Постанова

від 11.01.2023 по справі 520/5914/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2023 р.Справа № 520/5914/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Кононенко З.О.,

Суддів: Мінаєвої О.М. , Калиновського В.А. ,

за участю секретаря судового засідання Пукшин Л.Т

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держпраці у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2021, головуючий суддя І інстанції: Тітов О.М., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 30.09.21 року по справі № 520/5914/21

за позовом Головного управління Держпраці у Харківській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергобуд-1"

про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Держпраці у Харківській області звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОБУД-1", в якому просили суд: застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до ТОВ «ЕНЕРГОБУД-1» код ЄДРПОУ 40079474, 61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 18, кімната 601 до усунення порушень, шляхом зупинення виробництва, виконання робіт, експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, а саме:

- зупинити виконання будівельно-монтажних робіт на об`єкті будівництва;

- зупинити експлуатацію електромереж об`єкту будівництва;

- зупинити виконання робіт зварнику ручної дугової зварки ОСОБА_1 ;

- зупинити виконання вантажо-розвантажувальних робіт вантажопідіймальними кранами на об`єкті будівництва;

- зупинити експлуатацію електроінструменту (кутова шліфувальної машини DNIPRO моделі GL-230 серійний №WHE052002-61537);

- зупинити виконання газонебезпечних робіт.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що відповідно до наказу від 03.02.2021 року № 132 та направлення від 03.02.2021 року за № 03.02-03/168 у період з 05.02.2021 року по 11.02.2021 посадовими особами управління Держпраці проведено позапланову перевірку відповідача на предмет дотримання вимог законодавчих та нормативно - правових актів з охорони праці та промислової безпеки. Під час проведення перевірки було виявлено порушення нормативно-правових актів з охорони праці, які створюють загрозу життю та здоров`ю працюючих. У зв`язку з наведеним, позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2021 року адміністративний позов Головного управління Держпраці у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОБУД-1" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду - залишено без задоволення.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Так в апеляційній скарзі скаржник зазначає, що посилання суду першої інстанції на те, що «заходи реагування застосовуються судом за позовом органу державного нагляду, останній повинен обґрунтувати наявність підстав для цього, тобто вказати та довести, що виявлені порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а також необхідність застосування конкретного заходу реагування залежно від характеру порушень та ступеню їх небезпеки» і що такі доводи не були наведені - не відповідає дійсності, оскільки під час судового засідання позивачем було наведено конкретний перелік порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людини під час виробничої діяльності підприємства. Крім того, не усі порушення, які виявлені під час перевірки, вказуються в позовній заяві як такі, що можуть створити загрозу життю та здоров`ю, а лише ті, які дійсно її створюють і в своїй сукупності утворюють позовну вимогу.

Однак, заходи реагування у сфері державного нагляду за своїм характером є превентивними заходами, а ніяк не санкцією, а тому вірогідність настання події і є підставою для передбачення можливих тяжких наслідків та їх відвернення. Тому ствердження про вірогідність настання наслідків, як підстава не застосування заходів реагування до суб`єкта господарювання є необгрунтованою за своїм змістом та характером.

На переконання представника апелянта, суд першої інстанції помилково зазначає: «однак позивач, звернувшись із даним позовом з урахуванням принципу співмірності не обґрунтував чи можливе застосування інших заходів реагування, окрім зупинення». Так, у ході розгляду справи та під час подання позову вказувався інший спосіб для усунення порушень, який було застосовано до суб`єкта господарювання позивачем, а саме: було видано приписи за результатами проведеної позапланової перевірки на усунення порушень та встановлено термін для усунення таких порушень.

