Рішення

від 13.01.2023 по справі 925/1120/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2023 року м. Черкаси Справа № 925/1120/22

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Чевгуза О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом

Селянського (фермерського) господарства «Насіння»

до Фізичної особи-підприємця Гольдіна Леоніда Сергійовича

про стягнення 56 027,24 грн,

без повідомлення (виклику) сторін,

ВСТАНОВИВ:

Селянське (фермерське) господарство «Насіння» (вул. Шевченка, 56, с. Дзензелівка, Уманський район, Черкаська область, 20141, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 30065507) звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Гольдіна Леоніда Сергійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за укладеним між сторонами договором купівлі-продажу від 24.02.2021 № 2 в розмірі 19 961,12 грн, штрафу у розмірі 7 %, що становить 1397,28 грн, пені у розмірі 0,2 % від суми несвоєчасного поставленого товару, що становить 18 043,84 грн, не отриманого податкового кредиту з ПДВ у сумі 16 625,00 грн та понесених судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що здійснив авансовий платіж (попередню оплату) за товар, а відповідач неналежним чином виконав зобов`язання з поставки йому товару за укладеним між сторонами договором. Правовими підставами визначив статті 11, 202, 509, 529, 530, 629, 610, 612, 662, 692, 712 Цивільного кодексу України (ЦК України), статті 165, 173-175, 193, 265 Господарського кодексу України (ГК України), посилаючись, зокрема, на обов`язковість умов укладеного між сторонами договору.

Ухвалою від 01.11.2022 Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; справу вирішив розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана на адреси сторін рекомендованим листом.

Ухвала відповідачем не отримана, про що свідчить поштове повідомлення про повернення поштового відправлення з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Верховний Суд в постанові від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19 зазначив, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду. Наведене узгоджується з правовою позицією, яка викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б.

У визначені законом строки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило.

Відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, відзив на позов або будь-які інші письмові заперечення по суті спору не надав.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Відповідно до частини першої статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

24 лютого 2021 року між Фізичною особою-підприємцем Гольдін Леонідом Сергійовичем (відповідач, продавець), що діє на підставі свідоцтва про державну реєстрацію № 368725 від 14.06.2007 та Селянським (фермерським) господарством «Насіння» (позивач, покупець), яке є платником єдиного податку 4 групи, в особі голови Мальованого Михайла Володимировича, що діє на підставі Статуту, було укладено договір купівлі-продажу № 2 (договір), відповідно до якого продавець зобов`язується поставити товар покупцю, а покупець зобов`язується прийняти і сплатити даний товар на умовах даного договору.

Відповідно до мов договору сторони узгодили:

Пункт 2: найменування товару вказується в рахунках фактурах та товарних накладних.

Пункт 2.1:товар поставляється покупцю в обсязі, згідно письмової заявки покупця.

Пункт 2.2:термін постачання передбачається за погодженням сторін.

Пункт 3.1:товар має бути повністю поставлений покупцю за адресою:

Пункт 3.2: доставка товару здійснюється за рахунок покупця.

Пункт 3.3:датою відвантаження вважається дата виписання накладної.

Пункт 4.1:покупець оплачує відвантажений продавцем товар за ціною, вказаною в рахунках, що складає 285 000,00 грн (двісті вісімдесят п`ять тисяч гривень 00 копійок) в т.ч. ПДВ 47 500,00 грн.

Пункт 4.2:загальна сума даного договору визначається як сума вартості всього товару, поставленою продавцем покупцю відповідно товарних накладних.

Пункт 5.1: розрахунки за кожну відвантажену (поставлену) партію товару здійснюються в безготівковому порядку в національній валюті України.

Пункт 5.2:покупець здійснює авансовий платіж (попередню оплату) у розмірі 35 % від вартості загальної кількості товару, яка складає 99 750,00 грн (дев`яносто дев`ять тисяч сімсот п`ятдесят грн 00 коп.) в т.ч. ПДВ (20 %) 16 625,00 грн, шляхом прямого перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця.

Пункт 5.3:покупець здійснює остаточний розрахунок за поставку кожної партії відвантаженої продукції, шляхом прямого перерахунку коштів на рахунок продавця по факту отримання товару.

Пункт 6.1:даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2021 року, але в будь-якому випадку до його повного виконання.

Пункт 6.2:у випадку, якщо жодна із сторін не заявить письмово про свій намір розірвати або змінити договір за 15 днів до його закінчення, даний договір вважається пролонгованим на один рік.

Пункт 7.1:у разі прострочення поставки товару продавець сплачує покупцю пеню за кожний день прострочення у розмірі 0,2 % від суми несвоєчасно поставленого товару, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково стягується штраф у розмірі 7 (сім) відсотків від ціни не відвантаженого товару (але не більше подвійної облікової ставки НБУ).

