Постанова

від 11.01.2023 по справі 806/2591/17

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 806/2591/17

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Лавренчук О.В.

Суддя-доповідач - Шидловський В.Б.

11 січня 2023 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Шидловського В.Б.

суддів: Ватаманюка Р.В. Граб Л.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська холдингова лісопильна компанія" на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління екології та природних ресурсів Житомирської обласної державної адміністрації, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська холдингова лісопильна компанія" про визнання неправомірними та скасування дозволу і рішення,

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом у якому просила:

- визнати неправомірним та скасувати дозвіл Управління екології та природних ресурсів Житомирської обласної державної адміністрації на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ТОВ Українська холдингова лісопильна компанія №1810700000-116 від 26.04.2017;

- визнати неправомірним та скасувати рішення Головного управління Держпродспоживслужби України в Житомирській області щодо можливості видачі дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ТОВ Українська холдингова лісопильна компанія від 25.04.2017;

В обґрунтування позовних вимог вказує, що оскаржувані рішення є неправомірними, виданими без повного та належного з`ясування всіх обставин, наявності обов`язкових документів екологічного характеру.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 13.02.2018, залишеною без змін постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2018 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11 травня 2022 року рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2018 року та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2018 року скасовано. Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Верховний Суд, скасовуючи рішення першої та апеляційної інстанції зазначив, що суди не дослідили чи дотримані відповідачами при ухваленні рішення про можливість видачі дозволу та при видачі дозволу вимоги щодо обов`язковості проведення державної екологічної і санітарно-гігієнічної експертизи, для оцінки екологічних ризиків та екологічної небезпеки діяльності такого підприємства, як того вимагає стаття 25 Закону №2707-XII.

Окрім того, Верховний Суд у своїй постанові від 11.05.2022 зазначив, що суди попередніх інстанцій не перевірили чи забезпечили відповідачі видаючи дозвіл та приймаючи рішення право позивачки на належний захист, як громадянина, його життя і здоров`я, охорони навколишнього природного середовища від екологічно небезпечного об`єкта, екологічної небезпеки.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2022 року позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Держпродспоживслужби України в Житомирській області щодо можливості видачі дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська холдингова лісопильна компанія" від 25.04.2017 №05-02/1321.

Визнано протиправним та скасовано дозвіл Управління екології та природних ресурсів Житомирської обласної державної адміністрації на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська холдингова лісопильна компанія" №1810700000-116 від 26.04.2017.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасуватиоскаржуване рішення та ухвалити нове, яким в задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судомпершої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, також неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 грудня 2022 року визначено: головуючий суддя - Капустинський М.М., судді: Сапальова Т.В., Ватаманюк Р.В.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2022 року відкрито апеляційне провадження справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

28 грудня 2022 року на адресу Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшла заява від ОСОБА_1 про відвід судді Капустинського М.М.

Ррозпорядженням керівника апарату Сьомого апеляційного адміністративного суду №308 від 29 грудня 2022 року замінено суддю-члена колегії Сапальову Т.В. з метою дотримання передбаченого законодавством строку розгляду справи.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 грудня 2022 року визначено колегію суддів в складі: головуючого судді Капустинського М. М., суддів Граб Л.С., Ватаманюка Р.В.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 грудня 2022 року задоволено заяву ОСОБА_1 про відвід судді Капустинського М.М. у справі №806/2591/17. Відведено головуючого суддю Капустинського М.М. від розгляду справи 806/2591/17, справу передано до відділу надання інформаційних послуг, руху адміністративних справ та діловодства суду для заміни членів складу колегії суддів по даній справі.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 грудня 2022 року визначено колегію суддів в складі: головуючого судді Шидловського В.Б., суддів Граб Л.С., Ватаманюка Р.В.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська холдингова лісопильна компанія" (код ЄДРПОУ 39325379) зареєстроване 29.07.2014 як юридична особа. Види економічної діяльності: 16.10 - лісопильне та стругальне виробництво; 16.23 Виробництво інших деревязих будівельних конструкцій і столярних виробів; 46.13 Діяльність посередників у торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами; 80.10 Діяльність приватних охоронних служб; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 46.90 неспеціалізована оптова торгівля.

