Рішення

від 09.01.2023 по справі 500/3556/22

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/3556/22

09 січня 2023 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Подлісної І.М.

за участю:

секретаря судового засідання Паряк Тетяни Дмитрівни

представника позивача Стецюк Ю.О.

представника відповідача Чайківської М.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Фермерського господарства "Бочуля" до Головного управління ДПС у Тернопільській області, як відокремлений підрозділ ДПС України про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулося Фермерське господарство "Бочуля" з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Тернопільській області, як відокремлений підрозділ ДПС України про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16.11.2021 року на підставі акту перевірки № 5230/19-00-09-01/42627895 від 29.10.2021 року Головним управлінням ДПС у Тернопільській області прийнято податкове повідомлення-рішення форми «С» № 00051340901 про застосування до Позивача на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України і абзацу 9 частини 2 статті 17 Закону № 481 штрафу у розмірі 500 000,00 гривень.

Не погоджуючись з правовою позицією ГУ ДПС у Тернопільській області, Позивачем подана скарга від 15.12.2021 року на податкове повідомлення-рішення № 00051340901 від 16.11.2021 року до Державної податкової служби України, що підтверджується накладною Express mail від 15.12.2021 року, а копія скарги надіслана в ГУ ДПС у Тернопільській області, що підтверджується накладною Pony Express № 29-9943-4328 від 15.12.2021 року. 13.09.2022 року адвокатом Самуляком М.Ю. отримано поштове відправлення № 0405352249300 із рішенням ДПС України від 07.09.2022 року про результати розгляду скарги, яким ДПС України вирішила залишити без змін ППР № 00051340901 від 16.11.2021 року, а скаргу представника Позивача адвоката Самуляка М.Ю. - без задоволення.

Позивач вважає податкове повідомлення-рішення № 00051340901 від 16.11.2021 року протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою від 11.10.2022 судом прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи та призначено судове засідання на 08.11.2022 о 11:30 год. Відповідачу надано п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду із відповідними письмовими доказами 31.10.2022. У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові, та в обґрунтування своїх заперечень зазначає наступне. Частиною 8 статті 15 Закону № 481/95-ВР встановлено, що суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.

Аналіз вище зазначених правових норм, свідчать про наявність обов`язку у суб`єктів господарювання зберігати пальне у місцях зберігання лише за наявності відповідної ліцензії на зберігання пального.

Частиною 2 статті 17 Закону передбачено застосування до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) фінансової санкції у вигляді штрафу у разі зберігання пального без наявності ліцензії у розмірі 500 000 гривень.

Також, представник відповідача зазначила, що 13.09.2021р. ФГ «Бочуля» подало до контролюючого орану Повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність форми 20-ОПП, в якому зазначило про наявність паливно-заправного комплексу: цистерни, що вказує па те, що паливо зберігалося саме в даній ємності, а не в будь-яких інших.

Відтак, податкове повідомлення-рішення від області від 16.11.2021р. № 00051340901, яке є предметом оскарження у даній справі, прийняте з дотриманням та у відповідності до норм чинного законодавства.

Ухвалою суду від 08.11.2022 розгляд справи відкладено на 28.11.2022 о 11:30 год.

15.11.2022 до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла відповідь на відзив від представника позивача, відповідно до якої вказано на безпідставність та необґрунтованість відзиву відповідача, оскільки зазначені в ньому відомості не відповідають дійсності.

Ухвалою суду від 28.11.2022 розгляд справи відкладено на 13.12.2022 о 10:45 год.

28 листопада 2022 року представником відповідача подано заперечення на відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 13.12.2022 розгляд справи відкладено на 26.12.2022 о 10:15 год.

Ухвалою суду від 26.12.2022, постановленою в судовому засіданні, без виходу до нарадчої кімнати, згідно ч.7, 8 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) допитано свідків та оголошено перерву до 09.01.2023 о 10:00 год.

В судовому засіданні було допитано свідків ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , які зазначили, що займалися переливанням пального з бензовоза в пластикові ємності до 5 літрів.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з мотивів, викладених у позовній заяві, відповіді на відзив та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнала з підстав, викладених у відзиві на позов, запереченні та просила у його задоволенні відмовити повністю.

