Рішення

від 13.01.2023 по справі 755/3397/22

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №:755/3397/22

Провадження №: 2/755/1100/23

"13" січня 2023 р. м.Київ

Дніпровський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Коваленко І.В.,

за участю секретаря - Назаровій І.В.,

розглянувши в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕКС -ІНКОРПОРЕЙШН» про відшкодування збитків, заданих неналежним виконанням договору, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕКС -ІНКОРПОРЕЙШН» про відшкодування збитків, заданих неналежним виконанням договору.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 04.06.2020 року ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «ЦЕНТР НАДАННЯ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ» для отримання правової консультації з приводу його подальших дій, як учасника судової справи № 520/11409/19. Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних послуг, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 540857098691 від 10.02.2022 року та № 255569812043 від 10.02.2022 року було здійснено перейменування ТОВ «ЦЕНТР НАДАННЯ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ» на ТОВ «ЛЕКС -ІНКОРПОРЕЙШН, та змінено адресу місцезнаходження з « АДРЕСА_1 » на «02094, м.Київ, бул.Верховної ради, буд.34».

03.03.2020 року постановою Другого апеляційного адміністративного суду по справі № 520/11409/19 було задоволено апеляційну скаргу ГУ ПФУ в Харківській області, скасовано рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.12.2019 року та відмовлено у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Харківській області про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії. 04.06.2020 року між ТОВ «ЦЕНТР НАДАННЯ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ» та ОСОБА_1 було укладено договір № П-466. На виконання зобов`язань за договором № П-466 ТОВ «ЦЕНТР НАДАННЯ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ» надав юридичні послуги ОСОБА_1 , а саме: проект заяви до Європейського суду з прав людини та консультацію, що підтверджується листом № 325 від 12.05.2021 року.

У 2021 році ОСОБА_1 отримав рішення Європейського суду з прав людини від 01.10.2020 року № ECHR-LUkr11.00R, відповідно до якого Європейський суд з прав людини виніс ухвалу і визнав заяву неприйнятною. ОСОБА_1 звернувся для отримання правової допомоги з приводу його подальших дій в рамках даної справи, після чого дізнався про те, що юристами ТОВ «ЦЕНТР НАДАННЯ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ» не були враховані положення ст.35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких Європейський суд з прав людини може брати справу до розгляду лише після того, як було вичерпано всі національні засоби юридичного захисту, згідно із загальновизнаними принципами міжнародного права, і впродовж шести місяців від дати постановлення остаточного рішення на національному рівні. Європейський суд з прав людини оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подано згідно із ст.34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо ця заява несумісна з положеннями Конвенції або протоколів до неї, явно необґрунтована або є зловживання правом на подання заяви або, що заявник не зазнав суттєвої шкоди, якщо тільки повага до прав людини, гарантованих Конвенцією і протоколами до неї, не вимагає розгляду заяви по суті, а також за умови, що на цій підставі не може бути відхилена жодна справа, яку національний суд не розглянув належним чином. Позивач зазначає, що у зв`язку з наданням відповідачем неналежної юридичної консультації, останній не вичерпав всі національні засоби юридичного захисту із загальновизнаними принципами міжнародного права, оскільки відповідно до ч.1 ст.13 КАС України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи, а у визначених законом випадках - на касаційне оскарження рішення. В свою чергу, належною та якісною юридичною допомогою з боку ТОВ «ЦЕНТР НАДАННЯ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ» мала бути за словами позивача, консультація та роз`яснення з боку Виконавця щодо права ОСОБА_1 звернутись з касаційною скаргою до Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду із обґрунтуванням своєї позиції щодо виняткового значення справи, а у випадку, якщо суд касаційної інстанції відмовив у відкритті касаційного провадження, то звернутися до Європейського суду з прав людини. Проте юристи ТОВ «ЦЕНТР НАДАННЯ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ» за переконанням позивача не врахували всі умови прийнятності заяви до Європейського суду з прав людини, викладені у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які є загальновідомими.

03 травня 2022 року Дніпровським районним судом міста Києва постановлено ухвалу про відкриття провадження та призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Положеннями ст.174 Цивільного процесуального кодексу України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

У відповідності до статей 174, 178 Цивільного процесуального кодексу України відповідач не скористався своїм процесуальним правом та не направив суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти позову.

У відповідності до ч.8 ст.279 Цивільного процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Таким чином, розглянувши подані позивачем документи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, як це передбачено ст.279 Цивільного процесуального кодексу України.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов до таких висновків.

Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до вимог ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно із ч.1 п.п. 1, 2, 6, 7 ст. 19 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської, серед іншого, діяльності є: 1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; 2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; 6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами; 7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах.

Відповідно до вимог ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, який укладається в письмовій формі.

