Постанова

від 06.12.2022 по справі 385/1702/19

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 грудня 2022 року м. Кропивницький

справа № 385/1702/19

провадження № 22-ц/4809/1025/22

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Карпенка О. Л. (головуючий, доповідач), Голованя А. М., Чельник О. І.,

за участю секретаря судового засідання Савченко Н. В.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 ,

Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області,

Заваллівська селищна рада,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:

Чемерківська сільська рада,

державний реєстратор Гайворонської міської ради Ганжа Ігор Анатолійович,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ульяновського районного суду Кіровоградської області (суддя Бондаренко А. А.) від 22 липня 2022 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2019 року ОСОБА_1 пред`явив позов до ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області, вказавши як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Чемерпільську сільську раду, державного реєстратора Гайворонської міської ради Ганджу Ігоря Анатолійовича, та просив про таке:

1)скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 11 квітня 2018 року № 11-1529/14-18-СГ про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства та передачу у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 1,500 га, розташованої на території Чемерпільської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області, кадастровий № 3521187600:02:000:2212;

2)скасувати запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 1535186235211 про реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку площею 1,5 га, наданої для ведення особистого селянського господарства, кадастровий № 3521187600:02:000:2212, яка розташована за адресою: Кіровоградська обл., Гайворонський р-н, с/рада Чемерпільська, вчиненого відповідно до рішення Державного реєстратора Гайворонської міської ради Ганджі Ігоря Анатолійовича Про державну реєстрацію прав та обтяжень, індексний № 40723774 від 20 квітня 2018 року.

Вимоги позивача обґрунтовано тим, що він проживає по АДРЕСА_1 , який належав його діду ОСОБА_3 .

За життя ОСОБА_3 продав будинок матері позивача ОСОБА_4 , але договір не був оформлений.

Після смерті ОСОБА_3 спадщину прийняв його син ОСОБА_5 дядько позивача. Він надав довіреність ОСОБА_4 на продаж будинку позивачу, але договір укладений не був, а 23 грудня 2001 року строк довіреності закінчився.

Будинок у якому проживає позивач знаходиться на земельній ділянці площею 0,25 га, біля неї є інша земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства площею 0,31 га.

Город його садиби межує із земельною ділянкою площею 0,74 га. зі складу земель, що використовувались колишнім КСП «Колос» та станом на 2003 рік були занедбані. Вказаною ділянкою позивач користується з 2003 року.

Рішенням Чемерпільської сільської ради від 20 лютого 2004 року № 17 була задоволена заява позивача про виділ зазначеної земельної ділянки площею 0,74 га для ведення особистого селянського господарства.

Іншим рішенням Чемерпільської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області від 23 лютого 2017 року № 280 позивачу було надано дозвіл на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною площею 1,44 га.

28 лютого 2017 позивач звернувся до ПП «Геопроект» у м. Гайвороні з питання виготовлення технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, однак у березні 2017 отримав усну відповідь про неможливість виготовлення документації через те, що частина земельної ділянки, яка рішенням № 280 Чемерпільської сільської ради була виділена позивачу у приватну власність, знаходиться за межами села Чемерпіль.

11 жовтня 2018 року позивач отримав Інформаційну довідку № 141146146 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно з якої дізнався, що 11 квітня 2018 Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області видано наказ - серія та номер 11-1529/14-18-СТ, на підставі якого Державний реєстратор Гайворонської міської ради Ганджа І.А. зареєстрував за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку площею 1,5 га, надану для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3521187600:02:000:2212, яка розташована за адресою: Кіровоградська обл., Гайворонський район, с/рада Чемерпільська та яка накладається на спірну земельну ділянку площею 0,74 га, що перебувала у користуванні позивача із 2003 року.

Позивач вважає вказаний наказ незаконним, виданим з порушенням законодавства, оскільки земельна ділянка з кадастровим № 3521187600:02:000:2212 передана у власність ОСОБА_2 протиправно з порушенням його права користування нею, а тому наказ та реєстрація права власності підлягають скасуванню, а земельна ділянка поверненню.

Він також звертає увагу на те, що всупереч нормі ч. 6 ст. 118 ЗК України ОСОБА_2 не погоджувала отримання нею вказаної земельної ділянки ні з ним, ні з іншими землекористувачами.

На час передачі спірної земельної ділянки ОСОБА_2 . Головному управлінню Держгеокадастру у Кіровоградській області було відомо, що ця земельна ділянка використовується позивачем і є спірною, а тому не мало права видавати зазначений наказ до вирішення спору в суді, на той час адміністративного спору.

До того ж спірна земельна ділянка знаходиться в межах села Чемерпіль, а тому юрисдикція Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області не поширюється на цю земельну ділянку. Тож оспорюваний позивачем наказ про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 є незаконним.

Короткий зміст рішення суду

Рішенням Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 22 липня 2022 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено повністю.

Суд мотивував своє рішення тим, що позивач не підтвердив доказами належності йому права користування спірною земельною ділянкою площею 0,74 га. Його твердження про існування такого права не ґрунтується на нормах законодавства, доказів існування правових підстав виникнення у позивача такого права суду не надано. Та обставина, що позивач сплачував податок до бюджету Чемерпільської сільської ради за користування земельною ділянкою не являється підтвердженням виникнення права користування землею.

Доводи позивача про незаконність оспорюваного ним наказу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 11 квітня 2018 року № 11-1529/14-18-СГ та запису в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку площею 1,5 га судом не взято до уваги так, як позивач не довів, що саме його право або інтерес порушено.

Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги

В поданій до суду апеляційній скарзі позивач, від імені якого діє представник адвокат Трепак Олександр Іванович, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 22 липня 2022 року, позовні вимоги ОСОБА_6 задовольнити, а саме:

1.скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 11 квітня 2018 року № 11-1529/14-18-СГ про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства та передачу у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 1,500 га, розташованої на території Чемерпільської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області, кадастровий № 3521187600:02:000:2212;

2.скасувати запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 1535186235211 про реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку площею 1,5 га, наданої для ведення особистого селянського господарства, кадастровий № 3521187600:02:000:2212, яка розташована за адресою: Кіровоградська обл., Гайворонський р-н, с/рада Чемерпільська, вчиненого відповідно до рішення Державного реєстратора Гайворонської міської ради Ганджі Ігоря Анатолійовича Про державну реєстрацію прав та обтяжень, індексний № 40723774 від 20 квітня 2018 року.

На думку позивача, рішення суду є необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Зокрема, позивач вважає, що суд дав неправильну оцінку доказам у справі та неправильно встановив обставини справи.

Факт правомірності користування позивачем земельною ділянкою 0,74 га підтверджується рішенням виконкому Чемерпільської сільської ради від 20 травня 2004 року № 17, яким задоволено заяву ОСОБА_1 про виділення земельної ділянки, та довідкою виконкому Чемерпільської сільської ради без дати та номера про те, що з 2003 року позивач відкрито і безперервно користується земельною ділянкою площею 0,74 га для ведення ОСГ. Також цей факт було встановлено рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області у справі № 385/248/18.

Позивач вживав заходів щодо приватизації спірної земельної ділянки та отримав згоду Чемерпільської сільської ради на складання проекту землеустрою щодо відведення йому у власність земельної ділянки площею 1,44 га, надану рішенням Ради від 23 лютого 2017 року № 280.

Суд не врахував, що земельна ділянка знаходиться в межах с. Чемерпіль, а тому Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області не мала право передавати її у власність ОСОБА_2 .

Узагальнений зміст відзивів на апеляційну скаргу

Відповідач Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області надіслало до суду відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 у якому висловив свої заперечення стосовно доводів позивача. Зокрема, вказано, що твердження позивача про надання йому земельної ділянки в користування на підставі рішення членів КСП «Колос» та рішення Чемерпільської сільської ради є помилковим, суперечить змісту норм ЗК України. Твердження позивача про те, що передача земельної ділянки у власність ОСОБА_2 була протиправною є безпідставним так. як позивач не має жодних прав на спірну земельну ділянку. Тож, вимоги позивача є безпідставними.

Відзиви на апеляційну скаргу від інших учасників справи до суду не надійшли. Проте відсутність відзиву на скаргу не перешкоджає розгляду справи.

Позиції сторін в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції

У судовому засіданні представник ОСОБА_1 адвокат Трепак О. І. підтримав вимоги позивача, просив їх задовольнити, дав усні пояснення на підтримку доводів апеляційної скарги.

Інші учасники справи були повідомленні про час. дату та місце розгляду справи, але в судове засідання не з`явилися.

Суд першої інстанції встановив такі обставини:

На підставі витягу з Погосподарської книги с. Чемерпіль, суд встановив, що ОСОБА_1 , як член домогосподарства по АДРЕСА_2 , головою якого була ОСОБА_4 , використовував земельну ділянку площею 1,17 га для ведення особистого селянського господарства.

Згідно з копією свідоцтва про право на спадщину за законом 23 жовтня 2001 року після смерті ОСОБА_3 право власності на житлового будинку з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 перейшло до ОСОБА_5 .

Відповідно до довідки Чемерпільської сільської ради від 19 червня 2017 року № 227/1 ОСОБА_1 користувався земельною ділянкою площею 1,19 га. для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Чемерпільської сільської ради, перебуває в добровільному, відкритому та безперервному користуванні з 2003 року, а згідно з довідкою виконавчого комітету Чемерпільської сільської ради без номера і дати в добровільному відкритому, безперервному користуванні ОСОБА_1 з 2003 року рахується земельна ділянка площею 1,42 га., у тому числу: 0,25 га. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1 ; 0,12 га. для індивідуального садівництва в АДРЕСА_3 ; 0,31 га. для ведення ОСГ в АДРЕСА_1 ; 0,74 га. для ведення ОСГ за межами населеного пункту.

Рішенням виконавчого комітету Чемерпільської сільської ради від 20 травня 2004 року № 17 задоволено заяву ОСОБА_1 про виділення земельної ділянки, але при цьому розмір земельної ділянки зазначено «0,».

Рішенням Чемерпільської сільської ради від 23 лютого 2017 № 280 надано ОСОБА_1 дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною площею 1,44 га., із яких 1,32 га для будівництва та обслуговування будинку та господарських будівель і споруд, а 1,07 га для ведення ОСГ за адресою: АДРЕСА_1 , а також 0,12 га для веденя садівництва за адресою: АДРЕСА_3 .

28 листопада 2016 року ОСОБА_2 звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області заяву про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, додавши до заяви графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки та погодження Чемерпільської сільської ради.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 03 лютого 2017 року № 11-898/14-17-СГ ОСОБА_2 було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Кіровоградської області Чемерпільської сільської ради орієнтовним розміром 1,5000 га, для ведення особистого селянського господарства.

Наказом Головного управління Держгеокадастру від 11 квітня 2018 року № 11-1529/14-18-СГ був затверджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, для ведення особистого селянського господарства та передачу у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 1,500 га, розташовану на території Чемерпільської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області, кадастровий № 3521187600:02:000:2212.

Згідно з інформаційною довідкою з Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 11 жовтня 2018 року № 141146146 18 квітня 2018 року зареєстровано за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку площею 1,5 га, кадастровий номер 3521187600:02:000:2212 для ведення особистого підсобного господарства, яка знаходиться на території Чемерпільської сільської ради. Підстава виникнення права власності вказано наказ Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 11 квітня 2018 року № 11-1529/14-18-СГ.

Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення

Згідно із ч. 1 ст.15, ч. 1 ст.16 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 55 Конституції Українивстановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ч. 1ст. 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зіст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свобод чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтею 10 ЦПК Українивизначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно доКонституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другоїст. 55 Конституції України, у Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 2ст. 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановленихКонституцієюі законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист. Право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Відповідно доРішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004поняття «порушене право», за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається в низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». Щодо останнього, то в цьому ж Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечитиКонституціїі законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Отже, гарантованезаконодавством України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Звернувшись до суду з позовом у цій справі, ОСОБА_1 посилався на те, що з 2003 року він користується земельною ділянкою площею 0,74 га для ведення ОСГ, яка знаходиться на території Чемерпільської сільської ради поруч з домоволодінням за адресою АДРЕСА_1 . Право користування цією земельною ділянкою йому надала Чемерпільська сільська рада своїм рішенням від 20 лютого 2004 року № 17. Надалі він виявив бажання приватизувати цю земельну ділянку і з метою реалізації свого наміру отримав у 2017 році згоду сільської ради на розробку проєкту щодо відведення земельної ділянки йому у власність, але не зміг виготовити такий проєкт з об`єктивних, на його погляд, причин.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Відповідно до положень ч. 3 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.. 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

У ч. 1 ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням викладеного раніше, позивач зобов`язаний не лише вказати про порушення свого права, а й навести відповідне обґрунтування та надати докази на підтвердження вказаних ним фактів, зокрема, належності йому індивідуального права або інтересу, за захистом яких він звернувся до суду, надати докази реальності стверджуваних порушень, невизнання чи оспорювання прав або інтересів.

Порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

При цьому позивач самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту, а обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

Щодо стверджуваного позивачем права користування земельною ділянкою площею 0,74 га на території Чемерпільської сільської ради, то суд першої інстанції, оцінивши надані йому докази, дійшов обґрунтованого висновку, що позивач не довів належності йому такого права.

В позовній заяві позивач стверджував, що користувався земельною ділянкою площею 0,74 га для ведення ОСГ з 2003 року, але правових підстав свого землекористування не навів, вказавши, що, нібито, земельну ділянку йому було виділено рішенням виконавчого комітету Чемерпільської сільської ради від 20 травня 2004 року № 17 «Про розгляд заяв громадян».

Як вбачається з копії виписки з вказаного рішення виконавчого комітету Чемерпільської сільської ради (т. 1, а. с. 25) та повної копії цього рішення (т. 2, а. с. 151), виконавчий орган Ради прийняв, зокрема, таке рішення: «2. Заяву ОСОБА_1 про виділення земельної ділянки в розмірі 0, га задовільнити».

Отже, в рішенні виконавчого комітету Чемерпільської сільської ради від 20 травня 2004 року № 17 не зазначено конкретну площу земельної ділянки, яка виділяється ОСОБА_1 , її місцезнаходження та будь-які ідентифікуючі ознаки земельної ділянки, права щодо еї, які передаються позивачу.

З довідок Чемерпільської сільської ради (т. 1, а. с. 20, 21), які позивач надав до суду разом з позовною заявою, вбачається, що з 2003 року ОСОБА_1 користувався кількома земельними ділянками різної площі, зокрема за межами населеного пункту. При цьому підстави такого користування не зазначено.

Тож, місцевий суд обґрунтовано вказав, що з рішення Чемерпільської сільської ради від 20 травня 2004 року № 17 неможливо встановити щодо якої конкретно земельної ділянки воно ухвалювалося, а тому аргумент позивача, що саме на підставі цього рішення у нього виникло право користування земельною ділянкою площею 0,74 га для ведення ОСГ не знайшов свого підтвердження доказами у справі.

Судові рішення в інших справах, на які посилається позивач в позовній заяві та апеляційній скарзі, також не містять висновків про належність позивачу права користування цією земельною ділянкою на відповідній правовій підставі.

Крім того, за змістом п. «а» ч. 3 ст. 22 ЗК України (№ 2768-ІІІ у редакції станом на 2004 рік, коли, за твердженням позивача, у нього виникло право на землю) землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам, зокрема, для ведення особистого селянського господарства. Садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Позивач стверджував, що він не отримував у власність земельну ділянку для ведення ОСГ площею 0,74 га на території Чемерпільської сільської ради, натоміть мав її у користуванні з 2003 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 92 ЗК України права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають лише підприємства, установи та організації, що належать до державної або комунальної власності, а відповідно до ч. 2 ст. 93 Кодексу земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземним громадянам і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

Отже, право користування земельною ділянкою комунальної або державної власності для ведення ОСГ позивач міг набути лише на підставі договору оренди, або шляхом отримання її у власність (приватизації).

За змістом статей 125, 126 ЗК України (у редакції станом на травень 2004 року, тобто на час, коли за твердженням позивача у нього виникло право користування земельною ділянкою) право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації, а право оренди виникає після укладення відповідного договору і його державної реєстрації.

Право власності і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами, а право оренди землі договором, який реєструється відповідно до закону.

Позивач не надав належних та допустимих доказів, передбачених нормами ЗК України, які б підтверджували правомірне набуття ним права користування земельною ділянкою 0,74 га для ведення ОСГ на території Чемерпільської сільської ради та належності йому відповідного права.

У зв`язку з недоведеність позивачем належності йому права користування земельною ділянкою, стверджувань ним порушення цього права у будь-який спосіб є безпідставним, про що обґрунтовано вказав суд першої інстанції у мотивувальній частині оскаржуваного рішення.

До того ж згідно з ч. 1 ст. 79 ЗК України земельна ділянка це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визаченими щодо неї правами.

Позивач не надав доказів того, що земельна ділянка площею 0,74 га для ведення ОСГ на території Чемерпільської сільської ради коли-небудь була сформована відповідно до закону, тобто позивач не довів існування об`єкта стверджуваного ним порушеного права.

Щодо твердження позивача про порушення його прав на приватизацію земельної ділянки, розпочату на підставі рішення Чемерпільської сільської ради від 23 лютого 2017 року № 280 про надання ОСОБА_1 дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною площею 1,44 га (т. 1, а. с. 153).

За змістом частин 7 9 ст. 118 ЗК України за наявності у зацікавленої особи дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки вона має право замовити у суб`єкта господарювання, що є виконавцем робіт із землеустрою згідно із законом, розробку проекта землеустрою, який після погодження надається до органу державної влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельну ділянку у власність відповідно до його повноважень, на затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Позивач не надав суду доказів того, що він замовив проєкт землеустрою що відведення земельної ділянки на підставі рішення Чемерпільської сільської ради від 23 лютого 2017 року № 280 та доказів того, що розробка проєкту є неможливою з причин приватизації відповідачкою ОСОБА_2 земельної ділянки за кадастровим номером 3521187600:02:000:2212.

Таким чином, рішення Чемерпільської сільської ради від 23 лютого 2017 року № 280 є нереалізованим позивачем.

Крім того, до реалізації вказаного рішення Чемерпільська сільська рада внесла до нього зміни на підставі свого рішення від 24 червня 2019 року № 857 в частині площі земельної ділянки, на яку позивачу надано дозвіл на розробку проєкту відведення її у власність.

Вказане рішення Ради від 24 червня 2019 року № 857 позивач не оскаржив і на час розгляду цієї справи воно є чинним.

Позивач не довів, що земельна ділянка ОСОБА_2 накладається повністю або частково на бажану ним земельну ділянку, право на відведення якої йому у власність надала Чемерпільська сільська рада рішенням від 23 лютого 2017 року № 280 зі змінами, внесеними рішенням від 24 червня 2019 року № 857.

За таких обставин твердження позивача про порушення його права на приватизацію землі є безпідставним.

Доводи позивача по те, що передача у власність ОСОБА_2 земельної ділянки відбулася неналежним органом влади не приймаються судом до уваги та не оцінюються так, як позивач не довів, що оспорюване ним рішення ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області мало наслідком порушення його прав чи законних інтересів.

Оскільки позивач не довів реальності стверджуваних ним порушень прав чи інтересів, суд обґрунтовано відмовив в задоволенні позову.

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Кузнєцов та інші проти російської федерації» зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною у практиці ЄСПЛ (рішення у справах «Серявін та інші проти України», «Проніна проти України») і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушеннямстатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін та інші проти України»).

У рішенні суду, яке переглядається в апеляційному порядку, Ульяновський районний суд Кіровоградської області виклав в мотивувальній частині в достатній мірі мотиви, на яких воно грунується. Суд належним чином, ретельно дослідив аргументи сторін, надані ними докази та навів обґрунтувані відповіді на них у своєму рішенні.

Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Аргументи апеляційної скарги представника позивача не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині оскаржуваного рішення, та зводяться до переоцінки доказів і незгоди заявника з висновками суду щодо їх оцінки. Суд з дотриманням приписів процесуального законодавства правильно і повно встановив фактичні обставини справи, правильно визначив правовідносини сторін, які виникли із встановлених ним обставин, правові норми що підлягають застосуванню до цих правовідносин та вирішив спір відповідно до закону.

Враховуючи, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Про судові витрати

З огляду на рішення апеляційного суду по суті спору, то підстав для перерозподілу судових витрат сторін, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, не вбачається.

Керуючись ст.ст. 367,374,375,382-384ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Залишити вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 без задоволення, а рішення Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 22 липня 2022 року без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст цієї постанови складено 04 січня 2023 року.

Головуючий О. Л. Карпенко

Судді: А. М. Головань

О. І. Чельник