Проте, суб`єкт господарювання не усунув у встановлений термін порушення визначені в приписах, а тому було прийнято рішення звернутися до суду на підставі Закону України № 877 та у межах визначених законодавством повноважень.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву до Другого апеляційного адміністративного суду на апеляційну скаргу позивача.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Держпраці у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2021 по справі № 520/5914/21 за позовом Головного управління Держпраці у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергобуд-1" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2022 року закінчено підготовку до розгляду адміністративної справи та адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держпраці у Харківській областіна рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2021 по справі №520/5914/21 за позовом Головного управління Держпраці у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергобуд-1" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду призначено до апеляційного розгляду на 20.01.2022 о 09:45 у відкритому судовому засіданні в приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у залі судових засідань № 6.

В подальшому, 20.01.2022 року справу відкладено до 24.02.2022 об 11:00у зв`язку з задоволенням клопотання позивача про відкладення розгляду справи.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 введено воєнний стан в Україні.

Розпорядженням Другого апеляційного адміністративного суду №2.2-08/5 від 24.02.2022 року "Щодо здійснення заходів по евакуації та збереження справ" зобов`язано здійснити вивезення всіх судових справ, насамперед у першу чергу тих, що перебувають у провадженні суддів; вміст серверів скопіювати на переносні носії та вивезти їх за першої можливості (в т.ч. сервери з кадровою, бухгалтерською інформацією та інші переносні носії з відповідною інформацією); вивезти особові справи та трудові книжки суддів і працівників апарату суду; вивезти прилади з електронними цифровими підписами суддів і працівників апарату суду, які знаходяться у приміщенні суду. З метою запобігання пошкодженню документи на паперових носіях, що підлягають перевезенню, щільно укладати у картонні коробки, ящики, пакунки чи інші засоби зберігання. Вивезення судових справ, документів, носіїв, приладів (зазначених у пункті першому цього розпорядження) здійснити у бомбосховище чи інше доступне безпечне місце, в якому буде забезпечено їх схоронність. За наявності ризику для життя чи здоров`я працівників суду для здійснення вивезення, - перемістити не вивезені судові справи, документи, носії, прилади (зазначених у пункті першому цього розпорядження) у бомбосховище або інше безпечне місце, де буде забезпечено їх схоронність.

Рішенням зборів суддів Другого апеляційного адміністративного суду "Про особливості роботи Другого апеляційного адміністративного суду в період воєнного стану" №6 від 14.04.2022 зазначено, що у зв`язку з проведенням бойових дій на території Харківської області, робота суду та організація процесу відправлення правосуддя значно ускладнено, оскільки питання безпеки та здоров`я людей є пріоритетним. На підставі викладеного, з урахуванням попереднього онлайн-голосування суддів від 03.03.2022, обмежено доступ до приміщень Другого апеляційного адміністративного суду, без особливого дозволу голови або керівника апарату суду, крім працівників Служби судової охорони. Тимчасово обмежено приймання, реєстрацію вхідної та відправку вихідної кореспонденції судом. Розгляд судових справ та матеріалів, виготовлення повних текстів судових рішень, відправка судових рішень до Єдиного державного реєстру судових рішень, надсилання сторонам у справах процесуальних документів Другим апеляційним адміністративним судом відкладено на інші дати та буде здійснюватися з урахуванням ситуації, що склалась та вирішено, що об`єктивних підстав відсутня можливість зміни умов роботи Другого апеляційного адміністративного суду, а саме: скасування обмеженого доступу до приміщень Другого апеляційного адміністративного суду, без особливого дозволу голови або керівника апарату суду, крім працівників Служби судової охорони; повного відновлення приймання, реєстрації вхідної та відправки вихідної кореспонденції судом; відновлення розгляду судових справ та матеріалів, виготовлення повних текстів судових рішень, відправка судових рішень до Єдиного державного реєстру судових рішень, надсилання сторонам у справах процесуальних документів Другим апеляційним адміністративним судом. Керівнику апарату суду вжити заходів щодо переведення доступних працівників на дистанційну роботу та забезпечення організаційних та технічних умов роботи суду.

Рішенням зборів суддів Другого апеляційного адміністративного суду "Про особливості роботи Другого апеляційного адміністративного суду в період воєнного стану" №7 від 16.05.2022 вирішено розпочати організаційні заходи суду щодо відновлення процесу відправлення правосуддя, який був вимушено тимчасово обмежений, у зв`язку з проведенням бойових дій на території Харківської області, а саме поступове вирішення питань щодо розгляду справ в порядку письмового провадження та процесуальних питань, в яких не вимагається призначення судового засідання, та за наявності можливості інших справ та питань. Визначити умови роботи суддів та працівників апарату суду, виходячи з індивідуальних обставин безпосередньо на робочому місці в приміщенні суду, дистанційно тощо. Працівники апарату суду, що залучаються до роботи, визначаються наказом керівника апарату суду. Доручити керівнику апарату суду з урахуванням значної кількості евакуйованих працівників, вжити організаційних, технічних та інших заходів для забезпечення можливості працівниками суду виконувати визначену роботу, у тому числі забезпечення обробки організаційно-розпорядчих та процесуальних документів, роботи в автоматизованій системі документообігу суду тощо.

Рішенням зборів суддів Другого апеляційного адміністративного суду "Про особливості роботи Другого апеляційного адміністративного суду в період воєнного стану" №10 від 30.06.2022 зазначено, що у зв`язку з проведення бойових дій у Харківському регіоні, постійним оповіщенням сигналу повітряної тривоги про небезпеку авіаційних та артилерійських ударів, перебоями у роботі систем електропостачання та Інтернету, з метою недопущення випадків загрози життю та безпеці відвідувачів і працівників суду, тимчасово обмежено призначення та проведення відкритих судових засідань, в тому числі в режимі відеоконференцзв`язку та вирішено вважати неможливим відновлення проведення відкритих судових засідань, в тому числі в режимі відеоконференцзв`язку зважаючи на ситуацію в Харківському регіоні на теперішній час.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2022 року запропоновано учасникам справи протягом 10 днів з моменту отримання вказаної ухвали висловити свою пропозицію щодо можливості апеляційного розгляду справи №520/5914/21 за позовом Головного управління Держпраці у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергобуд-1" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду за їх відсутності в порядку письмового провадження.

Рішенням зборів суддів Другого апеляційного адміністративного суду від 21.09.2022 № 11 "Про відновлення проведення судових засідань в режимі ВКЗ в Другому апеляційному адміністративному суді в період воєнного стану" відновлено проведення судових засідань в режимі відеоконференцзв`язку.

Листом Другого апеляційного адміністративного суду від 03.10.2022 року сторін у справі повідомлено, що враховуючи факт проведення бойових дій на території Харківської області та технічні можливості суду, проведення розгляду справи у відкритому судовому засіданні за участю сторін є значно ускладненим та небезпечним та запропоновано учасникам судового процесу висловити позицію стосовно можливості розгляду справи в режимі відеоконференції та надати відповідні клопотання у найкоротший термін будь-яким засобом зв`язку.

04.11.2022 року представником позивача подано до Другого апеляційного адміністративного суду заяву в якій сторона не заперечує, щодо апеляційного розгляду справи №520/5914/21 за позовом Головного управління Держпраці у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергобуд-1" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду, в порядку письмового провадження.

Рішенням зборів суддів Другого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2022 року відновлено з 05.12.2022 проведення відкритих судових засідань, зважаючи на ситуацію в Харківському регіоні та за дотриманням умов відсутності загрози життю та здоров`ю учасникам судового процесу, суддям та працівникам суду з урахуванням вимог воєнного часу. Зважаючи на відсутність сховища (захисної споруди цивільного захисту) у Другому апеляційному адміністративному суді, виходячи з поточної ситуації у регіоні, рекомендовано суддям керуватися реальною поточною обстановкою, та за можливості здійснювати розгляд справ та матеріалів в порядку письмового провадження або в режимі відеоконференцзв`язку.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що відповідно до наказу від 03.02.2021 року №132 та направлення від 03.02.2021 року за №03.02-03/168 у з 05.02.2021 року по 11.02.2021 посадовими особами Головного управління Держпраці у Харківській області проведено позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОБУД-1", юридична адреса:61001, м. Харків, вул.Плеханівська,18, кім.601, код ЄДРПОУ 40079474, на предмет дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки.

