Постанова

від 09.01.2023 по справі 910/20301/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" січня 2023 р. Справа№ 910/20301/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Євсікова О.О.

суддів: Корсака В.А.

Попікової О.В.

за участю:

секретаря судового засідання Звершховської І.А.,

від позивача: Павлов Р.В.;

від відповідача: не з`явились;

розглянувши апеляційну скаргу

Приватного підприємства "ЛОЙД ТРАНС"

на рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2022 (повний текст складено 07.06.2022)

у справі № 910/20301/21 (суддя Турчин С.О.)

за позовом Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

до Приватного підприємства "ЛОЙД ТРАНС"

про стягнення 247590,00 грн,-

в с т а н о в и в :

Короткий зміст і підстави позовних вимог.

У грудні 2021 року Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою, у якій просить стягнути з Приватного підприємства «ЛОЙД ТРАНС» (далі - ПП «ЛОЙД ТРАНС») внесок у сумі 247590,00 грн пайової участі у створенні соціальної та інженерної-транспортної інфраструктури міста Києва на бюджетний рахунок бюджету розвитку спеціального фонду міського бюджету.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» №132-ІХ від 20.09.2019 (далі - Закон №132-IX) та Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, затверджений рішенням Київської міської ради від 15.11.2016 №411/1415, та вказує на обов`язок ПП «ЛОЙД ТРАНС» перерахувати на бюджетний рахунок бюджету розвитку спеціального фонду міського бюджету внесок у сумі 247590,00 грн пайової участі у створенні соціальної та інженерної-транспортної інфраструктури міста Києва.

Позивач зазначає, що вказаними Порядком та Законом на ПП «ЛОЙД ТРАНС» покладено обов`язок щодо звернення до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) із заявою про визначення розміру пайової участі протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта, а порушення строків виконання зобов`язання не звільняє ПП «ЛОЙД ТРАНС» від виконання обов`язку зі сплати пайового внеску пайової участі у створенні соціальної та інженерної-транспортної інфраструктури міста Києва.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.06.2022 у справі №910/20301/21 позов задоволено повністю. Стягнуто з ПП "ЛОЙД ТРАНС" на бюджетний рахунок бюджету розвитку спеціального фонду міського бюджету пайовий внесок у сумі 247 590,00 грн пайової участі у створенні соціальної та інженерної-транспортної інфраструктури міста Києва. Стягнуто з ПП "ЛОЙД ТРАНС" на користь Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) витрати зі сплати судового збору у сумі 3 713,85 грн.

Рішення господарського суду першої інстанції мотивовано тим, що оскільки ПП «ЛОЙД ТРАНС» видано повідомлення про початок будівельних робіт КВ 061201640119 від 12.06.2020 (нове будівництво торговельного закладу за адресою: бул. Перова, 12а, м. Київ), яке є чинним і не скасованим, 20.11.2020 зареєстроване право власності на об`єкт незавершеного будівництва за адресою: бул. Перова, 12а (нежитлову будівлю торгівельного закладу), станом 12.10.2020 відсоток готовності об`єкта будівництва становив 14%, відповідно до п. 2 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №132-IX від 20.09.2019 та Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 15.11.2016 №411/1415 (далі - Порядок №411/1415), у відповідача наявний обов`язок сплатити пайовий внесок. При цьому ухилення замовника будівництва від укладення з органом місцевого самоврядування договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту не звільняє такого забудовника від обов`язку укласти договір та сплатити визначений законом пайовий внесок. Розрахунок пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, яку відповідач зобов`язаний сплатити на користь позивача, відповідає наведеним приписам Порядку №411/1415.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ПП "ЛОЙД ТРАНС" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2022 у справі № 910/20301/21 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги ПП «ЛОЙД ТРАНС» стверджує про порушення господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи. Скаржник вважає, що суд формально, однобічно та необ`єктивно підійшов до розгляду справи, не встановив обставин справи щодо виникнення у відповідача обов`язку зі сплати пайової участі.

Скаржник вказує, що відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. На думку апелянта, наразі відсутня правова підстава для укладання договорів та, відповідно, сплати коштів пайової участі по об`єктах будівництва, спорудження яких розпочато до скасування зазначеного обов`язку та які підлягають прийняттю в експлуатацію після 01.01.2021, але договір між замовником таких об`єктів та органом місцевого самоврядування не був укладений.

ПП «ЛОЙД ТРАНС» зазначає, що договір про сплату пайової участі укладено не було у зв`язку з тим, що сторони не досягли згоди щодо істотних умов договору, зокрема, про виникнення у відповідача зобов`язання зі сплати пайової участі.

Скаржник також зауважує, що з 01.01.2021 Законом №132-ІХ повністю скасовано пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту. Згідно з роз`ясненнями, наданими Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України щодо сплати пайової участі в 2021 році, сплата пайової участі по об`єктах будівництва, зведення яких розпочато у попередні роки та які підлягають прийняттю в експлуатацію після 01.01.2021, а договори про сплату пайової участі між забудовниками та органами місцевого самоврядування до 01.01.2021 не були укладені, не здійснюється.