Суд, заслухавши в судовому засіданні думку представника позивача та представника відповідача, з`ясувавши усі обставини справи та перевіривши їх доказами приходить до переконання, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 14.11.2018 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстровано Фермерське господарство «Бочуля».

Згідно з реєстраційними даними, видами господарської діяльності Позивача є: основний - 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, та інші: 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві, 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, 47.81 Роздрібна торгівля з лотків і на ринках харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами, 49.41 Вантажний автомобільний транспорт, 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами, 46.17 Діяльність посередників у торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, 01.42 Розведення іншої великої рогатої худоби та буйволів, 01.41 Розведення великої рогатої худоби молочних порід, 01.46 Розведення свиней, 01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів.

29.10.2021 року на підставі наказу Головного управління ДПС у Тернопільській області від 18.10.2021 року № 1385-п «Про проведення фактичної перевірки» ФГ «Бочуля» (код ЄДРПОУ 42627895) та направлень на перевірку від 18.10.2021 року № 2964/09-01, № 2965/09-01, № 2966/09-01, службовими особами Відповідача було складено Акт (довідка) про результати фактичної перевірки з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства з питань виробництва, зберігання та обігу пального, контроль за виконанням якого покладений на органи ДПС № 5230/19-00-09-01/42627895.

Перевіркою встановлено, згідно Акту перевірки, що: «на паливному складі за адресою: с. Ладичин Теребовлянського р-ну Тернопільської області, де здійснює свою діяльність ФГ «Бочуля» (код ЄДРПОУ 42627895) на підставі ліцензії на право зберігання пального виключно для потреб власного проживання чи промислової переробки реєстраційний № 19140414202100119 від 16.09.2021 року з терміном дії з 16.09.2021 року до 16.09.2026року, отримано пальне важкі дистиляти (дизпаливо) за кодом УКТЗЕД 2710194300 в період з 01.04.2020 року по 15.09.2021 року на загальну кількість 4055,47 літрів приведених до температури 15 градус за Цельсієм, що підтверджується акцизними накладними на пальне, які зареєстровані в Єдиному реєстрі акцизних накладних згідно п. 231.6 cm. 231 ПК України, та товарно-транспортними накладними на пальне, а саме:

-Акцизна накладна дата складання 03.04.2020 року .№ 2695, особа, що реалізує пальне ТОВ «Магістр-Д (код ЄДРПОУ 21141124) транспортним засобом номер державної реєстрації ВО4354ВІза адресою місця зберігання пального яке не є акцизним складом, на якому суб`єкт господарювання неплатник податку зберігає пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки с. Ладичин Теребовлянського р-ну код КОАТУУ 612508500 в кількості 2025,96 літрів, приведених до температури 15 градус за Цельсієм, товарно-транспортна накладна № 200403/9 від 03.04.2020 року.

-Акцизна накладна дата складання 15.09.2020 року № 9527, особа, що реалізує пальне ТОВ «Магістр-Д (код ЄДРПОУ 21141124) транспортним засобом номер державної реєстрації ВО4354ВІза адресою місця зберігання пального яке не є акцизним складом, на якому суб`єкт господарювання неплатник податку зберігає пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки с. Ладичин Теребовлянського р-ну код КОАТУУ 612508500 в кількості 2029,51 літрів, приведених до температури 15 градус за Цельсієм, та товарно-транспортна накладна № 200915/22 від 15.09.2020року.

Перевіркою встановлено факт зберігання ФГ «Бочуля» (код ЄДРПОУ 42627895) в період з 01.04.2020 року по 15.09.2021 року на паливному складі за адресою: с. Ладичин Теребовлянського р-ну Тернопільської області пального (дизпалива) без наявності ліцензії на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки».

Акту перевірки містить наступний висновок: «порушення ч. 1 cm. 15 Закону України № 481/95 -ВР від 19.12.1995 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального» із змінами та доповненнями».

16.11.2021 року на підставі акту перевірки № 5230/19-00-09-01/42627895 від 29.10.2021 року Головним управлінням ДПС у Тернопільській області прийнято податкове повідомлення-рішення форми «С» № 00051340901 про застосування до Позивача на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України і абзацу 9 частини 2 статті 17 Закону N 481 штрафу у розмірі 500 000,00 гривень.