Із матеріалів адміністративної справи вбачається, що ТОВ "Українська холдингова лісопильна компанія" до Управління екології та природних ресурсів Житомирської обласної державної адміністрації подано заяву із пакетом документів на отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, зокрема, ТОВ "Українська холдингова лісопильна компанія" було надано обґрунтовуючі матеріали для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, а саме: генеральний план; відомості щодо санітарно-захисної зони, відомості щодо сировини, хімікатів, паливно-мастильних матеріалів та інших матеріалів, що використовуються на підприємстві, їх зберігання та споживання; відомості про район, де розташовано підприємство, умови навколишнього середовища; відомості щодо стану забруднення атмосферного повітря, відомості щодо виду та обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами; відомості щодо виду та обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами; оцінка впливу викидів забруднюючих речовин на стан забруднення атмосферного повітря здійснюється за даними результатів розрахунків розсіювання; аналіз відповідності фактичних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами до встановлених нормативів на викиди; пропозиції щодо дозволених обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами; перелік заходів щодо скорочення викидів забруднюючих речовин; заходи щодо здійснення контролю за дотриманням затверджених нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин; пропозиції на отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря; відомості щодо сировини, хімікатів, паливно-мастильних матеріалів та інших матеріалів, що використовуються на підприємстві, їх зберігання та споживання; пропозиції щодо дозволених обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами; інформація про отримання дозволу для ознайомлення з нею громадськості; відомості щодо сировини, хімікатів, паливно-мастильних матеріалів та інших матеріалів, що використовуються на підприємстві, їх зберігання та споживання; відомості щодо виду та обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами; відомості щодо виду та обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами; пропозиції щодо дозволених обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами; повідомлення щодо внесення до Переліку СП "Клаксон"; виписка з ЄДРПОУ; публікація в ЗМІ; довідка від Коростенської міськдержадміністрації; фонові концентрації та коротка кліматична характеристика; розрахунок ЕОЛ; акту санітарно-епідеміологічного обстеження об`єкту ДПСС; протокол №81 від 07.04.2017 дослідження повітря населених місць Коростенського міжрайонного відділу ДУ "Житомирський обласний лабораторний центр ДСЕС України"; протокол №2 від 07.04.2017 проведення досліджень шумового навантаження Коростенського міжрайонного відділу ДУ "Житомирський обласний лабораторний центр ДСЕС України"; висновок СЕС на препарат "Еконадін"; повідомлення про ідентифікацію об`єкту. (том І а.с. 179-248, том ІІ а.с. 1-126).

Третьою особою надано до суду копії:

- сертифікату Державної архітектурно-будівельної інспекції України серії ІV №165170521474 від 21 лютого 2017 року;

- сертифікату Державної архітектурно-будівельної інспекції України серії ІV №163171920848 від 11 липня 2017 року;

- дозволу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на виконання будівельних робіт № ІV 115160191278 від 19 січня 2016 року;

- експертного звіту щодо розгляду проектної документації ДП Державного науково - дослідного та проектно-вишукувального інституту "НДІПРОЕКТКОНСТРУКЦІЯ" №120/15 1 грудня 2015 року з додатками;

- висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 17 грудня 2015 року №05.03.02-04/55854.

Враховуючи результати лабораторно-інстументальних вимірів атмосферного повітря, проведених фахівцями Коростенського міжрайонного відділу ДУ «Житомирський обласний лабораторний центр МОЗ України (Протокол від 07.04.2017 №81), Головне управління Держпродспоживслужби в Житомирській області прийняло рішення від 25 квітня 2017 року №05-02/1321 щодо можливості видачі дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами відокремленого виробничого підрозділу - деревообробного комбінату ТОВ "Українська холдингова лісопильна компанія" за адресою: Житомирська область, м. Коростень, вул. Сергія Кемського, буд 11-Б. (т. 1 а.с. 11).

На підставі рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області від 25.04.2017 №05-02/1321, Управлінням екології та природних ресурсів Житомирської обласної державної адміністрації 26 квітня 2017 року видано ТОВ "Українська холдингова лісопильна компанія" дозвіл №1810700000-116 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. Термін дії дозволу: 10 років, з 26.04.2017 до 26.04.2027.

Верховний Суд, скасовуючи рішення першої та апеляційної інстанції зазначив, що суди не дослідили чи дотримані відповідачами при ухваленні рішення про можливість видачі дозволу та при видачі дозволу вимоги щодо обов`язковості проведення державної екологічної і санітарно-гігієнічної експертизи, для оцінки екологічних ризиків та екологічної небезпеки діяльності такого підприємства, як того вимагає стаття 25 Закону №2707-XII.

Окрім того, Верховний Суд у своїй постанові від 11.05.2022 зазначив, що суди попередніх інстанцій не перевірили чи забезпечили відповідачі видаючи дозвіл та приймаючи рішення право позивачки на належний захист, як громадянина, його життя і здоров`я, охорони навколишнього природного середовища від екологічно небезпечного об`єкта, екологічної небезпеки.

На вимогу ухвали суду, Головне управління Держпродспоживслужби в Житомирській області надало: копію листа ТОВ "Українська холдингова лісопильна компанія" від 20.04.2021 (вх. №1386 від 24.04.2017) з проханням надати рішення щодо можливості/неможливості видачі дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел ТОВ "Українська холдингова лісопильна компанія" з додатками: акт санітарно-епідеміологічного обстеження об`єкту від 05.04.2017 ДУ Держпродспоживслужби в Коростенському районі; протокол №1703-1704 від 01.08.2016 дослідження повітря населених місць Коростенського міськрайонного відділу ДУ "Житомирський обласний лабораторний центр ДСЕС України; Протокол №2 від 07.04.2017 проведення дослідження шумового навантаження Коростенського міськрайонного відділу ДУ "Житомирський обласний лабораторний центр ДСЕС України" (т. 3 а.с. 181).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.

Правові та організаційні засади функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності, порядок діяльності дозвільних органів, уповноважених видавати документи дозвільного характеру, та адміністраторів визначено Законом України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" від 06.09.2005 №2806-IV (далі - Закон №2806)

За визначенням, що міститься в ст.1 Закону №2806:

- документ дозвільного характеру - дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ в електронному вигляді (запис про наявність дозволу, висновку, рішення, погодження, свідоцтва, іншого документа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), який дозвільний орган зобов`язаний видати суб`єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб`єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності;

- дозвільна (погоджувальна) процедура - сукупність дій, що здійснюються адміністраторами та дозвільними органами під час проведення погодження (розгляду), оформлення, надання висновків тощо, які передують отриманню документа дозвільного характеру.

Частиною першою статті 4 Закону №2806 встановлено, що виключно законами, які регулюють відносини, пов`язані з одержанням документів дозвільного характеру, встановлюються: необхідність одержання документів дозвільного характеру та їх види; дозвільний орган, уповноважений видавати документ дозвільного характеру; платність або безоплатність видачі (переоформлення, анулювання) документа дозвільного характеру; строк видачі документа дозвільного характеру або відмови у його видачі; вичерпний перелік підстав для відмови у видачі, переоформлення, анулювання документа дозвільного характеру; строк дії документа дозвільного характеру або необмеженість строку дії такого документа; перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності; перелік та вимоги до документів, які суб`єкту господарювання необхідно подати для одержання документа дозвільного характеру.

Єдиний механізм проведення та оплати робіт, пов`язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами встановлює Порядок проведення оплати робіт, пов`язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян - підприємців, які отримали такі дозволи, затверджений постановою КМУ від 13.03.2002 №302 (далі - Порядок №302).

Пунктом 2 Порядку №302 визначено, що дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (далі - дозвіл) - це офіційний документ, який дає право підприємствам, установам, організаціям та громадянам-підприємцям (далі - суб`єкт господарювання) експлуатувати об`єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, за умови дотримання встановлених відповідних нормативів граничнодопустимих викидів та вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин протягом визначеного в дозволі терміну.

Дозвіл видається безоплатно на строк не менш як п`ять років, зокрема, суб`єкту господарювання, об`єкт якого відповідно до законодавства належить до другої або третьої групи, - обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища через дозвільні центри за погодженням з територіальними органами Держсанепідслужби (п.3 Порядку №302).

Згідно п.4 Порядку №302, для отримання дозволу суб`єкт господарювання: 1) оформляє заяву; 2) готує документи, в яких обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин; проводить інвентаризацію стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, видів та обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, пилогазоочисного обладнання; 3) проводить оцінку впливу викидів забруднюючих речовин на стан атмосферного повітря на межі санітарно-захисної зони; 4) розробляє плани заходів щодо: досягнення встановлених нормативів граничнодопустимих викидів для найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин; охорони атмосферного повітря на випадок виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру; ліквідації причин і наслідків забруднення атмосферного повітря; остаточного припинення діяльності, пов`язаної з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря, та приведення місця діяльності у задовільний стан; запобігання перевищенню встановлених нормативів граничнодопустимих викидів у процесі виробництва; здійснення контролю за дотриманням встановлених нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин та умов дозволу на викиди; 4) обґрунтовує розміри нормативних санітарно-захисних зон, проводить оцінку витрат, пов`язаних з реалізацією заходів щодо їх створення; 5) проводить оцінку та аналіз витрат, пов`язаних з реалізацією запланованих заходів щодо запобігання забрудненню атмосферного повітря; 6) готує інформацію про отримання дозволу для ознайомлення з нею громадськості відповідно до законодавства.

Суб`єкт господарювання для розроблення документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, може залучати установи, організації та заклади, яким Мінприроди надає право на розроблення цих документів.

Відповідно до п.5 Порядку №302, суб`єкт господарювання, об`єкт якого належить до першої групи, для отримання дозволу подає Мінприроди, а суб`єкт господарювання, об`єкт якого належить до другої або третьої групи, - дозвільному центру у письмовій та в електронній формі документи, підготовлені відповідно до затвердженої Мінприроди Інструкції про загальні вимоги до оформлення документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, а також вміщує в місцевих друкованих засобах масової інформації повідомлення про намір отримати дозвіл із зазначенням адреси місцевої держадміністрації, до якої можуть надсилатися зауваження громадських організацій та окремих громадян.

Згідно п.6 Порядку №302, Мінприроди та дозвільні центри передають Держсанепідслужбі, її територіальним органам відповідно заяву та документи на отримання дозволу. Держсанепідслужба, її територіальні органи протягом 15 календарних днів з дати надходження документів приймають рішення щодо можливості/неможливості видачі дозволу, яке надсилається Мінприроди та дозвільним центрам відповідно.

Пунктом 8 Порядку №302 встановлено, що орган, який видав дозвіл, протягом 30 календарних днів розглядає заяву та документи на отримання дозволу і у разі відсутності зауважень видає дозвіл. У разі наявності зауважень документи повертаються суб`єкту господарювання з викладом їх змісту та зазначенням терміну повторного подання. Рішення про видачу дозволу надсилається органом, який видав дозвіл, суб`єкту господарювання та Держсанепідслужбі або її територіальним органам.

Разом з тим, правові і організаційні основи та екологічні вимоги в галузі охорони атмосферного повітря визначає Закон України "Про охорону атмосферного повітря" від 16 жовтня 1992 року №2707-XII (далі - Закон №2707). Цей закон спрямований на збереження та відновлення природного стану атмосферного повітря, створення сприятливих умов для життєдіяльності, забезпечення екологічної безпеки та запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров`я людей та навколишнє природне середовище, а також визначає правові і організаційні основи та екологічні вимоги в галузі охорони атмосферного повітря.

Статтею 10 Закону №2707-XII передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни - суб`єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов`язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов`язані: здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо; вживати заходів щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зменшення впливу фізичних факторів; забезпечувати безперебійну ефективну роботу і підтримання у справному стані споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів і зменшення рівнів впливу фізичних та біологічних факторів. Виконання заходів щодо охорони атмосферного повітря не повинно призводити до забруднення ґрунтів, вод та інших природних об`єктів.

Відповідно до статті 11 Закон №2707, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Згідно статті 25 Закону №2707-XII для визначення безпеки для здоров`я людини та екологічної безпеки під час проектування, розміщення, будівництва нових і реконструкції діючих підприємств та інших об`єктів проводиться державна екологічна і санітарно-гігієнічна експертизи у порядку, визначеному законодавством.

Із матеріалів справи вбачається, що підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська холдингова лісопильна компанія" із заявою про надання дозволу на викиди в атмосферне повітря було введення в експлуатацію першої черги будівництва за адресою: вул.С.Кемського, 11-Б, м. Коростень, Житомирська область.

Отже, має місце нове будівництво.

Надаючи пояснення щодо позовної заяви, ТОВ "Українська холдингова лісопильна компанія" вказує, що Товариством, з метою дозволу на викиди в атмосферне повітря, до Управління екології та природних ресурсів Житомирської ОДА було надано, зокрема і висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 17.12.2015 №05.03.02-04/55854.

Однак, при дослідженні висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 17.12.2015 №05.03.02-04/55854 (т. 2 а.с. 147) судом встановлено, що вказана експертиза не має жодного відношення до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, оскільки сферою застосування та реалізації об`єкта експертизи вказано: механічна та фізико-хімічна очистка господарсько-побутових та подібних до них за складом стічних вод, облаштування систем каналізації та ЛОС.

Отже, ТОВ "Українська холдингова лісопильна компанія" до заяви про надання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря не надано висновку санітарно-епідеміологічної експертизи щодо викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами викидів.

Відповідно до преамбули Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" у тексті Закону слова "санітарно-гігієнічна" (крім абзацу дев`ятого статті 33), у всіх відмінках замінено словом "санітарно-епідеміологічна".

Згідно ст. 1 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення": державна санітарно-епідеміологічна експертиза - це вид професійної діяльності органів державної санітарно-епідеміологічної служби, що полягає у комплексному вивченні об`єктів експертизи з метою виявлення можливих небезпечних факторів у цих об`єктах, встановленні відповідності об`єктів експертизи вимогам санітарного законодавства, а у разі відсутності відповідних санітарних норм - в обґрунтуванні медичних вимог щодо безпеки об`єкта для здоров`я та життя людини;

висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи - документ установленої форми, що засвідчує відповідність (невідповідність) об`єкта державної санітарно-епідеміологічної експертизи медичним вимогам безпеки для здоров`я і життя людини, затверджується відповідним головним державним санітарним лікарем і є обов`язковим для виконання власником об`єкта експертизи;

об`єкт державної санітарно-епідеміологічної експертизи - будь-яка діяльність, технологія, продукція та сировина, проекти нормативних документів, реалізація (функціонування, використання) яких може шкідливо вплинути на здоров`я людини, а також діючі об`єкти та чинні нормативні документи у випадках, коли їх шкідливий вплив встановлено в процесі функціонування (використання), а також у разі закінчення встановленого терміну дії висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи;

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", державна санітарно-епідеміологічна експертиза полягає у комплексному вивченні документів (проектів, технологічних регламентів, інвестиційних програм тощо), а також діючих об`єктів та пов`язаних з ними небезпечних факторів на відповідність вимогам санітарних норм.

Державна санітарно-епідеміологічна експертиза передбачає:

визначення безпеки господарської та іншої діяльності, умов праці, навчання, виховання, побуту, що прямо чи побічно негативно впливають або можуть вплинути на здоров`я населення;

встановлення відповідності об`єктів експертизи вимогам санітарних норм;

оцінку повноти та обґрунтованості санітарних і протиепідемічних (профілактичних) заходів;

оцінку можливого негативного впливу небезпечних факторів, пов`язаних з діяльністю об`єктів експертизи, визначення ступеня створюваного ними ризику для здоров`я населення.

Згідно вимог ст. 11 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", державній санітарно-епідеміологічній експертизі підлягають, зокрема: схеми, передпроектна документація, що стосується районного планування і забудови населених пунктів, курортів тощо; проекти нормативно-технічної, інструкційно-методичної документації, що стосується здоров`я та середовища життєдіяльності людини; продукція, напівфабрикати, речовини, матеріали та небезпечні фактори, використання, передача або збут яких може завдати шкоди здоров`ю людей.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що є обов`язковим проведення санітарно-епідеміологічної (санітарно-гігієнічної) експертизи документації (передпроектної та проектів) ТОВ " Українська холдингова лісопильна компанія", для оцінки екологічних ризиків та екологічної небезпеки діяльності Товариства та з метою встановлення відповідності (невідповідності) вимогам безпеки для здоров`я і життя людини.

Разом з тим, експертний звіт щодо розгляду проектної документації по проекту "Будівницткво деревообробного комбінату по вул.Жовтневій 11-Б у м.Коростені" (т.1 а.с.58-82) не є експертним висновком екологічної та/або санітарно-епідеміологічної експертизи.

Колегія суддів не приймає до уваги твердження апелянта, що вид діяльності ТОВ "Українська холдингова лісопильна компанія" не відноситься до екологічно небезпечного в розумінні постанови КМУ №808, то і державна екологічна експертиза не є обов`язковою.

Колегія суддів вважає такі твердження апелянта помилковими, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст.1 Закону України "Про екологічну експертизу" (в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин), екологічна експертиза в Україні - вид науково-практичної діяльності уповноважених державних органів, еколого-експертних формувань та об`єднань громадян, що ґрунтується на міжгалузевому екологічному дослідженні, аналізі та оцінці передпроектних, проектних та інших матеріалів чи об`єктів, реалізація і дія яких може негативно впливати або впливає на стан навколишнього природного середовища, і спрямована на підготовку висновків про відповідність запланованої чи здійснюваної діяльності нормам і вимогам законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки.

Згідно норм ст. 5 Закону України "Про екологічну експертизу", завданням законодавства про екологічну експертизу є регулювання суспільних відносин в галузі екологічної експертизи для забезпечення екологічної безпеки, охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, захисту екологічних прав та інтересів громадян і держави.

Статтею 7 Закону України "Про екологічну експертизу" визначено, що об`єктами екологічної експертизи є проекти законодавчих та інших нормативно-правових актів, документація по впровадженню нової техніки, технологій, матеріалів, речовин, продукції, генетично модифікованих організмів, реалізація яких може призвести до порушення екологічних нормативів, негативного впливу на стан навколишнього природного середовища.

Приписами частини першої та третьої статті 13 Закону України "Про екологічну експертизу" встановлено, що державна екологічна експертиза організовується і проводиться еколого-експертними підрозділами, спеціалізованими установами, організаціями обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, із залученням інших органів виконавчої влади. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, проводить державну екологічну експертизу щодо об`єктів, які стосуються території зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, та/або рішення щодо затвердження (схвалення) яких приймається Кабінетом Міністрів України. Експертиза проектів будівництва проводиться відповідно до статті 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" ( 3038-17 ).

Здійснення державної екологічної експертизи є обов`язковим для видів діяльності та об`єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку. Перелік видів діяльності та об`єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку (808-2013-п), встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, і центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28 серпня 2013 р. №808 затверджено Перелік видів діяльності та об`єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку (далі - Перелік №808) у п. 14 якого вказано: виробництво з оброблення деревини (хімічне перероблення деревини, деревоволокнистих плит, деревообробне виробництво з використанням синтетичних смол, консервування деревини просоченням).

Статтею 39 Закону України "Про екологічну експертизу" встановлено, що висновки державної екологічної експертизи повинні містити оцінку екологічної допустимості і можливості прийняття рішень щодо об`єкта екологічної експертизи та враховувати соціально-економічні наслідки.

Реалізація проектів і програм чи діяльності без позитивних висновків державної екологічної експертизи забороняється.

Матеріалами адміністративної справи підтверджується, що видами діяльності третьої особи згідно КВЕД є: лісопильне та стругальне виробництво, виробництво інших дерев`яних будівельних конструкцій і столярних виробів.

В матеріалах адміністративної справи міститься інформація щодо діяльності третьої особи (т.1 а.с.182) у якій вказано, що Товариством здійснює, зокрема, сушіння тирси, пиломатеріалів з використанням сушильних камер. Окрім того, ТОВ "Українська холдингова лісопильна компанія" у своїй діяльності використовує котли, в яких відбувається згоряння твердих відходів деревини.

Окрім того, відповідачами та ТОВ "Українська холдингова лісопильна компанія" не заперечується, що заява на отримання оскаржуваного дозволу подавалась на новостворені стаціонарні джерела викидів.

Суд звертає увагу на ту обставину, що у Додатку 1 до Дозволу №1810400000-116 від 26.04.2017 вказано: "На новостворені стаціонарні джерела викид дозволяється лише у випадку отримання позитивного висновку комплексної державної експертизи, а для об`єктів, затвердження проектів будівництва яких у межах законодавства України не потребує комплексної державної експертизи - позитивні висновки державної екологічної та державної санітарно-гігієнічної експертиз" (т.1 а.с.9).

Отже, наявність позитивного висновку експертиз: або комплексної державної експертизи, або державної екологічної та державної санітарно-гігієнічної експертиз є обов`язковою умовою для викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Разом з тим, експертний звіт щодо розгляду проектної документації по проекту "Будівництво деревообробного комбінату по вул.Жовтневій 11-Б у м.Коростені" не є експертним висновком екологічної та/або санітарно-епідеміологічної експертизи.

З урахуванням зазначених обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачі, при прийнятті позитивних рішень щодо надання третій особі дозволу на викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, діяли не в порядку, визначеному законодавством, що призвело до порушення прав позивача, яка, як встановлено судом та визнається учасниками судового процесу, проживає біля ТОВ "Українська холдингова лісопильна компанія", - на захист її права на життя, здоров`я від екологічно небезпечного об`єкта, екологічної небезпеки, аналіз та оцінка яких надається експертами у висновках відповідних державних експертиз, які, в порушення вимог чинного на момент видачі оскаржуваного Дозволу, законодавства України, не було проведено. а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Отже, ст.2 КАС України та ч.4 ст.242 КАС України вказують, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Доводи викладені в апеляційній скарзі висновків суду першої інстанції не спростовують.

За змістом частини першої статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська холдингова лісопильна компанія" залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2022 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Шидловський В.Б. Судді Ватаманюк Р.В. Граб Л.С.