Ухвала

від 10.01.2023 по справі 160/10289/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

10 січня 2023 року

м. Київ

справа №160/10289/21

адміністративне провадження № К/990/1000/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Жука А.В.,

суддів: Данилевич Н.А., Мартинюк Н.М.,

перевіривши касаційну скаргу Львівської митниці

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2021 року

та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2022 року

у справі №160/10289/21

за позовом ОСОБА_1

до Львівської митниці

про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання видати трудову книжку та виплатити середній заробіток за час затримки видачі,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Львівської митниці в якому з урахуванням заяви про уточнення просив:

- визнати бездіяльність Галицької митниці Держмитслужби від 27 квітня 2021 щодо видачі йому трудової книжки або її дублікату, та копій наказів про звільнення протиправно;

- зобов`язати Львівську митницю видати йому трудову книжку або її дублікат;

- зобов`язати Львівську митницю видати копію наказу Державної митної служби України від 10 жовтня 2011 № 2236-к та копію наказу Львівської митниці від 10 жовтня 2011 року №912к;

- зобов`язати Львівську митницю (код ЄДРПОУ 43971343) нарахувати та виплатити середній заробіток за весь час вимушеного прогулу у разі затримки видачі трудової книжки ОСОБА_1 або її дублікату за період з 27 квітня 2021 року до моменту прийняття рішення по цій справі;

- дослідити та визнати бездіяльність Львівської митниці від 14 жовтня 2011 року щодо видачі йому трудової книжки та копій наказів про звільнення протиправною;

- зобов`язати Львівську митницю нарахувати та виплатити середній заробіток за весь час вимушеного прогулу у разі затримки видачі трудової книжки та копій наказів про звільнення за період з 14 жовтня 2011 року.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2021 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2022 року, позов задоволено частково:

- визнано бездіяльність Львівської митниці щодо видачі позивачу дубліката трудової книжки протиправною;

- зобов`язано Львівську митницю видати позивачу дублікат трудової книжки.

У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

06 січня 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Львівської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2022 року у справі №160/10289/21.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз указаних положень дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Разом з цим, за змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень слідує, що ОСОБА_1 проходив службу на посаді інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста «Краковець» Львівської митниці, яка не відноситься до посад, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища та спірні правовідносини у цій справі склались з приводу проходження позивачем публічної служби, а отже в розумінні частини 6 статті 12 КАС України є справою незначної складності.

З оскаржуваних судових рішень та зі змісту касаційної скарги вбачається, що предметом позову у даній справі є визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо видачі позивачу трудової книжки або її дублікату та виплата середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу у разі затримки видачі трудової книжки.

Таким чином, в силу вимог пункту першого частини шостої статті 12 КАС України дана справа законом віднесена до справ незначної складності.

Враховуючи, що дана справа є справою незначної складності, для можливості відкриття касаційного провадження процесуальним законом передбачено необхідність обґрунтувати наявність підстав для розгляду цієї касаційної скарги про наявність одного з випадків, визначених підпунктами «а-г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України та обґрунтувати посилання на конкретний підпункт.

Оцінивши доводи касаційної скарги та правове значення цієї справи для формування єдиної правозастосовної практики, колегія суддів констатує, що скаржником не наведено обґрунтованих посилань на існування обставин передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України у касаційній скарзі відсутні та такі обставини не встановлені судом з поданих матеріалів касаційної скарги.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що за поданою касаційною скаргою оскаржуються судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Разом з тим, Суд також враховує позицію висловлену Європейським Судом з прав людини в ухвалі від 9 жовтня 2018 року щодо неприйнятності у справі "Азюковська проти України" (Azyukovska v. Ukraine, заява №26293/18). Суд визнав, що заява є неприйнятною ratione materiae у сенсі п. 3 (а) ст. 35 Конвенції і має бути відхилена відповідно до п. 4 цієї статті. ЄСПЛ зазначив, що застосування критерію малозначності справи в цій справі було передбачуваним, справу розглянули суди двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями Кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи. В ухвалі також ідеться, що в контексті аналізу застосування критерію ratione valoris щодо доступу до вищих судових інстанцій ЄСПЛ також брав до уваги наявність або відсутність питання щодо справедливості провадження, яке здійснювалося судами нижчих інстанцій. Однак у цій справі тією мірою, в якій заявниця ставила питання щодо справедливості провадження в судах першої і другої інстанцій, ЄСПЛ не визнав, що мали місце порушення процесуальних гарантій пункту 1 статті 6 Конвенції.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 328, 333 КАС України, Суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Львівської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2022 року у справі №160/10289/21.

2. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

..................................

..................................

..................................

А.В. Жук

Н.М. Мартинюк

Н.А. Данилевич

Судді Верховного Суду