Таким чином, договір про надання правової допомоги укладається відповідно до вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Відповідно до п. 4 ст. 1, ч. 3 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

За змістом ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Звітно-виборчим З`їздом адвокатів України від 09.06.2017 затверджені Правила адвокатської етики.

Відповідно до ст.ст. 17, 33 Правил адвокатської етики в угоді про надання правової допомоги мають бути чітко і недвозначно визначені всі головні умови, на яких адвокат приймає доручення клієнта.

Таким чином, саме в договорі про надання правової допомоги визначається порядок обчислення гонорару, при встановленні розміру якого враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші фактори.

Отримуваний адвокатом за надання правової допомоги гонорар, який є єдиною допустимою формою отримання адвокатом винагороди за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту, має бути законним за формою і порядком внесення та розумно обґрунтованим за розміром і враховувати наряду з іншими факторами витрачений адвокатом час.

Договір про надання послуг є складним зобов`язанням, що складається з двох органічно поєднаних між собою зобов`язань: по-перше, правовідношення, в якому виконавець повинен надати послугу, а замовник наділений правом вимагати виконання цього обов`язку; по-друге, правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Розкриваючи зміст засади свободи договору у ст. ст. 6, 627, ЦК України визначає, що свобода договору полягає в праві сторін вільно вирішувати питання при укладенні договору, виборі контрагентів та погодженні умов договору.

Частина 1 ст. 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

За ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Судом встановлено, що 04.06.2020 року між ОСОБА_1 - Виконавець та ТОВ «ЦЕНТР ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ НАСЕЛЕННЮ» Замовник укладено цивільно - правовий договір про надання юридичних послуг (надалі Договір).

Як вбачається з п.1.2. Договору, Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов`язання надати Замовнику наступні юридичні послуги: проект позовної заяви, консультація.

Відповідно до умов п. 2.1.2. Договору Замовник доручає, а Виконавець бере на себе обов`язок надавати йому юридичну допомогу в обсязі і на умовах, що зазначені в цьому договорі, керуючи чинним законодавством, а також іншими нормативно-правовими актами.

Згідно п.2.1.3 з моменту підписання цього Договору Сторонами, негайно приступити до правового аналізу ситуації, вивчити надані Замовником документи та відомості, здійснити підбір необхідних нормативних актів, обрати найбільш оптимальний план для досягнення мети за цим Договором на надання юридичних послуг, зазначених у п.1.2. цього Договору, підготувати проекти документів, зазначених у п.1.2. цього Договору, протягом 5 (п`яти) днів моменту надання Замовником усіх необхідних відомостей і документів. Також, відповідно до п.2.1.4 після внесення 50 % від вартості послуг, відповідно до п.3.1. цього Договору, здійснити підготовку до видачі Проектів документів, зазначених у п.1.2. цього Договору , Замовнику.

Пунктом 2.1.8. Виконавець не дає, а Замовник не має права вимагати від виконавця запевнення та різні гарантії щодо досягнення позитивного результату внаслідок наступного використання проектів документів, складених Виконавцем на виконання прийнятих на себе зобов`язання, крім гарантії сумлінного виконання своїх обов`язків по наданню Замовнику якісної юридичної допомоги. Також, згідно п.2.1.9. після виконання прийнятих на себе зобов`язань (частини зобов`язань) Виконавець протягом трьох днів повідомляє Замовнику про відповідні обставини за допомогою телефонного зв`язку та, за необхідності, направляє на адресу Замовника Акт про надання юридичних послуг. У випадку, якщо протягом 1 календарних днів з моменту належного інформування Замовника, Замовник не направляє на адресу Виконавця незгоду з якістю та (або) обсягом надання послуг, такі послуги вважаються прийнятними Замовником у повному обсязі та без зауважень.

Відповідно до п. 2.2.1 Договору Замовник зобов`язується своєчасно надавати (забезпечувати) виконавцю всі необхідні документи, необхідні для надання юридичних послу, зазначених у п.1.2. цього Договору.

Згідно до п.2.3. Виконавець має прав: відповідно до п.2.3.1 самостійно визначати стратегію та тактику надання юридичних послуг, зазначених у п.1.2. цього Договору. Пунктом 2.4 Договору видача Замовнику проектів документів, зазначених у п.1.2 цього Договору, здійснюється Виконавцем щодня, за умови повної оплати за договором.

Сторони у п. 3.1 Договору встановили, що винагорода (вартість договору) по цьому Договору (п.1.2 даного договору) становить 7370 грн. і сплачується Замовником у наступний термін 3370 грн. - 11.06.2020 року та відповідно до п.3.2 Замовник вносить попередню оплату в розмірі 4 000 грн.

Згідно п.3.3 у вартість юридичних послуг, зазначених у п.1.2. цього Договору, включено: правовий аналіз ситуації, заснований на вивченні матеріалів і відомостей наданих Замовником, підбір нормативно-правових актів, необхідних для складання документа (ів), що становить 30 % від вартості зазначеної в п.3.1. цього Договору.

