Постанова

від 12.01.2023 по справі 646/6652/18

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 646/6652/18 Номер провадження 22-ц/814/1327/23Головуючий у 1-й інстанції Шелест І.М. Доповідач ап. інст. Пилипчук Л. І.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2023 року м.Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя Пилипчук Л.І.,

судді Дряниця Ю.В., Триголов В.М.,

секретар Владіміров Р.В.,

за участі представника відповідача адвоката Омельченка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції у місті Полтава цивільну справу за апеляційною скаргою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради

на рішення Червонозаводського районного суду м.Харкова від 31 травня 2021 року, постановлене суддею Шелест І.М.,

по справі за позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа: державний реєстратор Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Зоткін С.В., про скасування рішень про державну реєстрацію права власності,

в с т а н о в и в:

25.09.2018 Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради звернулася в суд із указаним позовом, у якому просить скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексними номерами 41689198, 41688698 та 41687992 від 19.06.2018, прийняті державним реєстратором Печенізької районної державної адміністрації Харківської області, які були підставою для внесення запису про право власності за ОСОБА_1 на нежитлові приміщення №№9-1,9-2,9-3, №№4-1, 4-2, 4-3, 4-4, 4-5, 4-6, 4-7, №№ 10-1, 10-2, 11-1, 11-2, 12-1, 13-1, 13-2 у виробничому будинку літ. «З-1» по АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заявлених вимог позову зазначає, що рішенням Харківської міської ради від 19.12.2012 №962/12 ФО-П ОСОБА_1 надано в оренду земельну ділянку, загальною площею 0,0672 га по АДРЕСА_1 для експлуатації та обслуговування нежитлових приміщень №№4, 9-13 в літ.«З-1» (склад).

На підставі рішення міської ради 15.11.2013 укладено договір оренди землі №3593858. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на нежитлові приміщення №№4,9-13, загальною площею 424,5 кв.м., літ. «З-1» по АДРЕСА_1 зареєстровано 07.12.2009 за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу №11354 від 19.11.2009.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, позивачу стало відомо, що 15.06.2018 за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на нежитлові приміщення №№9-1,9-2,9-3, №№4-1, 4-2, 4-3, 4-4, 4-5, 4-6, 4-7, №№ 10-1, 10-2, 11-1, 11-2, 12-1, 13-1, 13-2 у виробничому будинку літ. «З-1» по АДРЕСА_1 . Підстава для державної реєстрації права власності - технічний паспорт, висновок ФО-П ОСОБА_2 , договір купівлі-продажу від 19.11.2009. Отже, площа спірного об`єкта нерухомого майна збільшилася більш ніж на 150 кв. м. без передбачених законодавством документів. Тому такий об`єкт є самочинним будівництвом, у зв`язку з чим Інспекцією оскаржується юридичний факт - результат реєстраційних дій, за яким відповідачем набуто право власності на об`єкти самочинного будівництва, тому що вказана державна реєстрація прав унеможливлює подальшу роботу інспекції, направлену на усунення порушень вимог містобудівного законодавства.

Рішенням Червонозаводського районного суду м.Харкова від 31.05.2021 у задоволенні позовних вимог Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа: державний реєстратор Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Зоткін С.В., про скасування рішень про державну реєстрацію права власності відмовлено.

Рішення районного суду вмотивовано недоведеністю позивачем порушення його прав та відсутність підстав для задоволення заявлених позовних вимог у формі обраного позивачем способу захисту.

