Рішення

від 12.01.2023 по справі 910/19585/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.01.2023Справа № 910/19585/21Суддя Господарського суду міста Києва Спичак О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми «Теплобуд-230» (03067, м. Київ, вул. Олекси Тихого, буд. 96; ідентифікаційний код: 01414658)

до Приватного підприємства «Кава Тревел» (61003, Харківська обл., м. Харків, вул. Кооперативна, буд. 6/8; ідентифікаційний код: 39114164)

про стягнення 107484,30 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

30.11.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми «Теплобуд-230» з вимогами до Приватного підприємства «Кава Тревел» про стягнення 107484,30 грн, з яких 93060,00 грн основного боргу та 14424,30 грн пені.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що починаючи з вересня 2021 року відповідач не сплачує орендну плату за Договором №1 від 15.12.2020, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 93060,00 грн (за вересень - листопад 2021 року). Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 14424,30 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2021 відкрито провадження у справі №910/19585/21, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (без проведення судового засідання), встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

20.12.2021 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зауважив, що внаслідок пожежі, яка сталась 03.08.2021, орендоване ним у позивача приміщення стало непридатним для оренди, у зв`язку з чим відповідач 31.08.2021 звільнив орендовані приміщення, попередньо попередивши про це позивача та надіславши йому вимогу про розірвання Договору №1 від 15.12.2020 та акт повернення приміщення.

20.12.2021 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про передачу матеріалів справи №910/19585/21 за підсудністю до Господарського суду Харківської області.

05.01.2021 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли письмові заперечення щодо розгляду справи №910/19585/21 в порядку спрощеного позовного провадження.

05.01.2021 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі №910/19585/21 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №910/16937/21.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.01.2022 відмовлено у задоволенні клопотання Приватного підприємства «Кава Тревел» про передачу матеріалів справи №910/19585/21 за підсудністю до Господарського суду Харківської області; відмовлено у задоволенні клопотання Приватного підприємства «Кава Тревел» про розгляд справи за правилами загального позовного провадження; задоволено клопотання Приватного підприємства «Кава Тревел» про зупинення провадження у справі; зупинено провадження у справі №910/19585/21 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №910/16937/21.

17.01.2022 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, в якій позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за Договором №1 від 15.12.2020 у загальному розмірі 166577,40 грн, з яких 124080,00 грн основного боргу та 42497,40 грн пені.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

У ст. 118 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Так як позивачем було пропущено строк для подання заяви про збільшення розміру позовних вимог (встановлений п.2 ч.2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України) та не було подано клопотання про поновлення такого строку, суд залишає без розгляду подану позивачем заяву про збільшення розміру позовних вимог та розглядає позовні вимоги у первісній редакції позовної заяви.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.02.2022 у справі №910/16937/21 відмовлено у задоволенні позову Приватного підприємства «Кава Тревел» про визнання розірваним з 01.09.2021 Договору №1 від 15.12.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.12.2022 поновлено провадження у справі №910/19585/21.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

15.12.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю Фірми «Теплобуд-230» (орендодавець) та Приватним підприємством «Кава Тревел» (орендар) укладено Договір №1 оперативної оренди нежитлового приміщення, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщенні - склад за адресою: 03067, м. Київ, вул. Олекси Тихого, буд. 96, загальною площею 282,0 кв.м., що знаходиться на балансі орендодавця. Орендар використовує за цільовим призначенням приміщення для зберігання обладнання та інших товарів, крім складування і збереження паливно-мастильних матеріалів, отруйних, легковзривних, шкідливих і небезпечних для життя і їм подібних товарів і матеріалів.

Відповідно до п. 2.1 Договору №1 від 15.12.2020 орендар вступає у строкове платне користування приміщенням з 01.01.2021 після підписання сторонами Договору та акту приймання-передачі приміщення.

Згідно з п. 3.1 Договору №1 від 15.12.2020 орендна плата за користування приміщенням становить з 01.01.2021 по 28.02.2021 - 27918,00 грн без ПДВ за кожний місяць, а з 01.03.2021 по 31.12.2021 - 31020,00 грн без ПДВ за кожний місяць і перераховується орендарем в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця до 25 числа поточного місяця за поточний місяць.

Відповідно до п. 3.2 Договору №1 від 15.12.2020 за порушення строків перерахування орендодавцю орендної плати орендар сплачує орендодавцю пеню у розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Згідно з п. 4.2 Договору №1 від 15.12.2020 орендар зобов`язується своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до п. 9.1 Договору №1 від 15.12.2020 цей договір діє з 01.01.2021 по 31.12.2021 включно. Дія договору припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено, та згідно з п. 8.2 розділу 8 «Відповідальність за даним договором».