Не погоджуючись з правовою позицією ГУ ДПС у Тернопільській області, Позивачем подана скарга від 15.12.2021 року на податкове повідомлення-рішення № 00051340901 від 16.11.2021 року до Державної податкової служби України, що підтверджується накладною Express mail від 15.12.2021 року, а копія скарги надіслана в ГУ ДПС у Тернопільській області, що підтверджується накладною Pony Express № 29-9943-4328 від 15.12.2021 року.

13.09.2022 року адвокатом Самуляком М.Ю. отримано поштове відправлення № 0405352249300 із рішенням ДПС України від 07.09.2022 року про результати розгляду скарги, яким ДПС України вирішила залишити без змін ППР № 00051340901 від 16.11.2021 року, а скаргу представника Позивача адвоката Самуляка М.Ю. - без задоволення.

Не погодившись із податковим повідомленням-рішенням форми «С» № 00051340901 про застосування на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України і абзацу 9 частини 2 статті 17 Закону N 481 штрафу у розмірі 500 000,00 гривень, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Визначаючись щодо спірних правовідносин, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України врегульовані Законом України від 19 грудня 1995 року N 481/95-ВР.

Стаття 15 Закону N 481/95-ВР визначає умови провадження діяльності з імпорту, експорту, оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, пальним та зберігання пального.

Статтею 17 Закону N 481/95-ВР встановлена відповідальність за порушення норм цього Закону. Так, за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

До 1 липня 2019 року діяльність з виробництва, реалізації та зберігання пального не підлягала ліцензуванню.

З 1 липня 2019 року набрав чинності Закон України від 23 листопада 2018 року N 2628- VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів", яким внесено зміни до ПК України та Закону N 481/95-ВР.

З цього, часу Закон N 481/95-ВР почав додатково визначати основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі пальним, забезпечення його високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом пального на території України, а норми ПК України встановили більш ширше поняття акцизних складів, в тому числі, визначили критерії, за яких відповідна територія/ємність не вважається акцизним складом.

Відповідно до абзацу восьмого частини другої статті 17 Закону N 481/95-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлена відповідальність за зберігання пального без наявності ліцензії у вигляді штрафних санкцій в сумі 500000 гривень. Водночас така санкція не може бути застосована у випадку, якщо місце зберігання пального є таким, яке за змістом статті 15 Закону N 481/95-ВР звільняє суб`єкта господарювання від обов`язку отримувати відповідну ліцензію.

Крім того, абзацом 23 ч. 2 ст. 17 Закону N 481/95-ВР встановлена відповідальність за надання послуг із зберігання пального іншим суб`єктам господарювання та/або реалізація пального іншим особам на підставі ліцензії на право зберігання пального, отриманої на підставі заяви виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки відповідно до статті 15 цього Закону, у вигляді штрафних санкцій в сумі 500000 гривень.

Статтею 1 Закону N 481/95-ВР надано визначення поняттям, зокрема:

зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик;

місце зберігання пального - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.

Єдиний державний реєстр суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання , оптової та роздрібної торгівлі пальним (далі - Єдиний реєстр ліцензіатів та місць обігу пального) - перелік суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним у розрізі суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які здійснюють діяльність на таких місцях на підставі виданих ліцензій.

За правилами частини 1 статті 15 Закону № 481/95-ВР оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.

За правилами частини 1 статті 16 Закону № 481/95-ВР контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Приписами постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку органів ліцензування та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів» від 05 серпня 2015 року №609 передбачено, що ліцензії на зберігання пального видають територіальні органи ДПС.

Частиною 8 статті 15 Закону № 481/95-ВР встановлено, що суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.

З урахуванням наведеного, аналіз вище зазначених правових норм, свідчать про наявність обов`язку у суб`єктів господарювання зберігати пальне у місцях зберігання лише за наявності відповідної ліцензії на зберігання пального.

