Постанова

від 12.01.2023 по справі 640/4587/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/4587/21 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:

Клочкова Н.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 січня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П., Кобаля М.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2022 року (розглянута у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження, м. Київ, дата складання повного тексту рішення - відсутня) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЛАТОГРАД» до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2021 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗЛАТОГРАД» (далі - позивач ) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління ДПС у місті Києві (далі - відповідач), , в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення № 90130415 від 08.02.2021.

Підставою позову вказано порушення прав та інтересів позивача в наслідок прийняття протиправних рішень суб`єктом владних повноважень.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 29.10.2020 на його розрахунковий рахунок було перераховано 75 000, 00 грн., в результаті чого позивачем було складено та направлено на реєстрацію в ЄРПН податкову накладну № 6 від 29.10.2020 на загальну суму з ПДВ 75 000, 00 грн. Проте, в подальшому було виявлено, що кошти в розмірі 75 000, 00 грн., було помилково перераховано на рахунок позивача, а тому позивач, як добропорядний контрагент перерахував кошти в розмірі 75 000, 00 грн. на розрахунковий рахунок ТОВ «БПК «ЯГУАР» та в подальшому склва розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 1 до податкової накладної № 6 від 29.10.2020, реєстрацію якого було зупинено. 17.11.2020 позивачем було подано податкову декларацію з ПДВ за жовтень 2020 року в якій не відображено помилкову операцію на суму 75 000, 00 грн., враховуючи подання розрахунку коригування № 1. Проте, за результатами камеральної перевірки, оскільки контролюючим органом не було враховано всі наведені вище обставини, зокрема наявність поданого розрахунку коригування, відповідач дійшов помилкового висновку про завищення позивачем від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту та протиправно прийняв оскаржуване податкове повідомлення рішення, яке підлягає скасуванню.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2022 року позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення №90130415 від 08.02.2021.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення з мотивів неповного з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційні скарги не підлягає задоволенню та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, що Головним управління ДПС у м. Києві на підставі п. 200.10 статті 200, п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 та в порядку ст. 76 Податкового кодексу України було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за жовтень 2020 року, наданої до ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДПС у м. Києві підприємством ТОВ «ЗЛАТОГРАД».

За наслідками камеральної перевірки було складено акт про результатами камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «ЗЛАТОГРАД» за жовтень 2020 року № 13209/ж5/26-15-04-14-20/31921404 від 18.12.2020 (далі - акт перевірки).

Відповідно висновків акта перевірки, відповідачем встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «ЗЛАТОГРАД» пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на 12 500, 00 грн.

Позивачем було подано заперечення на акт про результати камеральної перевірки з врахуванням яких, відповідачем було внесено зміни до акта камеральної перевірки ТОВ «ЗЛАТОГРАД» в частині зазначення правильної назви товариства.

Також позивачем було подано заперечення на акт камеральної перевірки щодо суті встановлених порушень, проте, за результатами розгляду заперечень № 2, Головним управлінням ДПС у м. Києві висновки акта перевірки від 18.12.2020 № 13209/ж5/26-15-04-14-20/31921404 залишено без змін.

На підставі висновків акта перевірки Головним управління ДПС у м. Києві було прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.02.2021 № 90130415, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 12 500, 00 грн.

Не погоджуючись з висновками контролюючого органу, викладеними в акті перевірки, вважаючи прийняте на їх підставі податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, товариство з обмеженою відповідальністю «ЗЛАТОГРАД» звернулось до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам та матеріалам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються податковим кодексом України (далі ПК України).

Згідно ст. 62 Податкового кодексу України одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до п. 75.1 ст.75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Порядок проведення камеральної перевірки встановлено статтею 76 Податкового кодексу України, пунктами 76.1 та 76.2 якої передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Таким чином, предметом камеральної перевірки є правильність відображення (з методологічної та арифметичної точок зору) показників, необхідних для обчислення бази оподаткування, проте достовірність цих показників перевіряється шляхом комплексного дослідження в ході документальної перевірки: податкових декларацій, фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку та первинних документів.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу державної податкової служби (підпункт 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України).

Статтею 201.10 ПК України передбачено, що виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг, за наслідками проведення якої і вирішується питання щодо донарахування грошових зобов`язань з ПДВ.

Наслідком декларування платником в уточнюючому розрахунку збільшення суми податкового кредиту (за відсутності інформації щодо декларування контрагентом відповідної суми податкового зобов`язання) є виникнення нових сум розбіжностей, сума такого уточнення підлягає зменшенню шляхом відпрацювання виїзною/невиїзною документальною плановою/позаплановою перевіркою.

Висновки, зроблені відповідачем у вищезазначеному акті камеральної перевірки щодо виявлених розбіжностей між задекларованими податковими зобов`язаннями з ПДВ та Реєстром виданих, отриманих податкових накладних є підставою для призначення позапланової перевірки, за результатами проведення якої можуть бути зроблені висновки про заниження або завищення податкового зобов`язання з ПДВ та донарахування податку до бюджету.

З`ясування податковим органом під час податкової перевірки питань, що не охоплюються законодавчо визначеними межами з проведення даного виду податкової перевірки, не можна визнати діями суб`єкта владних повноважень, що відповідають вимогам податкового законодавства, тобто інформація, зібрана інспекцією відносно платника поза межами здійснюваного нею заходу з податкового контролю, не відноситься до предмета перевірки та не може бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, в даному випадку має місце протиправність дій Головного управління ДПС у місті Києві щодо проведення саме камеральної перевірки правомірності достовірності визначення податкових зобов`язань товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЛАТОГРАД» в декларації з ПДВ за жовтень 2020 року.

Згідно з ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 21.01.2021 у справі № 813/2519/17 дійшов висновків, що фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності поданні платником податкової звітності, візуальну перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування).

Виходячи з наведених норм Податкового кодексу України, предметом камеральної перевірки є лише податкова звітність, тобто відомості, зазначені у відповідній податковій звітності та їх відповідність інформації, яка міститься в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Тобто, під час проведення камеральної перевірки не можуть перевірятися інші питання, крім перевірки податкової звітності суцільним рядком. Документами, що мають відношення до такої перевірки, є саме податкові декларації (розрахунки) і ніякі інші. Якщо ж під час проведення камеральної перевірки буде виявлено порушення податкового законодавства, податковий орган має право призначати та провести документальну (виїзну, невиїзну або планову) чи позапланову перевірку платника податків.

Пунктом 200.1 ст. 200 ПК України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. Податкові зобов`язання формуються в порядку встановленому п. 187.1 ст. 187 ПК України.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).У разі якщо частка товарів/послуг, не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов`язань ( з п. 201.7 ст. 201 ПК України ).

Як вбачається з матеріалів справи, товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельно-промислова компанія «ЯГУАР» було помилково перераховано на рахунок позивача 75 000, 00 грн., у зв`язку з чим було надіслано лист про повернення помилково сплачених коштів.

Відповідно до платіжного доручення від 09.11.2020 № 4772 позивачем було повернуто кошти в розмірі 75 000, 00 грн. на рахунок товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-промислова компанія «ЯГУАР».

Водночас, у зв`язку з надходженням коштів від товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-промислова компанія «ЯГУАР» позивачем було складено та направлено на реєстрацію в ЄРПН податкову накладну № 6 від 29.10.2020 на загальну суму з ПДВ 75 000, 00 грн. (ПДВ 12 500, 00 грн.), а в подальшому, у зв`язку з виявленням помилковості перерахування коштів в розмірі 75 000, 00 грн. та їх поверненням на рахунок ТОВ «Будівельно-промислова компанія «ЯГУАР», позивачем було складено розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 1 до податкової накладної № 6 від 29.10.2020, реєстрацію якого було зупинено. 17.11.2020 позивачем було подано податкову декларацію з ПДВ за жовтень 2020 року в якій не відображено помилкову операцію на суму 75 000, 00 грн., враховуючи подання розрахунку коригування № 1 (обсяги постачання: - 62 500, 00 грн., сума ПДВ: - 12 500, 00 грн.).

Обставини щодо складання позивачем та направлення на реєстрацію розрахунку-коригування кількісних і вартісних показників №1, підтверджуються наявними в матеріалах справи копією такого розрахунку-коригування та копією квитанції про зупинення реєстрації розрахунку-коригування в ЄРПН, що спростовує доводи відповідача про неподання позивачем уточнюючого розрахунку.