Під час проведення позапланової перевірки ТОВ «ЕНЕРГОБУД-1» виявлено 66 порушень нормативно-правових актів з охорони праці, з яких 48 (№1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 12, 16, 19, 20, 21, 22, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 35, 36, 40, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52, 53, 54, 55, 56, 57, 60, 61, 62, 63, 65) на момент подання позову, створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

За результатом перевірки складено Акт від 08.02.2021 за №19-03.02- 5214/0046 та приписи від 08.02.2021 № 19-03.02-5214/0046-0325/5217, № 19-03.02-5214/0046-0326/5220.

Відповідно до Акту від 02.02.2021 за №19-03.03-5308/0035 на момент подання адміністративного позову існують такі порушення:

- відсутня (не надана) проектно-технологічна документація - проект організації будівництва - ПОБ, проект виконання робіт - ПВР;

- здійснюється допуск до виконання робіт субпідрядників (підрядників), які не мають дозвільних документів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки); відсутні відомості щодо наявності;

- не надано графік виконання сумісних робіт, заходів безпечного виконання робіт, робіт з субпідрядниками (підрядниками), які залучаються до виконання робіт;

- не розроблено технологічні карти на виконання робіт;

- небезпечні зони на будівельному майданчику не визначені та не позначені відповідними знаками;

- відсутнє сигнальне огородження зони потенційно небезпечних факторів (поблизу будівлі під час здійснення будівництва, монтажу конструкцій);

- робочі місця та проходи до них розташовані на висоті більш ніж 1,3 м і на відстані менше ніж 2,0 м від межі перепаду по висоті, не огороджені захисними огорожами, конструкція яких визначена в ПВР;

- під час зведення стін висотою більш ніж 7 метрів не застосовуються захисні козирки або сітчаста огорожа по периметру будинків (перший ряд захисних козирків на висоті 6-7 м від землі, повинен мати суцільний настил і зберігатися до закінчення зведення стін на всю висоту, другий ряд встановлюється на висоті 6-7 м над першим і в процесі подальшого зведення стіни він повинен переставлятися через кожних 6 - 7 м та мати суцільний або сітчастий настил 3 розміром отворів не більше ніж 50x50 мм);

- для запобігання падінню з висоти більше ніж 1,3 м не встановлені надійні захисні огородження, які унеможливлюють падіння працівників, висотою не менше 1,1 м до низу верхнього елементу, які мають верхню, середню частини та борт або обладнані іншим чином, а саме: відсутні захисні огородження по периметру в зонах відкритих прорізів 1, 2, 3, 4, 5, 6 та 7 поверхів; відсутні захисні огородження сходових маршів між 1 і 2, 2 і 3, 3 і 4, 4 і 5, 5 і 6, 6 і 7 поверхами; відсутні захисні огородження дверних прорізів шахти ліфта на 1, 2 та 3 поверхах;

- входи до будівлі (споруди), що споруджується, на період будівництва не захищені зверху суцільними козирками шириною не менше ширини входу до будівлі (споруди) і довжиною - відповідно до розміру небезпечної зони, що є порушенням;

- розведення тимчасових електромереж напругою до 1000В, що використовуються для електрозабезпечення об`єкта будівництва виконано з порушенням, а саме по підлозі та землі, а не опорах або конструкціях, розрахованих на відповідну механічну міцність, під час прокладання по них проводів і кабелів на висоті над рівнем землі та настилу не менше ніж, м: 2,5 - над робочим місцем; 3,5 - над проходами; 6,0 - над проїздами;

- вимикачі, рубильники та інші комунікаційні електричні апарати, що застосовується на будівельному майданчику виконані не у пожежо- вибухозахищеному виконанні;

- розподільчі щити і рубильники не закриті на замки, що може призвести до пуску машин, механізмів і устаткування сторонніми особами;

- штепсельні розетки, призначені для живлення переносного електроустаткування і ручного електроінструменту не обладнані пристроями захисного відключення (ПЗР) зі струмом спрацювання не більше ніж 30мА та кожна розетка не живиться від індивідуального розподільчого трансформатора з напругою не більше 25В;

- зварник ручної дугової зварки ОСОБА_1 не пройшов навчання та перевірку знань з питань охорони праці (не надано підтверджуючих матеріалів);

- виконавці робіт, як відповідальні особи за безпечне проведення робіт, не пройшли навчання і перевірку знань 3 НПАОП 45.2-7.02-12 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека у виробництві (ДБН)»;

- майданчик для складування матеріалів (конструкцій) не має стоків поверхневої води;

- замовником або керівником будівництва не призначено координатора з питань охорони праці на стадії розроблення проектної документації на будівництво, та координатора з питань охорони праці на стадії будівництва;

- замовником або керівником будівництва до початку будівельних робіт на будівельному майданчику не забезпечено складання плану з охорони праці будівельного майданчика з урахуванням вимог норм ДБН А.3.2-2-2009 «Охорона праці і промислова безпека у будівництві»;

- шляхи евакуації в зоні виконання цегельної кладки ліфтової шахти захаращені будівельними матеріалами, та сторонніми предметами, що не забезпечує можливість для працівників швидко та безпечно покинути всі робочі місця у випадку небезпеки;

- шляхи евакуації і аварійні виходи не мають позначень відповідно до Технічного регламенту знаків безпеки і захисту здоров`я працівників, затвердженого постановою КМУ від 25.11.2009р. №1262;

- шляхи евакуації і аварійні виходи, не оснащені автоматичними джерелами світла на випадок аварії в системі освітлення;

- засоби підмощування, що використовуються для цегляної кладки шахти ліфтів, та перехідних площадок сходових маршів між 5 та 6, 6 та 7 поверхами виготовлені не за проектом, та не утримуються у належному стані, що може призвести до їх падіння або непередбачуваним зміщенням, що є порушенням;

- на будівельному майданчику ведуться роботи по зведенню зовнішніх стін без застосуванням запобіжних поясів, а саме при виконанні цегляної кладки шахти ліфтів муляри дозволяють собі ходити зверху зовнішніх стін цегляної кладки без страхувальних пристроїв, що може привести до нещасних випадків на виробництві;

- відсутні відомості щодо проведення навчання і перевірки знань із питань охорони праці працівникам під час прийняття на роботу і в процесі трудової діяльності відповідно до ст. 18 Закону та НПАОП 0.00-4.12;

- у місцях проведення навантажувально- розвантажувальних робіт із застосуванням вантажопідіймальних кранів, машин не вивішені графічні зображення (схеми) стропування типових вантажів і перелік вантажів, що завантажуються або розвантажуються, із зазначенням їх маси, що є порушенням;

- на будівельному об`єкті із застосуванням вантажопідіймальних кранів, де до небезпечних зон переміщення вантажів потрапляють транспортні або пішохідні шляхи, санітарно-побутові чи виробничі будівлі і споруди, інші місця перебування людей не застосовуються захисні пристрої, захисні екрани, тощо;

- не проведена перевірка 1 раз на 6 місяців електроінструменту (кутова шліфувальної машини DNIPRO моделі GL-230 серійний № WНЕ052002- 61537);

- на підприємстві відсутній (Не надано) затверджений наказом перелік робіт на висоті, які виконуються за нарядами-допусками;

- на підприємстві відсутній Журнал обліку робіт, що виконуються за нарядами і розпорядженнями (додаток 3 до НПАОП 0.00-1.15-07 «Правила охорони праці під час виконання робіт на висоті»), в якому повинні реєструватися наряди і розпорядження на виконання підготовки робочих місць та на безпосереднє виконання робіт на висоті;

- відсутнє сигнальне огородження зони потенційно небезпечних факторів (поблизу будівлі під час здійснення будівництва, монтажу конструкцій);

- не розроблені технологічні карти щодо складування вантажів;

- на підприємстві наказом не призначені уповноважені особи, що мають право видавати наряди - допуски та несуть відповідальність за організацію робіт з безпечного проведення газонебезпечних робіт;

- не представлений навчений персонал, який пройшов спеціальне навчання через Навчальний учбовий заклад;

- не представлений розроблений перелік газонебезпечних робіт, які допускаються виконувати без оформлення наряду-допуску;

- не представлений розроблений перелік газонебезпечних робіт, які допускаються виконувати з оформленням наряду-допуску;

- не видаються наряди-допуски на виконання газонебезпечних робіт;

- не наданий журнал обліку проведення газонебезпечних робіт без оформлення нарядів - допусків;

- не наданий спеціальний план проведення газонебезпечних робіт,

- при виконанні вогневих робіт не призначені відповідальні за виконання підготовчих робіт;

- не проводиться огляд газозварювальної та газорізальної апаратури;

- рукави перед початком виконання робіт не оглядаються, мають чисельні тріщини та потертості;

- не проводяться гідравлічні випробування на міцність тиском, що становить 1,25 робочого тиску, рукавів для зварювальних робіт та різання металу кожні 3 місяці;

- не надано журнали обліку та зберігання засобів захисту;

- керівником робіт не забезпечено складування матеріалів відповідно до ПВР, що є порушенням;

- на драбинах, що знаходяться на будівельному об`єкті та перебувають в експлуатації, не зазначені: інвентарний номер, дата проведення наступного випробування; належність цеху (дільниці тощо);

- драбини які використовуються не проходять випробовування статичним навантаженням: металеві драбини та стрем`янки-1 раз на 12 міс. Дерев`яні драбини та стрем`янки-1 раз на 6 міс;

- кабелі-подовжувачі не пройшли періодичну перевірку.

Залишаючи без задоволення позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що підстави для застосування у спірних правовідносинах заходів державного реагування відсутні та реальної загрози життю і здоров`ю людей від умов діяльності відповідача не несуть.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про залишення позовних вимог без задоволення з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 43 Конституції України, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їхнього життя і здоров`я в процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці визначені у Законі України від 14.10.1992 №2694-XII "Про охорону праці" (далі по тексту - Закон № 2694-ХІІ, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Цей Закон передбачає принципи, на яких базується державна політика в галузі охорони праці, у тому числі: пріоритет життя і здоров`я працівників, повна відповідальність роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці; підвищення рівня промислової безпеки шляхом забезпечення суцільного технічного контролю за станом виробництв, технологій та продукції, а також сприяння підприємствам у створенні безпечних та нешкідливих умов праці (стаття 4 Закону).

Частиною першою статті 13 Закону № 2694-ХІІ передбачено, що роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме: створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов`язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання; розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці; забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються; впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо; забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом; забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин; організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров`я виробничих факторів; розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства (далі - акти підприємства), та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, забезпечує безоплатно працівників нормативно-правовими актами та актами підприємства з охорони праці; здійснює контроль за додержанням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням.

