Рішення

від 28.11.2022 по справі 362/2933/16-ц

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/2933/16-ц

Провадження № 2/362/109/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2022 року Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Кравченко Л.М.,

за участі секретарів: Яренко Н.М., Шмагун М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові Київської області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Українська Інноваційна Компанія» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Васильківського районного нотаріального округу Київської області Леончук Інни Борисівни, про визнання недійсним договору купівлі-продажу,-

в с т а н о в и в:

07.06.2016 р. позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив з урахуванням уточнених позовних вимог визнати недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку, що укладений 18.02.2016 р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що посвідчений приватним нотаріусом Леончук І.Б. Васильківського районного нотаріального округу Київської області за реєстровим №196, скасувати рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень, індексний номер: 28325016 від 18.02.2016 та скасувати запис №13326834 про право власності ОСОБА_1 на житловий будинок АДРЕСА_1 (реєстраційний номер обєкта: 411982232214), що прийняті (зареєстровані) 18.02.2016 р. приватним нотаріусом Леончук І.Б. Васильківського районного нотаріального округу Київської області; визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, що укладений 18.02.2016 р. між відповідачами, що посвідчений приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області Леончук І.Б. за реєстровим №199, скасувати рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень, індексний номер: 28325315 від 18.02.2016 та скасувати запис №13347609 про право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку загальною площею 0,18 га, кадастровий номер 3221483301:01:009:0651, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер обєкта: 413243232214), що прийняті (зареєстровані) 18.02.2016 приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області Леончук І.Б.; визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, що укладений 18.02.2016 р. між відповідачами, що посвідчений приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області Леончук І.Б. за реєстровим №202, скасувати рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень, індексний номер: 28325479 від 18.02.2016, та скасувати запис №13347721 про право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,026 га, кадастровий номер 3221483301:01:009:995, що розташована за адресою АДРЕСА_2 (реєстраційний номер обєкта: 413350432214), що прийняті (зареєстровані) приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області Леончук І.Б.

В обгрунтування заявлених вимог вказав, шо на момент укладення та посвідчення спірних договорів, а також внесення відомостей про державну реєстрацію права ОСОБА_1 на вказане вище нерухоме майно, таке було іпотечним майном та знаходилося під обтяженням предмета іпотеки правами банку, що зареєстровані 29.07.2014 р. в Державному реєстрі іпотек та в Єдиному державному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

19.07.2019 р. ухвалою суду постановлено прийняти справу до провадження ОСОБА_3 та призначити до підготовчого судового засідання за правилами загального позовного провадження.

02.09.2020 р. ухвалою суду закрито підготовче провадження.

Представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позов підтримує.

Представник відповідача приватного нотаріуса Васильківського районного нотаріального округу Київської області Леончук І.Б. позовні вимоги не визнала, вказала на те, що нотаріус не може бути відповідачем у справах.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , будучи належно повідомленими, в судове засідання не з`явилися, поважність причин не повідомили, правом на подання відзиву та інших процесуальних заяв не скористалися.

Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з`явились, відповідно дост. 247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та в повному обсязі проаналізувавши всі обставини справи, належність та допустимість доказів, приходить до наступних висновків.

Згідно ст. 3 Цивільного кодексу Українизагальними засадами цивільного законодавства є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч. 1ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Положеннямист. 12 ЦПК Українипередбачено наступне. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

За правиламист. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Обставини справи, відповідно до ч. 2 ст. 78ЦПК України, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ч. 1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом достовірно встановлено, що 29.07.2014 р. між ПАТ «УКРІНБАНК» та ОСОБА_4 був укладений Кредитний договір № 196, відповідно до якого ОСОБА_4 надано кредит в розмірі 18 000 000.00 грн. на термін до 29 липня 2019 р. (т.1 а.с.10-17).

В якості забезпечення виконання, згідно п. 2.1. кредитного договору, 29.07.2014 р. між ПАТ «УКРІНБАНК» та ОСОБА_2 укладено Іпотечний договір, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І.О., зареєстровано в реєстрі за номером 1277, яким в іпотеку передано майно, до складу якого входить: житловий будинок АДРЕСА_3 . Вартість предмету іпотеки 8280496,00 грн.; земельна ділянка площею 0,18 га, кадастровий номер 3221483301:01:009:0651, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , вартість предмету іпотеки 320811,00; земельна ділянка, площею 0,0260 га, кадастровий номер 3221483301:01:009:0995, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , вартість предмету іпотеки 46 339,00 грн. (т.1 а.с. 18-24).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав не нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна встановлено, що 17.02.2016 р. Управлінням державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві до наведеного реєстру були внесені відомості про припинення іпотеки та заборони відчуження предмету іпотеки (т.1 а.с. 25-50).

10.02.2016 р. постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Київській області Шмідт К.В. про зняття арешту з майна боржника, звільнено з-під іпотеки та з-під заборони: житловий будинок загальною площею 1161.5 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 , що належить на праві власності ОСОБА_2 , реєстраційний номер запису про іпотеку 6492190 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Заєць І.О. відповідно до договору іпотеки № 1277, виданий 29.07.2014; земельну ділянку кадастровий номер 3221483301:01:009:0995 за адресою: АДРЕСА_2 , що належить на праві власності ОСОБА_2 реєстраційний номер запису про Іпотеку 6492951; земельну ділянку кадастровий номер 3221483301:01:009:0651 за адресою: АДРЕСА_2 , що належить на праві власності ОСОБА_2 реєстраційний номер запису про Іпотеку 6492601 (т.1 а.с.51-52).

16 травня 2016 р. ПАТ «УКРІНБАНК» на заяву від 12.05.2016 р., в якій просив надати інформацію, на підставі чого була припинена іпотека ПАТ «УКРІНБАНК» (т.1 а.с. 54-55), отримав від відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Київській області лист вих. № 2308, за яким у відділі примусового '''виконання рішень виконавче провадження №49872517 відносно ОСОБА_2 не перебувало, постанову про зняття арешту № 49872517 від 10.02.2016 р. та акт про реалізацію предмета іпотеки від 09.02.2016 р. не виносив, прилюдні торги з реалізації нерухомого майна, а саме житлового будинку АДРЕСА_3 , не проводив (т.1 а.с. 56).

18.02.2016 р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , від імені якого діяв ОСОБА_6 , укладено Договір купівлі-продажу житлового будинку, що посвідчений приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області Леончук І.Б., за реєстровим № 196, про що в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом як державним реєстратором внесено відповідний запис № 13326834 про реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 та АДРЕСА_4 про реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку площею 0,18 га, кадастровий номер 3221483301:01:009:0651, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 (т.1 а.с.57-60).

18.02.2016 р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , від імені якого діяв ОСОБА_6 , укладено Договір купівлі-продажу земельної ділянки, що посвідчений приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області Леончук І.Б., за реєстровим № 202, про що в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно було внесено відповідний запис № 28325479 про реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку площею 0,0260 га, кадастровий номер 3221483301:01:009:0995, що розташована за адресою АДРЕСА_2 (т.1 а.с.61-64).

Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 15 листопада 2016 р. позов ОСОБА_2 задоволено, визнано недійсним іпотечний договір від 29.07.2014 р. між Публічним акціонерним товариством «Український інноваційний банк» та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І.О., за реєстровим № 1277 (т. 1 а.с.160-162).

Рішенням Апеляційного суду Київської області від 09.02.2017 р. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрінком» задоволено, рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 15 листопада 2016 р.скасовано та ухвалено у справі нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено (т.1 а.с. 183-185).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08.11.2017 р. касаційну скаргу представника ОСОБА_2 відхилено, рішення апеляційного суду Київської області від 09.02.2017 р. залишено без змін (т. 2 а.с.19-21).

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 02.03.2018 р., правоохоронними органами 02.03.2018 р. було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо вчинення ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та іншими невстановленими особами кримінального правопорушення за ч. 3ст. 358 КК Українита відкрито кримінальне провадження №12018100070000880 (т. 2 а.с. 46).

Відповідно до ч. 1ст. 203 ЦК Українизміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно ч. 1-3ст. 215 ЦК Українипідставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостоюстатті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановленихцивільним кодексом України, нікчемний правочин може бути визнаний судом не дійсним.

Відповідно дост. 9 Закону України «Про іпотеку»іпотекодавець має право володіти та користуватись предметом іпотеки відповідно до його цільового призначення, якщо інше не встановлено цим Законом.

Відповідно до ч. 3ст. 12 Закону України «Про іпотеку»правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя е недійсним.

Відтак, відчужувати предмет іпотеки іпотекодавець має право виключно за згодою іпотекодержателя.

У пункті 34 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 р. №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», судам роз`яснено, що окремі правочини щодо іпотечного нерухомого майна, вчинені без згоди іпотекодержателя, можуть бути визнані недійсними за позовом іпотекодержателя. Так, правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 02 березня 2016 р. у справі №6-308цс16.

У Постанові Верховного Суду України від 25.05.2016 у справі № 6-605цс16, суд зазначив: «5 огляду на зазначені приписи, правила статей15,16 ЦК України, а також статей1,2-4,14,215 ЦПК Україникожна особа має право на захист, у тому числі судовий, свого цивільного права, а також цивільного інтересу, що загалом може розумітися як передумова для виникнення або обов`язковий елемент конкретного суб`єктивного права, як можливість задовольнити свої вимоги за допомогою суб`єктивного права та виражатися в тому, що особа має обгрунтовану юридичну заінтересованість щодо наявності/відсутності цивільних прав або майна в інших осіб.

Таким чином, оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була стороною правочину, на час розгляду справи судом не мас права власності чи речового права на предмет правочину та/або не претендує на те, щоб майно в натурі було передано їй у володіння. Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним (частина третястатті 215 ЦК України), спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав».

Окрім того,ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»визначає, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обовязків цивільного характеру.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 р. у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

У відповідності до ч. 1ст. 2 Закону України « Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Законодавче закріплення необхідності державної реєстрації права власності на нерухоме майно є, таким чином, визнанням з боку держави публічно-правового інтересу у встановленні належності нерухомого майна конкретній особі. Державна реєстрація прав покликана служити забезпеченням стабільності обороту нерухомості, оскільки остання має не тільки майнову, а й соціальну значимість. Подібна стабільність досягається шляхом винесення операцій та інших дій з нерухомістю за рамки приватних інтересів сторін, а також створення особливої, єдиної інформаційної системи, дозволяє всім суб`єктам права отримувати виключно і єдино достовірні дані про правовий статус того чи іншого об`єкта.

Фактично ж реєстрація покликана надати відповідну силу правовстановлюючим документам і виступає формальною умовою подальшого захисту (у тому числі і судового) прав особи, що виникають з правовідносин, предметом яких є нерухоме майно.

Враховуючи, що ПАТ «УКРІНБАНК», як іпотекодержатель за Іпотечним договором від 29.07.2014 р., посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Леончук І.Б. за реєстровим номером 1277, згоду на продаж предмету іпотеки не надавав, договір купівлі-продажу житлового будинку від 18.02.2016 р. за реєстровим №196, договір купівлі-продажу земельної ділянки від 18.02.2016 р. за реєстровим №199 та договір купівлі-продаж земельної ділянки від 18.02.2016 р. за реєстровим № 202, що посвідчені приватним нотаріусом Васильківського районного територіального округу Леончук І.Б., в силуст. 12 Закону України «Про іпотеку»,підлягають визнанню недійсними, а позов в цій частині до задоволення.

Щодо вимоги про скасування рішень про державну реєстрацію прав та обтяжень та скасування записів про право власності ОСОБА_1 на спірне нерухоме майно, то суд виходить з наступного.

У частині другій статті 26 Закону України від 01 липня 2004 р. № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції, чинній до 16 січня 2020 р., далі - Закон № 1952-IV) встановлювався порядок внесення записів до Державного реєстру прав, змін до них та їх скасування.

Так, за змістом зазначеної норми у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

У разі скасування судом документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 01 січня 2013 р., або скасування записів про державну реєстрацію прав, інформація про які відсутня в Державному реєстрі прав, запис про державну реєстрацію прав вноситься до Державного реєстру прав та скасовується.

Проте згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», який набрав чинності з 16 січня 2020 р., статтю 26 Закону № 1952-IV викладено у новій редакції.

Так, відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини третьої статті 26 Закону № 1952-IV (у редакції, чинній на час вирішення справи судом касаційної інстанції) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

Державна реєстрація прав у випадках, передбачених цією частиною, проводиться у порядку, визначеному цим Законом, крім випадку скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію на підставі рішення Міністерства юстиції України, що виконується посадовою особою Міністерства юстиції України відповідно до статті 37 цього Закону.

Отже, в розумінні положень наведеної норми у чинній редакції, на відміну від положень частини другої статті 26 Закону № 1952-IV у попередній редакції, яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав, як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, наразі способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є судове рішення проскасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; судове рішення провизнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення проскасування державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав.