Відповідно до п. 4.1 Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до закінчення терміну виконання Сторонами свої зобов`язань.

Згідно п. 4.2. Термін дії Договору припиняється з моменту підписання акту про надання юридичних послуг, що є невід`ємною частиною договору.

Пунктом 5.1 Виконавець відповідає за якість та своєчасність надання юридичних послуг, зазначених у п.1.2. цього Договору. Відповідно до п.5.2. за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України, зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Позивач на виконання п.3.1. Договору сплатив кошти за надання юридичних послуг у сумі 7370 грн. на рахунок відповідача, що підтверджується фіскальними чеками від 04.06.2020 року на суму 4000 грн. та від 11.06.2020 року на суму 3 370 грн.

11 червня 2020 року між сторонами було підписано Акт про надання юридичних послуг, відповідно до якого ОСОБА_1 у повному обсязі прийняв надані послуги, претензій відносно якості, обсягу та змісту наданих послуг, зазначених в договорі про надання юридичних послуг № П-466 від 04.06.2020 року, не зазначив.

Як вбачається з відповіді ТОВ «ЦЕНТР ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ НАСЕЛЕННЮ» № 335 від 12.05.2021 року: 04.06.2020 року позивач звернувся до відповідача за наданням юридичної допомоги. У зв`язку з цим, між ТОВ «ЦЕНТР ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ НАСЕЛЕННЮ» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання юридичних послуг № П-466 від 04.06.2020 року. Перелік юридичних послуг відповідно до договору, їх вартість були обумовлені сторонами до укладення договору № П-466 і надалі зазначались у п.1.2, п.3.1 Договору та його положень. Відповідно до п.2.1.1 виконавець зобов`язаний - виконати прийнятті на себе зобов`язання зазначені в п.1.2 цього Договору, та надати юридичні послуги в обсязі та якості, що задовольняють вимоги замовника, керуючись чинним законодавством, а також іншими нормативно-правовими актами. Відповідно до п.2.3.1 Договору, Виконавець має право самостійно визначати стратегію та тактику надання юридичних послуг, зазначених у п.1.2 даного Договору. У випадку, якщо після укладення цього Договору з`ясуються обставини, з яких випливає, що виконання предмету цього Договору не представляється можливим та/або заподіює шкоду інтересам замовника, виконавець має право вчинити після узгодження із замовником інші юридичні дії, що не складають предмет цього Договору, але спрямовані на захист прав і законних інтересів замовника. Зазначені дії вважаються вчиненими в межах цього Договору. Так на виконання зобов`язань за Договором № П-466, ТОВ «ЦЕНТР ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ НАСЕЛЕННЮ» надав, а замовник прийняв наступні юридичні послуги: проект заяви до ЄСПЛ, консультація. П.2.1.3 Договору передбачав, що виконавець зобов`язаний з моменту підписання договору сторонами вивчити надані замовником документи, здійснити підбір необхідних нормативних актів, вибрати найбільш оптимальний план для досягнення мети за цим договором про надання юридичних послуг, зазначених у п.1.2 цього договору, підготувати проекти документів, зазначених у п.1.2 цього договору, протягом 5 днів з дня моменту надання замовником усіх необхідних документів та відомостей. На виконання зобов`язань, що виникли після укладання договору, фахівці вивчили надані документи і відомості, що були викладені в Інформаційній записці, написані власноруч замовником, зробили підбір необхідних нормативно-правових актів, проаналізували ситуацію, що склалася, підготували проект відповідно документу, передбаченого договором. Відповідно до п.2.1.8 виконавець не дає, а замовник не має право вимагати від виконавця запевнення та різні гарантії щодо досягнення позитивного результату внаслідок наступного використання проектів документів складених виконавцем на виконання прийнятих на себе зобов`язань, крім гарантії сумлінного виконання свої обов`язків по наданню замовнику якісної юридичної допомоги. Відповідно до п.5.8 Договору - невід`ємною частиною договору є: інформаційна записка, заповнена замовником власноруч, а також акт про надання юридичних послуг.11.06.2020 було укладено акт про надання юридичних послуг, в якому замовник не зазначив жодного зауваження та заперечення. Так, згідно з п.4.2 договору - термін дії договору припиняється з моменту акту про надання юридичних послуг, який є невід`ємною частиною договору. Отже, 11.06.2020 року правовідносини, які виникли внаслідок укладання договору № П-466 від 04.06.2020 року - припинилися належним їх виконанням та прийняттям ст.599 ЦКУ. Кошти, які були сплачені у розмірі 7 370 грн. на виконання зобов`язань і надання юридичних послуг поверненню не підлягають.