Частиною третьою статті 13 Закону № 2694-ХІІ встановлено, що роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Згідно з частиною третьою статті 21 Закону №2694-XII, роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі - дозвіл). Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, видає дозволи на безоплатній основі на підставі висновку експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб`єкта господарювання, проведеної експертно-технічними центрами, які належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, або незалежними експертними організаціями, які забезпечують науково-технічну підтримку державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці. На застосування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки виробник або постачальник устаткування підвищеної небезпеки отримує дозвіл до прийняття зобов`язань на постачання. Одержання дозволу не вимагається у разі експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, яке прийнято в експлуатацію з видачею відповідного сертифіката або щодо якого зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації, а також у разі реєстрації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

У відповідності до частини першої статті 38 Закону України "Про охорону праці", державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснює, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Положенням про Державну службу України з питань праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96 (далі по тексту - Положення № 96), визначено, що Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Першого віце-прем`єр-міністра України - Міністра економіки, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Згідно з пунктом 7 Положення № 96, Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 100, територіальним органом Держпраці на території Полтавської області є Управління Держпраці у Полтавській області.

Держпраця відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням законодавства у сфері охорони праці в частині безпечного ведення робіт, гігієни праці, промислової безпеки, безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, у тому числі з питань:

- забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального та колективного захисту;

- монтажу, ремонту, реконструкції, налагодження і безпечної експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва і машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки;

- організації проведення навчання (в тому числі спеціального) і перевірки знань з питань охорони праці; навчання працівників у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення та перевірки їх знань.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V (далі по тексту - Закон №877-V, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Приписами ст. 1 Закону №877-V визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону № 877-V, державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа. Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

Згідно з визначенням, наведеним в ст. 1 цього Закону, заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Згідно з ч.ч. 6, 7 ст. 7 Закону № 877-V, за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Частиною 5 ст. 4 Закону № 877-V передбачено, що виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Отже повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можливе лише за рішенням суду. При цьому передумовою прийняття такого рішення є встановлення факту (фактів) виконання робіт (надання послуг) суб`єктами господарювання та порушень вимог законодавства під час їх виконання, які створюють загрозу життю працюючих.

Поняття загроза життю та/або здоров`ю людини є оціночним поняттям та віднесено до сфери захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

Таким чином, існує три обставини, які обов`язково мають бути встановлені у цій справі: наявність порушення правил охорони праці та безпеки життєдіяльності; наявність загрози життю та здоров`ю працівників відповідача; прямий та безпосередній причинно-наслідковий зв`язок між порушенням та загрозою.

Заборона виконання робіт та експлуатації певного об`єкту є крайнім заходом впливу і повинна застосовуватися у виключних випадках, коли виявлені порушення дійсно становлять реальну загрозу життю і здоров`ю людей, а усунення цих порушень вимагає вжиття саме таких заходів реагування.

З матеріалів справи встановлено, що під час проведення перевірки позивачем в акті перевірки зафіксовано порушення відповідачем вимог нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей та у подальшому можуть призвести до тяжких наслідків.

Заперечуючи проти вимог позивача, відповідач посилався на проведення ним ряду заходів з метою усунення виявлених під час перевірки порушень.

Проте, колегія суддів зазначає, що станом на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, відповідачем до суду не було надано доказів усунення вказаних порушень.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що повне усунення виявлених порушень після ухвалення судового рішення є підставою для надіслання у відповідності до ч. 5 ст. 4 Закону України №877-V органу державного нагляду повідомлення про усунення суб`єктом господарювання усіх встановлених порушень, з метою відновлення виробництва та виконання робіт, а не підставою для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки станом на час розгляду справи судом виявлені позивачем в ході перевірки порушення не були усунуті відповідачем у повному обсязі.

З огляду на те, що відповідачем на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції не усунуто в повному обсязі порушення вимог законодавства у сфері охорони праці, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, колегія суддів дійшла висновку щодо наявності підстав для задоволення позову ГУ Держпраці у Харківській області та застосування до відповідача заходів реагування у сфері державного нагляду.

Колегія суддів також звертає увагу, що заявлений до застосування захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергобуд-1" виявлених порушень.

