Рішення

від 12.01.2023 по справі 920/739/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.01.2023м. СумиСправа № 920/739/22

Господарський суд Сумської області у складі судді Заєць С.В., при секретарі судового засідання Щербак Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду матеріали справи №920/739/2

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Енера Суми

(вул. Реміснича, м. Суми, 40004, код ЄДРПОУ 41884537)

до відповідача Державного підприємства Охтирський комбінат хлібопродуктів

Державного агентства резерву України (вул. Армійська, буд. 11,

м. Охтирка, Сумська область, 42700, код ЄДРПОУ 00956031 )

про стягнення 1513974 грн 85 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився.

Суть позову. 26.09.2022 позивач звернувся до суду з позовною заявою, відповідно до вимог якої просить суд стягнути з відповідача заборгованість за спожиту електричну енергію в сумі 1513974 грн 85 коп., а також стягнути з відповідача судові витрати.

Ухвалою суду про відкриття провадження у справі від 29.09.2022 призначено підготовче засідання на 27.10.2022, 11:00.

26.10.2022 відповідачем надано до cуду відзив на позовну заяву (вх.№2694), відповідно до змісту якого відповідач просить відмовити в задоволенні позову. Окрім цього, зазначено клопотання про продовження строку на подання відзиву на позовну заяву.

26.10.2022 відповідачем надано до суду клопотання про відкладення розгляду справи.

27.10.2022 представником позивача надано до суду клопотання (вх.№5110/22) про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Ухвалою суду від 27.10.2022 задоволено клопотання відповідача Державного підприємства Охтирський комбінат хлібопродуктів Державного агентства резерву України про продовження строку на подання відзиву на позовну заяву. Продовжено Державному підприємству Охтирський комбінат хлібопродуктів Державного агентства резерву України строк для надання відзиву на позовну заяву. Відкладено підготовче засідання у справі № 920/739/22 на 10.11.2022, 11:20.

08.11. 2022 позивачем надано до суду відповідь на відзив (вх.№5325).

Протокольною ухвалою від 10.11.2022 задоволено усне клопотання представника ТОВ Енера Суми про неврахування судом (залишення без розгляду) відповіді на відзив (вх.№5325 від 08.11.2022) при розгляді справи по суті та оголошено перерву в судовому засіданні до 17.11.2022, 12:20.

15.11.2022 відповідачем надано до суду заяву (вх.№5494/22), відповідно до якої відповідач підтримує усне клопотання представника ТОВ Енера Суми, заявлене у підготовчому судовому засіданні від 10.11.2022. Окрім цього, відповідач просить суд провести підготовче засідання 17.11.2022 без його присутності.

Ухвалою суду від 17.11.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу №920/739/22 до судового розгляду по суті на 15.12.2022, 10:00.

15.12.2022 судове засідання з розгляду справи 920/739/22 не відбулось у зв`язку з перебуванням у цей час судді Заєць С. В. у відпустці.

Ухвалою суду від 27.12.2022 призначено справу №920/739/22 до судового розгляду по суті на 12.01.2023.

12.01.2023 представник позивача подав до суду Клопотання про проведення судового засідання без участі представника (вх.№240/23), в якому зазначає про те, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд розглянути справу за відсутності заявника.

В судове засідання представники позивача та відповідача не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені.

В ході судового засідання 12.01.2023 розглянуто справу по суті, встановлено обставини справи та досліджено наявні у матеріалах справи докази.

В судовому засіданні 12.01.2023 у нарадчій кімнаті ухвалено судове рішення в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України з оголошенням вступної та резолютивної частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

У зв`язку з реформуванням ринку електричної енергії, на виконання вимог Закону України Про ринок електричної енергії з 01.01.2019 забезпеченням споживачів електричною енергією займаються різні суб`єкти ринку електричної енергії, зокрема, оператори системи розподілу та електропостачальники, одним з яких є позивач у справі Товариство з обмеженою відповідальністю Енера Суми, яке діє на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, виданої згідно постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 червня 2018 року № 839.

Відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.10.2018 №1268, єдиним постачальником універсальних послуг на території Сумської області є ТОВ Енера Суми.

Пунктом 3.1.9 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Постанова) Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - Правила) передбачено, що споживання електричної енергії без укладення відповідних договорів на роздрібному ринку не допускається.

Відповідно до частини другої пункту 1.2.15 Правил, для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку).

01.07.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю Енера Суми (далі ТОВ Енера Суми, позивач) та Державним підприємством Охтирський комбінат хлібопродуктів Державного агенства резерву України (далі ДП Охтирський КХП ДАРУ, відповідач, споживач) укладено договір постачання електричної енергії споживачу № 1818 (далі Договір) до умов якого ДП Охтирський КХП ДАРУ приєдналося заявою-приєднанням від 01.07.2019, обравши відповідну Комерційну пропозицію.