Стаття 526 Цивільного кодексу України встановлює загальні умови виконання зобов`язань та закріплює основний принцип виконання зобов`язань - принцип належного виконання, що стосується як суб`єктів, так і предмета, строку чи терміну, місця і способу виконання. Так, згідно її положень зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутність таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Позивач у своїй позовній заяві вказує, що відповідачем не було надано якісну, належну юридичну допомогу, не враховані положення ст.35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких, Європейський суд з прав людини може брати справу до розгляду лише після того, як було вичерпано всі національні засоби юридичного захисту, згідно із загальновизнаними принципами міжнародного права, і впродовж шести місяців від дати постановлення остаточного рішення на національному рівні. Європейський суд з прав людини оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подано згідно зі ст.34, якщо він вважає, що ця заява несумісна з положеннями Конвенції або протоколів до неї явно необґрунтована або є зловживання правом на подання заяви або, що заявник не зазнав суттєвої шкоди, якщо тільки повага до прав людини, гарантованих Конвенцією і протоколами до неї, не вимагає розгляду заяви по суті, а також за умови, що на цій підставі не може бути відхилена жодна справа, яку національний суд не розглянув належним чином - неналежне виконання відповідачем своїх обов`язків, передбачених умовами цивільно-правового договору про надання юридичних послуг.

Разом з тим, письмові матеріали справи не містять, а позивачем всупереч ч. 1 ст. 81 ЦПК України, не надано суду доказів того, що Виконавець - ТОВ «ЦЕНТР ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ НАСЕЛЕННЮ» порушив п.5.1. Договору під час надання юридичних послуг, зазначених у п.1.2 цього Договору.

Наданий стороною позивача акт від 11.06.2020 року про надання юридичних послуг не є належним, допустимим, достовірним доказом не виконання відповідачем обов`язків відповідно до умов Договору, оскільки зазначений акт було особисто підписано позивачем, та при цьому будь-яких претензій щодо якості, обсягу та змісту наданих Відповідачем послуг, зазначених в договорі про надання юридичних послуг № П-466 від 04.06.2020 року, позивачем пред`явлено не було.

Суд звертає увагу позивача на те, що ним дещо помилково сприймається очікуваний результат послуг за договором правової допомоги. Реалізація адвокатом своїх повноважень в межах доручення не завжди являє той бажаний для клієнта результат, який він хоче отримати.

Дослідивши докази та оцінивши їх у сукупності суд приходить до висновку, що позивачем на підтвердження власних доводів про невиконання договорів не надано відповідних доказів. Повідомлення від Європейського суду з прав людини про визнання скарги не прийнятною є результатом розгляду заяви, а не свідченням неналежного виконання договору про надання правової допомоги.

Щодо позовної вимоги про стягнення із відповідача на користь ТОВ «ЦЕНТР ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ НАСЕЛЕННЮ» збитки в сумі 7370,00 грн., суд приходить до наступного.

Позивач, обґрунтовуючи вимогу про стягнення збитків із відповідача посилається на положення ст. 906 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 906 ЦК України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно приписів норм ст.ст. 623, 906 ЦК України, тягар доказування факту невиконання або неналежним виконанням договору про надання послуг покладається на замовника послуг.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про те, що вимога щодо визнання факту неналежного виконання відповідачем обов`язків за Договором № П-466 від 04.05.2020 року не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не доведено факт неналежного виконання відповідачем обов`язків за Договором від 04.06.2020 року, стороною позивача не було надано доказів в розумінні ст.906 ЦК України, а відтак відсутні підстави стягнення з відповідача на користь позивача збитки у сумі 7 370 грн.

Щодо посилання позивача на те, що його вимоги та правовідносини у цій справі регулюються Законом України «Про захист прав споживачів» суд вважає зазначити наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 27 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Укладаючи договір про надання правової допомоги з відповідачем, адвокат, який надавав юридичну консультацію діяв виключно, як професійний адвокат на підставі Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», що виключає застосування до відносин позивача і відповідача положень Закону України «Про захист прав споживачів».

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із ч.ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

З аналізу практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (наприклад, рішення від 21.01.1999 в справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» від 22.02.2007 в справі «Красуля проти Росії» від 05.05.2011 в справі «Ільяді проти Росії» від 28.10.2010 в справі «Трофимчук проти України» від 09.12.1994 в справі «Хіро Балані проти Іспанії» від 01.07.2003 в справі «Суомінен проти Фінляндії» від 07.06. 2008 в справі «Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії» свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється, зокрема, на цивільний, господарський процес.

Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Відповідно до п.2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 258, 259, 265 ЦПК України, ст.ст. 6, 525, 526, 626 - 628, 901, 906 ЦК України,-

у х в а л и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕКС -ІНКОРПОРЕЙШН» про відшкодування збитків, заданих неналежним виконанням договору - відмовити.

Відповідно до ст. 354 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя: І.В.Коваленко