Пункт 7.2:у разі отримання товару на умовах відстрочення платежу покупець сплачує продавцю пеню за кожний день прострочення у розмірі 0,2 % від простроченої суми. Нарахування пені починається по закінченню терміну відстрочки яка узгоджена сторонами.

Пункт 7.3:відповідно ст. 231 Господарського кодексу України за порушення зобов`язань щодо якості (комплектності) поставленого товару, з продавця стягується штраф у розмірі 20 (двадцять) відсотків ціни неякісного товару. Сплата штрафу не звільняє продавця від заміни неякісного товару.

Договір скріплений підписами та печатками його сторін.

Позивач зазначив, що ним за договором було здійснено оплату авансового платежу (попередню оплату) у розмірі 35 % від вартості загальної кількості товару, яка складає 99 750,00 грн, у т.ч. ПДВ (20 %) 16 625,00 грн шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок відповідача за платіжним дорученням № 158 від 03.03.2021.

Відповідно до договору відповідач мав поставити позивачу рейки розміром 0,025*0,025*3000 м.

29 червня 2021 року товар був поставлений у кількості 2915 рейок на суму без ПДВ 23 086,80 грн, ПДВ 4617,36 грн, всього з ПДВ 27 704,16 грн. Підтвердженням є видаткова накладна № РН-0000002 від 29.06.2021 та товарно-транспортна накладна № 1 від 29.06.2021.

20 липня 2021 року товар був поставлений у кількості 900 рейок на суму без ПДВ 7128,00 грн, ПДВ 1425,60 грн, всього з ПДВ 8553,60 грн. Підтвердженням є видаткова накладна № РН-0000004 від 20.07.2021 та товарно-транспортна накладна № 2 від 20.07.2021.

31 липня 2021 року товар був поставлений у кількості 530 рейок на суму без ПДВ 4197,60 грн, ПДВ 839,52 грн, всього з ПДВ 5037,12 грн. Підтвердженням є видаткова накладна № РН-0000006 від 31.07.2021 та товарно-транспортна накладна № 6 від 31.07.2021.

20 вересня 2021 року товар був поставлений у кількості 1975 рейок на суму з ПДВ 18 762,50 грн, в т.ч. ПДВ 3127,08 грн. Підтвердженням є видаткова накладна № 5 від 20.09.2021 та товарно-транспортна накладна № 5 від 20.09.2021.

27 жовтня 2021 року товар був поставлений у кількості 2077 рейок на суму з ПДВ 19 731,50 грн, в т.ч. ПДВ 3288,58 грн. Підтвердженням є видаткова накладна № 7 від 27.10.2021 та товарно-транспортна накладна № 7 від 20.09.2021.

Видаткові накладні містять найменування сторін, а також підписи осіб, які передають та отримують товар, найменування товару, його кількість, вартість, та інші необхідні реквізити, тобто відповідають вимогам законодавства та є у відповідності до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинними бухгалтерськими документами, які фіксують факт здійснення господарської операції та є підставою виникнення обов`язків сторін.

Отже, позивач стверджує, що продавцем не було доставлено товар, а саме рейка розміром 0,025*0,025*3000 м на суму 19 961,12 грн. Підтвердженням отримання авансового платежу, окрім банківських транзакцій, вважає також підписання з відповідачем акту взаємних розрахунків за період з 01.01.2021 по 22.12.2021.

Позивач 25 січня 2022 року на адресу відповідача направив претензію, яка залишена відповідачем без реагування.

З огляду на вищевикладене, відповідно до умов договору (п. 7.1 договору), позивач нарахував штраф у розмірі 7 %, що становить 1397,28 грн, пеню у розмірі 0,2 % від суми несвоєчасного поставленого товару що становить 18 043,84 грн.

Крім того, позивач зазначає, що ФОП Гольдін Л.С. є платником податку на додану вартість, однак не зареєстрував у єдиному державному реєстрі на користь СФГ «Насіння» податкову накладну на суму 99 750,00 грн, у тому числі ПДВ 16 625,00 грн у встановлений законодавством термін, а тому відповідач також має сплатити на користь позивача неотриманий податковий кредит з ПДВ у сумі 16 625,00 грн.

Наведені обставини стали причиною звернення позивача з позовом та є предметом спору у справі.

Відповідач доказів, які підтверджують поставку товару в обумовленому сторонами обсязі не надав, доводів позивача не спростував.

Судом встановлено, що позивач здійснив оплату авансового платежу (попередню оплату) у розмірі 99 750,00 грн, у т.ч. ПДВ (20 %) 16 625,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням з призначенням платежу «оплата 35 % за рейки зг. рах. № 2 від 24.02.21 вт ч ПДВ 16625,00 грн.», а відповідач не доставив товар на суму 19 961,12 грн.

Аванс (попередня оплата) це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (висновок, викладений у постанові Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 21 лютого 2018 року в справі № 910/12382/17).

Доказів наявності претензій щодо кількості, якості та асортименту отриманого позивачем товару суду не подано.