Підписання заяви-приєднання відповідачем підтверджує факт його приєднання до умов публічного договору про постачання електричної енергії споживачу.

Умови Договору розроблені з урахуванням вимог Закону України Про ринок електричної енергії та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312 (далі - Правила), та є однаковими для всіх споживачів (п. 1.2 Договору).

У п. 3.1 Договору вказано, що датою початку постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні. У додатку №1 до Договору, яким є заява-приєднання, зазначено, серед іншого, що початок постачання електричної енергії - 01.07.2019, а оператор системи, з яким споживач уклав договір розподілу (передачі) електричної енергії - АТ Сумиобленерго.

В результаті приєднання відповідача до умов публічного договору про постачання електричної енергії йому було відкрито у TOB Енера Суми особовий рахунок № НОМЕР_1 .

Відповідно до п. 2.1 Договору про постачання електричної енергії споживачу, постачальник продає електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача, а останній оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Відповідно до п. 5.1 Договору, споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору.

Згідно з п. 4.13. Правил для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій формі. В свою чергу споживач, у відповідності з обраними комерційними пропозиціями, має здійснити оплату рахунка постачальника за договором за фактично спожиту електричну енергію у строки, визначені в рахунку, але не більше 5 робочих днів від дати його отримання споживачем.

Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць ( п. 5.5. Договору).

Відповідно до п. 5.7 Договору оплата вважається здійсненою після того, як на рахунок постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію згідно з умовами цього Договору.

З матеріалів справи вбачається, що за особовим рахунком № 1818 відповідача за спожиту активну електричну енергію було нараховано:

- за січень 2022 655 905 грн 97 коп. з ПДВ, що підтверджується рахунком №1818/18241/1 від 31.01.2022. Отриманий представником відповідача 09.02.2022, про що свідчить відповідний підпис на рахунку;

- за лютий 2022 406 692 грн 07 коп. з ПДВ, що підтверджується рахунком №1818/36811/1 від 28.02.2022. Отриманий представником відповідача 15.03.2022, про що свідчить відповідний підпис на рахунку;

- за квітень 2022 651 376 грн 82 коп. з ПДВ, що підтверджується рахунком №1818/70135/1 від 30.04.2022. Отриманий представником відповідача 12.05.2022, про що свідчить відповідний підпис на рахунку.

Обсяги і вартість спожитої у січні, лютому та квітні 2022 року електричної енергії підтверджено і засвідчено підписами представників ТОВ Енера Суми та ДП Охтирський КХП ДАРУ в Рахунках-фактурах та Актах прийняття-передавання товарної продукції - активної електричної енергії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на виконання умов Договору та укладених до нього додатків, ТОВ Енера Суми за період січень 2022, лютий 2022, квітень 2022 року поставило, а ДП Охтирський КХП ДАРУ прийняло електричну енергію в наступному об`ємі: у січні 2022 157 002 кВт*год; у лютому 2022 119 792 кВт*год; у квітні 2022 131 948 кВт*год, що фактично складає всього за вказаний період 408 7742 кВт*год загальною вартістю 1 713 974 грн 86 коп.

З матеріалів справи вбачається, що згідно з Довідкою нарахувань та оплат по активній електроенергії за особовим рухунком № 1818 ДП Охтирський КХП ДАРУ було здійснено часткову оплату вартості спожитої електричної енергії за січень 2022 у сумі 200 000 грн 00 коп. (19.05.2022 100 000 грн 00 коп. та 26.07.2022 100 000 грн 00 коп.).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач нараховані позивачем суми за спожиту електричну енергію не оплатив та на момент звернення до суду має заборгованість перед ТОВ Енера Суми за січень 2022, лютий 2022, квітень 2022 року в сумі 1 513 974 грн 85 коп.

Вирішуючи спір у даній справі, суд керується наступним:

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України Про ринок електричної енергії.

Частиною 7 статті 276 Господарського кодексу України визначено, що оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Згідно зі ст.ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов`язання не допускається; договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі ст. 610 ЦК, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною першою статті 222 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин, які порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Разом з тим, відповідач не визнаючи позовні вимоги у своєму відзиві на позовну заяву (вх.№2694), наголошує на існуванні форс-мажорних обставин, зокрема, долучивши до переліку додатків лист Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, та зазначає, що даним листом засвідчено військову агресію рф проти України як форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), які є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності, зокрема, іншими зобов`язаннями згідно з договором і виконання яких неможливо у встановлений строк.

