Постанова

від 11.01.2023 по справі 802/2020/16-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2023 року

м. Київ

справа № 802/2020/16-а

касаційне провадження № К/9901/41540/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,

розглянув у Головного управління ДФС у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 01.02.2016 (суддя - Дончик В.В.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06.04.2017 (головуючий суддя - Смілянець Е.С., судді: Залімський І. Г., Сушко О.О.) у справі за позовом Дочірнього підприємства "Ензим" до Головного управління Державної фіскальної служби України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

У листопаді 2016 року Дочірнє підприємство "Ензим" (далі у тексті - позивач, підприємство, платник) звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України у Вінницькій області (далі у тексті - відповідач, Управління, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.09.2016 №0003161402 в частині нарахування пені за експертною операцією з нерезидентом фірмою "УТЕХА" в розмірі 119 196, 55 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про відсутність підстав для нарахування пені за порушення строків, передбачених статтею 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 № 185/94-ВР (далі у тексті - Закон № 185/94-ВР) при проведенні розрахунків по контракту від 27.04.2012 № 2704 за відвантаження товару по митній декларації від 02.10.2015 №401090002/2015/020863, оскільки підприємство рішенням Постійно діючого третейського суду при Першій Українській Міжрегіональній Товарній Біржі стягнуло з ТОВ "УТЕХА" 49 650, 00 доларів США заборгованості за порушення строків розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності по зазначеному контракту. Також позивач вважає, що ним не порушувались законодавчо встановлені строки надходження валютної виручки при проведенні розрахунків по вказаному контракту за відвантаження товару по митним деклараціям від 26.09.2014 № 40109002/2014/20202, від 31.10.2014 № 40109002/2014/23437.

Вінницький окружний адміністративний суд постановою від 01.02.2016, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06.04.2017, адміністративний позов задовольнив частково, визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Управління в частині нарахування пені за експертною операцією з нерезидентом у розмірі 110 026, 26 грн. В іншій частині заявлених позовних вимог відмовив.

Задовольняючи позовні вимоги, суди дійшли висновку про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в частині нарахування пені за експертною операцією з нерезидентом, фірмою "УТЕХА" в розмірі 110 026, 26 грн, оскільки позивач звернувся з позовом до Постійно діючого третейського суду при Першій Українській Міжрегіональній Товарній Біржі про стягнення з ТОВ "УТЕХА" 49650,00 доларів США заборгованості за порушення строків розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності по контракту від 27.04.2012 № 2704, який було стягнуто відповідним рішенням.

Відмовляючи в іншій частині позовних вимог, позивач дійшов висновку про порушення підприємством законодавчо встановлених строків надходження валютної виручки при проведенні розрахунків по контракту від 27.04.2012 № 2704 за відвантаження товару по митним деклараціям від 26.09.2014 № 40109002/2014/20202, від 31.10.2014 №40109002/2014/23437.

Управління подало до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанцій в частині задоволених позовних вимог та постановити нове рішення в цій частині, яким відмовити у задоволенні позову.

Вимоги касаційної скарги обґрунтовані посиланням на те, що оскаржувані судові рішення прийняті без всебічного з`ясування обставин справи, які необхідно було встановити у даній справі, валютна виручка від нерезидента за відвантажений товар у встановлений термін не надійшла, судами не враховано, що станом на 30.01.2015 за розрахунками по контракту утворилась прострочена дебіторська заборгованість в сумі 22 300, 00 дол США, граничний строк погашення якої минув 29.01.2015. Відповідач доводить, що під час перевірки позивачем не надано документів в підтвердження звернення позивача до суду з позовом про стягнення з нерезидента заборгованості.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 19.05.2017 відкрив провадження за касаційною скаргою позивача та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02.06.2106 №1401-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, статтю 125 Конституції України викладено в редакції, згідно з якою Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 10.01.2023 прийняв касаційну скаргу Управління до провадження та призначив справу до касаційного розгляду у попередньому судовому засіданні на 11.01.2023.

Позивач не реалізував своє процесуальне право щодо подання відзиву на касаційну скаргу відповідача.

Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі у тексті - КАС України) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням приписів наведеної норми Верховний Суд переглядає рішення судів першої та апеляційної інстанцій у даній справі у частині в частині задоволених позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Управління від 29.09.2016 №0003161402 в частині нарахування пені за експертною операцією з нерезидентом в розмірі 110 026, 26 грн.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Суди попередніх інстанцій встановили, що Управлінням проведено позапланову виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства України при проведенні розрахунків за договорами від 07.07.2015 № 0707, від 27.04.2012 № 2704, від 03.12.2014 № 0312/14, за результатами якої складено акт від 16.09.2016 № 143/1402/32813696 (далі у тексті - акт перевірки), яким встановлено порушення позивачем вимог:

статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 N 185/94-ВР (далі у тексті - Закон №185/94-ВР, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), пункту 1 постанови Правління Національного банку України від 20.08.2014 № 515 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України" (далі у тексті - постанова Правління НБУ №515, постанови Правління Національного банку України від 03.09.2015 № 518 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України" (далі у тексті - постанова Правління НБУ №518), в частині порушення законодавчо встановлених строків надходження валютної виручки по контракту від 27.04.2012 № 2704, укладеному із нерезидентом - ТОВ "Утеха", Білорусь;

статті 2 Закону №185/94-ВР, пункту 1 постанови Правління Національного банку України від 03.06.2015 № 354 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України" (далі у тексті - постанова Правління НБУ №354, постанова Правління НБУ №518, в частині порушення законодавчо встановлених строків надходження імпортного товару по контракту від 07.07.2015 №0707, укладеному із нерезидентом - фірмою "Zhejiang Runhe Chemical New Material Co.Ltd", Китай;

статті 2 Закону №185/94-ВР, пункту 1 постанови Правління НБУ № 354, постанови Правління НБУ від 20.11.2014 № 734 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України" (далі у тексті - постанова Правління НБУ №734, в частині порушення законодавчо встановлених строків надходження імпортного товару по контракту від 03.12.2014 № 0312/14, укладеному із нерезидентом - фірмою "Atech Innovations Gmbh", Німеччина.

На підставі висновків акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.09.2016 № 0003161402, яким позивачу нараховано пеню за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 121 591, 99 грн.

Позивач не погодився з прийнятим податковим повідомленням-рішенням в частині нарахування пені за експертною операцією з нерезидентом фірмою "УТЕХА" в розмірі 119196,55 грн і звернувся до суду з вимогою про його скасування в цій частині.

Порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті при проведенні суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності експортно-імпортних операцій встановлено Законом № 185/94-ВР), статтею 1 якого передбачено, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Строк та умови завершення імпортної операції без увезення товару на територію України визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України (стаття 2 Закону №185/94-ВР).

Порушення резидентами строків, передбачених вказаною правовою нормою, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (стаття 4 Закону №185/94-ВР).

Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Таким чином, резидент, що здійснює імпортні операції зобов`язаний забезпечити надходження валютних коштів на відповідні рахунки у встановлені законом строку, а у випадку порушення таких строків до таких резидентів застосовуються заходи відповідальності у вигляді стягнення пені у встановленому розмірі.

Водночас, зазначеним законом встановлено певне виключення, а саме у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Таким чином, за наявності вказаних обставин (звернення резидента з позовом до суду, Міжнародного комерційного арбітражного суду чи Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України), резидент звільняється на певний період від відповідальності передбаченої за порушення строків надходження виручка у іноземній валюті, шляхом зупинення строків у які така виручка повинна надійти на рахунки резидента та ненарахування пені за таке прострочення .

Враховуючи зазначені норми права та встановлені судовими інстанціями обставини у даній справі, зокрема, звернення позивача до Постійно діючого третейського суду при Першій Українській Міжрегіональній Товарній Біржі, постановлення 02.01.2016 ухвали про порушення провадження у справі № 1/1-16 за позовною заявою позивача до ТОВ "УТЕХА" про стягнення 49 650, 00 дол США., стягнення зазначеної заборгованості за рішенням Постійно діючого третейського суду при Першій Українській Міжрегіональній Товарній Біржі від 02.02.2016 у справі №1/1-16, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для нарахування пені за порушення строків, передбачених статтею 1 Закону №185/94-ВР при проведенні розрахунків по контракту від 27.04.2012 № 2704 за відвантаження товару по митній декларації від 02.10.2015 №401090002/2015/020863, відтак, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Управління в частині нарахування пені за експертною операцією з нерезидентом в розмірі 110 026, 26 грн.

Відповідач доводами касаційної скарги не спростовує висновків судів попередніх інстанцій в цій частині. Контролюючий орган касаційною скаргою не обґрунтував і не зазначив, у чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального права.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень суду не встановлено.

Керуючись статтями 341, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Вінницькій області залишити без задоволення.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 01.02.2016 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06.04.2017 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.І. Бившева В.В. Хохуляк Р.Ф. Ханова