Не містять матеріали справи й належних та допустимих доказів спростування правомірності правочину.

Відповідно до ст. 204 ЦК України діє презумпція правомірності правочину.

Спірні правовідносини сторін виникли з укладеного між ними договору, який за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (стаття 626 ЦК України).

Частиною 1 статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Відповідно до частини 2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1, 2 статті 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Таким чином, відповідно до частини другої статті 693 Цивільного кодексу України у покупця виникає право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати від продавця, який одержав суму попередньої оплати товару і не поставив його у встановлений строк.

Отже, у розумінні приписів цієї норми покупцю належить право вимагати, крім іншого, повернення передоплати за непоставлений товар. При цьому, попередньою оплатою є часткова або повна оплата товару до його передання продавцем.

Визначене зазначеною нормою право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є за своїм змістом правом покупця на односторонню відмову від зобов`язання, внаслідок якої припиняється зобов`язання продавця перед покупцем по поставці товару і виникає нове грошове зобов`язання.

Тобто, виходячи з аналізу положень статті 693 Цивільного кодексу України умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Тобто, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

При цьому, оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі формі позову.

Можливість обрання певного визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Правова позиція Верховного Суду викладена у постанові від 05.06.2018 по справі № 904/8972/17.

Позивачем обрано такий варіант поведінки, як повернення суми попередньої оплати товару.

Істотними умовами договору поставки є предмет поставки (товар), строк поставки, кількість і ціна товару.

Відповідно до умов договору термін постачання передбачається за погодженням сторін.

Матеріали справи не містять доказів того, що сторонами було узгоджено строк поставки товару, зокрема у письмових заявках, специфікаціях, усними домовленостями, тощо.

Оскільки сторони не узгодили строк поставки товару, така поставка мала бути здійснена відповідачем після спливу семиденного строку від дня пред`явлення позивачем вимоги про поставку товару в порядку ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України.

Доказів звернення позивача з відповідною вимогою до відповідача про поставку товару матеріали справи також не містять. Разом з тим, матеріали справи не містять й доказів вчинення відповідачем будь-яких дій, які б свідчили про намір передати позивачу оплачений товар чи узгодження умов постачання товару. На момент розгляду справи товар позивачу поставлений так і не був, хоча обов`язок передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу та відповідно до ч. 1 ст. 662 ЦК України покладений на продавця, відповідно дії відповідача в цій частині є недобросовісними. Матеріали справи не містять доказів відмови відповідача передати оплачений товар, однак його дії свідчать про невиконання ним свого зобов`язання з його передачі позивачу.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ст. 662 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Позивач звертався до відповідача з претензією, зі змісту якої йдеться, що відповідач не виконав зобов`язання в повному обсязі: не поставив товар, за який було перераховано попередню оплату, до 26.07.2021, що суперечить умовам договору, та вимагає негайного повернення суми боргу, а також пені, штрафу, сплати неотриманого податкового кредиту з ПДВ.

Відтак, суд прийшов до висновку, що внаслідок довготривалого невиконання відповідачем свого обов`язку з передачі товару, направивши відповідачу претензію, позивач заявив про небажання продовжувати господарські відносини з відповідачем щодо постачання замовленого товару, тому правовідносини між сторонами є припиненими, а грошові кошти в розмірі 19 961,12 грн підлягають стягненню з відповідача як такі, що позивач хоче повернути (стягнути).

Відповідно до статті 202 ГК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Сторони під час укладання договору поставки передбачили, що у разі прострочення поставки товару продавець сплачує покупцю пеню за кожний день прострочення у розмірі 0,2 % від суми несвоєчасно поставленого товару, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково стягується штраф у розмірі 7 (сім) відсотків від ціни не відвантаженого товару (але не більше подвійної облікової ставки НБУ).

Оскільки строк поставки товару не було встановлено в договорі, то підстав для стягнення з відповідача неустойки за порушення виконання зобов`язання в частині поставки товару немає.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги в частині стягнення неотриманого податкового кредиту з ПДВ у сумі 16 625,00 грн не обґрунтовані та не підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України у резолютивній частині рішення зазначаються відомості про розподіл судових витрат.

Позивач заявив вимогу про відшкодування понесених судових витрат: сплаченого судового збору 2481,00 грн.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

На підставі ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову на відповідача;

2) у разі відмови в позові на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим, згідно з частиною дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Зважаючи на недобросовісність відповідача щодо виконання зобов`язань, сплату позивачем судового розміру у мінімально визначених межах, судовий збір у сумі 2481,00 грн покладається на відповідача повністю.

Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Черкаської області

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Гольдіна Леоніда Сергійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Селянського (фермерського) господарства «Насіння» (вул. Шевченка, 56, с. Дзензелівка, Уманський район, Черкаська область, 20141, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 30065507):

19 961,12 грн основний борг,

2481,00 грн на відшкодування сплаченого судового збору.

В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги на рішення, рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Чевгуз