Ухвала

від 11.01.2023 по справі 160/495/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

11 січня 2023 року Справа 160/495/23

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Олійник В.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Магдалинівської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області про виправлення помилки в реєстрі речових прав на нерухоме майно, -

ВСТАНОВИВ:

06 січня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Магдалинівської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області, в якій просить:

зобов`язати державного реєстратора Магдалинівської селищної ради усунути порушення мого права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1222380500:01:001:0067 шляхом виправлення помилки у відомостях Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до пунктів 3,6 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161,172 Кодексу адміністративного судочинства України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам статей 160,161,172 КАС України, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Статтею 160 КАС України викладено вимоги до оформлення позовної заяви та її обов`язкові реквізити.

Згідно із приписами ч.1, п.4 ч.5 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. В позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Згідно з ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

При цьому, відповідно до ч.1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч.1 ст.5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.

При цьому, предметом оскарження до адміністративного суду у розумінні ч.1 ст. 5 КАС України можуть бути рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а позовні вимоги про зобов`язання вказаного суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії є способом поновлення порушених прав позивача, які мають бути похідними від основної вимоги про визнання протиправним відповідного рішення, дій чи бездіяльності відповідача.

Суд зазначає, що обов`язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України. Цей обов`язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному захисті своїх прав та ефективному здійснені судочинства за його позовною заявою.

Виходячи з наведеного, зобов`язання суб`єктів владних повноважень вчинити певні дії є способом відновлення права особи, порушеного діями чи бездіяльністю таких осіб, які вона просить визнати протиправними.

При цьому, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду.

Судом встановлено, що позивач в порушення пункту 4 частини п`ятої статті 160 КАС України, не зазначив чітко зміст позовних вимог і виклад обставин, якими він обґрунтовує свої вимоги до відповідача, та не вказав, які рішення, дії чи бездіяльність відповідача суд повинен визнати протиправними.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що позивачу слід подати уточнену позовну заяву, в якій конкретизувати позовні вимоги та обґрунтувати порушення оскаржуваними діями чи бездіяльністю його прав, свобод, інтересів та додати до уточненої позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Щодо залучення до участі у справі третьої особи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляду адміністративної справи спочатку.

Згідно ч.5 ст.49 КАС України про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується.

Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Зі змісту адміністративного позову вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 1222380500:01:001:0067 площею 6,55 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Олександрійської сільської ради, належить ОСОБА_1 на підставі Державного акту ІІІ-ДП № 042164 на право власності на земельну ділянку, зареєстрованого за номером Мд№3400 від 07 лютого 2001 року.

Водночас, згідно відомостей Державного земельного кадастру зареєстрована земельна ділянка з кадастровим номером 1222380500:01:001:0067 перебуває у власності ОСОБА_2 .

Враховуючи, що рішення у даній справі може вплинути на права та обов`язки ОСОБА_2 , суд приходить до висновку про необхідність залучення останнього до участі у даній справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійник вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Згідно з ч.1 ст.169 КАС Українисуддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями160,161цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 49,160,169,243,248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Магдалинівської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області про виправлення помилки в реєстрі речових прав на нерухоме майно - залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з моменту отримання даної ухвали.

Для усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 необхідно:

-викласти позовні вимоги відповідно до вимог ст. ст. 5, 160 КАС України;

-визначати у якості третьої особи, яка не заявляє самостійник вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 та надати до суду примірники уточненого позову з додатками.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до вимог ст.256 КАС України та не оскаржується.

Суддя В.М. Олійник