При цьому суд першої інстанції вважав, що ефективним способом усунення виявлених порушень, у разі їх доведення, для органу державного архітектурно-будівельного контролю є винесення припису щодо власника об`єкту нерухомості про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису, а у разі невиконання такого припису в установлений строк - звернення до суду з позовом про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

Позивач оскаржив рішення районного суду в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду. Посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду встановленим обставинам, просить рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Зазначає, що повноваження Інспекції щодо здійснення делегованих повноважень у сфері містобудівного законодавства регулюються Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМУ від 23.05.2011 №553, і у їх переліку відсутні повноваження перевіряти об`єкт будівництва після проведення державної реєстрації прав на нього. У такому випадку будь-які спори щодо правомірності набуття права власності повинні вирішуватися у судовому порядку, тому що Інспекція не має повноважень надавати правову оцінку законності прийнятого рішення державного реєстратора,а може лише фіксувати наявність або відсутність дозвільних документів на новостворений об`єкт будівництва і звернутися до суду про встановлення факту правомірності або незаконності набуття права власності.

Із підстав викладеного доводить, що звернення в суд із цим позовом є належним та ефективним способом захисту, тоді як пред`явлення позову про знесення об`єкту самочинного будівництва не призведе до автоматичного припинення права власності на цей об`єкт у Реєстрі та державна реєстрація змін до права власності на спірні підвальні приміщення продовжить існувати де-юре.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 05.10.2021 відкрито апеляційне провадження у вказаній справі за апеляційною скаргою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради на рішення Червонозаводського районного суду м.Харкова від 31.05.2021; у справі закінчено підготовчі дії та призначено її до судового розгляду із повідомленням сторін, про що постановлена ухвала апеляційного суду від 19.10.2021.

23.10.2021 до Харківського апеляційного суду надійшов відзив відповідача на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін, як законне та обґрунтоване.

Розпорядженням Верховного Суду від 25.03.2022 №14/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» змінено територіальну підсудність справ Харківського апеляційного суду - Полтавському апеляційному суду.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 05.09.2022 указану справу прийнято до провадження та призначено до судового розгляду із повідомленням сторін.

У суді апеляційної інстанції представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив залишити без змін рішення суду першої інстанції, як законне та обґрунтоване.

Інші учасники судового процесу в судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про день та час розгляду справи, про поважність причин своєї неявки суд не повідомили, що згідно ч.2 ст.372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності.

Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що рішенням Харківської міської ради від 19.12.2012 №962/12 «Про надання юридичним та фізичним особам у користування земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд» ФО-П ОСОБА_1 надано в оренду строком до 01.12.2017 земельну ділянку площею 0,0672 га за рахунок земель промисловості по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 6310138800:05:054:0027) для експлуатації та обслуговування нежитлових приміщень №4,9-13 в літ. «З-1» (склад)./а.с.13-14,15/

04.10.2013 між Харківською міською радою та ФО-П ОСОБА_1 укладено договір оренди землі, за умов якого останній надано в строкове користування земельну ділянку кадастровий номер 6310138800:05:054:0027 за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,0672 га. На земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна - нежитлові приміщення №4,9-13 в літ. «З-1».

Згідно п.п.15,17 цього договору земельна ділянка передається в оренду для експлуатації та обслуговування нежитлових приміщень №4,9-13 в літ. «З-1» (склад). Умови збереження стану об`єкта оренда: забороняється самовільна забудова земельної ділянки./а.с.16-20/

07.12.2009 у Державному реєстрі прав на нерухоме майно за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на нежитлові приміщення №4,9-13 в літ. «З-1», загальною площею 424,5 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу №11354 від 19.11.2009.

15.06.2018 відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав №138291281 від 19.09.2018 за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: №№9-1,9-2,9-3, загальною площею 205 кв. м. (індексний номер рішення про державну реєстрацію 41689198 від 19.06.2018); №№4-1, 4-2, 4-3, 4-4, 4-5, 4-6, 4-7, загальною площею 319,8 кв. м. (індексний номер рішення про державну реєстрацію 41688698 від 19.06.2018);№№ 10-1, 10-2, 11-1, 11-2, 12-1, 13-1, 13-2, загальною площею 59,9 кв. м. (індексний номер рішення про державну реєстрацію 41687992 від 19.06.2018). Підстава для державної реєстрації права власності: технічний паспорт від 02.12.2016, висновок ФО-П ОСОБА_2 від 02.12.2016, договір купівлі-продажу №11354 від 19.11.2009./а.с.23-26/

Відмовляючи у задоволенні вимог позову, районний суд виходив із того, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не є ефективним, оскільки не вирішує спір і не досягає мети та не усуває порушення відповідачем вимог містобудівельного законодавства. Тоді як державна реєстрація речового права не перешкоджає позивачу, як суб`єкту владних повноважень, звернутися до суду з позовом до відповідача з вимогами про зобов`язання знести самочинно збудований об`єкт будівництва чи привести його у відповідність до містобудівної документації.

Апеляційний суд із такими висновками суду першої інстанції погоджується з таких підстав.

Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів визначений статтею 16 ЦК України.

Як способи захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Особа, якій належить порушене право, може скористатися не будь-яким на свій розсуд, а певним способом захисту такого свого права, який прямо визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини, або договором.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Це право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Вимога захисту цивільного права чи інтересу має забезпечити їх поновлення, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі отримання відповідного відшкодування. Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі №378/596/16.

Звертаючись до суду із цим позовом позивач зазначав, що рішення державного реєстратора прийнято з порушенням вимог містобудівного законодавства, а тому такий об`єкт нерухомого майна є об`єктом самочинного будівництва, державна реєстрація якого порушує встановлений порядок проведення будівельних робіт та унеможливлює здійснення інспекцією подальшого реагування на таке порушення.

Проте, як правильно зазначив суд першої інстанції, ефективним способом усунення виявлених порушень для органу державного архітектурно-будівельного контролю є винесення припису щодо власника об`єкту нерухомості про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису, а у разі невиконання такого припису в установлений строк - звернення до суду з позовом про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

Зазначене узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постанові від 18 грудня 2019 року у справі № 579/968/17.

При цьому реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, що здійснила самочинне будівництво, не змінює правовий режим такого будівництва як самочинного (постанова Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі №916/2791/13). Таким чином, проведена державна реєстрація змін речового права не змінює правової природи самочинного будівництва та не позбавляє органи державного архітектурно-будівельного контролю її владних повноважень щодо усунення встановлених порушень у сфері містобудівної діяльності, а скасування зазначеної державної реєстрації саме по собі не забезпечить усунення цих порушень та за своєю суттю є похідною вимогою після встановлення факту самочинного будівництва і застосування його наслідків.

Отже, ефективним способом усунення виявлених порушень для органу державного архітектурно-будівельного контролю, з огляду на доводи апеляційної скарги щодо відсутності в Інспекції повноважень перевіряти об`єкт будівництва після проведення державної реєстрації прав на нього, є звернення до суду з позовом про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

При цьому органи державного архітектурно-будівельного контролю мають довести, що здійснене будівництво є самочинним.

Отже, у цій справі спосіб захисту, обраний Інспекцією, з огляду на її делеговані повноваження у сфері містобудівного законодавства, які вона вважала порушеними, є неналежним, що тягне за собою відмову у задоволенні позову.

Неправильно обраний спосіб захисту зумовлює прийняття рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин (пункт 77 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 378/596/16-ц).

Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 03 березня 2021 року в справі № 641/2156/19-ц (провадження № 61-7447св20), від 17 лютого 2021 року в справі № 642/5660/18 (провадження № 61-4110св20).

Доводи апеляційної скарги правильність таких висновків не спростовують, а твердження, що пред`явлення позову про знесення об`єкту самочинного будівництва не призведе до автоматичного припинення права власності на цей об`єкт у Реєстрі та державна реєстрація змін до права власності на спірні підвальні приміщення продовжить існувати де-юре ґрунтуються на довільному тлумаченні норм права на власну користь та не впливає на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року), (Проніна проти України, № 63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

За таких обставин апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу районного суду без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради залишити без задоволення.

Рішення Червонозаводського районного суду м.Харкова від 31 травня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 12.01.2023.

Головуючий суддя Л.І. Пилипчук

Судді Ю.В. Дряниця

В.М. Триголов