Постанова

від 12.01.2023 по справі 569/5889/22

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 січня 2023 року

м. Рівне

Справа № 569/5889/22

Провадження № 22-ц/4815/138/23

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Гордійчук С.О.,

суддів: Майданіка В.В., Шимківа С.С.,

учасники справи:

позивач: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «В.Дивізії,19»,

відповідач: ОСОБА_1 ,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження в м. Рівне апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського міськогосуду Рівненськоїобласті від 20 вересня 2022 року, ухвалене в складі судді Першко О.О., повний текст якого складено 21 вересня 2022 року у справі № 569/5889/22,

в с т а н о в и в :

У травні 2022 року Об`єднанняспіввласників багатоквартирногобудинку «В.Дивізії,19» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу.

Позов мотивований тим, що відповідачу на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 . У багатоквартирному будинку по АДРЕСА_2 створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «В.Дивізії,19». Рішенням загальних зборів ОСББ «В.Дивізії,19», оформлених протоколом № 2 від 07 жовтня 2019 року, затверджено внесок на управління багатоквартирного будинку в розмірі 5,33 грн. для квартир, житлових приміщень та 4,90 грн. для квартир та житлових приміщень першого поверху. Відповідач свій обов`язок щодо оплати внесків не виконує, у зв`язку з чим за ним утворилась заборгованість в розмірі 8 253 грн.

Просить суд про задоволення позовних вимог.

Рішення Рівненського міськогосуду Рівненськоїобласті від 20 вересня 2022 року позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «В.Дивізії,19» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «В.Дивізії,19» заборгованість в розмірі 8 253 грн. витрати на правничу допомогу в розмірі 1 000 грн. та судові витрати у розмірі 2 481 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення яким в задоволені позовних вимог відмовити.

Покликається на те, що позов підписаний та поданий не уповноваженою особою.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач вказує, що рішення суду законне та обґрунтоване. Просить залишити його без зміни, а апеляційну скаргу без задоволення.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи викладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Згідно із ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 352 ЦПК України передбачено, що підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин 1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким вимогам судове рішення відповідає.

Установлено,що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві власності належить квартира АДРЕСА_3 , що підтверджується випискою з матеріалів інвентаризаційних справ КП «РМБТІ» від 09 грудня 2020 року №484.

Обслуговування будинку, в якому знаходиться квартира відповідача ОСОБА_1 , здійснюється ОСББ «В.Дивізії,19».

Рішенням загальних зборів ОСББ «В.Дивізії,19», оформлених протоколом № 2 від 07 жовтня 2019 року, затверджено внесок на управління багатоквартирного будинку в розмірі 5,33 грн. для квартир, житлових приміщень та 4,90 грн. для квартир та житлових приміщень першого поверху.

Рішенням загальних зборів ОСББ «В.Дивізії,19», оформлених протоколом № 1 від 10 березня 2020 року, ухвалено взяти участь у муніципальній програмі сталого розвитку: капітальний ремонт ліфта під`їзду № 1 (заміна пасажирського ліфта) ОСББ «В.Дивізії,19» і вирішено додатково зібрати кошти з власників квартир першого під`їзду, окрім 1-го та 2-го поверхів, з розрахунку 131,00 грн. з метра квадратного загальної площі квартири, згідно відомості оплати.

Як вбачається з відомості оплати 20% для участі в муніципальній програмі на заміну ліфта 1-го під`їзду ОСББ «В.Дивізії,19» власнику квартири АДРЕСА_4 нараховано до оплати 8 253 грн.

Згідно зі статтею 1Закону України«Про об`єднанняспіввласників багатоквартирногобудинку» об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Відповідно до статті 22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, об`єднання за рішенням загальних зборів має право: задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення; визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори; виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг.

Відповідно частини другої статті 355 ЦК України, майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Частиною першою статті 357 ЦК України, частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.

Згідно з частиною першою статті 360 ЦК України, співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Відповідно до частин третьої п`ятої статті 319ЦК України всім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію тощо.

Згідно з частиною першою, другою статті 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників. Спільне майно багатоквартирного будинку не може бути поділено між співвласниками, і такі співвласники не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна багатоквартирного будинку.

Статтею 7Закону України«Про особливостіздійснення прававласності убагатоквартирному будинку» встановлено, що співвласники зобов`язані: забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку; забезпечувати технічне обслуговування та у разі необхідності проведення поточного і капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку.

Кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків.

Законом України«Про об`єднанняспіввласників багатоквартирногобудинку» визначено, правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку.

