Ухвала

від 11.01.2023 по справі 910/7209/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

11 січня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/7209/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Зуєва В. А. - головуючого, Берднік І. С., Сухового В. Г.,

секретар судового засідання - Дерлі І. І.

за участю представників сторін:

позивача - не з`явився,

відповідача - Пилипчук І. І. (самопредставництво),

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройтайм 2020"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2022 (колегія суддів: Скрипка І. М. - головуючий, Тищенко А. І., Михальська Ю. Б.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройтайм 2020"

до Київської міської ради

про визнання договору укладеним,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Стройтайм 2020" (далі - ТОВ "Стройтайм 2020", Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради (далі - Рада, Відповідач) у якому просило визнати з моменту набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва укладеним між Київською міською радою та ТОВ "Стройтайм 2020" договір оренди земельної ділянки площею 0,5978 га кадастровий номер 8000000000:79:425:0010, яка знаходиться за адресою: м.Київ, Голосіївський р-н, вул. Ломоносова, 83-б, з цільовим призначенням - 03.15 для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, у редакції, викладеній в позовній заяві.

В обґрунтування заявлених вимог Позивач посилається на прийняття рішення Радою про передачу земельної ділянки в користування та, при цьому, відмову Відповідача від підписання договору земельної ділянки (проект якого направлено разом з листом від 14.04.2021) і складання протоколу розбіжностей до запропонованої редакції договору, що є протиправною бездіяльністю, яка порушує права ТОВ "Стройтайм 2020".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.07.2021 у справі №910/7209/21 позов задоволено. Визнано з моменту набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва укладеним між Київською міською радою та ТОВ "Стройтайм 2020" договір оренди земельної ділянки площею 0,5978 га кадастровий номер 8000000000:79:425:0010, яка знаходиться за адресою: м. Київ, Голосіївський р-н, вул. Ломоносова, 83-б, з цільовим призначенням - 03.15 для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, в редакції, викладеній в резолютивній частині рішення.

Приймаючи рішення про задоволення заявлених Позивачем вимог, суд першої інстанції виходив з того, що рішенням Київської міської ради від 10.12.2014 №569/569 передано право оренди земельної ділянки на конкурентних засадах. При цьому ТОВ "Стройтайм 2020" є власником нежитлової будівлі загальною площею 198,3 кв. м, яка розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:79:425:0010 площею 0,5978 га на вул. Ломоносова, 83-б, а отже має право набути право оренди на спірну земельну ділянку без проведення земельних торгів, і прийняття іншого рішення Відповідача про її передачу Позивачу не потрібно. Отже, за висновком місцевого суду, ТОВ "Стройтайм 2020" доведено належними доказами, а Радою не спростовано наявність у Позивача права на укладення договору оренди спірної земельної ділянки.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2022 у справі № 910/7209/21 скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2021 у цій справі та прийнято нове про відмову в позові.

Зазначена постанова обґрунтована тим, що як на час звернення Позивача з даним позовом до суду, так і на час прийняття рішення суду першої інстанції, Київською міською радою не розглядалося питання про передачу в користування ТОВ "Стройтайм 2020" чи будь-яким іншим особам на умовах оренди спірної земельної ділянки, рішення про передачу Позивачу в оренду зазначеної земельної ділянки, яка перебуває у комунальній власності, в установленому законом порядку не приймалося. Будь-яких обставин того, що Рада вже прийняла відповідне рішення про надання земельної ділянки в оренду, однак ухиляється від укладення договору оренди земельної ділянки, під час розгляду справи не встановлено.

При цьому апеляційний суд зазначив, що з огляду на норми чинного законодавства, право здійснювати розпорядження землями комунальної власності, у тому числі передавати їх у власність або користування фізичним та юридичним особам, належить до виключної компетенції органу місцевого самоврядування і не може бути делеговане суду.

Таким чином, за висновком суду апеляційної інстанції, відсутність відповідного рішення органу місцевого самоврядування, що є необхідною умовою для укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у комунальній власності (тобто волевиявлення орендодавця на виникнення орендних земельних правовідносин), виключає можливість передачі цієї земельної ділянки в оренду Позивачу шляхом укладення з ним договору оренди в судовому порядку. У той же час, ТОВ "Стройтайм 2020" належними і допустимими доказами не доведено, що земельна ділянка, на якій розташовано належний йому на праві власності об`єкт нерухомого майна, перебувала в користуванні на підставі договору оренди.