Колегія суддів зазначає, що в податковій декларації з ПДВ платником податку вказуються лише дані, вказані у складених на підставі первинних документів податкових накладних.

Таким чином, враховуючи відсутність поставки товарів/послуг, та помилковість перерахування коштів в сумі 75 000, 00 грн. від ТОВ «Будівельно-промислова компанія «ЯГУАР» та користь позивача та подальше повернення таких коштів позивачем, що підтверджується документами, наявними в матеріалах справи, суми ПДВ, включені в помилкову податкову накладну № 6 від 29.10.2020 не належать до відображення у податковій декларації з ПДВ.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У разі коли платником податку після реєстрації податкової накладної виявлено помилковість виписки такої накладної або інші недоліки, законодавцем передбачено певний алгоритм дій для платників податків, направлених на усунення розбіжностей в податковому обліку платника у такому випадку.

Так, згідно п. 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року №1307, у разі здійснення коригування сум податкових зобов`язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до ст. 192 розділу V ПК України постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних, крім випадків, передбачених цим Порядком.

У разі складання розрахунку коригування з метою виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, у розрахунку коригування зазначаються виправлені дані.

Підпунктом 192.1.1 п.192.1 ст.192 ПК України передбачено, що якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов`язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок. Постачальник має право зменшити суму податкових зобов`язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної.

Таким чином, у випадку помилкового складання податкової накладної на операцію з постачання товарів/послуг, виявленого після завершення процедури реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, та з метою виправлення допущеної помилки платник податків має право згідно пунктом 192.1 статті 192 ПК України скласти розрахунок коригування до помилково виписаної податкової накладної.

Пунктом 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 Кодексу.

У зв`язку з чим, позивачем обсяги поставки та суми ПДВ по помилково сформованій податковій накладній №6 від 29.10.2020 не були включені до податкових зобов`язань декларації з ПДВ за жовтень 2020 року.

За приписами п. 192.1 ст. 192 ПК України платник податку, з метою виправлення допущеної помилки, має право скласти розрахунок коригування до помилкової (другої) податкової накладної. Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН покупцем (отримувачем) товарів/послуг, з дотриманням визначених термінів реєстрації. При цьому, платник податків має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в ЄРПН протягом 365 календарних днів, що наступають за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. Зазначена норма передбачена п. 201.10. ст. 201 ПК України.

За п.п. 201.164. ПК України і п. 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 №1246 (Порядок №1246) податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрація яких призупинена, реєструються (у разі позитивного результату) в день прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної. Тобто, датою реєстрації податкової накладної буде дата прийняття комісією ДФСУ рішення про її реєстрацію.

Враховуючи те, що визначений законом термін виписування розрахунку коригування сум ПДВ станом на дату його подання позивачем ще не минув, а до податкової декларації з податку на додану вартість вносяться дані, які мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника відповідно до абз. Першого п. 6 розділу ІІІ Порядку №1246, обсяги постачання товарів/послуг та сума податку на додану вартість, вказані в помилковій податковій накладній №6, не підлягають відображенню в декларації.

Окрім того, колегія суддів зазначає, що за наслідками судового оскарження зупинення реєстрації розрахунку-коригування № 1 в ЄРПН, Окружним адміністративним судом м. Києва було прийнято рішення в адміністративній справі № 640/30085/20, яким визнано протиправним та скасовано рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 2159583/31921404 від 23 листопада 2020 року та зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати поданий товариством з обмеженою відповідальністю «ЗЛАТОГРАД» розрахунок коригування від 09 листопада 2020 року № 1 на загальну суму з ПДВ 75 000,00 грн, до податкової накладної № 6 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх подачі на реєстрацію. Вказане рішення суду набрало законної сили 29.07.2021.

Зважаючи на вище викладені норми та з`ясовані обставини, кколегія суддів вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 90130415 від 08.02.2021 відповідачем прийнято протиправно, а тому, як наслідок, підлягає скасуванню.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що суд першо інстанції дійшов до правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення позову у повному обсязі.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 241, 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2022 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя: Л.О. Костюк

Судді: Н.П. Бужак

М.І. Кобаль