ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
УХВАЛА
12.01.2023м. ДніпроСправа № 904/4041/13За заявою Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" (вх.№190/23 від 03.01.2023) про видачу дублікату виконавчого документу та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання
в межах справи №904/4041/13:
За позовом Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль", м. Кривий Ріг
до Закритого акціонерного товариства "Азовпром", м. Кривий Ріг
про стягнення заборгованості
Без виклику (участі) представників сторін
ВСТАНОВИВ:
Державне підприємство "Криворізька теплоцентраль" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Закритого акціонерного товариства "Азовпром" про стягнення заборгованості за договором про відступлення права вимоги 09/59 від 02.03.2012 року в розмірі 34 583,91 грн.
13.07.2013 ухвалено рішення Господарського суду Дніпропетровської області по справі №904/4041/13, відповідно до якого позовні вимоги задоволено в повному обсязі.
26.07.2013 на примусове виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2013 у справі №904/4041/13 видано наказ.
21.09.2021 до суду від Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" надійшла заява про заміну стягувача в наказі Господарського суду Дніпропетровської області від 26.07.2013 по справі №904/4041/13.
Ухвалою господарського суду від 11.10.2022 заяву Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" про заміну сторони - стягувача у судовому наказі Господарського суду Дніпропетровської області від 26.07.2013 по справі №904/4041/13 - задоволено. Замінено (стягувача) у виконавчому листі наказі Господарського суду Дніпропетровської області від 26.07.2013 по справі №904/4041/13 з Державного підприємства «Криворізька теплоцентраль» на його правонаступника - Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль».
03.01.2023 від представника АТ "Криворізька теплоцентраль" надійшла заява про видачу дублікату виконавчого документу та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.
В обґрунтування заявник посилається на те, що 24.06.2016 Жовтневим ВДВС м. Кривий Ріг ГТУЮ у Дніпропетровській області відкрито виконавче провадження №51520937 з примусового виконання судового наказу від 26.07.2013 у справі №904/4041/13.
В рамках вказаного виконавчого провадження, державним виконавцем Покровського ВДВС м. Кривий Ріг ГТУЮ у Дніпропетровській області Пушкою І.В. на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження" прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. Станом на 03.10.2022 АТ "Криворізька теплоцентраль" постанови від 17.05.2017 у ВП №51520937 та оригіналу наказу від 26.07.2013 не отримувала.
Стягувачем від Покровського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) отримано відповідь від 22.11.2022 №1831 про те, що 17.05.2017 в рамках ВП №51520937 було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" у зв`язку з тим, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. Наступного робочого дня, вищезазначену постанову разом з оригіналом виконавчого документу було направлено на адресу стягувача: 50014, м. Кривий Ріг, вул. Електрична, 1 рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Станом на 22.11.2022 повідомлення про вручення адресату постанови про повернення виконавчого документу стягувачу від 17.05.2017 ВП №51520937 разом з виконавчим документом, на адресу Покровського ВДВС у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) не поверталось.
З наведеного слідує, що постанова про повернення виконавчого документу стягувачу від 17.05.2017 ВП №51520937 та оригінал наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.07.2013 у справі №904/4041/13 втрачено при пересилці.
Розглянувши заву представника АТ "Криворізька теплоцентраль" про видачу дублікату виконавчого документу та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, господарський суд зазначає наступне.
Статтею 1291 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
За положеннями частини другої ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч.1 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України).
Оригінал наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.07.2013 по справі №904/4041/13 пред`явлено позивачем до виконання в межах визначеного статтею 22 Закону України "Про виконавче провадження" строку.
Заявник посилається на те, що оригінал наказу господарського суду по справі №904/4041/13 не перебуває на виконані у відділі ДВС, а також не повернутий на адресу стягувача.
Відповідно до статті 329 Господарського процесуального кодексу України у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути відновлено.
Пропуск процесуального строку - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причини, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.
При цьому, відновлення процесуального строку являє собою визнання судом дійсним права вчинити певну процесуальну дію, втраченого внаслідок пропуску заінтересованою особою процесуального строку, який встановлено для його здійснення, з причин, які визнано судом поважними. Поважними визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами. Якщо відновлення процесуального строку здійснюються за заявою сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами Господарського процесуального кодексу України. Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.
Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, і розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк.
У разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання (п. 19.4 ч. 1 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України).
Згідно ч. 1 статті 23 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції від 28.12.2015 №606-XIV, чинній на момент видачі наказу від 09.02.2016), строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються: пред`явленням виконавчого документа до виконання; частковим виконанням рішення боржником; наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення.
Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони (ч.ч. 2,3 статті 23 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції від 09.02.2016 №606-XIV).
Строк пред`явлення наказу №904/4041/13, виданого 26.07.2013, перервався у зв`язку з пред`явленням останнього до виконання - виконавче провадження №51520937.
З наданої заявником інформації про виконавче провадження вбачається, що 17.05.2017 державним виконавцем Покровського ВДВС у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) на підставі п. 7 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" постановлено про повернення виконавчого документа стягувачу Акціонерному товариству "Криворізька теплоцентраль".