При розгляді поданої касаційної скарги Суд враховує, що господарськими судами попередніх інстанцій встановлено обставини, які не заперечуються сторонами, про те, що рішенням Київської міської ради від 10.12.2014 №569/569 "Про продаж земельної ділянки або права оренди на неї на земельних торгах (аукціоні) для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єкта громадського призначення для обслуговування житлової забудови на вул. Ломоносова, 83-б у Голосіївському районі м. Києва" вирішено:

1. Затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для продажу на земельних торгах (аукціоні) для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єкта громадського призначення для обслуговування житлової забудови на вул. Ломоносова, 83-б у Голосіївському районі м. Києва (категорія земель - землі житлової та громадської забудови) (справа Є-1083).

2. Затвердити стартову ціну продажу лоту - земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:79:425:0010) площею 0,5978 га на вул. Ломоносова, 83-б у Голосіївському районі м. Києва, яка виставляється на земельні торги, у розмірі 13 980 182,00 грн на підставі експертної грошової оцінки.

3. Встановити крок земельних торгів щодо земельної ділянка у розмірі 5 відсотків від її стартової ціни, що становить 699 009,10 грн.

4. Затвердити умови продажу земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єкта громадського призначення для обслуговування житлової забудови на вул. Ломоносова 83-б у Голосіївському районі м. Києва згідно з додатком № 1 до цього рішення.

5. Продати переможцю земельних торгів земельну ділянку комунальної власності територіальної громади міста Києва (кадастровий номер 8000000000:79:425:0010) на вул. Ломоносова 83-б у Голосіївському районі міста Києва площею 0,5978 га для обслуговування житлової забудови.

6. У разі якщо торги з продажу земельної ділянки, зазначеної в пункті 5. цього рішення, в тому числі повторні, визнаються такими, що не відбулися, здійснюється продаж права оренди цієї земельної ділянки, а виконавцем земельних торгів протягом 10 календарних днів публікується оголошення про продаж права оренди цієї земельної ділянки.

7. У передбаченому пунктом 6 цього рішення випадку:

7.1. Стартовий розмір річної орендної плати за користування земельною ділянкою встановити у розмірі 3 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

7.2. Крок земельних торгів з продажу права оренди земельної ділянки встановити у розмірі 0,5 відсотка стартової плати за користування земельною ділянкою.

7.3. Продати переможцю земельних торгів право оренди земельної ділянки на умовах користування земельною ділянкою, затверджених згідно з додатком № 2 до цього рішення.

Додатком № 2 до прийнятого рішення визначено умови користування земельною ділянкою.

Як встановлено господарськими судами, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка призначена для продажу на земельних торгах для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єкта громадського призначення для обслуговування житлової забудови на вул. Ломоносова, 83-б у Голосіївському районі міста Києва № ПЗВ-0598 від 23.09.2014 (до справи Є-1083) виконаний на замовлення Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА).

14.04.2021 ТОВ "Стройтайм 2020" звернувся до Відповідача з пропозицією укласти договір оренди земельної ділянки на умовах рішення № 569/569 від 10.12.2014. Однак, договір оренди спірної земельної ділянки не був підписаний Київським міським головою та не був повернутий на адресу Позивача.

У зв`язку з наведеним ТОВ "Стройтайм 2020" звернулось з позовом до суду.

З урахуванням зазначених обставин рішенням Господарського суду міста Києва від 14.07.2021 у справі № 910/7209/21 позов задоволено. Визнано з моменту набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва укладеним між Київською міською радою та ТОВ "Стройтайм 2020" договір оренди земельної ділянки площею 0,5978 га кадастровий номер 8000000000:79:425:0010, яка знаходиться за адресою: м. Київ, Голосіївський р-н, вул. Ломоносова, 83-б, з цільовим призначенням - 03.15 для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, в редакції, викладеній в резолютивній частині рішення.

