ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/4587/21 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:
Клочкова Н.В.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 січня 2023 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Костюк Л.О.;
суддів: Бужак Н.П., Кобаля М.І.;
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві на додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2022 року (розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, м. Київ, дата складання повного тексту рішення - відсутня) у справі за розглядом заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЛАТОГРАД» - Середи Анни Петрівни про ухвалення додаткового судового рішення у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЛАТОГРАД» до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И Л А:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗЛАТОГРАД» (далі - позивач ) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління ДПС у місті Києві (далі - відповідач), адреса: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2022 року позов товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЛАТОГРАД» задоволено повністю.
Надалі, на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат позивача на правничу допомогу, в якій позивач просить суд ухвалити додаткове рішення, яким вирішити питання щодо розподілу витрат позивача на професійну правничу допомогу - стягнути з Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЛАТОГРАД» понесені витрати на професійну правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень у загальному розмірі 13 500,00 грн.
Додатковим рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2022 року заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЛАТОГРАД» про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі № 640/4587/21 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЛАТОГРАД» до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено.
Стягнено з Головного управління ДПС у місті Києві (адреса: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19, код ЄДРПОУ 43141267), за рахунок його бюджетних асигнувань, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЛАТОГРАД» (адреса: 03055, місто Київ, вулиця Борщагівська, будинок 117, офіс 247, код ЄДРПОУ 31921404) понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 13 500,00 грн (тринадцять тисяч п`ятсот гривень нуль копійок).
Не погоджуючись з зазначеним додатковим судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати додаткове рішення суду першої інстанції як таке, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 311 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Ухвалюючи дододаткове судове рішення суд першої інстанції виходив із того, що з наведеного вище вбачається, що вказані витрати позивача на правничу допомогу є обґрунтованими, співмірними з обставинами справи та характером спору, а також підтвердженими належними доказами, у зв`язку з чим, суд дійшов висновку, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу пов`язані саме з розглядом справи в суді та є співмірними по відношенню до складності справи, а розмір заявлених витрат є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору.
З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не погоджується виходячи з наступного.
Так, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, а оскаржуване додаткове рішення першої інстанції - зміні з наступних підстав.
У лютому 2021 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗЛАТОГРАД» (далі - позивач ) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління ДПС у місті Києві (далі - відповідач), , в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення № 90130415 від 08.02.2021.
Підставою позову вказано порушення прав та інтересів позивача в наслідок прийняття протиправних рішень суб`єктом владних повноважень.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2022 року позов задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення №90130415 від 08.02.2021.
Надалі, на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат позивача на правничу допомогу, в якій позивач просить суд ухвалити додаткове рішення, яким вирішити питання щодо розподілу витрат позивача на професійну правничу допомогу - стягнути з Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЛАТОГРАД» понесені витрати на професійну правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень у загальному розмірі 13 500,00 грн.
Надаючи правову оцінку обставинам та матеріалам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно частини 2 статті 252 КАС України заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (частина третя статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України).
Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
Щодо повернення витрат понесених за професійно правову допомогу, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з частиною 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За змістом частини 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з частинами 6, 7 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
З аналізу положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.
Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п`ятій статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).
При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).
Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Статтею 19 цього ж Закону визначено такі види адвокатської діяльності, як: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Тобто, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI ).
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI ).
Крім того, згідно з позицією, сформульованою Верховним Судом у постанові від 15 травня 2018 року у справі № 821/1594/17, з огляду на запровадження нових правил відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, для підтвердження та обґрунтування розміру витрат на правничу допомогу необхідне доведення відображення фахівцем у галузі права та адвокатом доходів, отриманих від незалежної професійної діяльності, як самозайнятої особи, шляхом надання доказів ведення Книги обліку доходів та витрат, затвердженої наказом Міндоходів від 16 вересня 2013 року № 481 «Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення», зареєстрованим у в Міністерстві юстиції України 01 жовтня 2013 року за № 1686/24218.
Більш того, колегія суддів зауважує, що у висновку ЄСПЛ, викладеному у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), у пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява №72277/01), у пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (Заява №66561/01), суд зазначив, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим, а у пункті 154 рішення ЄСПЛ у справі «Lavents v. Latvia» (Заява №58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну ціну.
Так, ознайомившись з наявними в матеріалах справи документами, матеріалами справи встановлено, що між Адвокатським об`єднанням «Туголукови та партнери», з однієї сторони та товариством з обмеженою відповідальністю «ЗЛАТОГРАД», з іншої сторони, було укладено Договір № 102/21 Ц про надання правової допомоги та представництво інтересів у відповідності до приписів якого вбачається, що сторони цього Договору погодили, що Адвокатське об`єднання зобов`язується надавати позивачу правову допомогу, а замовник в свою чергу зобов`язується сплатити за таку допомогу винагороду визначену у додаткових документах.