Щодо даної аргументації відповідача суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст.14 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні торгово-промислова палати України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб. Відповідно до ст.14-1 цього ж закону Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Відповідно до п.3.3. Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс -мажорних обставин (обставин непереборної сили) (далі Регламент), затверджених рішенням Президії ТПП України від 18 грудня 2014 року №44(5), сертифікат (у певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (далі - сертифікат) - документ, за затвердженими Президією ТПП України відповідними формами, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.

Отже, єдиним документом, що засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) є сертифікат.

Відповідно до п. 6.1., 6.2. Регламенту підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у ст. 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні в редакції від 02.09.2014 року, а також визначених сторонами за договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими, відомчими та/чи іншими нормативними актами, які вплинули на зобов`язання таким чином, що унеможливили його виконання у термін, передбачений відповідно договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими та/чи іншими нормативними актами.

Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

Отже, з наведених норм слідує, що форс-мажорні обставини мають індивідуальний персоніфікований характер щодо конкретного договору та його сторін. Відтак сертифікат видається заінтересованому суб`єкту господарювання на підставі його звернення. Іншого порядку засвідчення форс-мажорних обставин не визначено.

Лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 року №2024/02.0-7.1, адресований всім кого це стосується носить загальний інформаційний характер, оскільки констатує абстрактний факт без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні. Лист ТПП України підтверджує воєнний стан на території держави, що і так є загальновідомим визнаним фактом та введений Указом Президента України №64 від 24 лютого 2022 року. Неможливість виконання договірних зобов`язань особа повинна підтверджувати документально в залежності від її дійсних обставин, що унеможливлюють виконання на підставі вимог законодавства.

Як зазначено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25 січня 2022 року у справі №904/3886/21 ознаками форс-мажорних обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за даних умов здійснення господарської діяльності.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Окрім цього, доведенню, зокрема, підлягає й наявність причинно-наслідкового зв`язку між порушенням у виконанні зобов`язання та обставиною непереборної сили (форс-мажору). Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом.

Слід також зазначити, що відповідно до умов п. 12.4 Договору №1818, Сторони зобов`язані негайно повідомити про форс-мажорні обставини та протягом чотирнадцяти днів з дня їх виникнення надати підтверджуючі документи щодо їх настання відповідно до законодавства.

Суд критично розцінює вказані у відзиві на позовну заяву (вх.№2694) доводи відповідача та констатує, що у випадку неможливості відповідачем через військову агресію рф проти України, що стало підставою введення воєнного стану в державі здійснювати підприємницьку діяльність, останній не був позбавлений можливості, узгодивши відповідну дію з позивачем, з врахуванням умов п. 12.4. Договору №1818, відмовитися від прийняття електричної енергії, змінити умови договору щодо порядку та строків оплати, тощо.

Натомість, в матеріалах справи немає ані доказів письмового повідомлення відповідачем позивача про форс-мажорні обставини, ані доказів засвідчення Торгово-промисловою палатою України для ДП Охтирський КХП ДАРУ за його зверненням введення воєнного стану, як форс-мажорної обставини, що об`єктивно унеможливлює виконання підприємством зобов`язання за Договором №1818, шляхом видачі відповідного сертифіката.

З огляду на викладене, враховуючи встановлений судом факт відсутності оплати відповідачем вартості спожитої електричної енергії за січень 2022, лютий 2022 та квітень 2022 року, суд вважає позовні вимоги правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 1 513 972 грн 85 коп. заборгованості за спожиту електричну енергію.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.94 року Європейського суду з прав людини у справі Руїс Торіха проти Іспанії). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

З огляду на вищевикладене та характер спірних правовідносин, всі інші аргументи, доводи та міркування сторін не вимагають детальної відповіді суду.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується наступним.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги судом задоволено в повному обсязі, витрати зі сплати судового збору в розмірі 22 709 грн 62 коп. покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст.123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Суми» до Державного підприємства «Охтирський комбінат хлібопродуктів «Державного агентства резерву України» про стягнення 1 513 974 грн 85 коп. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства «Охтирський комбінат хлібопродуктів «Державного агентства резерву України» (вул. Армійська, буд. 11, м. Охтирка, Сумська область, 42700, код ЄДРПОУ 00956031) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Суми» (вул. Реміснича, м. Суми, 40004, код ЄДРПОУ 41884537) 1 513 974 (один мільйон п`ятсот тринадцять тисяч дев`ятсот сімдесят чотири) гривень 85 копійок заборгованості за спожиту електричну енергію та 22 709 (двадцять дві тисячі сімсот дев`ять) гривень 62 копійки витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Відповідно до ст. ст. 241, 256, 257 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складено і підписано суддею 12.01.2023.

СуддяС.В. Заєць