Натомість постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2022 у справі № 910/7209/21 скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2021 у цій справі та прийнято нове про відмову в позові.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, ТОВ "Стройтайм 2020" подало касаційну скаргу, в якій просить її скасувати та залишити в силі рішення господарського суду першої інстанції.

У якості підстави для подання вказаної скарги заявник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм статей 116, 124, 125, 134 Земельного кодексу України у аналогічних правовідносинах, щодо наявність чи відсутність необхідності прийняття власником спірної земельної ділянки рішення про передачу її в оренду Позивачу, як власнику об`єкта нерухомого майна, що знаходиться на цій земельній ділянці, за умови наявності чинного рішення про передачу права користування такої земельної ділянки на конкурентних засадах.

Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

14.12.2022 Позивачем було подано клопотання про відкладення розгляду справи, обґрунтоване неможливістю представника прибути у судове засідання у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги 14.12.2022.

Ухвалою Верховного Суду від 14.12.2022 оголошено перерву у судовому засіданні з розгляду касаційної скарги ТОВ "Стройтайм 2020" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2022 у справі №910/7209/219 до 11.01.2023.

11.01.2023 від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, обґрунтоване різким погіршенням самопочуття представника та підозрою у нього на захворювання Ковід-19.

Розглянувши вказане клопотання у судовому засіданні, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення у зв`язку з не поданням доказів на підтвердження вказаних обставин.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника сторони, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, а також матеріали справи, Верховний Суд відхиляє ці доводи та зазначає, що обставини, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, не підтвердилися, тому касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Стройтайм 2020" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2022 у справі №910/7209/21 підлягає закриттю з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Зі змісту вказаної норми убачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.

Вивчаючи матеріали справи, колегія суддів встановила, що Верховним Судом переглядалися судові рішення у справі № 927/409/19 за позовом про визнання укладеним договору оренди земельної ділянки у редакції, наведеній у позовній заяві.

Зазначені позовні вимоги було обґрунтовано тим, що позивач у вказаній справі є власником нежитлової будівлі та нежитлового приміщення. Водночас, рішенням міської ради йому надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за тією ж адресою, за якою знаходяться вказані споруди, для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови з подальшою передачею земельної ділянки в оренду. Позивачем у зазначеній справі було виготовлено відповідний проект землеустрою, який погоджено у встановленому законом порядку. У подальшому, позивач звернувся до відповідача - міської ради з клопотанням про надання в оренду земельної ділянки за наведеною адресою з урахуванням розробленого проекту землеустрою, однак рішенням міської ради йому відмовлено у наданні дозволів на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови з подальшою передачею земельної ділянки в оренду. У свою чергу, рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 24.07.2018 у справі №2540/2548/18 визнано протиправним і частково скасовано вказане рішення міської ради та зобов`язано відповідача на найближчій сесії розглянути питання про затвердження проекту землеустрою. Позивач у наведеній справі, посилаючись на те, що міська рада систематично ухиляється від затвердження проекту землеустрою та укладення договору оренди зазначеної земельної ділянки, звернувся до суду з відповідним позовом.

Під час розгляду справи № 927/409/19 господарськими судами встановлено, що на час звернення до суду з позовом у зазначеній справі міською радою не було розглянуто по суті питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення позивачу земельної ділянки в оренду.

При цьому, залишаючи без змін судові рішення господарських судів попередніх інстанцій про відмову в позові, Верховний Суд виходив з того, що позивач у наведеній справі з урахуванням предмета і підстав заявленого позову мав довести, зокрема, наявність правових підстав для укладення договору оренди земельної ділянки в судовому порядку. Водночас, положеннями чинного законодавства передбачено, що необхідною умовою для укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній або комунальній власності, є наявність рішення відповідного органу про її передачу в оренду.

Однак, на момент звернення позивача у зазначеній справі з позовом про визнання укладеним договору оренди земельної ділянки міською радою рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення йому земельної ділянки для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови і передачу в оренду зазначеної земельної ділянки, яка перебуває у комунальній власності, в установленому законом порядку не приймалося. Будь-яких обставин того, що міська рада вже прийняла відповідне рішення про надання земельної ділянки в оренду, але ухиляється від укладення договору оренди земельної ділянки, судами встановлено не було.

