Рішення

від 16.01.2023 по справі 320/8996/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2023 року № 320/8996/22

Суддя Київського окружного адміністративного суду Перепелиця А.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом приватного сільськогосподарського підприємства "Україна" до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось приватне сільськогосподарське підприємство "Україна" з позовом до Головного управління ДПС у Київській області в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Київській області від 01 вересня 2021 року №0195020715.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що посадовими особами Головного управління ДПС у Київській області в період з 12.07.2021 по 16.07.2021 проведена документальна позапланова виїзна перевірка СТОВ "Обрій", щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 16.07.2021, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2017 по 16.07.2021. За результатами даної перевірки складено Акт №12228/10-36-07-15/00448781 від 23.07.2021 р. "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки СТОВ "Обрій", код ЄДРПОУ 00448781.

На підставі Акту перевірки №12228/10-36-07-15/00448781 від 23.07.2021 р. Головним управлінням ДПС у Київській області стосовно СТОВ "Обрій" прийнято податкове повідомлення-рішення №0195020715 від 01.09.2021.

Даним податковим повідомленням - рішенням встановлено порушення п. 185.1 статті 185, п. 186 ст. 186, п. 187.1 ст. 187, п.188.1 ст. 188 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. 2755-VI, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів у сумі 646831 грн, що складається з 517465 грн суми податку на додану вартість, та штрафної санкції у сумі 129366 грн.

Позивач вважаючи, що оскаржене податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем, порушує його права свободи та інтереси, насамперед майнові, у зв`язку з чим, враховуючи переконання позивача про протиправність, оскарженого податкового повідомлення - рішення, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2022 року відкрито провадження та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявяними у справі матеріалами.

25 жовтня 2022 року до суду від представника Головного управління ДПС у Київській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що на запит ГУ ДПС у Київській області щодо урожайності сільськогосподарських культур, Головне управління статистики у Київській області надано відповідь про наявну статистичну інформацію: урожайність сільськогосподарських культур Сквирському районі у 2017 - 2020 роках. Згідно наданої відповіді Головного управління Статистики у Київській області при порівнянні таких сільськогосподарських культур, як кукурудза у 2020 році, спостерігається значне її заниження, а саме: 8,75 ц/га або 38,2% в результаті вказаних порушень встановленого заниження податку на додану вартість 517465 грн.

Вказує, що платник податків, створюючи видимість реальності здійснення оподатковуваних операцій, діяв умисно, оскільки удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених ПКУ, зокрема в зв`язку із заниженням урожайності кукурудзи. Оформивши документально господарську операцію та у подальшому відобразивши її у податковій звітності, платник податків свідомо прагнув зменшити базу оподаткування та як наслідок не сплатив кошти до бюджету, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Суд встановив, що 13.12.2021 СТОВ "Обрій" припинено шляхом приєднання. Правонаступником СТОВ "Обрій" є приватне сільськогосподарське підприємство "Україна", що підтверджується передавальним актом СТОВ "Обрій" та Статутом ПСП "Україна", затвердженого рішенням власника ПСП "Україна".

Посадовими особами Головного управління ДПС у Київській області в період з 12.07.2021 по 16.07.2021 проведена документальна позапланова виїзна перевірка СТОВ "Обрій", щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 16.07.2021, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2017 по 16.07.2021. За результатами даної перевірки складено Акт №12228/10-36-07-15/00448781 від 23.07.2021 р. "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки СТОВ "Обрій", код ЄДРПОУ 00448781.

В акті встановлено порушення СТОВ "Обрій", а саме: 14.1.71 п. 14.1., п.п.14.1.219 п.14.1. ст. 14, п.п.188.1 ст. 188 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами і доповненнями, встановлено заниження податку на додану вартість 709995 грн, в т.ч. по періодах: березень 2017 - 4825 грн, червень 2017 в сумі - 12076 грн, жовтень 2017 в сумі - 6740 грн, листопад 2017 в сумі - 909 грн, квітень 2018 в сумі 6125 грн, жовтень 2018 в сумі - 21359 грн, листопад 2018 року в сумі - 42280 грн, грудень 2018 в сумі - 37985 грн, лютий 2019 в сумі - 2721 грн, жовтень 2019 в сумі - 51004 грн, листопад 2019 в сумі - 6506 грн, січень 2021 в сумі - 517465 грн.

Позивач з вищезазначеним встановленим в Акті порушенням не погодився та подав заперечення №05/01 від 05.08.2021 на Акт №12228/10-36-07-15/00448781 від 23.07.2021. За результатами розгляду заперечень №31081/6/10-36-07-15 від 27.08.2021 переглянуті висновки Акту та стосовно СТОВ "Обрій" прийнято податкове повідомлення-рішення №0195020715 від 01.09.2021.

Даним податковим повідомленням - рішенням встановлено порушення п. 185.1 статті 185, п. 186 ст. 186, п. 187.1 ст. 187, п.188.1 ст. 188 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. 2755-VI, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів у сумі 646831 грн, що складається з 517465 грн суми податку на додану вартість, та штрафної санкції у сумі 129366 грн.

15.09.2021 СТОВ "Обрій" подало до Державної податкової служби України скаргу на податкове повідомлення - рішення від 01 вересня 2021 року №0195020715.

12.09.2022 отримано рішення про розгляд скарги від 03.08.2022 №8509/6/99-00-06-01-01-06, якою відмовлено у задоволені скарги та залишено податкове повідомлення - рішення без змін.

Позивач не погоджуючись із висновками відповідача викладеними у акті перевірки та податковим повідомленням-рішенням, яке винесене відповідачем на його підставі, звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наведене нижче.

Спірні у рамках даного провадження правовідносини регулюються Податковим кодексом України, який визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Враховуючи зазначені норми податкового законодавства у СТОВ "Обрій" не виникло обов`язку реєструвати податкові накладні на врожай кукурудзи 2020 року на суму ПДВ - 517465 грн.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із п.4.1 ст. 4 ПК України податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах:

4.1.1. загальність оподаткування - кожна особа зобов`язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу;

4.1.2. рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу;

4.1.3. невідворотність настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства;

4.1.4. презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу;

4.1.5. фіскальна достатність - встановлення податків та зборів з урахуванням необхідності досягнення збалансованості витрат бюджету з його надходженнями;

4.1.6. соціальна справедливість - установлення податків та зборів відповідно до платоспроможності платників податків;

4.1.7. економічність оподаткування - установлення податків та зборів, обсяг надходжень від сплати яких до бюджету значно перевищує витрати на їх адміністрування;

4.1.8. нейтральність оподаткування - установлення податків та зборів у спосіб, який не впливає на збільшення або зменшення конкурентоздатності платника податків;

4.1.9. стабільність - зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року;

4.1.10. рівномірність та зручність сплати - установлення строків сплати податків та зборів, виходячи із необхідності забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджетів для здійснення витрат бюджету та зручності їх сплати платниками;

4.1.11. єдиний підхід до встановлення податків та зборів - визначення на законодавчому рівні усіх обов`язкових елементів податку.

Підпунктом «а» пункту 185.1 статті 185 ПК України закріплено, що об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Положеннями статті 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно із п.188.1 ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Відповідно до пункту 3 розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20 серпня 2015 року №727 (далі Порядок №727) акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Пункт 5 цього розділу встановлює, що факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до статті 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та Національного банку України.

Згідно з підпунктами 72.1.2.1, 72.1.2.3 пункту 72.1 цієї правової норми для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла від органів виконавчої влади, зокрема інформація про об`єкти оподаткування, що надаються та/або реєструються такими органами (та повинна містити, зокрема, вид, характеристики, індивідуальні ознаки об`єкта оподаткування (в разі наявності), за якими його можна ідентифікувати). Для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, яка міститься у звітних документах (крім персоніфікованої статистичної інформації), які подаються платником податків органам виконавчої влади та/або органам місцевого самоврядування.

За приписами статті 83 ПК України встановлено, що для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покрадений на органи державної податкової служби.

Аналіз наведених норм податкового законодавства має підстави для висновку, що податкове законодавство не передбачає таких документів для врахування у висновках про порушення платниками податків чинного законодавства, як статистичні дані, сформовані за результатами проведення статистичних спостережень органами статистики та їх порівняння з фактичними показниками задекларованої вирощеної сільськогосподарської продукції певним платником податків.

Разом з тим, як встановлено судом у ході судового розгляду справи зі змісту акту перевірки видно, що посадовою особою відповідача при порівнянні даних бухгалтерського обліку та первинних документів позивача щодо проведення обліку зернових культур та даних про середню врожайність у розрізі сільськогосподарських культур по району, наданих Головним управлінням статистики у Київській області, було зроблено висновок про те, що позивачем обліковано зернових культур у кількості значно нижчій за середню врожайність по землях Сквирського району Київської області, у результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість.

Однак, такі твердження відповідача є лише припущеннями, які жодними документами первинного бухгалтерського обліку не підтверджені, а порівняння статистичних даних по Київській області та фактично вирощеної задекларованої позивачем сільськогосподарської продукції у кількості нижчій за середню врожайність по землях Сквирського району Київської області не можуть бути підставами для висновку про заниження позивачем податкових зобов`язань з ПДВ, оскільки відповідачем не було враховано, що середній статистичний показник формується на підставі як найвищих, так і найнижчих даних, зокрема даних щодо врожайності по області, в той же час, норми податкового законодавства взагалі не передбачають відповідальності платника податків за наслідки відхилення діяльності платника податків від середньостатистичних показників.

Слід також зазначити, що посадові особи відповідача не наділені повноваженнями перевірки у сфері товарного сільськогосподарського виробництва, а, відтак, не можуть робити жодних професійних висновків щодо можливостей позивача виростити врожай у кількості значно вищій за середньостатистичну по району, а статистичні дані, на які посилається відповідач у акті перевірки, не охоплюють та не містять інформації і відомостей про родючість земель тих районів, в яких позивачем вирощувалася продукція, не враховують технологій, які використовуються сільгосппідприємствами під час проведення робіт із засівання та збирання врожаю, погодних умов, можливості повторного посіву за сезон, наявності зрошування тощо.

Окрім того, перевірка кількості вирощеної продукції не є компетенцією органів Державної податкової служби, що убачається зі змісту функцій та прав контролюючих органів, закріплених у статтях 191, 192, 193 та 20 ПК України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що доводи відповідача є лише припущеннями, а статистичні дані по Київській області у порівнянні з фактично задекларованою кількістю врожаю отриманого позивачем не можуть служити належними доказами щодо заниження (завищення) об`єкту оподаткування ПДВ та податкових зобов`язань з ПДВ, оскільки норми податкового законодавства не передбачають відповідальності платника податків за наслідки відхилення діяльності платника податків від середньостатистичних показників.

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач не надав доказів, які безумовно та беззаперечно доводять заниження позивачем податку на додану вартість, що об`єктивно підтверджується матеріалами справи та зібраними у ході судового розгляду доказами, що у свою чергу свідчить про безпідставність та необґрунтованість прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення від 01 вересня 2021 року №0195020715, відтак позовні вимоги приватного сільськогосподарського підприємства "Україна" необхідно задоволити.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов приватного сільськогосподарського підприємства "Україна" до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення задоволити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області №0195020715 від 01.09.2021.

Стягнути на користь приватного сільськогосподарського підприємства "Україна" судовий збір в сумі 9702 грн 47 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Перепелиця А.М.