Статтею 4Закону України«Про об`єднанняспіввласників багатоквартирногобудинку» визначено, що метою створення об`єднання являється, забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», об`єднання відповідно до цього Закону та статуту зобов`язане: забезпечувати належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна, що належить співвласникам; забезпечувати дотримання інтересів усіх співвласників при встановленні умов і порядку володіння, користування і розпорядження спільною власністю, розподілі між співвласниками витрат на експлуатацію та ремонт спільного майна.

У своїй діяльності ОСББ керується Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», відповідно до якого позивач взяв на себе зобов`язання обслуговувати та проводити поточний ремонт житлового будинку та прибудинкової території, надавати інші послуги, а відповідач - своєчасно сплачувати зазначені послуги у строки та на умовах, передбачених законом.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» ОСББ вправі вимагати своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання платежів, зборів і внесків від власників приміщень, а також відрахувань до резервного і ремонтних фондів.

Відповідно до вимог статті 23 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» утримання і ремонт приміщень, які перебувають у власності, здійснюються відповідно до законодавства України. Власник квартири та/або нежитлового приміщення зобов`язаний відповідно до законодавства забезпечити використання, утримання, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт приміщень або їх частин без завдання шкоди майну і порушення прав та інтересів інших співвласників. Внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.

Відповідно до положень статті 10Закону України«Про об`єднанняспіввласників багатоквартирногобудинку» рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників.

Частиною першою статті 15Закону України«Про об`єднанняспіввласників багатоквартирногобудинку» на співвласника покладено зобов`язання: виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі; виконувати передбачені статутними документами обов`язки перед об`єднанням.

Таким чином, за вищенаведеними нормами Цивільного кодексуУкраїни та спеціальними профільними законами України, відповідач зобов`язаний виконувати встановлений законом цивільний обов`язок - сплачувати внески на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі, встановленому загальними зборами Об`єднання.

Убачається, що відповідач свої зобов`язання, як власник нежитлового приміщення, порушив, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 8 253 грн. (за заміну ліфта), що стверджується довідками про розмір платежів за житлово-комунальні послуги № 1 від 13 квітня 2022 року та № 3 від 22 липня 2022 року

Нарахування заборгованості за надані послуги відповідачу проводилось на підставі рішення загальних зборів ОСББ «В.Дивізії,19», оформленого у вигляді протоколу № 1 від 10 березня 2020 року, який у судовому порядку недійсним не визнавався, а тому відповідно до положень статті 10Закону України«Про об`єднанняспіввласників багатоквартирногобудинку» є обов`язковим до виконання.

Доводи апеляційної скарги про подання та підписання позову не уповноваженою особою не знайшли свого підтвердження.

Згідно з ч.2 ст. 183 ЦПК України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

Відповідно до ч.4 ст. 62 ЦПК України, повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до закону.

На підтвердження своїх повноважень, як представника позивача, ОСОБА_3 надано копії наступних документів: договору про надання правової допомоги №7/8, ордеру про надання правничої правової допомоги серії ВК №1036385.

У постанові від 05 грудня 2018 року у справі № П/9901/736/18 (провадження

№ 11-989заі18) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що ордер, який видано відповідно до Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката. Виходячи зі змісту частин першої, третьої статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ордер може бути оформлений адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням) лише на підставі укладеного договору. Крім того, адвокат несе кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення суду про повноваження представляти іншу особу в суді, а так само умисне невнесення адвокатом до ордера відомостей щодо обмежень повноважень, установлених договором про надання правничої допомоги (стаття 400-1 Кримінального кодексу України).

Договір про надання правової допомоги від 16 квітня 2021 року, на підставі якого адвокат Шендера О.М. набула повноважень на представництво інтересів ОСББ «В.Дивізії,19» в судах першої та апеляційної інстанцій, органах юстиції є чинним, в судовому порядку не визнаний недійсним.

Отже, повноваження адвоката Шендери О.М. на ведення даної справи підтверджено належними та допустимими доказами. За таких обставин доводи апеляційної скарги безпідставні.

Таким чином, суд першої інстанції вірного висновку дійшов про те, що вимоги позивача є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню, обставини, що спростовують позовні вимоги, судом не встановлені.

Відповідно до ч. 1 ст.76ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно з ст.ст.79-80ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування.

Відповідно до ч. 1 ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, доводи апеляційної скарги на правильність висновків суду не впливають, оскільки спростовуються встановленими обставинами справи. Інші доводи апеляційної скарги фактично стосуються переоцінки доказів та встановлених на їх підставі обставин справи.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Згідно статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів уважає, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, відсутні, а отже, слід відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Рівненського міськогосуду Рівненськоїобласті від 20 вересня 2022 року залишити без зміни.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України.

Повний текст постанови складений 12 січня 2023 року.

Головуючий : Гордійчук С.О.

Судді : Майданік В.В.

Шимків С.С.