Ухвала

від 16.01.2023 по справі 274/5859/22

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

16 січня 2023 року м. Житомир справа № 274/5859/22

категорія 108060200

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Токарева М.С., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Бердичівської міської ради про зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Позивач звернулась до суду з позовом у якому просить:

- зобов`язати «Управління праці та соціального захисту населення виконкому Бердичівської міської ради» призначити житлову субсидію з 01.06.2022 та здійснити перерахунок плати за житлово-комунальні послуги.

Перевіривши адміністративний позов на відповідність вимогам ст.ст.160,161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з п. 4 та п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Однак, зі змісту прохальної частини позовної заяви слідує, що позивач просить лише зобов`язати відповідача вчинити певні дії, що суперечить вимогам вказаної статті.

Таким чином, позивачу необхідно викласти прохальну частину позову у відповідності до вимог КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Перелік обов`язкових відомостей, які зазначаються в позовній заяві наведено у частині 5 статті 160 КАС України.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

В порушення наведених норм при зверненні до суду з даним позовом у позовній заяві позивачем не було зазначено код ЄДРПОУ відповідача.

За визначенням п.11 ч.5 ст.160 КАС України у позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

В порушення наведених норм при зверненні до суду з даним позовом у позовній заяві позивачем не було зазначено підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Положеннями пунктів 4,5 частини 5 статті 160 КАС України закріплено, що в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Згідно із частиною 4 статті 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Приписами частини 2 статті 79 КАС України визначено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.

За змістом приписів ч.ч. 2, 5 ст. 94 КАС України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

У тексті позовної заяви позивач вказує, що у червні 2022р. звернулася до Управління праці та соціального захисту населення з заявою про призначення житлової субсидії за адресою АДРЕСА_1 .

Проте, жодних доказів на підтвердження вказаних обставин суду надано не було. На підтвердження обставин викладених у позові позивачем було надано лише копію свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , копії свідоцтва про народження дітей та копію трудової книжки, які не засвідчені в установленому законом порядку.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Порядок засвідчення копій документів визначений пунктами 5.26, 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55.

За вказаним нормативно-правовим актом, відмітка про засвідчення копії документа складається: зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису.

Висновок щодо обов`язку належного засвідчення копії документів узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, що викладена в постановах від 11.02.2020 у справі №826/2935/14.

Однак, копії документів, що додані позивачем до позовної заяви та до примірника позовної заяви для відповідача, не засвідчені у визначеному законом порядку.

Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч. 8 ст. 160 КАС України встановлено, що якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

Позивачем в порушення вищезазначених норм не зазначено у позовній заяві про наявність підстав для звільнення її від сплати судового збору відповідно до закону та не додано документ про сплату судового збору.

Однак, разом з позовною заявою позивачем до суду подано клопотання, в якому він просить звільнити його від сплати судового збору. В обґрунтування клопотання, позивач зазначає, що у липні 2022 через скорочення виробництва у зв`язку з війною в Україні вона втратила роботу, на даний час не працює та знаходиться на обліку в Центрі зайнятості, маю на утриманні двох неповнолітніх дітей, так як їхній батько помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , яким потрібне нормальне харчування, піклування, лікування, навчання та повноцінний розвиток, що в умовах війни одинокій матері досить непросто забезпечити, крім того сплачує комунальні послуги в повному обсязі ( близько 1100 грн,міс в літній період та 2200 грн в зимовий), що позбавляє можливості сплатити судовий збір.

Розглянувши вищезазначене клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені в Законі України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон №3674-VI).

Відповідно до ч.1 ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Зі змісту викладених норм випливає, що у випадку наявності однієї із альтернативних умов, передбачених ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" та враховуючи майновий стан сторони, суд має право звільнити позивача від сплати содового збору на певний строк.

При цьому, клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в позовній заяві, яка подається до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною 1 статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Обґрунтування обставин, які свідчать про неможливість або ускладнення у здійсненні оплати судового збору, виходячи з вимог статей 72-77 КАС України покладаються на особу, яка звертається з відповідним клопотанням.

Зі змісту ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" вбачається, що при вирішені питання про звільнення від сплати судового збору визначальним є майновий стан сторони, а саме її дохід за календарний рік, що передує року звернення до суду з позовною заявою.

Суд відмічає, що визначальною умовою для звільнення особи від сплати судового збору є виключно її незадовільний майновий стан, а звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду.

Разом з тим, особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Жодного доказу на підтвердження її майнового стану позивачем надано не було.

Враховуючи вищевикладене та з метою встановлення майнового стану позивача для вирішення питання про звільнення його від сплати судового збору, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язати позивача надати до суду відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених йому доходів у 2021 календарному році.

Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно із положеннями частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищенаведене, позов необхідно залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення виявлених недоліків шляхом надання (надіслання) до Житомирського окружного адміністративного суду:

- позовної заяви належним чином оформленої з врахуванням усіх вимог ст. 160, 161 КАС України для суду та відповідно до кількості відповідачів, у якій буде викладено прохальну частину з урахуванням вимог ст. 5 КАС України ( у 2- примірниках), вказано код ЄДРПОУ відповідача, зазначено власне письмове підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;

- належним чином засвідчених усіх копій документів долучених до позовної заяви та доказів на підтвердження обставин викладених у позові, зокрема, які будуть підтверджувати факт її звернення у червні 2022 року до Управління праці та соціального захисту населення з заявою про призначення житлової субсидії за адресою АДРЕСА_1 ;

- відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених йому доходів у 2021 календарному році для можливості вирішення судом питання щодо звільнення від сплати судового збору.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.

У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя М.С. Токарева