Постанова

від 16.01.2023 по справі 911/3004/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" січня 2023 р. Справа№ 911/3004/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Ткаченка Б.О.

Зубець Л.П.

розглянувши у порядку письмового провадження без виклику сторін апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "НН-Сервіс"

на рішення Господарського суду Київської області від 13.01.2022

у справі № 911/3004/21 (суддя Черногуз А.Ф.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФТП"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "НН-Сервіс"

про стягнення грошових коштів

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФТП" звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "НН-Сервіс" про стягнення штрафу за порушення строків доставки вантажу у розмірі 25 833, 60 грн.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що між ним та відповідачем було укладено заявку № AUG5837 від 09.08.2021 до договору перевезення вантажів № ФТП/635. Сторонами була узгоджена дата вивантаження (термін доставки), відповідачем прострочено термін поставки товару, у зв`язку із чим, позивачем нараховано відповідачу суму штрафу у розмірі 25 833, 60 грн щодо стягнення якого позивач і звернувся до суду.

Рішенням Господарського суду Київської області від 13.01.2022 у справі № 911/3004/21 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "НН-Сервіс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФТП" штраф за прострочення терміну поставки у розмірі 25 703, 42 грн та 2 270, 00 грн судового збору. В решті позову відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що згідно із заявкою AUG5837 від 09.08.2021 за договором № ФТП/635 від 17.07.2019 термін поставки вантажу встановлений до 19.08.2021. Водночас, матеріалами справи підтверджено, що фактично вантаж був доставлений 27.08.2021, тобто із прострочення на 8 днів, а отже позивачем підставно нараховано відповідачу штраф за затримку доставки товару.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Товариство з обмеженою відповідальністю "НН-Сервіс" звернулось до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 13.01.2022 у справі № 911/3004/21 повністю та ухвалити нове рішення, яким відмовити у стягненні з ТОВ "НН-Сервіс" штрафу за прострочення терміну поставки у розмірі 25 703, 42 грн та 2 270, 00 грн судового збору.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

На думку скаржника, судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, а саме не досліджено, що затримка у доставці вантажу сталася у зв`язку із тим, що під час перевезення вантажу позивач не виходив на зв`язок, не надав контактну особу на місці розвантаження. При цьому, апелянт наголошує, що зміна строку доставки вантажу була узгоджена усіма сторонами.

Скаржник також зазначив, що між сторонами не укладався акт з приводу порушення строків доставки вантажу.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

Позивач просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Так, позивач зазначає, що зміна строку доставки вантажу не була узгоджена відповідачем з позивачем. Відповідач не надав жодного доказу, що підтверджує його твердження про узгодженість зміни строку доставки або/та про вину позивача у такій затримці.

Крім того, ні чинним законодавством України, ні договором чи заявкою не передбачено складання акту з приводу порушення строків доставки,

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 911/3004/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Ткаченко Б.О., Зубець Л.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "НН-Сервіс" на рішення Господарського суду Київської області від 13.01.2022 у справі № 911/3004/21. Призначено розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НН-Сервіс" на рішення Господарського суду Київської області від 13.01.2022 у справі № 911/3004/21 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Враховуючи викладене, введення воєнного стану в Україні, перебування суддів у відпустках, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, справа № 910/21550/21 розглядалась протягом розумного строку.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Матеріалами справи підтверджено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "ФТП" (далі - позивач, експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "НН-Сервіс" (далі - відповідач, перевізник) укладено договір перевезення вантажів від 17.07.2019 № ФТП/635 (далі - договір). У відповідності до договору перевізник згідно умов заявки зобов`язується доставити вантаж до пункту призначення і видати уповноваженій на отримання особі (організації), а експедитор зобов`язується сплатити вартість перевезення.

Виконуючи зобов`язання за цим договором, експедитор виступає перед перевізником і вчиняє дії в інтересах, за рахунок своїх замовників (вантажовласників), і уповноважений укладати договори пов`язані з організацією перевезення їх вантажів (пункт 1.3 Договору).

Пунктами 2.1 та 2.2 договору сторони домовилися, що прийом вантажу до перевезення здійснюються на підставі та відповідно до товаротранспортних документів відправника. Умови виконання конкретних перевезень, а також перелік операцій, які необхідні для здійснення перевезень узгоджуються сторонами у Заявках. Заявка є невід`ємною частиною цього договору. У разі виникнення розбіжностей у тлумаченні умов за цим договором пріоритетними є умови, зазначені в Заявці. Заявка вважається підтвердженою, якщо вона підписана уповноваженими сторонами і скріплена їх печатками.

Пунктом 2.4 договору сторони узгодили, що факт виконання кожного перевезення, а також виконання розрахунків між сторонами, підтверджується відповідним актом прийому-передачі послуг.

Розділом 4 договору визначено, що ціною договору є вартість всіх послуг перевізника наданих експедитору на умовах заявок і даного договору. Ціни на кожне перевезення є договірними і зазначаються у національній валюті (пункт 4.2).

Згідно із п. 4.3 договору вартість послуг перевізника підтверджуються актами прийому-передачі послуг за фактом їх надання. Акт прийому-передачі послуги є невід`ємною частиною цього договору.

Сторони пунктом 4.4 договору встановили, що порядок і термін оплати обумовлюється у заявці, що направляється перевізнику перед конкретним перевезенням (групою однотипних перевезень). Термін оплати експедитором не повинен перевищувати 14 (чотирнадцяти) банківських днів з моменту надання оригіналів правильно оформленого, повного пакета документів (заявка, договір, акт прийому-передачі послуг. CMR (TTН) з відміткою вантажоодержувача про отримання вантажу, рахунок, податкова накладна (у разі якщо перевізник є платником податку на додану вартість), копія свідоцтва платника єдиного податку).

У відповідності до пункту 5.4 договору сторони погодили, що перевізник оплачує експедитору штраф за порушення строків доставки вантажу, що виникла з вини перевізника з розрахунку:

- при внутрішньо українських перевезеннях: еквівалент 100 дол США в гривні, з розрахунку за курсом міжбанку на дату прострочення, за кожну добу прострочення доставки вантажу;

- при міжнародних перевезеннях: еквівалент 120 дол США в гривні, з розрахунку за курсом міжбанку на дату прострочення, за кожну добу прострочення на території Україні, а також еквівалент 150 дол США в гривні з розрахунку за курсом міжбанку на дату прострочення, за кожну добу прострочення на території інших країн, якщо інше не обумовлено в наданій заявці.

Пунктами 5.10 та 5.11 сторони узгодили, що всі питання, пов`язані з відповідальністю за невиконання або неналежне виконання зобов`язань і не врегульовані в цьому договорі, вирішуються відповідно до законодавства України та міжнародних нормативно-правових актів. Всі штрафні санкції оплачуються в гривні за курсом НБУ який діяв у період порушення зобов`язань.

У Договорі також передбачено, що сторони звільняються від відповідальності за цим договором у разі настання форс-мажорних обставин таких, як війни, стихійного лиха, епідемії, епізоотії, страйки, ембарго, дії органів влади і управління, які виникли після укладення цього договору. Якщо будь яка з таких обставин безпосередньо спричинила невиконання зобов`язання в строк, то цей строк продовжується на час дії відповідних обставин. Сторона, для якої створилася неможливість виконання своїх зобов`язань повинна негайно в письмовій формі повідомити іншу сторону про початок і припинення вищевказаних обставин не пізніше 3 днів з моменту їх настання або припинення. Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення позбавляє сторону права посилатися на будь яку вищевказану обставину, як на підставу що звільняє від відповідальності (пункти 6.1, 6.2, 6.4 договору).

Згідно із п. 9.1. договору, термін дії договору до 31.12.2019. Водночас, пунктом 9.3 сторони закріпили якщо до закінчення терміну дії цього договору жодна зі сторін не виявить бажання його розірвати, то цей договір вважається продовженим на кожен наступний календарний рік на тих же умовах.

09.08.2021 заявкою № AUG5837 від 09.08.2021 за договором № ФТП/635 від 17.07.2019 (далі - Заявка) сторони погодили, зокрема: дату завантаження вантажу 10.08.2021; термін його доставки до 19.08.2021; адреси завантаження, розвантаження, назва вантажовідправника (Inner Range); особливості вантажу (вага, кількість, розміри); суму доручення 550,00 +EX і Т1 EUR по курсу НБУ на дату заїзду на митний термінал, умови оплати до 7 днів з моменту отримання оригіналів договору.

У додаткових умовах Заявки сторони узгодили, що підставою для оплати є надання перевізником повного пакета документів в оригіналі (CMR, договір, заявка, рахунок фактура, акти виконаних робіт, копія свідоцтв з мокрими печатками). Дані документи повинні бути надіслані не пізніше 10 календарних днів після завершення перевезення.

До позовної заяви позивачем також долучено належним чином завірену копію міжнародної товарно-транспортної накладної CMR № 434913.

З CMR вбачається, що 12.08.2021 відправником (Inner Range) 12.08.2021 було відправлено вантаж 1 Pallet розміром 110x110x134 cм та вагою 358 кг на адресу STA Electronika. На накладній наявні штампи та підписи відправника, перевізника (LLC "NN-Service" EDRPOU code 42892685) та одержувача (СТА Електроніка). Біля штампу одержувача наявний запис з датою його проставлення 27.08.2021.

Позивач, зокрема, зазначає, що між ним та відповідачем було укладено заявку № AUG5837 від 09.08.2021 до договору перевезення вантажів № ФТП/635. Сторонами була узгоджена дата вивантаження (термін доставки), відповідачем прострочено термін поставки товару, у зв`язку з чим, позивачем нараховано відповідачу суму штрафу у розмірі 25833,60 грн щодо стягнення якого позивач і звернувся до суду.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позову, з огляду на наступне.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні чи скасуванню, виходячи з наступних підстав.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором перевезення, тож відносини, що з нього виникають, регулюються відповідними положеннями Цивільного кодексу України, а також нормами Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Однією з підстав виникнення господарського зобов`язання згідно ст. 174 Господарського кодексу України, є господарський договір.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом

За змістом положень частин 1, 2 статті 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов`язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

Згідно зі ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Положеннями статті 311 Господарського кодексу України передбачено, що плата за перевезення вантажів та виконання інших робіт, пов`язаних з перевезенням, визначається за цінами, встановленими відповідно до законодавства.

Відповідно до ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.

У відповідності до ст. 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що оскільки Заявка № AUG5837 від 09.08.2021 укладена між позивачем та відповідачем саме за договором № ФТП/635 від 17.07.2019, відтак, вбачається, що вказаний договір є таким що пролонгований сторонами та його умови підлягають до застосування у спірних правовідносинах.

Згідно зі ст. 4 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, до якої приєдналася Україна, договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної. Відсутність, неправильність чи утрата вантажної накладної не впливають на існування та чинність договору перевезення, до якого й у цьому випадку застосовуються положення цієї Конвенції.

Так, міжнародною товарно-транспортною накладної (СMR) №434913 підтверджується факт виконання позивачем взятих на себе зобов`язань за Заявкою на міжнародне транспортне перевезення, оскільки вихідні дані Заявки відповідають даним, зазначеним у CMR, зокрема, щодо вантажу, відправника, розміру, ваги вантажу.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, вантажна накладна містить такі дані: a) дата і місце складання вантажної накладної; b) ім`я та адреса відправника; c) ім`я та адреса перевізника; d) місце і дата прийняття вантажу до перевезення і передбачене місце його доставки; e) ім`я та адреса одержувача; f) прийняте позначення характеру вантажу і спосіб його упакування та, у випадку перевезення небезпечних вантажів, їх загальновизнане позначення; g) кількість вантажних місць, їх спеціальне маркування і нумерація місць; h) вага вантажу брутто чи виражена в інших одиницях виміру кількість вантажу; i) платежі, пов`язані з перевезенням (провізна плата, додаткові платежі, митні збори, а також інші платежі, що стягуються з моменту укладання договору до доставки вантажу); j) інструкції, необхідні для виконання митних та інших формальностей; k) заява про те, що перевезення здійснюється, незалежно від будь-яких умов, згідно положень дійсної Конвенції. У випадку потреби, вантажна накладна повинна також містити наступні дані: a) заява про те, що перевантаження забороняється; b) платежі, які відправник зобов`язується сплатити; c) сума платежу, що підлягає сплаті при доставці; d) декларована вартість вантажу і сума додаткової цінності його для відправника; e) інструкції відправника перевізнику відносно страхування вантажу; f) погоджений термін, протягом якого повинно бути виконано перевезення; g) перелік документів, переданих перевізнику. Сторони можуть внести у вантажну накладну будь-яку іншу інформацію, яку вони вважають корисною.

Як встановлено судом, міжнародна товарно-транспортна накладна CMR №434913 містить дані, передбачені Конвенцією, в тому числі - визначена вага вантажу, зазначений вантажовідправник, місце і дата прийняття вантажу до перевезення, адреса розвантаження, перевізник, тощо.

При цьому, положеннями Конвенції не вимагається необхідність посилання на договір перевезення.

Відтак, колегія суддів зазначає, що сама по собі, наявна в матеріалах справи належним чином оформлена та засвідчена CMR, навіть без посилань на договір, може вважатись належним доказом виконання відповідачем послуг з перевезення.

Крім того, колегія суддів зазначає, що адреса розвантаження товару, зазначена у Заявці 03150, місто Київ, вулиця Василя Тютюнника, 3, збігається з місцем реєстрації Вантажоодержувача. Відповідно до відомостей наявних у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України юридичною адресою Товариства з обмеженою відповідальністю "СТА Електроніка" (код 33152052) є 03150, м. Київ, вулиця Анрі Барбюса, будинок 3 (така адреса також зазначена у накладній ). Перейменування вулиці відбулося на підставі Рішення Київської міської ради № 322/4386 від 22.02.2018.

Отже, колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції, що наведені вище документи сукупно з підписаним сторонами договором, дають підстави стверджувати, що поставка відбулася у відповідності до умов самого договору, вантаж доставлено Товариству з обмеженою відповідальністю "СТА Електроніка" 27.08.2021.

Водночас, зважаючи на узгоджений у Заявці термін поставки до 19.08.2021, відповідач прострочив строк у який мало б бути поставлено вантаж на 8 днів.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

З позовних вимог вбачається, що позивач нараховує відповідачу штраф за кожну добу прострочення у розмірі 120 доларів США у відповідності до пункту 5.4 договору.

Як вже зазначалося вище, пунктом 5.11 договору сторони узгодили, що всі штрафні санкції оплачуються в гривні за курсом НБУ який діяв у період порушення зобов`язань.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що курс гривні відносно долара США станом на дату прострочення, 27.08.2021, становив 26,7744 гривень за 1 долар США (відомості отримано з офіційного ресурсу Національного банку України https://bank.gov.ua).

Таким чином, сума штрафу, що підлягає до стягнення становить 25 703,42 грн.

Відповідно до ст.ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог у сумі 25 703,42 грн.

Колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується із доводами апеляційної скарги, враховуючи викладене та наступне.

Посилання скаржника на те, що затримка доставки вантажу виникла з вини позивача, а саме через те, що позивач не виходив на зв`язок та не надав інформацію щодо умов вивантаження є безпідставними, оскільки адреса розвантаження товару згідно умов договору № ФТП/635 від 17.07.2019 була зазначена в заявці № AUG5837.

При цьому, твердження апелянта, що зміна строку доставки вантажу була узгоджена сторонами не приймається судом до уваги, оскільки відповідач не надав суду належних та допустимих доказів в підтвердження зазначеного.

Крім того, колегія суддів вказує, що ні договором, ні чинним законодавством України не передбачено складання акту з приводу порушення строків доставки вантажу, а отже посилання скаржника на відсутність акту затримки є необгрунтованим.

Також, колегія суддів зауважує, що відповідачем, не надано жодних доказів, які б вказували на наявність форс-мажорних обставин, які могли б вплинути на процес виконання умов договору перевізником у відповідності до розділу 6 договору.

З приводу решти доводів скаржника, колегія суддів звертає увагу, що такі аргументи враховані апеляційним судом, при цьому оскаржуване рішення є вмотивованим, місцевим судом зазначено з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтуються його висновки, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Хаджинастасиу проти Греції", "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації").

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, скаржником не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення прийняте відповідно до вимог процесуального та матеріального права, підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Таким чином, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "НН-Сервіс" на рішення Господарського суду Київської області від 13.01.2022 у справі № 911/3004/21 задоволенню не підлягає. Рішення Господарського суду Київської області від 13.01.2022 у справі № 911/3004/21 слід залишити без змін.

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на скаржника в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 8, 11, 74, 129, 240, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НН-Сервіс" на рішення Господарського суду Київської області від 13.01.2022 у справі № 911/3004/21 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 13.01.2022 у справі № 911/3004/21 залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Справу № 911/3004/21 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді Б.О. Ткаченко

Л.П. Зубець