Виходячи із системного аналізу вищевказаних правових норм, колегія суддів дійшла висновку, що встановлення факту порушення вимог законодавства у сфері охорони праці, що створює загрозу життю та здоров`ю людей та у подальшому може призвести до тяжких наслідків у цій сфері, є достатньою підставою для застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень. Адміністративний суд, у разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що виявлені органом державного нагляду (контролю) порушення вимог законодавства у сфері охорони праці створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей і не були усунуті суб`єктом господарювання, має ухвалити рішення про вжиття відповідних заходів реагування.

Поняття загроза життю та/або здоров`ю людини є оціночним поняттям та віднесено до сфери захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

Колегія суддів зазначає, що при прийнятті рішення суд враховує, що життя та здоров`я людини має бути найвищою цінністю у суспільстві.

Недотримання правил у сфері охорони праці може призвести до тяжких наслідків, що є неприпустимим, оскільки порушуватиме конституційно закріплені права людей, зокрема тих, які працюють в Товаристві з обмеженою відповідальністю "Енергобуд-1".

Судовим розглядом встановлено, що перевірка відповідача здійснювалась у відповідності до вимог Закону України №877-V, Положення про Головне управління Держпраці у Харківській області затвердженим Наказом Держпраці №84 від 03.08.2018 р.

Вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил у сфері охорони праці слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.

Водночас, існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування.

Вказані висновки кореспондується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 26.06.2018 р. по справі № 823/589/16.

Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Колегія суддів наголошує, що застосування відповідних заходів реагування є необхідним оперативним та превентивним способом впливу з метою усунення існування загрози життю та здоров`ю людей.

Таким чином, не має значення якою особою було допущено ці порушення, оскільки такий захід впливу застосовується контролюючим органом не з метою притягнення винних осіб до відповідальності, а виключно з метою уникнення заподіяння шкоди життю та здоров`ю людей, тобто має запобіжний характер.

Недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері охорони праці призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.

Крім того, захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері охорони праці.

Вказані висновки кореспондується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 05.12.2018 р. по справі № 826/13896/16.

Також такий захід реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації продукції не є санкцією за порушення вимог законодавства, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 28.02.2019 по справі №810/2400/18, від 16.05.2019 по справі №812/1296/18, від 07.08.2019 по справі №810/1820/18.

При цьому, згідно з абз. 2 ч. 5 ст. 4 Закону України №877-V, відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Відтак, у разі усунення виявлених порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, відповідач не позбавлений можливості звернутися до органу державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення із повідомленням відновлення господарської діяльності.

Суд не наділений повноваженнями виконувати функції органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері охорони праці, які в свою чергу є дискреційними, а тому тільки позивач при проведенні перевірки вправі оцінити якість виконаних робіт, спрямованих на усунення порушень.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України №877-V, підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема: перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).

Отже, факт виконання/невиконання суб`єктом господарювання порушень, може бути встановлено лише за результатами проведення органом державного нагляду (контролю) позапланових заходів (перевірки).

Натомість, посилаючись під час апеляційного розгляду справи на усунення виявлених порушень, відповідач доказів звернення до позивача щодо їх перевірки не надав.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги позивача та доходить висновку про необхідність застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до ТОВ «ЕНЕРГОБУД-1» код ЄДРПОУ 40079474, 61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 18, кімната 601 до усунення порушень, шляхом зупинення виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Аналізуючи наведені нормативно - правові акти, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції залишаючи без задоволення позовні вимоги, зробив помилкові висновки.

Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У відповідності до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, з огляду на викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2021 року по справі № 520/5914/21, прийнято з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України, підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 229, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Харківській області задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2021 по справі № 520/5914/21 скасувати.

Прийняти постанову, якою адміністративний позов Головного управління Держпраці у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергобуд-1" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду - задовольнити.

Застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до ТОВ «ЕНЕРГОБУД-1» код ЄДРПОУ 40079474, 61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 18, кімната 601 до усунення порушень, шляхом зупинення виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)З.О. КононенкоСудді(підпис) (підпис) О.М. Мінаєва В.А. Калиновський Повний текст постанови складено 11.01.2023 року