Суд касаційної інстанції зазначив, що з огляду на норми чинного законодавства, право здійснювати розпорядження землями комунальної власності, у тому числі передавати їх у власність або користування фізичним та юридичним особам, належить до виключної компетенції органу місцевого самоврядування і не може бути делеговане суду.

За таких обставин, Верховний Суд погодився з висновком господарських судів попередніх інстанцій про те, що відсутність відповідного рішення органу місцевого самоврядування, як необхідної умови для укладення договору оренди земельної ділянки, що перебуває у комунальній власності, тобто волевиявлення орендодавця на виникнення орендних земельних правовідносин, виключає можливість передачі цієї земельної ділянки в оренду позивачу шляхом укладення з ним відповідного договору оренди в судовому порядку.

При цьому суд касаційної інстанції визнав необґрунтованими посилання позивача на те, що відповідно до положень статті 120 Земельного кодексу України до нього як власника об`єктів нерухомого майна, які розташовано на спірній земельній ділянці, перейшло право користування цією земельною ділянкою на умовах оренди, а відтак в цьому випадку рішення органу місцевого самоврядування законом не вимагається, оскільки судами не встановлено, а позивачем у вказаній справі належними і допустимими доказами не доведено, що земельна ділянка, на якій розташовано належні йому на праві власності об`єкти нерухомого майна, перебувала в користуванні на підставі договору оренди. Водночас, судами встановлено, що останнім порушувалося питання про передачу земельної ділянки в оренду саме для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, що в будь-якому випадку передбачає прийняття органом місцевого самоврядування відповідного рішення.

Крім того, під час вивчення матеріалів цієї справи колегією суддів встановлено, що Верховним Судом у справі № 927/409/19 висловлювалася правова позиція про застосування норм статті 377 Цивільного кодексу України, статті 120 Земельного кодексу України, згідно з якою за принципом єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди особа, що законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття. Отже, відповідно до зазначених правових норм власники споруди мають право на користування земельною ділянкою, на якій вона розташована.

У випадку переходу у встановленому законом порядку права власності на об`єкт нерухомості, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у власності особи, яка відчужила зазначений об`єкт нерухомості, у набувача останнього право власності на відповідну земельну ділянку виникає одночасно з виникненням права власності на такий об`єкт, розміщений на цій ділянці. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на розміщену на ній нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об`єкта права власності. Якщо сторони в договорі, спрямованому на відчуження будинку, не обумовили розміру земельної ділянки, на якій такий будинок розташований, то встановлення розміру здійснюється відповідно до нормативів, визначених у цій місцевості, та мети, з якою земельна ділянка використовується.

Отже, Верховний Суд у справі № 927/409/19 дійшов висновку, що за відсутності в попереднього власника належним чином оформлених прав користування земельною ділянкою, на якій розміщено нерухоме майно, положення статей 120 Земельного кодексу України, 377 Цивільного кодексу України в частині переходу прав на земельну ділянку до нового власника в тому ж обсязі застосуванню не підлягають.

З наведеного убачається, що Верховний Суд здійснював перегляд справи, правовідносини в якій за своїм змістом та правовим регулюванням є подібними до правовідносин у цій справі, і судом касаційної інстанції вже досліджувалося питання щодо можливості укладення договору оренди землі за відсутності відповідного рішення власника - органу місцевого самоврядування.

При цьому, вирішуючи спір у цій справі, господарський суд апеляційної інстанції застосував правові норми відповідно до наведеної правової позиції.

Так, господарськими судами попередніх інстанцій у цій справі встановлено, що рішенням Київської міської ради від 10.12.2014 № 569/569 "Про продаж земельної ділянки або права оренди на неї на земельних торгах (аукціоні) для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єкта громадського призначення для обслуговування житлової забудови на вул. Ломоносова, 83-б у Голосіївському районі м. Києва", зокрема, вирішено: затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для продажу на земельних торгах (аукціоні) для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єкта громадського призначення для обслуговування житлової забудови на вул. Ломоносова, 83-б у Голосіївському районі м. Києва (категорія земель - землі житлової та громадської забудови) (справа Є-1083); затвердити стартову ціну продажу лоту - земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:79:425:0010) площею 0,5978 га на вул. Ломоносова, 83-б у Голосіївському районі м. Києва, яка виставляється на земельні торги, у розмірі 13 980 182,00 грн на підставі експертної грошової оцінки; у разі якщо торги з продажу земельної ділянки, зазначеної в пункті 5. цього рішення, в тому числі повторні, визнаються такими, що не відбулися, здійснюється продаж права оренди цієї земельної ділянки, а виконавцем земельних торгів протягом 10 календарних днів публікується оголошення про продаж права оренди цієї земельної ділянки.

