Рішення

від 10.01.2023 по справі 711/289/22

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/289/22

Номер провадження2/711/1029/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

19 грудня 2022 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого-судді Демчика Р.В.,

при секретарі Кофановій А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,-

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Придніпровського районного суду м.Черкаси з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя. Позов обґрунтовує тим, що 08.04.2006 року сторони зареєстрували шлюб, який рішенням Придніпровського районного суду м.Черкаси від 27.12.2018 року розірвано. Під час шлюбу сторонами придбано: легковий автомобіль Kia soul, 2011 року випуску, чорного кольору, шасі № НОМЕР_1 ; легковий автомобіль Nissan Pathfinder, 2007 року випуску, сірого кольору, шасі № НОМЕР_2 ; гараж № НОМЕР_3 , за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 17.3 кв.м. Крім того, 24.09.2014 року позивачем спільно з іншими учасниками, було здійснено державну реєстрацію ТОВ «Покров Буд», учасником якого є ОСОБА_1 , із правом участі 50% статутного фонду (вартість внеску становить 250000.00 грн.). На підставі викладено позивач просить суд виділити у власність відповідачу ОСОБА_2 :легковий автомобіль Kia soul, 2011 року випуску, чорного кольору, шасі № НОМЕР_1 ; Ѕ частину гаража № НОМЕР_3 , за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 17.3 кв.м.; Ѕ частину внеску до статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОКРОВ БУД» (код ЄДРПОУ 39408596), що становить 125000.00 грн., а позивачу ОСОБА_1 виділити у власність: легковий автомобіль Nissan Pathfinder, 2007 року випуску, сірого кольору, шасі № НОМЕР_2 та Ѕ частину гаража № НОМЕР_3 , за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 17.3 кв.м..

Ухвалою Придніпровського районного суду м.Черкаси від 15 лютого 2022 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

01 листопада 2022 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та представник позивача адвокат Сергієнко О.П. не з`явилися. До початку розгляду справи по суті адвокат подала заяву про розгляд справи без її участі та її довірителя. Позов підтримала в повному обсязі та наполягала на задоволенні позовних вимог. проти заочного рішення не заперечувала.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася. Причину неявки суду не повідомила. Про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

Згідно довідки відділу реєстрації місця проживання від 11.02.2022 року, відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 з 25.02.1997 року.(а.с59)

Враховуючи вище викладене, суд вважає, що ОСОБА_2 про розгляд справи повідомлена належним чином.

Відповідно до вимог ч.4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно вимог ч.1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу відповідно до вимог ст. 281 ЦПК України.

Враховуючи вище викладене, та той факт що відповідач належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового засідання, але не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; а позивач не заперечує проти такого вирішення справи, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи.

Враховуючи думку представника позивача, дослідивши письмові матеріали справи та докази в їх сукупності, на підставі повного, об`єктивного та всебічного дослідження, суд встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини:

В судовому засіданні встановлено, що рішенням Придніпровського районного суду м.Черкаси шлюб, що зареєстрований між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , 08 квітня 2006 року відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Черкаси Черкаського міського управління юстиції Черкаської області, актовий запис - №367, розірвано 27 грудня 2018 року.

Статтею 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованоїЗаконом України від 17 липня 1997 року N 475/97-ВР, передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Стаття 321 ЦК Українизакріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбаченийстаттею 41 Конституції України, відповідно до частини четвертої якої ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Встановлено, що за час спільного проживання сторонами було набуто у власність:

-легковий автомобіль Kia soul, 2011 року випуску, чорного кольору, шасі № НОМЕР_1 ;

-легковий автомобіль Nissan Pathfinder, 2007 року випуску, сірого кольору, шасі № НОМЕР_2 ;

-гараж № НОМЕР_3 , за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 17.3 кв.м.;

Також, 24.09.2014 року здійснено державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОКРОВ БУД» (код ЄДРПОУ 39408596).

Відповідно до п.1.2 розділу 1 статуту ТОВ «ПОКРОВ БУД» учасниками товариства є громадяни України: ОСОБА_3 , ОСОБА_1 .

Пунктом 3.5. Статуту передбачено, що для забезпечення діяльності товариства створюється статутний фонд (капітал) за рахунок внесків учасників в розмірі 500000.00 грн.

Пунктом 3.5.2. визначено, що внесок ОСОБА_1 складає 250000 грн.00 коп. та становить 50% статутного фонду Товариства.

У відповідності до ч. 1ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Як передбаченост. 69 СК Українидружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Як вбачається із ч. 1ст. 70 СК Українивбачається, що частки майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, є рівними.

Як вбачається із вимог законодавства, при спільній сумісній власності розміри часток заздалегідь не визначені, хоч і припускається, що вони рівні, тому право кожного із співвласників однаково поширюється на все спільне майно. Вони мають рівні права володіння, користування та розпорядження ним. При цьому частки можуть бути визначені при виділі або поділі майна з додержанням принципу їх рівності, крім випадків, прямо передбачених законом.

Згідно ч.ч. 1, 4, 5ст. 71 СК Українивбачається, що майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

У відповідності, допостанові Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 р. № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання.

Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (ст.60,69 СК, ч. 3ст. 368 ЦК), відповідно до ч. 2, 3ст. 325 ЦК Україниможуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути: квартири, жилі й садові будинки; земельні ділянки та насадження на них, продуктивна і робоча худоба, засоби виробництва, транспортні засоби; грошові кошти, акції та інші цінні папери, паєнакопичення в житлово-будівельному, дачно-будівельному, гаражно-будівельному кооперативі; грошові суми та майно, належні подружжю за іншими зобов`язальними правовідносинами, тощо.

Вирішуючи питання про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, суди мають застосовувати положення ч. 4, 5ст. 71 СК Українищодо обов`язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбаченихст. 365 ЦК, за умови звернення подружжя (одного з них) до суду з таким позовом (ст. 11 ЦК) та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми. У разі коли жоден із подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.

Як вбачається з вимогст. 113 ЦК Українитаст. 1 Закону України «Про господарські товариства»товариство з обмеженою відповідальністю належить до господарських товариств. Господарські товариства можуть набувати майнових та особистих немайнових прав.

Разом із тим з урахуванням положеньст. 115 ЦК України,ст. 85 ГК Українитаст. 12 Закону України «Про господарські товариства», за якими власником майна, переданого господарському товариству у власність його учасниками як вклад до статутного (складеного) капіталу, є саме товариство, відчуження учасником товариства частки в статутному капіталі на користь іншої особи не припиняє права власності товариства на майно, яке обліковується на його балансі, у тому числі на внесені до статутного капіталу вклади учасників.

За роз`ясненнями п. 28постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 р. № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», відповідно до якого вклад до статутного фонду господарського товариства не є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Виходячи зі змісту частин 2, 3ст. 61 СК Україниякщо вклад до статутного фонду господарського товариства зроблено за рахунок спільного майна подружжя, в інтересах сім`ї, той із подружжя, хто не є учасником товариства, має право на поділ одержаних доходів. У разі використання одним із подружжя спільних коштів усуперечст. 65 СК Україниінший із подружжя має право на компенсацію вартості його частки.

Тобто критеріями, які дозволяють надати спірному набутому майну режим спільного майна є: 1) час набуття такого майна, 2) кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття), 3) мета придбання майна, яка дозволяє надати йому правовий режим спільної власності подружжя. (постанова Верховного Суду України від 25 листопада 2015 року №6-2333цс15).

Тільки в разі встановлення цих фактів і визначення критеріїв нормастатті 60 СК Українивважається правильно застосованою.

У зв`язку з викладеним грошові кошти, внесені одним з подружжя, який є учасником господарського товариства, у статутний капітал цього товариства за рахунок спільних коштів подружжя, стають власністю цього товариства, а право іншого з подружжя на спільні кошти трансформується в інший об`єкт - право вимоги на виплату частини вартості такого внеску. При цьому одним з визначних є той факт, що грошові кошти набуті подружжям під час їх спільного проживання.

Відтак, якщо один з подружжя є учасником господарського товариства і вносить до його статутного капіталу майно, придбане за рахунок спільних коштів подружжя, то таке майно переходить у власність цього підприємства, а в іншого з подружжя право власності на майно (тобто речове право) трансформується в право вимоги (зобов`язальне право), сутність якого полягає у праві вимоги виплати половини вартості внесеного майна в разі поділу майна подружжя або право вимоги половини отриманого доходу від діяльності підприємства.

Вказана правова позиці висловлена Верховним Судом України у постанові від 13.03.2019 року 756/10797/15; постанові від 11.12.2019 №638/19826/15 та у постанові від 08.05.2019 року №683/886/16.

Таким чином,оскільки автомобілі Kia soul, 2011 року випуску, чорного кольору, шасі № НОМЕР_1 ; Nissan Pathfinder, 2007 року випуску, сірого кольору, шасі № НОМЕР_2 ; гараж № НОМЕР_3 , за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 17.3 кв.м., а також внесок до статутного фонду ТОВ «Покров бут», були набуті у власність під час перебування сторіну зареєстрованому шлюбі, на підставіст.61 СК Українивона є об`єктом права спільної сумісноївласності подружжя - сторін у справі, а тому вказане майно подружжя підлягає поділу.

На основі повно та всебічно з`ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Приписами частини 3статті 372 ЦК Українипередбачено, що у разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

На підставі ст.ст.60,61,63,68-70 СК України, ст.ст.15,16,368,369,372 ЦК України, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76, 78, 81, 82, 89, 141, 206, 229, 235, 247 ч. 2, 259, 263, 264, 265, 268, 353, 355, 356, 430 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року N 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя задовольнити.

У порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) право власності на:

-легковий автомобіль Kia soul, 2011 року випуску, чорного кольору, шасі № НОМЕР_1 ;

-Ѕ частину гаража № НОМЕР_3 , за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 17.3 кв.м.;

-Ѕ частину внеску до статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОКРОВ БУД» (код ЄДРПОУ 39408596), що становить 125000.00 грн.

У порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_3 ) право власності на:

-легковий автомобіль Nissan Pathfinder, 2007 року випуску, сірого кольору, шасі № НОМЕР_2 ;

-Ѕ частину гаража № НОМЕР_3 , за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 17.3 кв.м.;

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий: Р.В.Демчик.

Повне судове рішення складено 10.01.2023 року (з врахуванням перебування судді у відпустці).

Головуючий: Р. В. Демчик