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказує на те, що починаючи з вересня 2021 року відповідач не сплачує орендну плату за Договором №1 від 15.12.2020, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 93060,00 грн (за вересень - листопад 2021 року). Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 14424,30 грн.

Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач зауважив, що внаслідок пожежі, яка сталась 03.08.2021, орендоване ним у позивача приміщення стало непридатним для оренди, у зв`язку з чим відповідач 31.08.2021 звільнив орендовані приміщення, попередньо попередивши про це позивача та надіславши йому вимогу про розірвання Договору №1 від 15.12.2020 та акт повернення приміщення.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Дослідивши зміст Договору №1 від 15.12.2020, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором оренди.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Згідно з ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно з ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов`язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

Згідно з ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Підставою звільнення від зобов`язання сплачувати орендну плату ця норма визначає об`єктивну неможливість використовувати передане в оренду майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає.

Для застосування частини шостої статті 762 Цивільного кодексу України та звільнення наймача від плати за користування орендованим майном (орендної плати) визначальною умовою є наявність обставин, за які орендар не відповідає. Обставини, які свідчать про те, що майно не використовувалося або не могло бути використане наймачем і він не відповідає за це, мають бути доведені. Подібні правові висновки викладені у пункті 31.4 постанови Верховного Суду від 27.08.2019 у справі № 914/2264/17.

При цьому незалежними від волі орендаря обставинами є, зокрема, незаконне захоплення майна іншою особою, неповідомлення орендодавцем орендаря про права третіх осіб на майно (наприклад, право застави, при реалізації якого може накладатися арешт на майно, що унеможливлює доступ орендаря до нього), аварійний чи незадовільний технічний стан майна, правомірне зайняття приміщення третьою особою на підставі договору оренди, раніше укладеного з орендодавцем.

При настанні таких обставин вже після укладення договору оренди доказами на підтвердження неможливості використання майна можуть бути, зокрема, сертифікат торгово-промислової палати щодо форс-мажорних обставин, документально оформлені результати розгляду заяв та скарг до правоохоронних органів, акт державного виконавця про арешт майна та його передачу третій особі на відповідальне зберігання, судове рішення у справі за позовом про усунення перешкод у користуванні майном, висновок судової експертизи про аварійний стан об`єкта оренди, рішення компетентного державного органу про початок його реконструкції, реставрації чи капітального ремонту тощо. Подібні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №905/1601/17.

Судом встановлено, що 03.08.2021 о 20:00 у складській будівлі ПП «Кава Тревел» за адресою: 03067, м. Київ, вул. Олекси Тихого, 96 сталась пожежа, що підтверджено Актом про пожежу від 03.08.2021, складеним комісією у складі головного інспектора відділу запобігання надзвичайним ситуаціям та заходів цивільного захисту Солом`янського РУ ГУ ДСНС України у м. Києві майора служби цивільного захисту ОСОБА_3., свідка ОСОБА_1 , свідка ОСОБА_2 .

Як зазначив відповідач у відзиві на позовну заяву, приміщення внаслідок пожежі перебувало в стані, не придатному для подальшого використання, потребувало капітального ремонту, в приміщенні відсутнє електроживлення, так як мережа була пошкоджена внаслідок пожежі. При цьому, за твердженням відповідача, власник приміщення жодних ремонтних робіт не проводив і не повідомляв про намір їх проводити.

Як зазначив відповідач, 31.08.2021 ним було складено та направлено на адресу позивача вимогу щодо Дострокового припинення договору оперативної оренди нежитлового приміщення №1 від 15.12.2020 у зв`язку з неможливістю використання орендованого приміщення за призначенням.

До вимоги відповідачем було додано додаткову угоду №2 від 31.08.2021 про розірвання договору та звільнення приміщення 01.09.2021 орендарем, а також акт від 01.09.2021 про повернення приміщення орендодавцю, підписані зі сторони позивача.

Відповідач виїхав з приміщення, проте підписаного акту від 01.09.2021 про звільнення орендованого приміщення позивач відповідачу не повернув.

Як вбачається з Акту про пожежу від 03.08.2021, пожежею знищено: міжскладські дерев`яні ворота, готову продукцію (кава в мішках) ПП «Кава Тревел», меблі, оргтеніку, пакувальну тару, матеріали для реклами (технічний пластик) ТОВ «Факторіал»; - пожежею пошкоджено: готову продукцію (кава у ящиках), меблі, оргтехніку, особисті речі, покувальну тару, закопчено стіни та стелю ПП «Кава Тревел». Пошкоджено матеріали для реклами (технічний пластик), закопчено стіни та стелю ТОВ «Факторіал». Водою залито готову продукцію ТОВ «Люкском Україна».