Однак копія постанови про повернення виконавчого документа стягувачу разом з оригіналом наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.07.2013 №904/4041/13 на адресу товариства не надходила, що позбавило стягувача можливості повторно пред`явити виконавчий документ до виконання.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції від 17.06.2018 №1404-XIV, чинній на момент винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 23.06.2018) виконавчий документ повертається стягувачу, якщо боржник - фізична особа (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров`я, у зв`язку із втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини) чи транспортні засоби боржника, розшук яких здійснювався поліцією, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку.
Відповідно до ч. 5 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції від 17.06.2018 №1404-XIV) повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.
Згідно частини 1 статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції від 17.06.2018 №1404-VІІІ) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони (ч. 5 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції від 17.06.2018 №1404-VІІІ).
У зв`язку з тим, що постанова про повернення виконавчого документа стягувачу винесена державним виконавцем 17.05.2017 - 3 річний строк пред`явлення наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.07.2013 №904/4041/13 закінчився 18.05.2020.
З огляду на встановлені обставини справи, стягувач із поважних, незалежних від нього причин, пропустив встановлений ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції, яка діяла на момент видачі наказу) строк пред`явлення наказу до виконання, у зв`язку з чим останній, у відповідності до ст. 329 Господарського процесуального кодексу України, підлягає поновленню.
Вирішуючи питання щодо поновлення стягувачу строку пред`явлення наказу до виконання та видачу дублікату наказу, суд враховує, що положення статей 124 та 129 Конституції України були розглянуті Конституційним Судом України, який у своєму рішенні № 18-рп/2012 від 13.12.2012 вказав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
Розглядаючи справу № 5-рп/2013, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26.06.2013 зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Отже, у вирішенні питання про відновлення строку для пред`явлення наказу до виконання суди повинні враховувати правові принципи, визначені Конвенцією, які знаходять своє розширене тлумачення в рішеннях Європейського суду.
Так, у рішенні Європейського суду в справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" (заява № 48553/99) від 25.07.2002 зазначено, що відповідно до його прецедентної практики право на справедливий судовий розгляд, гарантований статтею 6 § 1, повинне тлумачитися в світлі преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права, як елемент спільної спадщини держав-учасниць.
Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлене під сумнів ("Брумареску проти Румунії").
Виконання рішення, ухваленого тим чи іншим судом, треба розглядати як невід`ємну складову судового розгляду, як цього вимагає положення статті 6 Конвенції, у якому йдеться про необхідність забезпечення справедливого судового процесу ("Бурдов проти Росії", комюніке Секретаря Суду 07.05.2002; рішення у справі "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997).
У п. 43 рішення Європейського суду від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) суд наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".
Тобто, судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України. Невиконання судового рішення не призводить до відновлення порушеного права. Відсутність у сторони можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, є втручанням у право сторони на мирне володіння майном, що є порушенням першого пункту статті 1 Першого протоколу Конвенції.
Враховуючи вищевикладене та те, що у матеріалах справи містяться належні та допустимі докази, якими у сукупності підтверджується наявність поважних причин для відновлення пропущеного строку пред`явлення наказу до виконання, факт втрати спірного наказу, суд приходить до висновку про наявність передбачених статтею 329 та п. 19.4 ч. 1 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України правових підстав для задоволення заяви про видачу дублікату наказу та поновлення строку для його пред`явлення.
Крім того, суд зазначає, що за встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката наказу не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов`язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі дату видачі наказу, в частині найменування сторін, обов`язкових реквізитів тощо, станом на момент його первісної видачі 26.07.2013.
Враховуючи викладене, заява Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 234, 329, п. 19.4 ч. 1 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
УХВАЛИВ :
1. Заяву Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" (вх.№190/23 від 03.01.2023) про видачу дублікату виконавчого документу та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання - задовольнити.
2. Поновити пропущений строк для пред`явлення до виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.07.2013 у справі № 904/4041/13.
3. Видати дублікат наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.07.2013 у справі № 904/4041/13 про стягнення з Закритого акціонерного товариства "Азовпром" (50096, м. Кривий Ріг, вул. Ватутіна, 66А, код ЄДРПОУ 23649619) на користь Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" (50014, м. Кривий Ріг, вул. Електрична, 1, код ЄДРПОУ 00130850) заборгованість в розмірі 529 057,65 грн. (п`ятсот двадцять дев`ять тисяч п`ятдесят сім гривень 65 коп.) та судовий збір в розмірі 10 581,15 грн. (десять тисяч п`ятсот вісімдесят одну гривню 15 коп.).
Ухвала набирає законної сили 12.01.2023 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя С.В. Мартинюк
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 12.01.2023 |
Оприлюднено | 16.01.2023 |
Номер документу | 108357622 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Мартинюк Сергій Віталійович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Мартинюк Сергій Віталійович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Мартинюк Сергій Віталійович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Мартинюк Сергій Віталійович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Мартинюк Сергій Віталійович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Мартинюк Сергій Віталійович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Мартинюк Сергій Віталійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні