Ухвала

від 11.01.2023 по справі 308/2079/22

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 308/2079/22

Провадження № 11-кп/4806/28/23

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження

11.01.2023 м. Ужгород

Суддя Закарпатського апеляційного суду ОСОБА_1 , перевіривши апеляційну скаргу, яку подав потерпілий ОСОБА_2 на вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 липня 2022 року по кримінальному провадженні 11-кп/4806/28/22 щодо ОСОБА_3 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 162, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 355 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 липня 2022 року затверджено угоду про визнання винуватості, укладену 26 липня 2022 року між прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12021071030001298, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.09.2021, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 162, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 355 КК України.

ОСОБА_3 визнано винним:

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі;

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі;

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 355 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_3 покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України, звільнено ОСОБА_3 від відбування призначеного йому покарання у виді позбавлення волі з випробовуванням, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього судом обов`язки.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покладено на ОСОБА_3 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.

Прийнято відмову представника потерпілої особи - цивільного позивача ТОВ "СМ УЖГОРОД" від позову, у зв`язку з чим провадження у справі в цій частині закрито.

Прийнято відмову потерпілого - цивільного позивача ОСОБА_5 від позову, у зв`язку з чим провадження у справі в цій частині закрито.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Закарпатського НДЕКЦ МВС України процесуальні витрати в загальному розмірі 5835,08 грн (п`ять тисяч вісімсот тридцять п`ять гривень 08 коп.).

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою скасовано.

ОСОБА_3 негайно звільнено з-під варти у залі суду.

Арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10 листопада 2021 року у справі № 308/14523/21, скасовано.

Вирішено питання речових доказів.

Не погоджуючись з вироком суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 липня 2022 року про затвердження угоди про визнання винуватості та направити кримінальне провадження стосовно ОСОБА_3 до суду першої інстанціїі призначити новий розгляд по суті.

Вивчивши апеляційну скаргу та матеріали кримінального провадження, вважаю, що у відкритті провадження за поданою обвинуваченим скаргою слід відмовити з наступних підстав.

Стаття 55 Конституції України гарантує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

В офіційному тлумаченні частини другої статті 55 Конституції України, викладеному в рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011, зазначено, що реалізація конституційного права на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується в порядку, визначеному процесуальним законом.

Відповідно до ст. 7 КПК України зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності. При цьому згідно з положеннями ст. 24, ч.3 ст. 392 КПК України, забезпечення гарантованого права на оскарження процесуальних рішень слідчого судді здійснюється в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Частиною 1 статті 393 КПК України встановлено перелік осіб, які мають право подати апеляційну скаргу, зокрема пунктом 10 цієї норми встановлено, що апеляційну скаргу мають право подати інші особи у випадках, передбаченим цим Кодексом.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 392 КПК України в апеляційному порядку можуть бути оскаржені вироки, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, крім випадків, передбачених ст. 394 цього Кодексу.

Згідно вимог п.1 ч.4 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди.

Таким чином, обсяг оскарження вироку суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості є обмеженим.

Відповідно до матеріалів кримінального провадження, угода про визнання винуватості затверджена у підготовчому судовому засіданні, що передбачено п.1 ч.3 ст. 314 КПК України, в порядку, передбаченому частиною другою ст. 474 КПК України.

Твердження потерпілого ОСОБА_2 про відсутність його згоди на укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим спростовується його письмовою заявою від 26.07.2022 року (т.2 а.с.15).

За таких обставин, апелянт оскаржує рішення суду першої інстанції з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями ст. 394 КПК, тому апелянту слід відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Відповідно до вимог ч.4 ст. 399 КПК України суддя - доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку або судове рішення оскаржене з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями ст. 394 цього Кодексу.

Керуючись ч. 4 ст. 394, ч. 4 ст. 399 КПК України,-

П О С Т А Н О В И В :

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою потерпілого ОСОБА_2 на вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 липня 2022 року по кримінальному провадженні 11-кп/4806/ /22 щодо ОСОБА_3 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 162, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 355 КК України - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й відповідно на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду протягом трьох місяців із дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_1