Ухвала

від 12.01.2023 по справі 640/20750/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

12 січня 2023 року

м. Київ

справа №640/20750/21

адміністративне провадження № К/990/15268/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді: Білоуса О.В.,

суддів: Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л.,

секретар судового засідання - Носенко Л.О.,

за участю: представника позивача - Гордієнко Л.М., Грибова Д.І.,

представників відповідача - Норця В.М., Ларіної Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про роз`яснення постанови Верховного Суду від 14 вересня 2022 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Судноплавна компанія «Укррічфлот» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

ПАТ «Судноплавна компанія «Укррічфлот» (далі - Товариство) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДПС №0001954405 від 17.02.2020 року, яким Товариству збільшено суму грошового зобов`язання за платежем орендна плата з юридичних осіб на 61 445 914,95 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 15 361 478,74 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 грудня 2021 року адміністративний позов задоволено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2022 року рішення суду першої інстанції скасовано, а в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 14 вересня 2022 року касаційну скаргу ПАТ «Судноплавна компанія «Укррічфлот» задоволено. Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2022 року скасовано, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 грудня 2021 року залишено в силі.

29 листопада 2022 року до Верховного Суду від відповідача надійшла заява про роз`яснення судового рішення в порядку статті 254 КАС України, в якій він просить роз`яснити постанову Верховного Суду від 14 вересня 2022 року в контексті застосування ст.56ПК України в частині узгодженості чи неузгодженості грошового зобов`язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням №0001954405 від 17.02.2020 року у справі №640/20750/21 з урахуванням наявності рішення суду, яке набрало законної сили, по справ №640/9862/20 та чи підлягає судове рішення від 14 вересня 2022 року виконанню.

Перевіривши доводи заяви про роз`яснення судового рішення, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на наступне.

Так, рішення суду, незалежно від виду провадження, повинно бути гранично повним, зрозумілим, чітким, містити вступну, описову, мотивувальну і резолютивну частини з додержанням зазначеної послідовності.

Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення.

Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.

Відповідно до частини першої - третьої статті 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Подання заяви про роз`яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Зі змісту наведеної норми процесуального закону слідує, що необхідність роз`яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання; роз`яснено може бути рішення суду у разі, якщо без такого роз`яснення його складно виконати, оскільки має місце значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Тобто роз`яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта, викладення рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі. При цьому, конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а зі змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз`яснення судового рішення.

В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Суд, роз`яснюючи судове рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.

Якщо ж заявником фактично порушується питання про зміну рішення або внесення до нього нових даних, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, це не є підставою до роз`яснення рішення.

Щодо посилань представника відповідача на незрозумілість правового висновку, висловленого у постанові Верховного Суду від 14 вересня 2022 року, то колегія суддів звертає увагу на таке.

У загальнотеоретичному аспекті правовими висновками Верховного Суду в адміністративних справах визнаються загальнообов`язкові правові настанови, які формуються Верховним Судом у процесі здійснення ним офіційного казуального тлумачення нормативно-правових актів при перегляді судових рішень у адміністративних справах. При цьому правовим висновком є лише та частина рішення, в якій формулюється правове розуміння. Тому необхідно відрізняти правові висновки від положень, які не мають правового характеру, тобто містять правову оцінку обставин справи, відтворюють норми законодавства чи включають тлумачення та конкретизацію цих норм. Не можна назвати правовим висновком ту частину судового рішення або висновку, де міститься явний зміст норми або положення закону, які передаються дослівно або іншими словами.

З огляду на ключову відмінність від англосаксонської системи права, у романо-германській правовій сім`ї, до якої належить і Україна, домінує закон, а судове рішення, навіть касаційної інстанції, не складає прецеденту і, відповідно, не є джерелом права, правовий висновок ВС належить кваліфікувати як застосування норм закону, а не створення нових.

Як наголосила Велика палата Верховного Суду (далі - ВП ВС), правові висновки суду, у тому числі касаційної інстанції, формуються виходячи з конкретних обставин справи. Тобто, на відміну від повноважень законодавчої гілки влади, до повноважень суду не належить формулювання абстрактних правил поведінки для всіх життєвих ситуацій, які підпадають під дію певних норм права (постанова ВП ВС від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (провадження № 14-67цс20), п. 68).

Аналіз наведених приписів закону, наукової доктрини і судової практики ВП ВС дозволяє впевнено стверджувати, що:

1. вирішуючи касаційні скарги, Верховний суд у складі колегії суддів не завжди формулює правові висновки щодо застосування норм права, зазвичай обмежуючись простим посиланням на них у випадках, коли вони не викликають потреби у додатковому тлумаченні, що є правовою позицією суду;

2. у разі виявленої судом неподібності правовідносин (приміром, наявності істотних відмінностей у встановлених судами фактичних обставинах, що впливає на їх правове регулювання) раніше висловлені правові висновки Верховного Суду можуть визнаватися нерелевантними й не застосовуватися;

3. висловлена Верховним Судом в ході розгляду касаційної скарги правова позиція по суті своїй не може оцінюватися судом тієї ж ланки в межах розгляду іншої справи. Закон не диференціює ієрархії рішень Верховного Суду за кількістю суддів, що його ухвалили і не допускає їх перегляду чи переоцінки у такий спосіб. У будь-якому випадку відступ від висновку щодо застосування норми права не передбачає оцінки законності рішення Верховного Суду;

4. попри наявність ознаки нормативності як критерію розмежування, правовий висновок суду за жодних обставин не може підміняти собою норму права чи витлумачувати її до невпізнаваності.

У цьому контексті також важливо відзначити, що за приписами частини першої статті 341 КАС України суд при вирішенні касаційної скарги обмежений її доводами й вимогами. Більше того, за правилом, встановленим частиною першою статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів Верховного Суду зазначає, що у постанові Верховного Суду від 14 вересня 2022 року з урахуванням статті 341 КАС України наведено мотиви, за якими Верховний Суд дійшов висновку щодо наявності підстав для залишення в силі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 грудня 2021 року.

До того ж, питання, на які заявник хоче отримати роз`яснення у порядку статті 254 КАС України, поставлені в такому аспекті, що вимагають від Суду додаткового обґрунтування уже прийнятого рішення, що не передбачено законодавством і є неприпустимим з урахуванням доводів і вимог касаційної скарги, поданої позивачем у цій справі.

Верховний Суд також зауважує, що при розгляді заяв учасників процесу про роз`яснення судового рішення, яке набрало законної сили, суд не здійснює нового перегляду справи.

Натомість, постановою Верховного Суду від 14 вересня 2022 року, про роз`яснення якої подано заяву, скасовано постанову суду апеляційної інстанції та залишено в силі рішення суду першої інстанції.

Слід урахувати, що у даній справі Верховний Суд не приймав рішення, а скасувавши рішення суду апеляційної інстанції залишив в силі рішення суду першої інстанції, відтак відсутні підстави для роз`яснення постанови Верховного Суду від 14 вересня 2022 року, саме з таких підстав, які викладені відповідачем у заяві про роз`яснення судового рішення.

Отже, враховуючи викладене й зважаючи на те, що постанова Верховного Суду від 14 вересня 2022 року складена відповідно до вимог чинного законодавства, є чіткою та зрозумілою і не містить положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо їх розуміння, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення поданої відповідачем заяви.

Керуючись статтями 248, 254 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про роз`яснення постанови Верховного Суду від 14 вересня 2022 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Судноплавна компанія «Укррічфлот» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено 12 січня 2023 року.

Головуючий суддя О.В.Білоус

Судді Н.Є.Блажівська

І.Л.Желтобрюх