Водночас у пункті 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» унормовано, що судові рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що на момент набрання чинності цим Законом набрали законної сили та не виконані, виконуються в порядку, передбаченому Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» до набрання чинності цим Законом.

За змістом цієї норми виконанню підлягають виключно судові рішення: 1) про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 2) про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 3) про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, тобто до їх переліку не належить судове рішення про скасування запису про державну реєстрацію припинення прав чи припинення обтяжень, тому починаючи з 16 січня 2020 року цей спосіб захисту вже не може призвести до настання реальних наслідків щодо скасування державної реєстрації прав за процедурою, визначеною у Законі № 1952-IV.

Аналогічні правові висновки наведені у постановах Верховного Суду від 03 вересня 2020 р. у справі № 914/1201/19, від 23 червня 2020 р. у справах № 906/516/19, № 905/633/19, № 922/2589/19, від 30 червня 2020 р. у справі № 922/3130/19, від 14 липня 2020 р. у справі № 910/8387/19, від 20 серпня 2020 р. у справі № 916/2464/19, від 15 липня 2021 р. у справі № 204/5525/18.

Однакове застосування закону забезпечує загальнообов`язковість закону, рівність перед законом та правову визначеність у державі, яка керується верховенством права. Єдина практика застосування законів поліпшує громадське сприйняття справедливості та правосуддя, а також довіру до відправлення правосуддя.

Оскільки приватний нотаріус Васильківського районного нотаріального округу Київської області Леончук І.Б., яка є відповідачем у справі, приймала рішення та вносила відомості до Державного реєстру прав на нерухоме майно, реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна як державний реєстратор, то суд вважає обгрунтованим задоволення вимог щодо скасування рішень про державну реєстрацію прав та обтяжень та скасування записів про право власності ОСОБА_1 на спірне нерухоме майно.

Відповідно до вимогст. 141 ЦПК Українипідлягають стягненню з відповідачів на користь позивача судові витрати, що підтверджені письмовими доказами, а саме понесені позивачем витрати по сплаті судового збору у розмірі 8469,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.13,14,76 - 82,95, 141,258,259,264,265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Визнати недійсним Договір купівлі-продажу житлового будинку, що укладений 18.02.2016 р. між ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий 03.05.2013 Ворошиловським РВ у м. Донецьку ГУ ДМС України в Донецькій області, адреса: АДРЕСА_5 ) та ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_6 ), що посвідчений приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області Леончук Інною Борисівною за реєстровим №196.

Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень, індексний номер: 28325016 від 18.02.2016 та скасувати запис №13326834 про право власності ОСОБА_1 на житловий будинок АДРЕСА_1 (реєстраційний номер обєкта: 411982232214), що прийняті (зареєстровані) 18.02.2016 р. приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області Леончук Інною Борисівною.

Визнати недійсним Договір купівлі-продажу земельної ділянки, що укладений 18.02.2016 р. між ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий 03.05.2013 Ворошиловським РВ у м. Донецьку ГУ ДМС України в Донецькій області, адреса: АДРЕСА_5 ) та ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_6 ), що посвідчений приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області Леончук Інною Борисівною за реєстровим №199.

Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень, індексний номер: 28325315 від 18.02.2016 р. та скасувати запис №13347609 про право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку загальною площею 0,18 га, кадастровий номер 3221483301:01:009:0651, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер обєкта: 413243232214), що прийняті (зареєстровані) 18.02.2016 р. приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області Леончук Інною Борисівною.

Визнати недійсним Договір купівлі-продажу земельної ділянки, що укладений 18 лютого 2016 р. між ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий 03.05.2013 Ворошиловським РВ у м. Донецьку ГУ ДМС України в Донецькій області, адреса: АДРЕСА_5 ) та ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_6 ), що посвідчений приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області Леончук Інною Борисівною за реєстровим № 202.

Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень, індексний номер: 28325479 від 18.02.2016 р., та скасувати запис №13347721 про право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,026 га, кадастровий номер 3221483301:01:009:995, що розташована за адресою АДРЕСА_2 (реєстраційний номер обєкта: 413350432214), що прийняті (зареєстровані) приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області Леончук Інною Борисівною.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Васильківського районного нотаріального округу Київської області Леончук Інни Борисівни на користь Публічного акціонерного товариства «Українська Інноваційна Компанія» судовий збір у розмірі 8469 грн. 60 коп., по 2823 грн. 20 коп. з кожного.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Суддя Л.М.Кравченко