Постанова

від 11.01.2023 по справі 509/3443/20

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/3667/23

Справа № 509/3443/20

Головуючий у першій інстанції Кириченко П. Л.

Доповідач Воронцова Л. П.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.01.2023 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого Воронцової Л.П. (суддя-доповідач),

суддів: Ігнатенко П.Я.

Семиженка Г.В.

за участю секретаря: Кузьміч Г.Р.

розглянув увідкритому судовомузасіданні апеляційні скарги Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області та ОСОБА_1 на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 10 серпня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Авангардівської селищної ради Одеського району Одеської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання незаконним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

В липні 2020 року ОСОБА_2 звернулася до суду з вищезазначеним позовом, в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області №973-У11 від 07 травня 2019 року про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 із земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що рішенням селищної ради затверджено проекти землеустрою про відведення земельних ділянок у власність громадян ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 щодо земель сільськогосподарського призначення, але відповідно до генерального плану, який є у матеріалах справи, зазначений масив є землями житлової забудови, право на приватизацію якого має вона.

Вважає, що рішення селищної ради є протиправним оскільки прийняте з порушеннями вимог законодавства, зокрема, статтей 17, 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та статті 186 Земельного кодексу України, оскільки цим рішенням змінено цільове призначення земельної ділянки та воно не відповідає вимогам містобудівної документації, зокрема Генеральному плану смт.Аванград, в частині функціонального призначення території.

Позивачка зазначає, що бажає отримати у власність земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, і раніше у 2015 році вже зверталася до селищної ради про передачу їй земельної ділянки, проте відповідач відмовив їй у наданні, мотивувавши це невідповідністю місця розташування обраного нею об`єкта вимогам законів, Генеральному плану смт. Аванград, схемам землеустрою і техніко-економічним обґрунтуванням використання та охорони земель.

Рішеннями судів за її позовом до відповідача, було визнано незаконною відмову ради у наданні їй земельної ділянки. Крім того, від Управління містобудування та архітектури Овідіопольської РДА було отримано викопіювання з генплану смт. Авангард, з якого вбачається, що обране нею місце розташування земельної ділянки відповідає генплану.

Вона знову повторно 17.04.2019 року звернулася до ради з заявою, однак отримала рішення № 991-У11 від 07.05.2019 року, яким їй відмовлено у надані дозволу на розроблення проекту землеустрою, у зв`язку з відсутністю затвердженого відповідно до закону плану зонування території смт. Авангард, і невідповідністю місця розташування об`єкта вимогам ЗК України (ст. 39) і ЗУ " Про регулювання містобудівної діяльності" (ст.ст. 4,5,18,25,26)

Вважає дане рішення незаконним оскільки, розташування об`єкта земельної ділянки під будівництво житлового будинку, обране нею, відповідає генплану смт. Авангард, що підтверджується викопіюваннями наданими Управлінням містобудування та архітектури Овідіопольської РДА і Авангардівською селищною радою.

Зазначає, що відсутність будь-якої містобудівної документації у разі наявності генерального плану населеного пункту смт. Авангард не є підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою для відведення земельної ділянки.

Вказує на те, що ЗК України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, та не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 ЗК України.

Зазначає, що із витягів з Державного земельного кадастру щодо реєстрації проектів землеустрою земельних ділянок переданих третім особам вбачається, що реєстрація проектів землеустрою вказаних ділянок відбулась 08.09.2017 року, після спливу двох років після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення складу, документації із землеустрою» № 497-VIII від 02.06.2015 року, тобто після спливу чинності вказаних проектів землеустрою.

Вказує на те, що відповідно до генерального плану, який міститься в матеріалах справи зазначений масив є землями житлової забудови, право на приватизацію якої, у межах встановленої норми має вона, і на дату затвердження вказаного генерального плану відомості стосовно технічної документації на земельні ділянки особистого селянського господарства, на які посилається відповідач, були відсутні у земельному кадастрі, інакше затвердити генеральним планом житлову забудову на їх місці було б неможливим.

Зазначає, що ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 не було реалізовано своє право на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства з 2012 року до моменту затвердження генерального плану смт.Авангард, тобто відомості у кадастрі стосовно їх сільськогосподарських потреб були відсутні, інакше б генеральний план не було затверджено щодо цих територій.

Вказує, що за цей час змінилась містобудівна документація смт. Авангард (затверджений генеральний план) та на підставі ч. 17 ст. 186 Земельного Кодексу України цим особам - мало би бути відмовлено у затверджені їх документації із землеустрою, але оскаржуваним рішенням їх клопотання було задоволено, а у її клопотанні відмовлено. Фактично підставою відмови їй відповідачем було не тільки невідповідність місця розташування, але й те що цим же рішенням відповідач передав увесь масив іншим особам під сільськогосподарські потреби, що суперечить генеральному плану. Таке надання земельної ділянки порушує закон, містобудівну документацію та її права.

Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 10 серпня 2022 року позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано незаконним та скасовано рішення Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області №973- VII від 07 травня 2019 року про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 із земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства.

Стягнуто з Авангардівської селищної ради Одеського району Одеської області на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 842 грн за рахунок бюджетних асигнувань, призначених для селищної ради.

Не погодившись із рішенням суду, Авангардівська селищна рада подала апеляційну скарг, в якій просить рішення суду скасувати, провадження закрити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що заявлені позивачкою вимоги не підлягають розгляду за правилами цивільної юрисдикції, оскільки оскаржено рішення органу місцевого самоврядування, прийняте останнім на виконання владних повноважень.

Вказує, що оскаржене рішення винесене в межах повноважень селищної ради та з урахуванням норм Земельного кодексу України, що діяли станом на травень 2019 року. При цьому врахування положень генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації під час проведення процедур надання земельних ділянок відбувається виключно на стадії розгляду клопотань осіб про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Натомість зазначену стадію було проведено в 2012 році при прийнятті Авангардівською селищною радою рішень №598-V, 599-V, 600-V від 29 листопада 2012 року.

Також вказує, що суд першої інстанції при вирішенні позову до правовідносин, що виникли в 2019 році застосував положення Земельного кодексу України в редакції станом на 20 червня 2022 року, тобто норми матеріального права, яких не існувало на час прийняття оскаржуваного рішення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування вимог скарги ОСОБА_1 зазначив, що судом першої інстанції невірно встановлені обставини, що мають значення для справи, при цьому суд вийшов за межі позовних вимог.

Так, зміни до Генерального плану Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області внесені в березні 2015 року. Прийнято рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (код КВЦПЗ 02.01) у межах функціональної зони садибної забудови на земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства (код КВЦПЗ 01.03).

Однак, предметом даного спору є рішення № 973- VІІ від 07 травня 2019 року про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 із земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства та позивачка не оскаржила рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки.

Крім того, експерти, якими підготовлено висновок комплексної земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою ОНДІСЕ від 10.12.2021 №21-2636 вийшли за межі своїх повноважень, надавши висновки у сфері права.

У відзиві на апеляційну скаргу Авангардівської селищної ради представник ОСОБА_2 адвокат Погорілий О.В. просить відмовити в її задоволенні, а рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 10 серпня 2022 року залишити без змін.

Зазначає, що спірні правовідносини стосуються права інших осіб на земельну ділянку, отже, існує спір про право, що виключає можливість розгляду цієї справи за правилами адміністративного судочинства, тому спір має вирішуватися за правилами Цивільного процесуального кодексу України.

Також вказує, що на підставі ч.17 ст.186 Земельного кодексу України ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 мало бути відмовлено в затвердженні їх документації із землеустрою.

В судове засідання ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 не з`явилися, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином, явка сторін не визнавалась апеляційним судом обов`язковою, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Верховний Суд в постанові від 01 жовтня 2020 року по справі №361/8331/18 зазначив, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Таким чином, враховуючи строки розгляду справи, баланс інтересів сторін у якнайскорішому розгляді справи, усвідомленість її учасників про розгляд справи, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності належно сповіщених учасників справи.

Відповідно до приписів ст. 367 ЦПК України апеляційний суд переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Авангардівської селищної ради - Батракова Р.А., адвоката Клочка С.І., який діє від імені ОСОБА_1 , адвоката Погорілого О.В., який діє від імені ОСОБА_2 , перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, суд апеляційної інстанції дійшов наступного висновку.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 , суд виходив з того, що при прийнятті рішення №973- VII від 07 травня 2019 року селищною радою не було враховано положення діючого Генерального плану смт. Авангард, а також положень законодавства в частині можливості зміни цільового призначення земельної ділянки; відповідачем не доведено, що на дату затвердження генерального плану в земельному кадастрі були наявні відомості щодо технічної документації ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на земельні ділянки особистого селянського господарства, у зв`язку із чим прийшов до висновку, що Генеральний план житлової забудови смт.Авангард Овідіопольського району Одеської області розроблявся із врахуванням того, що зазначені території за своїм цільовим призначенням мають бути землями, що надаються для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), а не для особистого селянського господарства.

Згідно висновку експертів комплексної земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою ОНДІСЕ від 10.12.2021 №21-2636 відповідно до «Схеми розташування земель смт. Авангард Овідіопольського району Одеської області поєднаної із Генеральним планом смт. Авангард та відомостями з Державного земельного кадастру (район вул. Авангарська)», що надані на дослідження, земельні ділянки з кадастровими номерами 5123755200:02:001:1252, 5123755200:02:001:1253, 5123755200:02:001:1254, відповідно до Генерального плану смт. Авангард частково розташовані на землях садибної забудови, а надані на дослідження копії проектів землеустрою не відповідають вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування.

Колегія суддів з висновком суду погодитися не може, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, рішеннями № 598 У, № 599-У, № 600-У від 29 листопада 2012 року ХХІХ сесії У скликання Авангардівської селищної ради надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 із земель сільськогосподарського призначення (рілля) що перебувають у запасі Авангардівської селищної ради орієнтовною площею по 1,62 га, кожному для ведення особистого селянського господарства, із присвоєнням земельним ділянкам поштових адрес : АДРЕСА_1 , 3/3 відповідно.

21 березня 2017 року вказаними особами укладено договори на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства, і спеціалістами ТОВ ІНАГРО КОМІНТЕРНІВСЬКЕ виготовлено проектну документацію, яка погоджена експертом державної експертизи, а інформація про сформовані земельні ділянки з кадастровими номерами : 5123755200:02:00161253 площею 1,3475 га, .5123755200:02:001:1254 площею 1,4400 га, 5123755200:026001:1252 площею 1,5709 га внесена до Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

Рішенням Авангардівської селищної ради № 973 - УІ від 07 травня 2019 року затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 у власність для ведення особистого селянського господарства за адресою : АДРЕСА_2 , 3/2, 3/1 відповідно.

17 квітня 2019року ОСОБА_2 звернулася до Авангардівської селищної ради із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,10 га безоплатно у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), бажане місце розташування земельної ділянки масив № НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 .(т. 1 а.с 63)

Рішенням Авангардівської селищної ради №991-VІІ від 07.05.2019р. відмовлено ОСОБА_2 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), з підстав відсутності затвердженого відповідно до вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності плану зонування території смт. Авангард Овідіопольського району, в межах якої заявником визначене бажане місце розташування земельної ділянки, та, відповідно, невідповідність місця розташування об`єкта вимогам ст.39 Земельного кодексу України, ст. ст. 4, 5, 18, 25, 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (т. 1 а.с. 65)

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/6006/19 від 11 грудня 2019 року позов ОСОБА_2 - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області №991-VII від 07.05.2019р. "Про розгляд заяви гр. ОСОБА_2 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою".

Зобов`язано Авангардівську селищну раду Овідіопольського району Одеської області надати ОСОБА_2 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо безоплатного відведення у власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку орієнтованою площею 0,10 га згідно її заяви від 17.04.2019 р.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2020 року зазначене рішення залишено без змін. Ухвалою Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 22.06.2020 касаційну скаргу Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2019 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2020 року по справі № 420/6006/19 - повернуто скаржнику.

Рішенням Авангардівської селищної ради від 13.08.2020 р. №11654-V11, на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2019 року у справі № 420/6006/19 надано ОСОБА_2 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо безоплатного відведення у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки) орієнтовною площею 0,10 га., відповідно до поданої заяви від 17.04.2019 року в межах масиву № 23 по АДРЕСА_3 визначеного Генеральним планом смт.Авангард Овідіопольського району Одеської області. Відведення у власність гр. ОСОБА_2 земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки) здійснити за рахунок вільних земель масиву АДРЕСА_3 , не наданих у власність інших осіб.

Рішенням сесії Авангардівської селищної ради Овідіопольського району від 07.05.2019 р. № 973-VII, яке є предметом спору, громадянам ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 затверджені проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність із земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства та вказані земельні ділянки передані у власність наведених вище громадян. (т.1 а.с. 87)

Згідно зі статтею 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно з пунктом «в» частини третьої статті 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Рішення суб`єкта владних повноважень у сфері земельних відносин може оскаржуватися на предмет його законності, а вимоги про визнання такого рішення незаконним - розглядатися за правилами цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації цього рішення у фізичної чи юридичної особи виникло цивільне право, і спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку вимога про визнання рішення незаконним може розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права застаттею 16 ЦК Українита пред`являтися до суду для розгляду за правилами цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред`явлення позовної вимоги про визнання рішення незаконним є оспорювання цивільного речового права особи зокрема, права власності на земельну ділянку, що виникло внаслідок і після реалізації відповідного рішення суб`єкта владних повноважень.

Відповідний правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі № 401/2400/16-ц (провадження № 14-120цс18), від 20 листопада 2018 року у справі № 911/44/17 (провадження № 12-225гс18).

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17 (провадження № 12-97гс19) з метою забезпечення єдності судової практики відступила від своїх висновків, висловлених у постановах від 12 лютого 2019 року у справі № 911/414/18 (провадження № 12-231гс18) та від 12 червня 2019 року у справі № 911/848/18, згідно з якими визнання недійсним рішення суб`єкта владних повноважень про надання земельної ділянки у власність фізичній особі, безпосередньо не впливає на права і обов`язки такої фізичної особи, якщо вона не є власником земельної ділянки на момент пред`явлення позову і якщо жодні позовні вимоги до такої фізичної особи позивачем не заявлені.

Велика Палата Верховного Суду визначила, що вимога про скасування рішення суб`єкта владних повноважень у сфері земельних відносин, ухваленого на користь фізичної особи, в якої з цього рішення виникли відповідні права та обов`язки, безпосередньо стосується прав та обов`язків цієї особи, тому відповідний спір має розглядатися судом за правиламиЦПК України. Наведене відповідає висновкам, викладеним раніше Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постановах від 04 липня 2018 року у справі № 361/3009/16-ц (провадження № 14-163цс18), від 07 листопада 2018 року у справі № 488/6211/14-ц (провадження № 14-235цс18).

Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції, обґрунтовано вважав, що позовна заява ОСОБА_2 підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, доводи апеляційної скарги Авангардівської селищної ради щодо недотримання судом при розгляді справи адміністративної юрисдикції та необхідності розгляду даної справи не у порядку цивільного судочинства, а в порядку адміністративного судочинства, не ґрунтуються на законі і підлягаються відхиленню.

Згідно із частиною першою статті 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до частини другоїстатті 4 ЦПК України кожна особа в порядку встановленому цим Кодексом має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23)).

Розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню (подібний висновок викладений у пунктах 6.6., 6.7 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19.

Предметом спору в цій справі є визнання незаконним та скасування рішення Авангардівської селищної ради від 19 травня 2019 року.

Звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_2 підставою позову зазначила протиправність спірного рішення прийнятого відповідачем з порушеннями вимог законодавства, яким порушується її право на безоплатну приватизацію земельної ділянки, а також те, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність третіх осіб затверджені щодо земель сільськогосподарського призначення, що не відповідає генеральному плану.

Разом з тим, як вбачається з витягу із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 5123755200:02:001:1254, 5123755200:02:001:1253, 5123755200:02:001:1252 вони зареєстровані за ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 01 жовтня 2020 року, останні набули право власності на спірні земельні ділянки, і є дійсними власниками земельних ділянок на теперішній час.

На момент розгляду справи і винесення рішення, суд першої інстанції не врахував тієї обставини, що спірні земельні ділянки перебувають у приватній власності третіх осіб, а вимоги про визнання незаконною та скасування державної реєстрації спірних земельних ділянок та права власності на них позивачка не заявляла, тому безпідставно дійшов висновку про задоволення позову.

Обраний ОСОБА_2 спосіб захисту є не ефективним, оскільки рішення Авангардівської селищної ради Овідіопольського району від 07.05.2019 р. № 973-VII, є локальним нормативним актом і вичерпує свою дію прийняттям такого рішення, і поскільки дане рішення реалізовано, то лише скасування даного рішення не призведе до відновлення порушеного права, за захистом якого позивач звернулася до суду.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цим діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі №338/180/17, від 22 жовтня 2019 року №923/876/16.

Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі №910/3009/18, від 16 лютого 2021 року у справі №910/2861/18.

Отже, позовні вимоги про визнання незаконним та скасування рішення селищної ради не відповідають належному способу захисту, і обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові. Такий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі №916/1415/19, від 02 лютого 2021 року у справі №925/642/19, від 22 червня 2021 року у справі №200/606/18. Надання оцінки обґрунтованості позовних вимог в такому разі не потребується. (ВП від 02.02.2021 №925/642/19).

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Авангардівської селищної ради Овдіопольського району Одеської області підлягає задоволенню частково, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, рішення суду скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2 ..

Частиною 13 статті 141 ЦПК України передбачено, що якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення або ухвалює нове суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, з позивачки підлягають стягненню понесені ним витрати по сплаті судового збору при подачі апеляційної скарги в сумі 1488, 60 грн.

Керуючись статтями 367, 376, 381-384 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області задовольнити частково.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 10 серпня 2022 року скасувати, увалити нове.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Авангардівської селищної ради Овдіопольського району Одеської області, треті особи , які не заявляють самостійних вимог на предмет спору : ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання незаконним та скасування рішення відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 1 488,6 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 12 січня 2023 року.

Головуючий Л.П. Воронцова

Судді: П.Я. Ігнатенко

Г.В. Семиженко