Додатком № 2 до прийнятого рішення визначено умови користування земельною ділянкою.

14.04.2021 Позивач звернувся до Відповідача з пропозицією укласти договір оренди земельної ділянки на умовах рішення № 569/569 від 10.12.2014.

Однак, як обґрунтовано зазначив апеляційний суд, ані на час звернення Позивача з даним позовом до суду, ані на час прийняття рішення суду першої інстанції, Київською міською радою не розглядалося питання про передачу в користування ТОВ "Стройтайм 2020" чи будь-яким іншим особам на умовах оренди спірної земельної ділянки, рішення про передачу Позивачу в оренду зазначеної земельної ділянки, яка перебуває у комунальній власності, в установленому законом порядку не приймалося. При цьому з огляду на норми чинного законодавства право здійснювати розпорядження землями комунальної власності, у тому числі передавати їх у власність або користування фізичним та юридичним особам, належить до виключної компетенції органу місцевого самоврядування і не може бути делеговане суду.

Таким чином, за висновком суду апеляційної інстанції, відсутність відповідного рішення органу місцевого самоврядування, що є необхідною умовою для укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у комунальній власності (тобто волевиявлення орендодавця на виникнення орендних земельних правовідносин), виключає можливість передачі цієї земельної ділянки в оренду Позивачу шляхом укладення з ним договору оренди в судовому порядку.

У той же час, апеляційний суд визнав необґрунтованим посилання ТОВ "Стройтайм 2020" на те, що відповідно до положень статті 120 Земельного кодексу України до Позивача, як власника об`єкту нерухомого майна, який розташовано на спірній земельній ділянці, перейшло право користування нею на умовах оренди, а відтак у цьому випадку рішення органу місцевого самоврядування законом не вимагається, оскільки ТОВ "Стройтайм 2020" належними і допустимими доказами не доведено, що земельна ділянка, на якій розташовано належний йому на праві власності об`єкт нерухомого майна, перебувала в користуванні на підставі договору оренди.

З огляду на наведене, а також враховуючи відсутність відповідного рішення органу місцевого самоврядування, що є необхідною умовою для укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у комунальній власності, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, що відповідає вищенаведеній правовій позиції Верховного Суду.

З викладеного убачається, що доводи скаржника про відсутність висновку суду касаційної інстанції не знайшли свого підтвердження, а Верховний Суд у своїй постанові викладав правовий висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув рішення місцевого господарського суду відповідно до такого висновку Верховного Суду.

Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи скаржника про те, що Відповідачем вже було прийнято рішення про передачу спірної земельної ділянки в оренду, а саме рішення № 569/569 від 10.12.2014, оскільки, як вбачається з його змісту, вказане рішення було спрямоване на ініціювання продажу спірної ділянки на земельних торгах (аукціоні), а в разі якщо торги не відбудуться - продажу права оренди цієї земельної ділянки аналогічно на конкурентних засадах. При цьому наведеним рішенням спірна земельна ділянка не передавалася в користування на умовах оренди ані ТОВ "Стройтайм 2020", ані будь-яким іншим особам.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, або відступив від свого висновку щодо застосування норми права, наявність якого стала підставою для відкриття касаційного провадження, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку, коли Верховний Суд вважає за необхідне відступити від такого висновку).

Зважаючи на те, що наведена скаржником підстава касаційного оскарження після відкриття касаційного провадження не отримала підтвердження, колегія суддів відповідно до пункту 4 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України дійшла висновку про необхідність закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "Стройтайм 2020" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2022 у справі №910/7209/21.

Керуючись статтями 234, 235, 296, 300 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційне провадження у справі № 910/7209/21 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройтайм 2020", відкрите з підстави, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Зуєв

Судді І. Берднік

В. Суховий