Відповідно до ч. 3 ст. 188 Господарського кодексу України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Згідно з ч. 3 ст. 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

Відповідно до ч. 4 ст. 188 Господарського кодексу України у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Отже, за загальним правилом, встановленим як господарським, так і цивільним чинним законодавством, зміна та розірвання господарських та цивільних договорів допускається лише за згодою сторін або в судовому порядку (у разі відсутності згоди іншої сторони, яка отримала вимогу/пропозицію про розірвання договору).

Як було вказано вище судом, а також встановлено судом у справі №910/16937/21, позивач надіслав на адресу відповідача вимогу про розірвання договору через неможливість використання приміщення за призначенням, визначеним умовами Договору. Також Приватне підприємство «Кава Тревел» вказувало, що виїхало з приміщення і просило орендодавця підписати акт про повернення спірного приміщення.

Судом встановлено, що 20.10.2021 до Господарського суду міста Києва від Приватного підприємства «Кава Тревел» надійшла позовна заява з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми «Теплобуд-230» про визнання розірваним з 01.09.2021 Договору оперативної оренди нежитлового приміщення №1 від 15.12.2020 року, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Теплобуд-230», у зв`язку з неможливістю користування позивачем приміщенням за адресою: м. Київ, вул. Олекси Тихого, буд. 96, через пожежу, яка сталась 03.08.2021.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.02.2022 у справі №910/16937/21, яке не оскаржувалось та набрало законної сили, відмовлено у позові Приватного підприємства «Кава Тревел» з тих підстав, що розірвано може бути лише чинний (такий, що діє на час звернення до суду з позовом та прийняття відповідного судового рішення) договір.

Однак, при цьому, судом у справі №910/16937/21 було встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Фірми «Теплобуд-230» фактично ухиляється від прийняття приміщення з оренди, зазначаючи, що саме Приватне підприємство «Кава Тревел» винне у виникненні пожежі в приміщенні, яке належить позивачу.

При цьому, суд у справі №910/16937/21 вказав, що повернення позивачем відповідачу орендованого приміщення не виключає обставину, яка буде встановлюватися у відповідному передбаченому законом порядку, щодо вини особи, винної у виникненні пожежі.

Суд у справі №910/16937/21 дійшов висновку, що обставина причин виникнення пожежі не є предметом дослідження в межах даного провадження, а тому не може бути покладена в основу заперечень щодо підстав для відмови в прийнятті з оперативної оренди приміщень, які належать відповідачу через їх фактичну неможливість використання позивачем, оскільки приміщення позивачем звільнене станом на момент розгляду даної справи судом.

Суд у справі №910/16937/21 встановив, що у зв`язку з неможливістю використання приміщення за його призначенням (оренда для зберігання обладнання), вимога Приватного підприємства «Кава Тревел» про розірвання Договору є аргументованою.

Таким чином, зважаючи на встановлені судом у справі №910/16937/21 обставини, які відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України мають преюдиційний характер, суд дійшов висновку, що фактично правовідносин з оренди між сторонами за Договором №1 від 15.12.2020 були відсутні у період, за який позивач у даній справі просить стягнути з відповідача орендну плату (вересень-листопад 2021 року), у зв`язку з чим підстави для стягнення з відповідача орендної плати за вказаний період відсутні.

Отже, суд відмовляє у позові Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми «Теплобуд-230» в частині позовних вимог про стягнення з Приватного підприємства «Кава Тревел» суми основного боргу у розмірі 93060,00 грн.

Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідача пені, нарахованої за прострочення сплати орендної плати, суд також не вбачає підстав для їх задоволення, так як вимога про стягнення пені є похідною, доля якої залежить від задоволення основного боргу, а оскільки суд дійшов висновку щодо відсутності підстав стягувати з Приватного підприємства «Кава Тревел» орендну плату за вересень-листопад 2021 року, підстави для стягнення пені, нарахованої за прострочення сплати орендних платежів за вказаний період, також відсутні.

Таким чином, суд відмовляє у позові Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми «Теплобуд-230» в частині позовних вимог про стягнення з Приватного підприємства «Кава Тревел» пені у розмірі 14424,30 грн.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача у зв`язку з відмовою у позові.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Відмовити у позові.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.М. Спичак