Відповідно до п. 75.1 ст.75 Податкового кодексу України (далі - ПК України), контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з підпункту 75.1.3 п. 75.1 ст.75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Як видно з матеріалів справи, Головним управлінням ДПС у Тернопільській області на підставі наказу від 18.10.2021р. № 1385-п та направлень від 18.10.2021р. №№ 2964, 2965, 2966 проведено фактичну перевірку фермерського господарства за адресою: Тернопільська обл., Теребовлянський р-н, с. Ладичин, де здійснює діяльність ФГ «Бочуля» (акт перевірки від 29.10.2021р. №5230/19- 00-09-01/42627895).

ФГ «Бочуля» за зазначено вище адресою здійснює діяльність на підставі ліцензії на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки реєстраційний № 19140414202100119 від 16.09.2021 з терміном дії з 16.09.2021р. до 16.09.2026р.

Перевіркою встановлено, що на паливному складі, розташованому за адресою: Тернопільська обл., Теребовлянський р-н, с. Ладичин, отримано пальне важкі дистиляти (дизпаливо) за кодом УКТ ЗЕД 2710194300 в період з 01.04.2020р. по 15.09.2021р. на загальну кількість 4 055,47 л, приведених до температури 15°С, що підтверджується акцизними накладними на пальне, які зареєстровані в Єдиному реєстрі акцизних накладних згідно з пунктом 231.6 статті 231 Кодексу та товарно-транспортними накладними на пальне, а саме:

акцизна накладна (далі - АН) дата складання 03.04.2020р. № 2695, особа що реалізує пальне ТОВ «МАГІСТР-Д» (код ЄДРПОУ 21141124) транспортним засобом (далі - ТЗ) № державної реєстрації НОМЕР_1 , з адресою місця зберігання пального, яке не є акцизним складом, на якому суб`єкт господарювання - не платник податку зберігає пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки с. Ладичин, Теребовлянський р- н, в кількості 2 025,96 л, приведених до температури 15°С, товарно-транспортна накладна (далі - ТТН) № 200403/9 від 03.04.2020р.;

АН дата складання 15.09.2020р. № 9527, особа що реалізує пальне ТОВ «МАГІСТР- Д» ТЗ № державної реєстрації НОМЕР_1 , з адресою місця зберігання пального, яке не є акцизним складом, на якому суб`єкт господарювання - не платник податку зберігає пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки с. Ладичин, Теребовлянський р-н, в кількості 2 029,51 л, приведених до температури 15°С, та ТТН № 200915/22 від 15.09.2020р.

В судовому засіданні позивач зазначив, що територія ФГ «Бочуля» не є акцизним складом і придбане пальне в ТОВ «Магістр-Д», зокрема 4 055,47 л, зберігалося у пластикових ємностях із місткістю до 5 літрів кожна. Але суд вважає, що дане твердження є помилковим та не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки для такого об`єму пального необхідна значна кількість ємностей, що при проведення фактичної перевірки не встановлено, а також позивачем ніяким чином не підтверджено їх наявність у господарстві.

Як видно з матеріалів справи, 13.09.2021р. ФГ «Бочуля» подало до контролюючого орану Повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність форми 20-ОПП, в якому зазначило про наявність паливно-заправного комплексу: цистерни, що вказує на те, що паливо зберігалося саме в даній ємності, а не в будь-яких інших.

Акцизний склад, це визначення застосовується до правовідносин щодо діяльності акцизних складів, а також правопорушень щодо їх не реєстрації. А в даній справі відбулося порушення щодо зберігання пального без наявності ліцензії, яке врегульоване Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» №481/95-ВР від 19.12.1995р.

Тому, позивачем помилково трактуються норми Податкового кодексу України щодо дозволеності зберігання пального без ліцензії в ємностях, оскільки винятків щодо отримання

суб`єктами господарювання ліцензій на право зберігання пального норми Закону №481 не містять, окрім як:

Ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:

підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за

рахунок коштів державного або місцевого бюджету;

підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву:

суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання,

які діють через свої зареєстровані постійні представництва) для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

Крім цього, відповідно до ст. 15 Закону, суб`єкти господарювання, які здійснюють роздрібну, оптову торгівлю пальним або зберігання пального виключно у споживчій тарі до 5 літрів, ліцензію на роздрібну або оптову торгівлю пальним або ліцензію на зберігання пального не отримують.

Порядок організації та виконання робіт, пов`язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти і нафтопродуктів встановлює Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженою наказом Міністерства палива та енергетики України. Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 р. №281/171/578/155 (далі - Інструкція №281).

Відповідно до п. 7.5.1, 7.5.4 Інструкція №281 нафта і нафтопродукти вантажоодержувачам постачаються централізовано або вивозяться самостійно вантажоодержувачем. Контролювання наливання нафти або нафтопродуктів здійснює оператор автоматизованої системи наливу, а кількість налитого до міри повної місткості продукту здійснюється водієм автоцистерни на підставі договору постачання.

Нафтопродукти відпускаються у технічно справну та чисту тару відповідно до вимог ДСТУ 4454 після пред`явлення представником вантажоодержувача доручення і свідоцтва про повірку автоцистерни.

Під час приймання, зберігання та відпуску нафти і нафтопродуктів керівник підприємства та головний бухгалтер здійснюють контроль за дотриманням матеріально відповідальними особами вимог цієї Інструкції та забезпечують: своєчасне оформлення документів руху нафти та нафто-продуктів; збереження їх кількості і якості; відображення їх руху за бухгалтерським обліком; своєчасне вжиття заходів щодо попередження псування, втрат, нестач та розкрадання нафти та нафтопродуктів, а також створення необхідних умов для їх зберігання, (п.14.1 Інструкції №281).

Облік нафти і нафтопродуктів у фізичних величинах (за об`ємом, масою) ведеться безпосередньо матеріально відповідальними особами, а бухгалтерська служба підприємства здійснює їх кількісно-грошовий облік.

Матеріально відповідальні особи підприємств (за винятком 111 ІЗ) ведуть кількісний облік нафти та нафтопродуктів у товарній книзі кількісного руху нафтопродуктів (нафти) за формою N 31-НП (додаток 34), у якій зазначаються надходження і відпуск нафтопродуктів за день, а також їх залишки на кінець дня.

Для посилення контролю за станом приймання, зберігання, відпуску та обліку нафти та нафтопродуктів матеріально відповідальні особи ведуть журнал обліку надходження нафти і нафтопродуктів за формою N 6-НП і журнал вимірювання нафти і нафтопродуктів у резервуарах за формою N 7-НП.

Отже, позивачем не підтверджено дотримання порядку зберігання нафтопродуктів.

Відтак, перевіркою встановлено факт зберігання ФГ «Бочуля» в період з 01.04.2020р. по 15.09.2021р. на паливному складі за адресою: Тернопільська обл., Теребовлянський р-н., с. Ладичин пального (дизпалива) без наявності ліцензії на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки, чим порушено вимоги частини першої статті 15 Закону України № 481/95-ВР від 19.12.1995 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі - Закон № 481 ).

Щодо правової позиції з питань зберігання пального без наявності ліцензії суб`єктом господарювання, суд зазначає, що у постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.10.2022р. у справі №500/3478/20 та у постанові Верховного Суду від 17.02.2022р. у справі №420/14246/20 суди вказують про обов`язок у суб`єктів господарювання зберігати пальне у місцях зберігання лише за наявності відповідної ліцензії на зберігання пального.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 16.11.2021р. № 00051340901, яке є предметом оскарження у даній справі, прийняте з дотриманням та у відповідності до норм чинного законодавства.

Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, досліджені в судовому засіданні докази, норми законодавства України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими, доказів, які б спростовували правомірність дій відповідача позивачем не представлено, а судом таких доказів не здобуто, в зв`язку з чим суд приходить до переконання, що в задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Фермерського господарства "Бочуля" до Головного управління ДПС у Тернопільській області, як відокремлений підрозділ ДПС України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення форми "С" №00051340901 від 16.11.2021 року відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 13 січня 2023 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Фермерське господарство "Бочуля" (місцезнаходження/місце проживання: с.Ладичин,Тернопільський район, Тернопільська область,48124, код ЄДРПОУ/РНОКПП 42627895);

відповідач:

- Головне управління ДПС у Тернопільській області, як відокремлений підрозділ ДПС України (місцезнаходження/місце проживання: вул. Білецька, 1,м. Тернопіль,46003, код ЄДРПОУ/РНОКПП 44143637).

Головуючий суддяПодлісна І.М.