У відповідності до наявної в матеріалах справи копії Додаткової угоди № 1 від 18 березня 2021 року по Договору про надання правової допомоги та представництво інтересів № 102/21 Ц від 01 лютого 2021 року у відповідності до якої вбачається, що сторони дійшли згоди, що вартість 1 (однієї) години надання Колегією адвокатів професійної правничої допомоги у справі № 640/4587/21 складає 2 500,00 грн (дві тисячі п`ятсот гривень нуль копійок) та загальна плата за Договором у справі № 640/4587/21 складає 13 500,00 грн (тринадцять тисяч п`ятсот гривень нуль копійок).
Також, згідно вказаної вище Додаткової угоди сторони погодили, що за Договором замовник отримав від Колегії адвокатів наступну професійну правничу допомогу у справі № 640/4587/21:
1. Складення заперечень № 2 на АКТ про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість від 18 грудня 2020 року (1 год.) - 2 500,00 грн.
2. Попередня консультація з питання оскарження податкового повідомлення-рішення № 90130415 від 08 лютого 2021 року (1 год.) - 2 500,00 грн.
3. Аналіз наданих Замовником документів для складення позовної заяви (1 год.) - 2 500,00 грн.
4 Аналіз судової практики по аналогічним справам з приводу оскарження податкових повідомлень-рішень (1 год.) - 2 500,00 грн.
5. Підготовка та подача позовної заяви до суду (1 год. 25 хв.) - 3 500,00 грн.
ВСЬОГО: 13 500,00 грн.
Крім того, на підтвердження сплати коштів у розмірі 13 500,00 грн представником позивача було подано до суду копію платіжного доручення № 5010 від 02 березня 2021 року у відповідності до якої вбачається, що товариством з обмеженою відповідальністю «ЗЛАТОГРАД» було сплачено на рахунок Адвокатського об`єднання «Туголукови та партнери» вказані кошти за надання правової допомоги.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Колегія суддів звертаєє увагу на те, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16.
Проте колегія суддів звертає увагу на те, що судом першої інстанції невірно визначено суму стягнення понесених витрат на правничу допомогу, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви до суду першої інстанції та зазначає наступне.
Так, предметом розгляду справи по суті було визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення №90130415 від 08.02.2021 на загальну суму 12 500, 00 грн.
Представником позивача до суду першої інстанції подано заяву щодо розподілу витрат позивача на професійну правничу допомогу, у загальному розмірі 13 500,00 грн.
Таким чином, колегія судді приходить до висновку, що під час прийняття додаткового рішення в даній справі в частині стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесених ним витрат на професійну правничу допомогу, серед усього іншого, судом першої інстанції не враховано складність предмета спору (доказування), тривалість витраченого часу на опрацювання всіх матеріалів справи, кількість судових засідань у яких брав участь адвокат, затрачений час в ході розгляду справи в судовому засіданні та підготовки відзиву на апеляційну скаргу, а також враховує інший витрачений адвокатом час під час надання позивачу правничої допомоги та приходить до висновку, що вказана сума витрат у розмірі 13 500, 00 грн. є неспівмірною із складністю справи та з наданою позивачу правничою допомогою, оскільки вартість наданих позивачу відповідно до рахунку послуг є завищеною.
Окрім зазначеного, колегія суддів враховує заперечення викладені відповідачем в апеляційній скарзі, а саме те, що по даеній справі ціна позову (сума не відображених податкових зобов`язань становить 12 500, 00 грн., а вартість правничої допомоги - 13 500, 00 грн., що не є спів розмірним із складністю справи) також зазначає, що заявник має право на відшкодування судових витрат та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим та у зв`язку з недотриманням ч. 5 ст. 134 КАС України, суддів може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повній мір досліджено обставини справи на підставі яких суд прийшов до правильного висновку, щодо задоволення заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу проте належним чином не досліджено вартістість понесених витрат, які підлягають відшкодуванню. а тому мотивувальна частина підлягає зміні.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, але помилкове застосування норм матеріального права призвели до неправильного вирішення питання, а тому рішення суду першої інстанції підлягає зміні на підставі ст. 317 КАС України.
Таким чином, оскільки суд першої інстанції не повно встановив обставини у справі, його висновки не відповідають обставинам справи, судове рішення ухвалене з порушенням норм матеріального права, тому додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2022 року підлягає зміні.
Керуючись ст.ст. 241, 242, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві - задоволити частково.
Додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2022 року змінити, виклавши другий абзац її резолютивної частини в такій редакції:
«Стягнути з Головного управління ДПС у місті Києві (адреса: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19, код ЄДРПОУ 43141267), за рахунок його бюджетних асигнувань, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЛАТОГРАД» (адреса: 03055, місто Київ, вулиця Борщагівська, будинок 117, офіс 247, код ЄДРПОУ 31921404) понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000 (чотирьох тисяч) гривень 00 копійок.»
В іншій частині додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2022 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя: Л.О. Костюк
Судді: Н.П. Бужак
М.І. Кобаль
Суд | Шостий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 12.01.2023 |
Оприлюднено | 16.01.2023 |
Номер документу | 108366816 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо реалізації податкового контролю |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Костюк Любов Олександрівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Костюк Любов Олександрівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Костюк Любов Олександрівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Костюк Любов Олександрівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Костюк Любов Олександрівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Костюк Любов Олександрівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Костюк Любов Олександрівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні