /пункт 13 Порядку №1246/.

Згідно з пунктами 14, 15 Порядку №1246 квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 №261), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за №959/30827, автор створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов`язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису чи печатки, керуючись цим Порядком, а також Договором (крім фізичних осіб, які не є самозайнятими особами). Створення електронного документа завершується накладанням на нього кваліфікованого електронного підпису підписувача (підписувачів) та печатки (за наявності).

За змістом пунктів 5 - 9 названого Порядку, у разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка.

Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня.

Автоматизована перевірка електронного документа включає: перевірку правового статусу кваліфікованого електронного підпису чи печатки відповідно до частини другої статті 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги"; перевірку обов`язковості та послідовності накладання на електронний документ кваліфікованого електронного підпису чи печатки підписувачів у встановленому порядку; перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту); перевірку наявності обов`язкових реквізитів; перевірку права підпису електронного документа підписувачем.

У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у пункті 7 цього розділу, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. На першу квитанцію накладається печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в контролюючому органі.

Не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено нормативно-правовими актами та цим Порядком, формується друга квитанція.

Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про автора та підписувача (підписувачів) електронного документа та автора квитанції).

Оцінка судом обставин справи

Згідно з частиною другою статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За обставин цієї справи між сторонами виник спір щодо правомірності дій контролюючого органу щодо відмови у прийнятті податкових накладних з метою їх реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина друга статті 2 КАС України).

Оцінюючи правомірність оспорюваних дій податкового органу, суд виходить з таких міркувань.

Зі змісту залучених до матеріалів справи копій квитанцій про неприйняття податкових накладних суд встановив, що підставою для цього слугувало твердження про порушення платником податку вимог статті 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" - відсутня інформація про право підпису на дату складання документа особи, що засвідчила податкову накладну.

Так, за обставин справи директором ТОВ "Агромаркет-М" з 21.07.2020 по 23.06.2022 був ОСОБА_1 , а з 24.06.2022 директором підприємства призначено Лобач Надію Михайлівну /а.с. 12-15/.

Відомості про зміну керівника внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 30.06.2022, що підтверджено випискою /а.с. 7-8/.

На момент підписання податкових накладних та їх надсилання до ДПС України задля реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних повноважним директором ТОВ "Агромаркет-М" була ОСОБА_2 , кваліфікованим електронним підписом якої скріплені такі податкові накладні.

Чинність кваліфікованого електронного підпису ОСОБА_2 , як директора ТОВ "Агромаркет-М", на момент подання електронних документів для їх реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних контролюючий орган під сумнів не ставить, а отже, платником податків здійснені необхідні та належні заходи з метою реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Законодавець не зобов`язує платника податків реєструвати податкову накладну у Єдиному реєстрі податкових накладних в день її складення.

Внаслідок чинного нормативно-правового регулювання день складення податкової накладної та день надсилання її на реєстрацію не співпадають.

При цьому накладення кваліфікованого електронного підпису на податкову накладну відбувається лише в момент її надсилання до ДПС України з метою реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Чинне законодавство не регулює питання дій платника податку у разі зміни керівника (особи, якій надано право підписувати податкові накладні) у період після складення податкової накладної до моменту її надсилання для реєстрації.

Згідно з підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 ПК України податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах, зокрема, як презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

У силу пункту 56.21 статті 56 ПК України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Тож, недосконалість законодавства та програмного забезпечення контролюючого органу не може бути причиною неприйняття податкових накладних, враховуючи, що накладення кваліфікованого електронного підпису діючого керівника не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що спірні податкові накладні правомірно надіслані позивачем до ДПС України з накладенням кваліфікованого електронного підпису повноважного директора ТОВ "Агромаркет-М" - Лобач Надії Михайлівни.

Як наслідок, неприйняття згаданих податкових накладних з метою їх реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних є безпідставним.

Отже, дії податкового органу щодо неприйняття податкових накладних, складених ТОВ "Агромаркет-М", з метою їх реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних належить визнати протиправними.

Окрім того, оскільки надіслані позивачу квитанції не містять інших підстав для неприйняття податкових накладних, суд, з метою гарантування позивачу ефективного способу захисту його порушених прав, вважає за необхідне зобов`язати ДПС України прийняти для вирішення питання щодо реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних складені ТОВ "Агромаркет-М" податкові накладні. При цьому у межах цього судового провадження не вирішується питання про наявність підстав для реєстрації таких податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідні вимоги позивач не заявляє.

Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позову ТОВ "Агромаркет-М" повністю.

Розподіл судових витрат

Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 4962,00 грн, що підтверджено платіжним дорученням від 21.09.2022 №UA446 /а.с. 168/. Вказану суму судового збору зараховано до спеціального фонду Державного бюджету, що підтверджено випискою /а.с. 169/.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Разом з цим, Верховний Суд у постанові від 02.12.2021 у справі №280/5145/19 зазначив, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо), як способу усунення наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності, є однією вимогою.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 12.11.2019 (справа №640/21330/18) та від 05.06.2020 (справа №280/5161/19).

За змістом підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано юридичною особою, сплачується судовий збір у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, частиною першою статті 4 названого Закону визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" установлено у 2022 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, працездатних осіб: з 01.01.2022 - 2481,00 грн.

Таким чином, за подання цієї позовної заяви позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 2481,00 грн.

Зважаючи на ухвалення судом рішення про задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку, що понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2481,00 грн належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань ДПС України.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Частиною першою статті 9 названого Закону визначено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Отож, надмірно сплачений судовий збір у розмірі 2481,00 грн належить повернути позивачу з Державного бюджету України.

Щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10200,00 грн, суд виходить з таких міркувань.

Питання, що стосуються витрат на професійну правничу допомогу, регулюються статтею 134 КАС України, у силу положень якої за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Крім того, як визначено частиною дев`ятою статті 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Отже, документально підтверджені судові витрати належить компенсувати стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень, та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21.03.2018 у справі №815/4300/17, від 04.08.2020 у справі №810/3213/16.

На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу адвокат надав суду копії: договору від 01.09.2022 про надання правової допомоги, акта виконаних робіт (наданих послуг) від 05.09.2022, детального опису робіт (наданих послуг), свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, платіжного доручення від 09.09.2022 №UA437, а також ордер від 01.09.2022 /а.с. 161-167/.

Дослідивши надані представником позивача документи, суд враховує такі обставини.

За змістом акта виконаних робіт адвокат надав клієнту такі послуги: ознайомлення з матеріалами скарг та первинних документів по предмету спору, консультації та роз`яснення (одна година), вартість - 1700,00 грн, складання позовної заяви, пошук нормативно-правових актів, аналіз судової практики станом на дату подання позову (три години), вартість - 5100,00 грн, підготовка та роздрукування додатків до позовної заяви, їх оформлення відповідно до вимог чинного законодавства, подання позову до канцелярії суду (дві години), вартість - 3400,00 грн.

Оцінюючи надані представником позивача документи у взаємозв`язку з фактичними обставинами цієї справи, суд враховує, що цей спір не характеризується наявністю виключної правової проблеми, значним суспільним інтересом до його розгляду, великою кількістю зібраних і поданих до суду доказів тощо.

Матеріали справи не містять відомостей про збирання представником позивача доказів задля звернення до суду, обсяг наданих письмових доказів є помірним, усі докази перебували у розпорядженні позивача, а додані до позовної заяви копії документів засвідчені директором ТОВ "Агромаркет-М".

Як наслідок, врахування адвокатом у вартості наданих послуг підготовки та роздрукування додатків до позовної заяви, їх оформлення відповідно до вимог чинного законодавства є безпідставним.

Ознайомлення з матеріалами скарг та первинних документів щодо предмета спору не є окремим видом правничої допомоги, а стосується підготовки позовної заяви.

Тож врахування такого виду послуг також є необґрунтованим.

Підготовлена адвокатом позовна заява об`ємом чотири сторінки друкованого тексту не містить посилань на актуальну судову практику, внаслідок чого суд не враховує такий вид наданих послуг при обчисленні їх вартості.

До того ж, написання позовної заяви, яка здебільшого містить перелік податкових накладних та цитовані норми законодавчих актів, не вимагало значного обсягу юридичної і технічної роботи, не потребувало тривалого часу та надмірних зусиль адвоката.

Відповідач проти відшкодування витрат на професійну правничу допомогу заперечував посилаючись на їх неспівмірність зі складеністю справи.

Враховуючи наведені вище фактичні обставини цієї справи суд акцентує увагу на тому, що особа має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Верховний Суд у постанові від 11.12.2019 у справі №545/2432/16-а зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Виходячи з вищеописаних обставин справи, зважаючи на те, що підготовлені представником позивача процесуальні документи не потребують значних затрат часу для їх складення, суд, оцінивши надані представником позивача докази у їх сукупності, враховуючи заперечення відповідачем розміру витрат на професійну правничу допомогу та беручи до уваги принципи обґрунтованості, співмірності й пропорційності судових витрат, дійшов висновку про необхідність зменшення витрат на професійну правничу допомогу у цій справі до 4000,00 грн.

Керуючись статтями 2, 3, 5-10, 72-77, 90, 132, 134, 139, 193, 205, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромаркет-М" до Державної податкової служби України про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Державної податкової служби України щодо неприйняття на реєстрацію у Єдиному реєстрі податкових накладних складених Товариством з обмеженою відповідальністю "Агромаркет-М" податкових накладних від 22.03.2022 №12, від 01.04.2022 №1, від 04.04.2022 №№ 3, 30, від 05.04.2022 №№ 4, 5, 6, від 06.04.2022 №№ 7, 8, від 11.04.2022 №9, від 12.04.2022 №№ 10, 11, від 13.04.2022 №12, від 14.04.2022 №13, від 18.04.2022 №№ 14, 15, 16, від 21.04.2022 №17, від 22.04.2022 №18, від 25.04.2022 №№ 19, 20, 21, від 27.04.2022 №22, від 28.04.2022 №№ 23, 24, від 29.04.2022 №№ 25, 26, 27, від 02.05.2022 №33, від 16.05.2022 №34, від 17.05.2022 №№ 35, 36, 37, від 18.05.2022 №38, від 19.05.2022 №39, від 23.05.2022 №41, від 24.05.2022 №42, від 25.05.2022 №№ 40, 44, від 26.05.2022 №№ 45, 46, 47, від 20.06.2022 №55, від 21.06.2022 №56, від 29.06.2022 №№ 57, 58, 59.

Зобов`язати Державну податкову службу України прийняти для вирішення питання щодо реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних складені Товариством з обмеженою відповідальністю "Агромаркет-М" податкові накладні від 22.03.2022 №12, від 01.04.2022 №1, від 04.04.2022 №№ 3, 30, від 05.04.2022 №№ 4, 5, 6, від 06.04.2022 №№ 7, 8, від 11.04.2022 №9, від 12.04.2022 №№ 10, 11, від 13.04.2022 №12, від 14.04.2022 №13, від 18.04.2022 №№ 14, 15, 16, від 21.04.2022 №17, від 22.04.2022 №18, від 25.04.2022 №№ 19, 20, 21, від 27.04.2022 №22, від 28.04.2022 №№ 23, 24, від 29.04.2022 №№ 25, 26, 27, від 02.05.2022 №33, від 16.05.2022 №34, від 17.05.2022 №№ 35, 36, 37, від 18.05.2022 №38, від 19.05.2022 №39, від 23.05.2022 №41, від 24.05.2022 №42, від 25.05.2022 №№ 40, 44, від 26.05.2022 №№ 45, 46, 47, від 20.06.2022 №55, від 21.06.2022 №56, від 29.06.2022 №№ 57, 58, 59.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромаркет-М" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2481,00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня) та 4000,00 грн (чотири тисячі гривень) витрат на професійну правничу допомогу.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Агромаркет-М" з Державного бюджету України надмірно сплачений судовий збір у розмірі 2481,00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня) на підставі платіжного доручення від 21.09.2022 № UA446.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Агромаркет-М" (унікальний ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 43749712; вул. Богдана Хмельницького, 2а, смт Козельщина, Кременчуцький район, Полтавська область, 39100).

Відповідач: Державна податкова служба України (унікальний ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 43005393; Львівська площа, 8, м. Київ, 04053).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів після складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

СуддяО.О. Кукоба