Рішення
від 13.01.2023 по справі 520/3263/22
ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 січня 2023 р. справа №520/3263/22

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Григорова Д.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "МАРК" (вул.Чернишевська, буд.90, кв.19, м.Харків,61023, код ЄДРПОУ43979507) до Головного управління ДПС у Харківській області як відокремлений підрозділ ДПС України (вул.Пушкінська, буд.46, м.Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "МАРК" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, в якому просило суд:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення Головного управління ДПС у Харківській області №00225950707 та №00225980707 від 21 жовтня 2021 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у період з 30.08.2021р. по 03.09.2021р. Головним управлінням ДПС у Харківській області була проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ "КОМПАНІЯ МАРК" щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2021р. від`ємного значення з податку на додану вартість у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

За наслідками проведеної перевірки відповідачем було прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, які, на переконання позивача, є незаконними, необґрунтованими та такими, що порушують його права, у зв`язку з чим він звернувся до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08.06.2022р. відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 257 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

В зв`язку із здійсненням діяльності Харківським окружним адміністративним судом з відправлення правосуддя в умовах ведення бойових дій на території Харківської міської територіальної громади, яка віднесена до переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточені (блокуванні) згідно Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 25.04.2022р. № 75 (із змінами), розгляд справи було відтерміновано.

Ухвалою суду від 12.12.2022р. відповідача - Головне управління ДПС у Харківській області замінено на належного відповідача - Головне управління ДПС у Харківській області як відокремлений підрозділ ДПС України.

Відповідачем до суду 26.12.2022р. надано відзив на адміністративний позов, згідно якого він проти задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі з підстав їх необґрунтованості.

З урахуванням викладеного суд вважає можливим розгляд та вирішення справи на підставі наявних у ній доказів, які є достатніми та належними.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.

Основним видом діяльності позивача - Товариства з обмеженою відповідальність "КОМПАНІЯ "МАРК" є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (код КВЕД 68.20). Додатковими видами діяльності є: надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів (код КВЕД 77.11); надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у (код КВЕД 77.39).

У період з 30.08.2021 р. по 03.09.2021 р. фахівцями контролюючого органу було проведено позапланову виїзну перевірку позивача щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2021 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, у податковій декларації з податку на додану вартість від 14.07.2021р. № 9192167789.

10.09.2021 року фахівцями ГУ ДПС у Харківській області складено Акт перевірки №15640/20-40-07-07-09/43979507, в якому зафіксовано порушення податкового законодавства з боку позивача, що стосуються податкового періоду - червень 2021р. (по податковій декларації від`ємного значення з ПДВ), а саме:

- п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України, оскільки ним занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду, яке сплачується до Державного бюджету (р.18) за червень 2021р. на суму 27499 грн.;

- п.198.5 ст.198, п.200.1 п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, оскільки ним завищено суму ПДВ, яка полягає бюджетному відшкодуванню (р.20.2.1) за червень 2021 р. на суму 276643 грн.

На підставі висновків Акту перевірки, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №00225950707, згідно якого зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку по податковій декларації з ПДВ за червень 2021 року у розмірі 276 643,00 грн., та нараховано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 69 160,75 грн. у зв`язку з встановленим порушенням п.198.5 ст.198, п.200.1., п.200.4 ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України;

- №00225980707, згідно якого збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 27 499,00 грн. та нараховано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 6 874,75 грн., у зв`язку з встановленим порушенням п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України.

ТОВ "КОМПАНІЯ "МАРК" оскаржило вказані податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку до ДПС України , яка рішенням про результати розгляду скарги від 20.01.2022 р. №1025/6/99-00-06-01-03-06 залишила скаргу без задоволення, а податкові повідомлення-рішення від 21.10.2021 р. №00225950707, №00225980707 без змін.

Не погодившись з наведеним, позивач звернувся до суду з позовом у цій справі.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 92 Конституції України визначено, що виключно законами України встановлюються, зокрема, система оподаткування, податки і збори.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі -ПК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з підпунктом14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Підпунктом14.1.231 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Відповідно до підпунктів16.1.2,16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України, платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Розділ V Податкового кодексу України визначає платників податку на додану вартість, об`єкт оподаткування, дату виникнення податкових зобов`язань, порядок визначення бази оподаткування, розміри ставок податку, порядок визначення суми податку та строки проведення розрахунків тощо.