ПП «ЛОЙД ТРАНС» зазначає, що претензію про отримання розрахунку та укладення договору пайової участі у розвитку інфраструктури міста Києва від 21.05.2021 та претензію про отримання розрахунку та укладення договору пайової участі у розвитку інфраструктури міста Києва від 25.10.2021, про направлення яких стверджує позивач, він (відповідач) не отримував і в матеріалах справи відсутня інформація про отримання ним таких претензій.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.07.2022 апеляційну скаргу ПП «ЛОЙД ТРАНС» на рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2022 у справі №910/20301/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Куксова В.В., суддів Шаптали Є.Ю., Яковлєв М.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.07.2022 відкладено вирішення питання щодо апеляційної скарги ПП «ЛОЙД ТРАНС» на рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2022 у справі №910/20301/21 до надходження матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду. Витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/20301/21.

Від Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи №910/20301/21.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.08.2022 задоволено клопотання ПП «ЛОЙД ТРАНС» про поновлення строку для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2022 у справі №910/20301/21. Відновлено ПП «ЛОЙД ТРАНС» строк для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2022 у справі №910/20301/21. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПП «ЛОЙД ТРАНС» на рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2022 у справі №910/20301/21. Призначено справу до розгляду на 12.10.2022. Зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2022 у справі №910/20301/21 до винесення Північним апеляційним господарським судом судового акта за результатами розгляду апеляційної скарги.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2022 №09.1-07/415/22 відповідно до пп. 2.3.50 п. 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/20301/21 на підставі рішення зборів суддів Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2022.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.10.2022 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Попікова О.В., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2022 прийнято апеляційну скаргу ПП «ЛОЙД ТРАНС» на рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2022 у справі №910/20301/21 до провадження у визначеному складі суду. Розгляд апеляційної скарги призначено на 14.11.2022.

У судовому засіданні 14.11.2022 оголошено перерву до 16.11.2022 на підставі ст. 216 ГПК України.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.11.2022 задоволено клопотання представника відповідача адвоката Єрмоленко Н.М. про відкладення розгляду апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2022 у справі №910/20301/21; відкладено судове засідання на 05.12.2022.

Судове засідання 05.12.2022 не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Попікової О.В. на лікарняному.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2022 призначено судове засідання на 19.12.2022.

Судове засідання 19.12.2022 не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Попікової О.В. у відпустці і було перенесено на 21.12.2022.

Судове засідання 21.12.2022 не відбулось у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги по місту Києву.

Ухвалою від 21.12.2022 судове засідання було призначено на 09.01.2023.

У відповіді на відзив, що надійшла до суду 05.12.2022, представник ТОВ «ЛОЙД ТРАНС» адвокат Єрмоленко Н.М. просила розглядати справу за відсутності відповідача та його законного представника.

Позиції учасників справи.

Департамент економіки та інвестицій надав відзив на апеляційну скаргу, у якому вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, вмотивованим та таким, що прийняте з правильним застосуванням судом норм матеріального права та з додержанням норм процесуального права, а висновки, викладені в рішенні суду, відповідають дійсним обставинам справи.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що суд не взяв до уваги факт відсутності доказів отримання відповідачем відповіді на відзив, Департамент економіки та інвестицій вказує, що відповідно до ст. 166 ГПК України Департамент не зобов`язаний додавати до відповіді на відзив докази її отримання відповідачем; зазначає, що Департамент згідно зі ст. 166 ГПК України надав документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Позивач зауважує, що суд встановив, і це не заперечується відповідачем, що 12.06.2020, відповідно до Реєстру дозвільних документів до 06.07.2020, ПП «ЛОЙД Транс» видано повідомлення про початок будівельних робіт КВ 061201640119 (нове будівництво торговельного закладу за адресою: бул. Перова, 12а, м. Київ), договір пайової участі не укладений та пайовий внесок відповідачем не сплачений.

Оскільки п. 2 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №132-ІХ установлено розмір та обов`язок сплати пайової участі, а також з огляду на те, що відповідач ухиляється від укладення договору відповідно до Порядку, та те, що повідомлення про початок будівельних робіт отримано 12.06.2020, Департамент вважає, що обраний спосіб захисту є належним та спрямований на забезпечення поновлення порушеного права громади міста Києва та Департаменту.

Позивач також зазначає, що тимчасове припинення 07.07.2020 та 08.07.2020 анулюванням Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) контрольної картки №17040102-Дн на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення у зв`язку із встановленням тимчасової огорожі на період будівництва торговельного закладу за адресою: бул. Перова, 12-а, не тягне за собою неможливості виконання будівельних робіт, як про це, з метою уникнення сплати обов`язкового платежу, зазначає у відзиві на позов відповідач, оскільки ч. 7 ст. 36 Закону встановлено виключний перелік умов, за яких право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути припинено відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі: 1) подання замовником заяви про припинення права, набутого на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт; 2) отримання відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником; 3) на підставі судового рішення, що набрало законної сили. Але жодна з цих умов не відноситься до відповідача, а відтак право на виконання будівельних робіт та можливість розпочати будівельні роботи в нього були.

Щодо доводів відповідача про те, що строк дії договору оренди земельної ділянки закінчився 18.12.2020, позивач вказує, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного Реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 20.11.2020 зареєстроване право власності на об`єкт незавершеного будівництва - нежитлову будівлю торгівельного закладу, відсоток готовності - 14%, власник - ПП «ЛОЙД ТРАНС». Підставою для державної реєстрації є повідомлення про початок будівельних робіт КВ061201640119 від 12.06.2020, постанова Північного апеляційного господарського суду у справі №910/17086/18, якою позовні вимоги ПП «ЛОЙД ТРАНС» до Київської міської ради задоволено повністю, визнано незаконним та скасовано рішення Київської міської ради від 17.05.2018 №810/4874 «Про відмову у поновленні ПП «ЛОЙД ТРАНС» договору оренди земельної ділянки від 19.07.2005 № 66-6-00282 для будівництва, експлуатації та обслуговування магазину з кафе на бульв. Перова, 12-а, у Дніпровському районі м. Києва». Визнано поновленим договір оренди земельної ділянки, укладений 19.07.2005 № 66-6-00282, вважаючи укладеною угоду про поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах.

Позивач надав додаткові пояснення, у яких повідомив, що не був обізнаний про відкриття апеляційного провадження у справі ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.08.2022 (головуючий суддя - Куксов В.В.), засобами поштового зв`язку та на офіційну електрону адресу копію вказаної ухвали не отримував, у зв`язку з чим належним чином не був повідомлений про апеляційний розгляд справи. За таких підстав Департамент подав відзив на апеляційну скаргу в строк до 15 днів з моменту отримання ухвали суду від 26.10.2022.

ПП «ЛОЙД ТРАНС» надало відповідь на відзив, у якій вважає наведені у відзиві на апеляційну скаргу доводи позивача помилковими та необґрунтованими, такими, що не можуть бути прийняті судом.

Відповідач вказує, що позивач та суд першої інстанції не врахували факт, що разом з позбавленням забудовника права на здійснення будівництва на земельній ділянці припиняються і правовідносини забудови земельної ділянки. Зокрема, під час розгляду справи відповідачу вже було анульовано дію контрольної картки на тимчасове порушення благоустрою, завдано майнових збитків у вигляді руйнувань встановлених об`єктів, також закінчився термін дії договору оренди 18.12.2020, а в його поновленні органи місцевого самоврядування відмовили. Обов`язок сплати пайової участі, який виник у забудовників в період дії скасованих норм Закону № 3038-VI, триває до введення об`єкта будівництва в експлуатацію. Оскільки між позивачем і відповідачем договір про умови сплати пайової участі не укладався, сторони не визначили розмір, порядок і умови сплати пайової участі, а правовідносини з будівництва об`єкта припинились для відповідача, суд першої інстанції в порушення норм матеріального права незаконно визначив обов`язок відповідача сплатити до бюджету розвитку спеціального фонду міського бюджету грошові кошти в розмірі 241700,00 грн. Відповідач вважає, що анулювання контрольної картки призвело до втрати ним права на завершення будівництва, а час на її відновлення призвів до закінчення терміну дії договору оренди земельної ділянки, що стало результатом в сукупності припинення правовідносин з будівництва та позбавило ПП «ЛОЙД ТРАНС» права його завершити.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Згідно зі ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом.

ПП «ЛОЙД ТРАНС» звернулось до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) з листом від 27.03.2020 №27/03, у якому просило вирішити питання пайової участі у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва у зв`язку з будівництвом магазину з кафе загальною площею 458,5 кв. м за адресою: бульв. Перова, 12а у Дніпровському районі м. Києва та у разі необхідності сплати пайових внесків - надати проєкт договору з розрахунком.

Листами від 13.04.2020 №050/08-2453 та від 15.05.2020 №050/08-3156 Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) повідомив ПП «ЛОЙД ТРАНС» про надання необхідних документів для визначення розміру пайового внеску та підготовки проєкту договору.

Листами від 22.04.2020 №22/04 та від 20.05.2020 №20/05 ПП «ЛОЙД ТРАНС» направило Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) запитувані документи.

Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) листом від 02.06.2020 №050/08-3541 направив ПП «ЛОЙД ТРАНС» проєкт договору з розрахунком у 2 примірниках.

Вказаний лист ПП «ЛОЙД ТРАНС» отримало 24.06.2020, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення.

12.06.2020, відповідно до Реєстру дозвільних документів до 06.07.2020, ПП «ЛОЙД ТРАНС» видано повідомлення про початок будівельних робіт КВ 061201640119 (нове будівництво торговельного закладу за адресою: бульв. Перова, 12а, м. Київ).

Листом від 12.08.2020 №050/08-5064 Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) повторно направив ПП «ЛОЙД ТРАНС» проєкт договору з розрахунком у 2 примірниках.

Вказаний лист отримала згідно з ордером від 26.08.2020 Єрмоленко Л. (чи Н) М. 26.08.2020, про що свідчить відповідний скріплений підписом напис на цьому листі (т. 1 а. с. 37).

ПП «ЛОЙД ТРАНС» проєкт договору з розрахунком для реєстрації Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) не повернуло.

Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) на підставі пп. 6.4.1 Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 15.11.2016 №411/1415, здійснив розрахунок розміру пайової участі наступним чином: 247590,00 = 458,5 кв. м х 13 500 грн х 4%, де:

247590,00 грн - розмір пайової участі об`єкта;

458,5 кв. м - загальна площа об`єкта будівництва відповідно до основних даних і техніко-економічних показників по об`єкту: «Будівництво торговельного закладу на бул. Перова, 12-а в Дніпровському p-ні м. Києва», затверджених наказом ПП «ЛОЙД ТРАНС» від 25.03.2020 №25/03;

13500,00 грн - норматив одиниці створеної потужності для будівництва або реконструкції об`єктів нежитлового призначення.

За розрахунком Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) загальна сума пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, яку ПП «ЛОЙД ТРАНС» зобов`язане сплатити, складає 247590,00 грн.

20.11.2020 за ПП «ЛОЙД ТРАНС» зареєстровано право власності на об`єкт незавершеного будівництва за адресою: бул. Перова, 12а, нежитлова будівля торгівельного закладу. Станом на 12.10.2020 відсоток готовності - 14% (інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №297887966 від 04.02.2022).

Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) направив на адресу ПП «ЛОЙД ТРАНС» претензію від 21.05.2021 №050/08-2814 щодо отримання розрахунку та укладення договору пайової участі у розвитку інфраструктури міста Києва та претензію від 25.10.2021 №050/08-6228 з розрахунком обсягу пайової участі (внеску) у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста, що підлягає сплаті до бюджету міста Києва.

На підтвердження направлення вказаних претензій позивач надав: опис вкладення у цінний лист від 24.05.2020, накладна 0104405316730 від 24.05.2020 та фіскальний чек від 24.05.2020 з номером відправлення 0104405316730; опис вкладення у цінний лист від 26.10.2020, накладну 0104405508915 від 26.10.2020 та фіскальний чек від 26.10.2020 з номером відправлення 0104405508915.

Позивач вважає, що оскільки згідно з Реєстром дозвільних документів до 06.07.2020, ПП «ЛОЙД ТРАНС» 12.06.2020 видано повідомлення про початок будівельних робіт КВ 061201640119 (нове будівництво торговельного закладу за адресою: вул. Перова, 12а, м. Київ), у ПП «ЛОЙД ТРАНС» згідно із Порядком №411/1415 виник обов`язок звернутись до відповідного органу самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва та сплатити пайову участь у передбачені законодавством строки. Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) здійснив розрахунок розміру пайової участі та просить стягнути з ПП «ЛОЙД ТРАНС» 247 590,00 грн пайового внеску.

ПП «ЛОЙД ТРАНС» вважає позовні вимоги необґрунтованими та заперечує проти їх задоволення. Відповідач вказує, що 20.09.2019 був прийнятий Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» за №132-ІХ, п. 13 розділу І якого було виключено ст. 40 у Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», яка регулювала питання укладання договорів про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту. Крім того, з 01.01.2021 Законом №132-ІХ повністю скасовано пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту. Згідно з роз`ясненнями, наданими Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України щодо сплати пайової участі в 2021 році, сплата пайової участі по об`єктах будівництва, зведення яких розпочато у попередні роки та які підлягають прийняттю в експлуатацію після 01.01.2021, а договори про сплату пайової участі між забудовниками та органами місцевого самоврядування до 01.01.2021 не були укладені, не здійснюється.

ПП «ЛОЙД ТРАНС» зазначає, що у зв`язку із закінченням строку дії договору оренди земельної ділянки та анулюванням йому контрольної картки воно не змогло з незалежних від нього причин розпочати будівельні роботи у 2020 році. Оскільки будівництво об`єкта ПП «ЛОЙД ТРАНС» не почалось у зв`язку з тим, що не всі дозвільні документи було отримано, 27.03.2020 ПП «ЛОЙД ТРАНС» звернулось до позивача із заявою №27/03, у якій просило надати висновок щодо необхідності вирішення питання пайової участі у разі початку будівництва на земельній ділянці за адресою: бул. Перова, 12-а.

ПП «ЛОЙД ТРАНС» вважає, що оскільки у 2020 році будівництво не було розпочате, договір пайової участі укладено не було, обґрунтування необхідності сплати пайової участі Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) у відповідь на звернення від 27.03.2020 не надав, відповідно, у ПП «ЛОЙД ТРАНС» не виникло обов`язку сплати пайового внеску.

У відповіді на відзив на позовну заяву Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) з доводами ПП «ЛОЙД ТРАНС» не погоджується та, посилаючись на викладену у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.12.2021 у справі №910/19088/20 позицію, вважає, що обов`язок зі сплати пайового внеску до введення відповідного об`єкта в експлуатацію не скасовано, даний обов`язок випливає з муніципального нормативно-правового акта, який має обов`язкову юридичну силу на відповідній території, а саме - рішення Київської міської ради від 15.11.2016 №411/1415 (у редакції рішення Київської міської ради 19.12.2019 №460/8033).

Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати з безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб`єкту або суб`єктом господарювання, придбання або збереження майна суб`єкта або суб`єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об`єктів інтелектуальної власності та інших дій суб`єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов`язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Стаття 526 ЦК України визначає загальні умови виконання зобов`язання. Так, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 ЦК України).

За визначенням ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 1212 ЦК України містить загальні положення про зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави. Зокрема, згідно з ч. 1 цієї статті особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VI (в редакції, що діяла до 01.01.2020) (далі - Закон №3038-VI) у ст. 40 визначає пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Згідно з ч. ч. 1-3, 5-11 вказаної статті Закону №3038-VI порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури…

… Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.

У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об`єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності.

Встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Органам місцевого самоврядування забороняється вимагати від замовника будівництва надання будь-яких послуг, у тому числі здійснення будівництва об`єктів та передачі матеріальних або нематеріальних активів (зокрема житлових та нежитлових приміщень, у тому числі шляхом їх викупу), крім пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, передбаченої цією статтею, а також крім випадків, визначених ч. 5 ст. 30 цього Закону.

Розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об`єкта, з техніко-економічними показниками.

У разі зміни замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту зменшується на суму коштів, сплачених попереднім замовником відповідно до укладеного ним договору про пайову участь.

Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію.

Істотними умовами договору є:

1) розмір пайової участі;

2) строк (графік) сплати пайової участі;

3) відповідальність сторін.

Невід`ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.

Кошти, отримані як пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту.

Інформація щодо договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту та його виконання зазначається у декларації про готовність об`єкта до експлуатації або в акті готовності об`єкта до експлуатації.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» №132-ІХ від 20.09.2019 (далі - Закон №132-ІХ): І. внесено зміни до таких законодавчих актів України:

13. У Законі України «Про регулювання містобудівної діяльності»:

3) статтю 40 виключити.

II. Прикінцеві та перехідні положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім:

2) пунктів 10-13 розділу I цього Закону, які набирають чинності з 01.01.2020;

2. Договори про сплату пайової участі, укладені до 01.01.2020, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання.

Установити, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (далі - пайова участь) у такому розмірі та порядку:

1) розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом):

для нежитлових будівель та споруд - 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта;

для житлових будинків - 2 відсотки вартості будівництва об`єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування;

3) замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об`єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об`єкта будівництва;

4) пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об`єкта будівництва в експлуатацію;

5) кошти, отримані як пайова участь, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту;

6) інформація щодо сплати пайової участі зазначається у декларації про готовність об`єкта до експлуатації або в акті готовності об`єкта до експлуатації.

5. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом: привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Суд виходить з того, що правові та організаційні основи містобудівної діяльності в Україні визначені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-VI (далі - Закон №3038-VI).

Відповідно до ст. 1 Закону № 3038-VI замовником будівництва визначається фізична або юридична особа, яка має намір забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Частиною 1 ст. 2 цього Закону вказано, що плануванням і забудовою територій є діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, розроблення містобудівної та проектної документації, будівництво об`єктів; реконструкцію існуючої забудови та територій; створення та розвиток інженерно-транспортної інфраструктури.

Суд встановив, що ПП «ЛОЙД ТРАНС» звернулось до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) з листом від 27.03.2020 №27/03, в якому просило Департамент вирішити питання пайової участі у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва у зв`язку з будівництвом магазину з кафе загальною площею 458,5 кв. м за адресою: бульв. Перова, 12а у Дніпровському районі м. Києва та у разі необхідності сплати пайових внесків - надати проєкт договору з розрахунком.

Листами від 13.04.2020 №050/08-2453 та від 15.05.2020 №050/08-3156 Департамент повідомив ПП «ЛОЙД ТРАНС» про надання необхідних документів для визначення розміру пайового внеску та підготовки проєкту договору.

Листом від 02.06.2020 №050/08-3541 Департамент направив ПП «ЛОЙД ТРАНС» проєкт договору з розрахунком у 2 примірниках. Листом від 12.08.2020 №050/08-5064 Департамент повторно направив ПП «ЛОЙД ТРАНС» проєкт договору з розрахунком у 2 примірниках.

Однак договір про пайову участь між сторонами укладений не був.

12.06.2020 Приватному підприємству "ЛОЙД ТРАНС" видано повідомлення про початок будівельних робіт КВ 061201640119 (нове будівництво торговельного закладу за адресою: вул. Перова, 12а, м. Київ).

20.11.2020 за ПП «ЛОЙД ТРАНС» зареєстроване право власності на об`єкт незавершеного будівництва за адресою: бульв. Перова, 12а, нежитлова будівля торгівельного закладу. Станом на 12.10.2020 відсоток готовності - 14% (інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №297887966 від 04.02.2022).

Отже, ПП «ЛОЙД ТРАНС» у 2020 році розпочало будівництво торговельного закладу за адресою: бульв. Перова, 12а, м. Київ.

Наведеним також спростовуються доводи ПП «ЛОЙД ТРАНС» про те, що Департаментом міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) було призупинено та у подальшому анульовано контрольну картку №17040102-Дн на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення у зв`язку із встановленням тимчасової огорожі на період будівництва торговельного закладу за адресою: бульв. Перова, 12-а, внаслідок чого відповідач у 2020 році не мав можливості розпочати будівельні роботи на об`єкті.

Крім того, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.07.2021 та постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.11.2021 у справі №640/18077/20 визнано протиправним та скасовано рішення Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), оформлене листом від 08.07.2020 №064-3599, яким призупинено дію контрольної картки №17040102-Дн на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення у зв`язку із встановленням тимчасової огорожі на період будівництва торговельного закладу за адресою: бульв. Перова, 12-а; визнано протиправним та скасовано рішення Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), оформлене листом від 10.07.2020 №064-3606 та листом від 20.07.2020 №064-3828, яким анульовано контрольну картку №17040102-Дн на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення, у зв`язку із встановленням тимчасової огорожі на період будівництва торговельного закладу за адресою: бульв. Перова, 12-а.

01.01.2020 набули чинності норми Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" від 20.09.2019 №132-IX (далі - Закон № 132-IX), якими з 01.01.2020 було виключено ст. 40 Закону №3038-VI, яка регулювала пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту.

За змістом Закону №132-IX та прикінцевих та перехідних положень до нього з 01.01.2020 у замовників будівництва відсутній обов`язок укладати з органом місцевого самоврядування відповідний договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту. Дійсними та такими, що продовжують свою дію до моменту їх виконання, є лише договори про пайову участь, укладені до 01.01.2020.

Відповідно до ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Зовнішнім виразом зміни правового регулювання суспільних відносин є процес втрати чинності одними нормами та/або набуття чинності іншими.

Так, при набранні чинності новою нормою права передбачається розповсюдження дії цієї норми на майбутні права і обов`язки, а також на правові наслідки, які хоча й випливають із юридичних фактів, що виникли під час чинності попередньої норми права, проте настають після набрання чинності новою нормою права.

Водночас зміна правових норм і врегульованих ними суспільних відносин не завжди збігаються. У певних випадках після скасування нормативного акта має місце його застосування компетентними органами до тих відносин, які виникли до втрати ним чинності та продовжують існувати у подальшому. Такі правовідносини є триваючими. При цьому триваючі правовідносини повинні виникнути під час дії норми права, що їх регулює, та існувати після втрати нею чинності.

Стаття 40 Закону №3038-VI (в редакції, що діяла до 01.01.2020) визначала зобов`язання замовника будівництва, який має намір забудови земельної ділянки, шляхом перерахування до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту, де здійснюється будівництво, у строк до прийняття об`єкта в експлуатацію. Прийняття об`єкта в експлуатацію є строком, з якого вважається, що забудовник порушує зазначені зобов`язання. Одночасно з прийняттям об`єкта в експлуатацію у відповідності із ч. 2 ст. 331 ЦК України забудовник стає власником забудованого об`єкта, а відтак і правовідносини забудови земельної ділянки припиняються.

Аналізуючи правову природу цих правовідносин, можна зробити висновок, що з моменту завершення будівництва та прийняття новозбудованого об`єкта в експлуатацію правовідносини забудови припиняються, а тому не можна вважати, що на них поширюються положення ст. 40 Закону №3038-VI після втрати нею чинності.

Разом з тим, п. 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №132-IX визначено, що ця норма права застосовується лише до договорів, які підписані до 01.01.2020. Саме у цьому випадку правовідносини з оплати участі в інфраструктурі населеного пункту є триваючими та до них можуть застосовуватись положення норми права, що втратила чинність. Якщо ж договори під час дії цієї норми укладено не було, то немає підстав вважати, що такі правовідносини виникли та тривають.

Наведені вище правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 643/21744/19.

У зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду, вирішуючи питання відступу від правових позицій касаційних судів та визначаючи належний спосіб захисту порушеного права у справі №643/21744/19, також зауважила таке.

З 01.01.2020 скасовано дію ст. 40 Закону №3038-VI, яка передбачала обов`язкове укладення договору, тому визнання судом договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладеним та встановлення цивільних прав та обов`язків сторін договору на майбутнє на підставі нормативно-правового акта, який було скасовано, суперечитиме принципу правової визначеності та не дозволить суду захистити право сторони належним способом. Відтак якщо на час здачі новозбудованого об`єкта до експлуатації або ухвалення судового рішення було скасовано норму статті закону, яка зобов`язувала укласти договір про участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, то суд не має підстав для задоволення позову обраним позивачем способом, а саме зобов`язати укласти договір або визнати договір укладеним.

У постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.07.2020 у справі №909/1143/19, від 30.09.2020 у справі №904/4442/19, від 04.02.2021 у справі №904/2468/19 та Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 27.05.2021 у справі №201/14195/18 суди розглянули спори про визнання укладеним договору про пайову участь замовника будівництва у створенні та розвитку інфраструктури населеного пункту при чинності на час виникнення спірних правовідносин та на момент звернення позивача до суду норми ст. 40 Закону №3038-VI, яка зобов`язувала замовника будівництва укласти вказаний договір, однак за відсутності вказаної норми на час розгляду справи. Водночас у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2021 у справі №922/267/20 та від 23.03.2021 у справі №904/454/18 суди розглянули вказані вище спори при втраті чинності норми ст. 40 Закону №3038-VI ще на час звернення позивача до суду, однак вона також була чинною на час виникнення спірних правовідносин.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, касаційні суди дійшли висновку про те, що необхідною умовою для укладення договору за рішенням суду є наявність на час виникнення правовідносин відповідних положень закону про обов`язковість укладення договору. Однак оскільки станом на час розгляду справи відсутнє положення закону, яке б зобов`язувало відповідача укласти з позивачем договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, суд не наділений повноваженнями визнати укладеним такий договір, обов`язковість якого для відповідача законом не передбачена.

Зазначені висновки касаційного суду узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у цій справі, а тому підстав для відступу від правових висновків Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду та Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду немає.

У зв`язку з відмовою забудовника від укладання договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту права органу місцевого самоврядування на отримання коштів на розвиток інфраструктури населеного пункту є порушеними і в органу місцевого самоврядування виникає право вимагати стягнення коштів, обов`язок сплати яких був встановлений законом. У такому разі суд має виходити з того, що замовник будівництва без достатньої правової підстави за рахунок органу місцевого самоврядування зберіг у себе кошти, які мав заплатити як пайовий внесок у розвиток інфраструктури населеного пункту, а отже, зобов`язаний повернути ці кошти на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України.

У разі порушення зобов`язання з боку замовника будівництва щодо участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту у правовідносинах, які виникли до внесення змін у законодавство щодо скасування обов`язку замовника будівництва укласти відповідний договір, орган місцевого самоврядування вправі звертатись з позовом до замовника будівництва про стягнення безпідставно збережених грошових коштів. Саме такий спосіб захисту буде ефективним та призведе до поновлення порушеного права органу місцевого самоврядування.

Нормами ст. 40 Закону №3038-VI було визначено обов`язок у передбачених цим Законом випадках щодо перерахування замовником об`єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту до прийняття такого об`єкта в експлуатацію, а також обов`язок щодо укладення відповідного договору про пайову участь, положеннями якого мала бути визначеною належна до перерахування сума (розмір пайової участі).

При цьому ч. 9 ст. 40 Закону №3038-VI було передбачено, що договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію.

Відповідно до Закону №132-IX ст. 40 Закону №3038-VI було виключено з 01.01.2020.

Таким чином, починаючи з 01.01.2020 передбачений до цього ст. 40 Закону №3038-VI обов`язок замовників забудови земельної ділянки у населеному пункті щодо необхідності укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту перестав існувати.

Разом з тим, законодавець під час внесення змін до Закону №3038-VI (шляхом виключення ст. 40 вказаного Закону на підставі Закону №132-IX) чітко встановив, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (абз. 2 п. 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №132-IX у такому розмірі та порядку:

1) розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом):

для нежитлових будівель та споруд - 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта;

для житлових будинків - 2 відсотки вартості будівництва об`єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування;

3) замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об`єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об`єкта будівництва;

4) пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об`єкта будівництва в експлуатацію;

5) кошти, отримані як пайова участь, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту;

6) інформація щодо сплати пайової участі зазначається у декларації про готовність об`єкта до експлуатації або в акті готовності об`єкта до експлуатації.

Таким чином, обов`язок відповідача як замовника будівництва здійснити оплату пайового внеску у 2020 році визначений безпосередньо приписами п. 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №132-IX, а також положеннями приведеного у відповідність до цього Закону Порядку №411/1415.

Так, рішенням Київської міської ради від 15.11.2016 за №411/1415 затверджено Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва (у редакції рішення Київської міської ради від 19.12.2019 №460/8033).

Відповідно до п. 3.1 розділу ІІІ Порядку пайова участь є обов`язковим внеском, який замовник має сплатити до бюджету міста Києва, крім випадків, передбачених законами України та цим Порядком.

Згідно з п. 3.3 розділу ІІІ Порядку №411/1415 в усіх питаннях щодо залучення коштів пайової участі Київська міська рада виступає в особі Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (КМДА).

Пунктом 3.4 розділу ІІІ Порядку визначено, що Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) є єдиним органом, уповноваженим здійснювати розрахунок пайової участі та укладання, зміну та розірвання договорів про пайову участь (з урахуванням особливостей інших положень цього Порядку).

За змістом п. 4.3 розділу IV Порядку №411/1415 кошти пайової участі сплачуються замовником в повному обсязі до прийняття об`єкта будівництва/реконструкції в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором про пайову участь. Прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію без сплати пайової участі в повному обсязі не звільняє замовника від обов`язку її сплати.

Визначений цим Порядком обов`язок замовника будівництва сплатити пайову участь у створенні і розвитку інфраструктури міста Києва узгоджується з імперативними приписами п. 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №132-IX, якими установлено, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту у визначеному Законом України №132-IX розмірі та порядку.

Суд зазначає, що передбачений прикінцевими та перехідними положеннями Закону №132-IX порядок пайової участі замовника будівництва був впроваджений законодавцем для:

(1) об`єктів будівництва, зведення яких розпочато у попередні роки, однак які станом на 01.01.2020 не були введені в експлуатацію, а договори про сплату пайової участі між замовниками та органами місцевого самоврядування до 01.01.2020 не були укладені;

(2) об`єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році.

Тож у вказаних двох випадках, враховуючи вимоги пп. 3, 4 абз. 2 п. 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №132-IX, замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, а також сплатити пайову участь грошовими коштами до прийняття цього об`єкта в експлуатацію.

Системний аналіз зазначених норм та обставин дає підстави для висновку, що обов`язок замовника будівництва звернутися у 2020 році до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва виникає:

- для об`єктів, будівництво яких розпочато у попередні роки, якщо станом на 01.01.2020 вони не введені в експлуатацію і договори про сплату пайової участі не були укладені, - протягом 10 робочих днів після 01.01.2020;

- для об`єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році, - протягом 10 робочих днів після початку такого будівництва.

Наведене свідчить, що норми абз. 1 та 2 п. 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №132-IX не перебувають у взаємозв`язку та не є взаємодоповнюючими.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.07.2022 у справі № 910/9548/21.

Враховуючи, що у цій справі будівництво об`єкта розпочате у 2020 році, абз. 2 п. 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №132-IX визначено обов`язок (за винятком передбачених пп. 2 цього абзацу випадків) щодо перерахування замовником об`єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету пайової участі (коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту) до прийняття такого об`єкта в експлуатацію.

Зазначене вище спростовує наведені в обґрунтування апеляційної скарги доводи про відсутність у відповідача обов`язку щодо сплати пайової участі (коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту).

З огляду на доводи відповідача про те, що об`єкт будівництва не введений в експлуатацію, апеляційний господарський суд звертається до висновків Верховного Суду у постанові від 13.12.2022 у справі №910/21307/21, у якій зауважено, що у випадку, якщо замовниками об`єктів будівництва не буде дотримано передбаченого прикінцевими та перехідними положеннями Закону №132-IX обов`язку щодо перерахування до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (пайової участі) саме до дати прийняття таких об`єктів в експлуатацію, то, враховуючи викладені у постанові від 14.12.2021 у справі №643/21744/19 висновки Великої Палати Верховного Суду, належним та ефективним способом захисту є звернення в подальшому органів місцевого самоврядування з позовом до замовників будівництва про стягнення безпідставно збережених грошових коштів пайової участі на підставі ст. 1212 ЦК України. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.07.2022 у справі №910/9548/21.

Доводи апеляційної скарги про те, що ПП «ЛОЙД ТРАНС» претензію про отримання розрахунку та укладення договору пайової участі у розвитку інфраструктури міста Києва від 21.05.2021 та претензію про отримання розрахунку та укладення договору пайової участі у розвитку інфраструктури міста Києва від 25.10.2021, про направлення яких стверджує позивач, не отримувало і в матеріалах справи відсутня інформація про отримання ним претензій, апеляційний господарський суд зазначає таке.

Наявні у справі матеріали справи свідчать, що позивач направив на адресу ПП «ЛОЙД ТРАНС» вказані вище претензії, на підтвердження чого надав відповідні докази, а саме: опис вкладення у цінний лист від 24.05.2020, накладну 0104405316730 від 24.05.2020 та фіскальний чек від 24.05.2020 з номером відправлення 0104405316730; опис вкладення у цінний лист від 26.10.2020, накладну 0104405508915 від 26.10.2020 та фіскальний чек від 26.10.2020 з номером відправлення 0104405508915. Таким чином, позивач здійснив усі залежні від нього дії для направлення ПП «ЛОЙД ТРАНС» претензій. Водночас отримання вказаних поштових відправлень ПП «ЛОЙД ТРАНС» перебуває поза межами контролю відправника та залежить від отримувача (відповідача).

За наведених підстав апеляційний господарський суд оцінює такі доводи апеляційної скарги критично.

Щодо розміру пайового внеску, який підлягає до стягнення з ПП «ЛОЙД ТРАНС» суд відзначає таке.

Пунктом п. 2 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №132-IX від 20.09.2019 установлено, що протягом 2020 року для нежитлових будівель та споруд замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету пайову участь у розмірі 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом).

Відповідно до пп. 6.4.1 п. 6.4 розділу І Порядку №411/1415 розрахунок розміру пайової участі при новому будівництві/реконструкції для нежитлових будівель, споруд та приміщень визначається за формулою:

РПУ = ЗКВ об`єкта х 4 %, де РПУ - розмір пайової участі об`єкта (грн); ЗКВ об`єкта - загальна кошторисна вартість об`єкта будівництва/реконструкції, визначена відповідно до п. 6.2 Порядку (грн).

У разі якщо загальна кошторисна вартість не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами (не подано замовником затвердженої в установленому порядку проєктної документації в частині кошторису відповідно до пп. 5.1.1 та п. 6.2 цього Порядку), ЗКВ об`єкта визначається за наступною формулою:

ЗКВ об`єкта = S об`єкта х N нежитл, де

S об`єкта - загальна площа (крім загальної площі приміщень, визначених в п. 4.2 цього Порядку) об`єкта будівництва або додатково створені площі в результаті реконструкції (кв. м);

N нежитл - норматив одиниці створеної потужності для будівництва або реконструкції об`єктів нежитлового призначення, який дорівнює 13500,00 грн (грн/кв. м).

На підставі пп. 6.4.1 Порядку, враховуючи відсутність у Департаменті документів щодо загальної кошторисної вартості будівництва торговельного закладу на бульварі Перова, 12 А у Дніпровському районі міста Києва, позивач здійснив розрахунок розміру пайової участі наступним чином: 247590,00 = 458,5 кв. м х 13 500 грн х 4%, де:

247590,00 грн - розмір пайової участі об`єкта;

458,5 кв. м - загальна площа об`єкта будівництва відповідно до основних даних і техніко-економічних показників по об`єкту "Будівництво торговельного закладу на бул. Перова, 12-а в Дніпровському p-ні м. Києва", затверджених наказом ПП "ЛОЙД ТРАНС" від 25.03.2020 № 25/03;

13500 грн - норматив одиниці створеної потужності для будівництва або реконструкції об`єктів нежитлового призначення.

Розрахунок пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, яку відповідач зобов`язаний сплатити на користь позивача відповідає наведеним вище приписам Порядку та є обґрунтованим.

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, апеляційний господарський суд погоджується з висновком господарського суду першої інстанції, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача 247590,00 грн пайової участі у створенні соціальної та інженерної-транспортної інфраструктури міста Києва на бюджетний рахунок бюджету розвитку спеціального фонду міського бюджету підлягають задоволенню.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду у цій справі є законним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачається; підстави для задоволенні апеляційної скарги - відсутні.

Судові витрати.

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства «ЛОЙД ТРАНС» на рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2022 у справі №910/20301/21 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2022 у справі №910/20301/21 залишити без змін.

3. Судові витрати, пов`язані з поданням апеляційної скарги, покласти на скаржника.

4. Справу №910/20301/21 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст.ст. 287 - 289 ГПК України, за наявності підстав, визначених ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Повний текст постанови складено 10.01.2023.

Головуючий суддя О.О. Євсіков

Судді В.А. Корсак

О.В. Попікова