Ухвала

від 16.01.2023 по справі 2-113/2010

КОСІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-113/2010

Провадження № 2-п/347/2/23

У Х В А Л А

Іменем України

16 січня 2023 року м.Косів

Суддя Косівського районного суду Івано-Франківської області Кіцула Ю.С., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 , що діє в інтересах ОСОБА_2 про поновлення строку на оскарження заочного рішення та скасування заочного рішення Косівського районного суду від 18.05.2010 року, -

в с т а н о в и л а :

04.01.2023 року представник ОСОБА_1 , звернувся в інтересах ОСОБА_2 з заявою про перегляд заочного рішення Косівського районного суду від 18 травня 2010 року, яким задоволено позов ПАТ «ОТП Банк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про стягнення в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором в розмірі 168139, 54 дол. США, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ станом на 17.05.2010 року складає 1332657, 21 грн. та 1820 грн. судових витрат. В обґрунтування вимог заяви про перегляд заочного рішення, стверджував, що ОСОБА_2 нічого не було відомо про ухвалене судом заочне рішення, вона не отримувала ні копії позовної заяви, ні повісток при виклик до суду, ні копії судового рішення. Про ухвалене судом заочне рішення дізналася випадково 15.12.2022 року, після того, як вирішила самостійно перевірити наявність відкритих виконавчих проваджень в інтернеті. Таким чином, їй стало відомо про ухвалене судом рішення та відкрите виконавче провадження. В той же день вона зателефонувала у ВДВС в Косівському районі, де їй стало відомо, що на виконанні перебуває виконавчий лист виданий Косівським районним судом Івано-Франківської області по справі 2-113. Після цього 15.12.2022 року її представником було направлено на електронну адресу суду заяву, про видачу копії заочного судового рішення, яка була отримана 23.12.2022 року.

Також представник зазначає, що дійсно ОСОБА_2 укладала в 2008 році договір поруки з метою забезпечення боргових зобов`язань ОСОБА_3 згідно кредитного договору № ML-L00/065/2008 від 01.10.2008 року. Однак до дати подання позовної заяви була впевнена, що кредитна заборгованість за цим договором врегульована, так як 04.02.2009 року між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_3 було укладено Додатковий договір №1 до кредитного договору, згідно якого ОСОБА_3 було здійснено реструктуризацію по кредиту. Також представник стверджує, що ОСОБА_2 жодних додаткових угод до договору поруки не укладала, та не давала згоди на зміну умов кредитування згідно додаткового договору №1 до кредитного договору № ML-L00/065/2008 від 01.10.2008 року. А відтак, порука на день подання позовної заяви, була припиненою.

З цих підстав, представник ОСОБА_5 просив строк на подання заяви про перегляд заочного рішення поновити, а заочне рішення Косівського районного суду від 18.05.2010 року скасувати та призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного провадження.

12.09.2022 року представник ОСОБА_6 , адвокат Левкун Д.Д.звернувся до суду з заявою, в якій просить поновити строк для оскарження заочного рішення по справі №347/1842/21, а також скасувати заочне рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області від 28.12.2021 року, про стягнення з ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» заборгованості за кредитним договором від 15.04.2020 у сумі 12 503,46 грн., сплачений судовий збір у сумі 2 270 грн., а всього 14 773 (чотирнадцять тисяч сімсот сімдесят три) грн. 46 коп.

В обґрунтування вимог заяви про поновлення строку представник ОСОБА_6 ствердив, що про заочне рішення суду ОСОБА_6 дізналася випадково із сайту Косівського районного суду та із Єдиного державного реєстру судових рішень. Копію заочного рішення ОСОБА_6 отримала 18.08.2022 року. Останнім днем подання заяви про перегляд заочного рішення на думку ОСОБА_6 є 08.09.2022 року. Проте, її представник з 06.09.2022 року по 11.09.2022 року перебував разом із дитиною на стаціонарному лікуванні у КНП «Івано-Франківська ОДКС ІФОР». На підтвердження вказаної обставини, до заяви про перегляд заочного рішення та заяви про поновлення строку надано копію виписки №8242/22, виданої КНП «Івано-Франківська ОДКС ІФОР».

Щодо заяви про перегляд заочного рішення, то ствердила, що їй невідомо було про перебування такої цивільної справи в суді. Так, її зареєстрованим місцем проживання є АДРЕСА_1 , однак судові повістки за вказаною адресою вона не отримувала, та такі їй не надходили. Крім того, ствердила, що перебувала за межами України з 28.03.2021 року по 11.06.2022 року, що підтверджується копією сторінок закордонного паспорта. Вважала, що при ухваленні судом заочного рішення, не було взято до уваги ту обставину, що в жовтні 2021 року нею було погашено 11 851 грн. 64 коп. заборгованості за кредитним договором.

Дослідивши матеріали справи та заяви, про перегляд заочного рішення, суд доходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, а ч. 2 вказаної статті встановлено, що заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Отже, строк подання заяви про перегляд заочного рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області від 18.05.2010 закінчився 17.06.2010 року.

У відповідності до ч.3 вказаної статті, учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У заяві про перегляд заочного рішення представник заявника зазначає про те, що ОСОБА_2 дізналася про заочне рішення суду випадково, з сайту виконавчих проваджень 15.12.2022 року, і саме в цей день зателефонувала у ВДВС в Косівському районі, де і дізналася про відкрите виконавче провадження.

Проте, суд зауважує, що згідно долученого доказу, а саме результату пошуку виконавчих проваджень в АСВП, зазначено дата пошуку 06.12.2022 року о 17:55.

Згідно копії листа відповіді Косівського районного суду Івано-Франківської області від 23.12.2022 року, з заявою про видачу копії заочного рішення Косівського районного суду від 18.05.2010 року представник ОСОБА_1 звернувся лише 15.12.2022 року.

Копія рішення була направлена на електронну адресу представника заявника 23.12.2022 року, на підтвердження вказаної обставини, представник надав скріншот веби сторінки з сайту електронної пошти, та копію листа відповіді Косівського районного суду, в якій зазначена вихідна дата листа 23.12.2022 року.

В той же час суд зауважує, що попри зазначення в копіях документів 23.12.2022 року, вказані копії засвідчені представником 15.12.2022 року, що очевидно є дещо некоректним, не відповідає дійсності, та містить суперечності у зазначенні фактичних даних про час коли особа дізналася та отримала копію судового рішення.

Також суд звертає увагу, що одним із відповідачів у справі є ОСОБА_3 . Згідно копії паспорта заявника ОСОБА_2 перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 , 1971 року народження. Згідно копії рішення адреса місця реєстрації ОСОБА_3 та ОСОБА_2 с. Великий Рожен, Косівського району Івано-Франківської області. Отже суд доходить висновку, що ОСОБА_3 є чоловіком заявника ОСОБА_2 .

При цьому суд зауважує, що в матеріалах цивільної справи є ухвала Косівського районного суду від 07.02.2011 року, якою заяву одного із відповідачів ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення від 18.05.2010 року у справі №2-113/2010 року залишено без задоволення.

Крім того, в матеріалах справи є копії розписок, відповідно до яких ОСОБА_2 повідомляли про розгляд справи, а також про розгляд заяви ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення.

Отже, аналізуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що заявник не вказала достатніх підстав для поновлення строку для оскарження заочного рішення, яке було ухвалено судом ще в 2010 році.

Згідно ст. 126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Оскільки заявником не доведено, що нею було пропущено строк на подання заяви про перегляд заочного рішення від 18.05.2010 року з поважних причин, у зв`язку з чим заява про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення задоволенню не підлягає.

ЄСПЛ вказав, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).

Європейський суд з прав людини у справі «Устименко проти України») наголошує на тому, що право на справедливий судовий розгляд повинно тлумачитися з урахуванням принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна із сторін не має права домагатися перегляду остаточного й обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи й постановлення нового рішення.

Також, відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини від 07.07.1989 по справі "Юніон Аліметаріа Сандерс проти Іспанії", зазначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Європейський суд з прав людини зауважив, що «право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою. Норми, які регулюють строки подачі заяв, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених ЦПК певних процесуальних дій. Інститут строків в цивільному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у цивільних відносинах, а також стимулює учасників цивільного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

При цьому, поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Також, необхідно зазначити, що судом вбачаються підстави для поновлення строку звернення до суду виключно з ініціативи та в межах наведених доводів особи, яка подала заяву. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Таким чином, безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, яке набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність та відповідає прецедентній практиці Європейського Суду з прав людини, наведеній, зокрема в його рішенні «Нешев проти Болгарії» від 28 жовтня 2004 року та інших».

Статтею 284 ЦПК України встановлено, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Отже, у випадку подання заяви про перегляд заочного рішення поза межами строку, визначеного ст. 284 ЦПК України, розгляду даної заяви по суті передує питання з`ясування поважності причин пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення. У випадку наявності поважних причин суд поновлює строк та вчиняє дії, передбачені ст. 286 ЦПК України, а саме невідкладно надсилає її копію та копії доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи. Одночасно суд повідомляє учасникам справи про дату, час і місце розгляду заяви.

Згідно ч. 1ст. 287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Частиною 3 даної статті передбачено, що в результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Оскільки заявником та представником заявника не доведено, що ними було пропущено строк на подання заяви про перегляд заочного рішення від 18.05.2010 з поважних причин, у зв`язку з чим заява про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення задоволенню не підлягає.

За висновком Великої Палати Верховного Суду, наведеним у постанові від 09.11.2021 у справі №214/5505/16, заяву про перегляд заочного рішення, оформлену відповідно до вимог, установлених частинами першою - сьомою статті 285 ЦПК України, суд приймає та розглядає у порядку, передбаченому статтями 286, 287 ЦПК України. За змістом речення першого частини першої статті 286 ЦПК України суд зобов`язаний прийняти до розгляду заяву про перегляд заочного рішення, якщо вона відповідає зазначеним вимогам, тобто є належно оформленою.

Визначений у статті 287 ЦПК України порядок розгляду заяви про перегляд заочного рішення застосовний як до розгляду суті цієї заяви, так і до розгляду на предмет дотримання строку її подання. У результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення;2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження (речення перше частини третьої статті 287 ЦПК України).

У разі відмови у задоволенні заяви про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення суд з цієї причини відмовляє у задоволенні такої заяви про перегляд. Тоді відповідач, який її подав, може оскаржити в апеляційному порядку заочне рішення, обґрунтувавши, зокрема, поважність причин для пропуску строку на подання заяви про перегляд цього рішення.

Відтак, приходжу до висновку про відсутність підстав для поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, а, відтак, відмовляю у клопотанні про його поновленні, що згідно висновків ВП ВС є підставою для відмови у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст.126,127,260,284 ЦПК України,-

п о с т а н о в и л а :

В задоволенні заяви представника ОСОБА_1 , що діє в інтересах ОСОБА_2 про поновлення строку на оскарження заочного рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області від 18.05.2010 року відмовити.

В задоволенні заяви про скасування заочного рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області від 18.05.2010 року відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Повний текст ухвали складено та підписано 16 січня 2023 року.

Суддя Ю.С. Кіцула