У силу пункту185.1 статті 185 ПК України, об`єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Відповідно до пункту187.1 статті 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом198.1 статті 198 ПК України передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Податковий кредит звітного періоду, відповідно до пункту198.3 статті 198 ПК України, визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленоюпунктом193.1статті 193цьогоКодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з підпунктом "г" пункту198.5 статті 198 ПК України, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту189.1 статті 189цьогоКодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом189.9 статті 189цьогоКодексу).

За змістом пункту198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201цьогоКодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон № 996-ХIV.

Відповідно до статті 1 цього Закону господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно із частиною першою статті 9 Закону № 996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

За змістом частини другої статті 9 Закону № 996-ХIV первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Правилу цієї норми Закону № 996-ХIV кореспондує зміст пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 (далі - Положення).

Аналіз наведених норм свідчить про те, що господарські операції для визначення податкового кредиту та витрат, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими відповідно до вимог частини другої статті 9 Закону № 996-ХIV та пункту 2.4 Положення первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування, та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у власній господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

В даній справі судом встановлено, що стверджуючи про наявність виявлених з боку позивача порушень податкового законодавства, контролюючий орган виходив з того, що господарська операція з надання позивачем в оренду іншій юридичній особі легкового автомобіля, за якою в подальшому було сформовано податковий кредит с податку на додану вартість, не мала реального характеру. При цьому відповідач виходив з того, що у позивача була відсутня реальна фінансово-господарська діяльність, спрямована на отримання доходу. Суми податку на додану вартість сформовані за податковою накладною, виписаною ТОВ "Баварія Моторс" на адресу позивача за травень 2021 року на суму 1 653 860 грн., в тому числі ПДВ 275 643, 33 грн., проте оскільки придбаний позивачем у ТОВ "Баварія Моторс" автомобіль та паливо до нього, на переконання відповідача, не брали участь у діяльності підприємства позивача, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконання робіт, наданням послуг, спрямованій на отримання доходу і такі необоротні активи та товари не можуть бути використані у межах господарської діяльності позивача.

При цьому, контролюючий орган фактично претензій до господарських відносин позивача саме з придбання автомобіля не висловив, проте вказав на не підтвердження його використання у власній господарській діяльності позивача. Так само, в зв`язку з вказаними міркуваннями, контролюючим органом було поставлено під сумнів правомірність списання бензину автомобільного марки MUSTANG 95 Євро у кількості 275,7 л.

Оцінюючи доводи, надані сторонами у справі, суд зазначає, що в зв`язку із здійсненням статутної діяльності ТОВ "Компанія «МАРК» було придбано легковий автомобіль BMW 430i Coupe згідно з договором купівлі-продажу №БМВ000136 від 11.05.2021 р., укладеному між ТОВ «Компанія «МАРК» та ТОВ «БАВАРІЯ МОТОРС».

Автомобіль було оприбутковано на баланс ТОВ «Компанія «МАРК» як основний засіб згідно з актом-приймання-передачі №21-117 від 11.05.2021 року та акту введення в експлуатацію б/н від 11.05.2021 року. (Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів» (форма №ОЗ-1) .

Оплата за придбаний автомобіль проведена безготівковим розрахунком з поточного рахунку ТОВ «Компанія «МАРК» платіжним дорученням №1 від 06.05.2021р. на суму 1 653 860,00 грн., в т.ч.20% ПДВ 275643,33 грн., що сторонами у справі не заперечується.

Право на податковий кредит виникло у ТОВ «Компанія «МАРК» відповідно до зареєстрованої ТОВ «БАВАРІЯ МОТОРС» в ЄРПН податкової накладної №19 від 06.05.2021 року на суму 1653860,00 грн., в т.ч. ПДВ 275643,33 грн. Факт належного складання вказаної податкової накладної, а також її реєстрація в ЄРПН відповідачем також не заперечується.

Як встановлено судом, вказаний вище автомобіль використовувався ТОВ «Компанія «МАРК» для передачі замовникам в платне користування відповідно договорів оренди та, зокрема, був переданий в оренду Товарно-сировинній біржі "Сумська ресурсна біржа" за договором від 27.05.2021р. № 01/05-2021.

Відповідно до п.1.1 зазначеного договору передбачено, що орендодавець від свого імені надає, а орендар приймає в тимчасове платне володіння і користування транспортний засіб (далі за текстом Автомобіль або ТЗ).

Так само, з метою обслуговування автомобілю позивачем було укладено з ТОВ "ВЕСТ КАРД" (постачальник) договір від 03.06.2021р. № 040416-03062021-ПК12450 щодо поставки товарів (палива) партіями з використанням паливних карток.

Стосовно доводів податкового органу щодо неможливості здійснення господарської діяльності Товарно-сировинною біржею "Сумська ресурсна біржа" суд зазначає, що така інформація наведена з посиланням на відповідні бази даних податкового органу, проте використання таких баз даних, в тому числі щодо відсутності матеріальних і трудових ресурсів, не є самостійною достатньою підставою для висновку про нереальність операцій із вказаним контрагентом.

Висновки про відсутність ведення позивачем та його контрагентом господарської діяльності з посиланням на те, що у Товарно-сировинній біржі "Сумська ресурсна біржа" працює одна особа, а кінцевим бенефіціарним власником підприємства позивача та вказаної юридичної особи, є одна і та сама фізична особа, суд відхиляє.

Суд вказує, що такі висновки зроблено контролюючим органом на підставі аналізу зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації, однак така податкова інформація носить виключно інформативний характер. Посилання податкового органу на таку інформацію, як критерій оцінки реальності господарських операцій, за відсутності аналізу первинних документів, наданих позивачем на підтвердження факту здійснення господарських операцій, є безпідставним. Зазначена позиція суду узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, що викладена у постанові від 07.07.2022р. у справі №160/3364/19.

Верховний Суд у постановах від 10.02.2022 у справі №280/1491/19, 26.06.2018 у справі №К/9901/27855/18, від 19.06.2018 у справі №К/9901/3749/18, від 27.03.2018 у справі № 816/809/17, вказав про те, що збирання податкової інформації є етапом контрольно-перевірочної роботи та не передбачає здійснення контролюючим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника, оскільки питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються контролюючим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов`язаних з нарахуванням і сплатою податку. Записи у інформаційних базах контролюючого органу до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, не відносяться, відповідно, сама по собі така інформація не є належним доказом по справі.

Відсутність у контрагента трудових ресурсів, виробничого обладнання, відсутність працівників тощо не можуть спростовувати фактичне виконання операції, оскільки специфіка підприємницької діяльності полягає у тому, що підприємство не завжди має мати у власності задекларовану значну кількість працівників, наявність основних засобів та транспорт для виконання взятих на себе зобов`язань, звичаями ділового обороту визначені й інші можливості залучення ресурсів для поставки товарів/робіт/послуг, як от на підставі цивільно-правових договорів.

Також, відповідачем не надано жодних доказів проведення зустрічної звірки із зазначеними суб`єктами господарювання та дослідження первинних документів в Товарно-сировинною біржею "Сумська ресурсна біржа", чи залучались підрядниками додаткові трудові ресурси, в тому числі на підставі цивільно-правових договорів.

Слід зазначити, що норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності як критерій правового статусу платника податків щодо отримання податкової преференції чи наміру платника податків отримати певний результат від здійснення господарської операції /підприємницької діяльності (постанова КАС ВС від 15.02.2022р. у справі №826/13639/16).

Таким чином, наведені доводи контролюючого органу є необґрунтованими та непідтвердженими належними доказами.

Доводи податкового органу щодо безпідставності залучення Товарно-сировинної біржі "Сумська ресурсна біржа" не власного, а орендованого транспорту, з огляду на наявність у неї автомобіля, також до уваги судом не приймаються, оскільки обрання саме такого шляху виконання умов договорів з оренди автомобіля на користь Товарно-сировинної біржі "Сумська ресурсна біржа" жодним чином не порушує положень законодавства України і не може свідчити про нереальність операції з постачання товару.

Більше того, суд уважає за необхідне звернути увагу на висновок Верховного Суду, висловлений, зокрема, в постановах від 17 квітня 2018 року у справі № 826/14549/15, від 06 лютого 2018 року у справі № 816/166/15-а, від 13 серпня 2020 року у справі № 520/4829/19, від 21 жовтня 2020 року у справі № 140/1845/19, згідно з яким відсутність у контрагента матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

Відтак, податковий орган обмежився при проведені перевірки лише інформацією про контрагента позивача з автоматизованих інформаційних систем органів ДФС, проте такі дані можуть бути підставою для висновків щодо реальності господарських операцій лише в сукупності з іншими доказами, що підтверджують неможливість конкретного контрагента приймати участь у здійсненні конкретної господарської операції, що в даному випадку відсутнє.

Законодавцем визначений перелік обставин-підстав, з настанням (здійсненням) яких пов`язано виникнення права платника податку на податковий кредит.

Даний перелік є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

При цьому, з будь-якою залежністю із правильністю (своєчасністю, правомірністю тощо) декларування податкових зобов`язань та формування податкового кредиту з податку на додану вартість, сплатою податкових зобов`язань підприємствами-контрагентами платника цього податку тощо - законодавець не пов`язує.

За умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників робіт (послуг) по ланцюгу для одержання підприємством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов`язань.

Суд зауважує, що визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій.

Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що господарські операції позивача з його контрагентом мали реальний характер, відсутність у діях Товарно-сировинної біржі "Сумська ресурсна біржа" порушень податкового законодавства та, як наслідок, безпідставність висновків контролюючого органу викладених в акті перевірки, який слугував підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ч.1 та 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В даній справі відповідачем, який є суб`єктом владних повноважень, не доведено, що при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень контролюючий орган діяв на підставі, у межах та у спосіб, визначені чинним законодавством України.

Суд зазначає, що вимога п.1 ст.6 Конвенції з захисту прав людини щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

У ході розгляду справи суд надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору та здатні вплинути на результат вирішення спору. Інші доводи сторін висновки суду не спростовують.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства.

На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 9, 243-246, 291, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "МАРК" (вул.Чернишевська, буд.90, кв.19, м.Харків,61023, код ЄДРПОУ43979507) до Головного управління ДПС у Харківській області як відокремлений підрозділ ДПС України (вул.Пушкінська, буд.46, м.Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомленнярішення Головного управління ДПС у Харківській області №00225950707 та №00225980707 від 21 жовтня 2021 року.

Стягнути з Головного управління ДПС у Харківській області як відокремлений підрозділ ДПС України (вул.Пушкінська, буд.46, м.Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "МАРК" (вул.Чернишевська, буд.90, кв.19, м.Харків,61023, код ЄДРПОУ43979507) сплачений судовий збір в розмірі 5702 (п`ять тисяч сімсот дві) гривні 66 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяД.В. Григоров

СудХарківський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення13.01.2023
Оприлюднено16.01.2023
Номер документу108392585
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних)

Судовий реєстр по справі —520/3263/22

Ухвала від 22.04.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Дашутін І.В.

Ухвала від 12.03.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Дашутін І.В.

Постанова від 08.02.2024

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Макаренко Я.М.

Ухвала від 08.02.2024

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Макаренко Я.М.

Ухвала від 31.05.2023

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Макаренко Я.М.

Ухвала від 15.02.2023

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Макаренко Я.М.

Рішення від 13.01.2023

Адміністративне

Харківський окружний адміністративний суд

Григоров Д.В.

Ухвала від 12.12.2022

Адміністративне

Харківський окружний адміністративний суд

Григоров Д.В.

Ухвала від 05.12.2022

Адміністративне

Харківський окружний адміністративний суд

Григоров Д.В.

Ухвала від 07.11.2022

Адміністративне

Харківський окружний адміністративний суд

Григоров Д.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні