Рішення

від 13.01.2023 по справі 380/14320/22

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/14320/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 січня 2023 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрзахід ойл» до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрзахід ойл» (Позивач/ТОВ «Укрзахід ойл») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (Відповідач-1/ГУ ДПС у Львівській області), Державної податкової служби України (Відповідач-2/ДПС України), в якому просить:

- прийняти, розглянути та задовольнити позовну заяву;

- відновити строк на судове оскарження рішення ГУ ДПС у Львівській області від 11 січня 2022 року;

- проводити розгляд цього позову за правилами спрощеного позовного провадження;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 3636619/41140874 від 11 січня 2022 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 164 від 24 грудня 2021 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 164 від 24 грудня 2021 року датою її фактичного надходження;

- стягнути на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (далі також Комісія) від 11 січня 2022 року № 3636619/41140874 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі також ЄРПН) податкової накладної № 164 від 24 грудня 2021 року (далі також оскаржуване рішення) є протиправним та підлягає скасуванню з огляду на таке.

Позивач вказує, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість контролюючий орган має витребувати від платника податку документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю здійснення господарської операції юридичної особи, вказавши, які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях. Натомість надіслана позивачу квитанція містить вимоги щодо надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Позивач стверджує, що подав до контролюючого органу бухгалтерську довідку (фактично пояснення) та всі первинні документи, які підтверджують господарську операцію та її реальність по податковій накладній, реєстрація якої зупинена. В бухгалтерській довідці позивач обґрунтував підставу складення податкової накладної, а саме внаслідок перерахування передоплати по договору про закупівлю № 19/21-385 від 26 лютого 2021 року. Бухгалтерська довідка повністю розкриває зміст господарської операції позивача.

Позивач зазначає, що в оскаржуваному рішенні відповідач-1 формально визначив підставу для відмови у реєстрації спірної податкової накладної, не вказавши, яких саме документів ним не надано. В графі цього рішення «Додаткова інформація (зазначити конкретні документи)» відповідачем-1 нічого не зазначено.

Крім цього, на думку позивача, приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операції на предмет її реальності, а лише оцінити наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної.

Позивач підсумовує, що об`єктивних недоліків щодо поданих ним документів відповідачем-1 в оскаржуваному рішенні не встановлено та не вказано, а відмова у реєстрації спірної податкової накладної в ЄРПН фактично необґрунтована. З наданих документів, які надавались контролюючому органу, було можливо встановити підстави для складення та направлення на реєстрацію спірної податкової накладної в ЄРПН.

Також позивач уважає, що належним та ефективним способом захисту його порушеного права буде зобов`язання відповідача-2 зареєструвати в ЄРПН податкову накладну № 164 від 24 грудня 2021 року датою її фактичного надходження.

З огляду на вищенаведене адміністративний позов просить задовольнити у повному обсязі.

Позиція відповідачів викладена у відзиві на позовну заяву. Відповідачі проти позову заперечують з тих підстав, що згідно з повідомленням про надання пояснень та копій документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено, для підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній № 164 від 24 грудня 2021 року, ТОВ «Укрзахід ойл» долучило документи на восьми аркушах, а саме: договір оренди офісного приміщення № 000193 від 01 березня 2017 року; договір зберігання № 12/04/17-3Б від 12 квітня 2017 року; договір про закупівлю № 19/21-385 від 26 лютого 2021 року; рахунок на оплату № 160 від 22 грудня 2021 року; платіжне доручення № 10487 від 24 грудня 2021 року; податкову накладну № 164 від 24 грудня 2021 року з квитанцією № 1; картку рахунку 361. З аналізу долучених на розгляд Комісії документів слідує, що позивачем не надано підтверджуючих документів щодо придбання товару (Оливи трансформаторної Т-1500), транспортування, докази навантаження, розвантаження, акти приймання-передачі товару, що свідчить про відсутність доказів на підтвердження фактичного руху товарно-матеріальних цінностей. Також позивачем не надано документів, які передбачені договором про закупівлю № 19/21-385 від 26 лютого 2021 року, а саме: документацію підприємства-виробника на продукцію щодо якості товару, письмові заявки, товарно-транспортні накладні, акти приймання-передачі товару тощо. Таким чином, на думку відповідачів, позивачем не надано частину документів, передбачених пунктом 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, та не підтверджено первинними документами господарську операцію щодо придбання, транспортування, доказів навантаження, розвантаження товару (Оливи трансформаторної Т-1500), що свідчить про безпідставне формування податкового кредиту третім особам.

Відповідачі зазначають, що долучений позивачем до матеріалів справи перелік копій документів не відповідає переліку документів, наданих контролюючому органу разом із поясненнями на підтвердження господарських операцій, та є значно розширеним. Відтак долучені позивачем докази відповідно до статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є неналежними.

Відповідачі стверджують, що на момент прийняття оскаржуваного рішення позивач не виконав вимоги Податкового кодексу України та Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних щодо підтвердження правомірності формування та подання спірної податкової накладної. За таких обставин відповідачі вважають, що у них були законні підстави для прийняття оскаржуваного рішення про відмову у реєстрації спірної податкової накладної в ЄРПН, а тому таке є правомірним.

Додатково відповідачі зауважують, що зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН спірну податкову накладну є передчасним, в той час, як належним способом захисту порушеного права є зобов`язання відповідача-2 повторно розглянути питання щодо реєстрації цієї податкової накладної в ЄРПН.

З огляду на вищенаведене просять суд у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

На спростування доводів відповідачів, викладених у відзиві на позовну заяву, позивач подав відповідь на відзив, в якій додатково, крім аргументів, наведених у позовній заяві, зазначає, що станом на момент подання пояснень та копій документів щодо господарської операції, яка відображена у спірній податковій накладній, товар (Олива трансформаторна Т-1500) відвантажена не була, тому відповідно ніяких документів щодо фактичного руху товарно-матеріальних цінностей (в тому числі навантаження розвантаження, актів приймання-передачі товару тощо) в позивача не могло бути. Також позивач вказує, що всі інші документи (окрім наданих Комісії), які долучені до матеріалів справи, є допоміжними і лише підтверджують напрямок його господарської діяльності та можливість придбання товару.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 246 КАС України суд зазначає, що ухвалою судді від 19 жовтня 2022 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою судді від 04 листопада 2022 року заяву позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду задоволено. Визнано поважними причини пропуску позивачем строку звернення з цим позовом до суду та поновлено його. Відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 02 грудня 2022 року у задоволенні заяви представника відповідачів про залишення позову без розгляду відмовлено.

Ухвалою суду від 02 грудня 2022 року в задоволенні клопотань представника відповідачів про розгляд справи в порядку загального позовного провадження та про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відмовлено.

Суд встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрзахід ойл» (постачальник (продавець)) було складено та подано на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 164 від 24 грудня 2021 року.

Відповідно до квитанції від 06 січня 2022 року вказану податкову накладну прийнято, реєстрація зупинена. Підставою для зупинення реєстрації податкової накладної зазначено: «Відповідно до п. 201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 24.12.2021 № 164 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку». Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З метою подальшої реєстрації податкової накладної № 164 від 24 грудня 2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних позивач до контролюючого органу подав повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, з поясненнями та документами, що підтверджують факт здійснення господарських операцій, а саме: договір оренди офісного приміщення № 000193 від 01 березня 2017 року; договір зберігання № 12/04/17-3Б від 12 квітня 2017 року; договір про закупівлю № 19/21-385 від 26 лютого 2021 року; рахунок на оплату № 160 від 22 грудня 2021 року; платіжне доручення № 10487 від 24 грудня 2021 року; податкову накладну № 164 від 24 грудня 2021 року з квитанцією № 1; картку рахунку 361 за 2021 рік; бухгалтерську довідку вих. № 06/01 від 06 січня 2022 року.

Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління Державної податкової служби у Львівській області прийнято рішення від 11 січня 2022 року № 3636619/41140874 про відмову у реєстрації податкової накладної № 264 від 24 грудня 2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав ненадання платником податків копій документів: договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів з додатками до них; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

24 січня 2022 року позивач подав до Державної податкової служби України скаргу на рішення Комісії від 11 січня 2022 року № 3636619/41140874 про відмову у реєстрації податкової накладної № 164 від 24 грудня 2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Державної податкової служби України від 31 січня 2022 року № 4995/41140874/2 залишено скаргу без задоволення, а рішення Комісії регіонального рівня без змін.

Уважаючи рішення Комісії від 11 січня 2022 року № 3636619/41140874 про відмову у реєстрації податкової накладної № 164 від 24 грудня 2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних протиправним, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Предметом розгляду у цій справі є оцінка: 1) правомірності рішення Комісії від 11 січня 2022 року № 3636619/41140874 про відмову у реєстрації податкової накладної № 164 від 24 грудня 2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних; 2) наявності підстав для зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну № 164 від 24 грудня 2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02 грудня 2010 року (тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У силу вимог підпунктів «а» та «б» підпункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є, зокрема, операції платників податків з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно із абзацами першим-третім пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Як установлено пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Абзацом першим пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно із абзацом першим пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Відповідно до абзацу п`ятого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

За змістом абзацу десятого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Відповідно до абзацу 22 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Необхідно зазначити, що згідно із підпунктом 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначений Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21 квітня 2021 року № 378) (далі Порядок № 1246).

За змістом абзацу першого пункту 2 Порядку № 1246, податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації

Відповідно до пункту 8 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку.

Згідно із пунктом 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;

наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;

наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;

дотримання вимог Законів України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктами 13-14 Порядку № 1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.

Згідно із пунктом 17 Порядку № 1246 у разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 затверджений Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок № 1165, у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення).

Згідно з пунктом 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відповідно до абзацу 1 пункту 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку № 1165).

Перелік критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість наведений в Додатку 1 до Порядку № 1165.

Пунктом 8 зазначеного Додатку 1 передбачено такий критерій ризиковості платника податку на додану вартість: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Відповідно до пунктів 10, 11 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Як встановив суд вище, підставою для зупинення реєстрації податкової накладної № 164 від 24 грудня 2021 року в ЄРПН у квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 06 січня 2022 року зазначено те, що платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

У вказаній квитанції запропоновано платнику податків надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З цього приводу суд відзначає, що у постанові від 03 листопада 2021 року у справі № 360/2460/20 Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку № 520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Таким чином, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів.

У свою чергу не визначення контролюючим органом переліку документів, які необхідно надати, призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Так, у квитанції від 06 січня 2022 року контролюючий орган не конкретизував, які саме документи необхідно надати платнику податків, та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, щоб реєстрація спірної податкової накладної стала можливою, що свідчить про невідповідність сформованої квитанції вимогам, які встановлені пунктом 11 Порядку № 1165.

На переконання суду, недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкової накладної призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу, внаслідок чого у відповідача виникла можливість прояву нічим не обмеженої дискреції. Вказане призвело до прояву суб`єктом владних повноважень негативного розсуду, внаслідок чого платник податків не зміг належним чином виконати свої обов`язки, мета яких реєстрація податкової накладної.

Відповідно до пункту 2 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520 (далі - Порядок № 520) прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі (пункт 4 Порядку № 520).

За змістом пункту Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Суд зауважує, що вжите у цій нормі словосполучення «може включати» переконує, що у кожному окремому випадку перелік таких документів є індивідуальним.

Саме тому форма рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбачена у додатку до Порядку № 520 чітко встановлює, що «документи, які не надано» необхідно підкреслити. А отже контролюючий орган повинен визначити конкретно ті документи, яких не надано платником податків.

Відповідно до абзацу першого пункту 6, пункту 7 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно з вимогами пунктів 9, 10 та 11 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Під час розгляду справи суд встановив, що з метою подальшої реєстрації податкової накладної № 164 від 24 грудня 2021 року в ЄРПН позивач до контролюючого органу подав повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, з поясненнями та документами, що підтверджують факт здійснення господарських операцій, а саме: договір оренди офісного приміщення № 000193 від 01 березня 2017 року; договір зберігання № 12/04/17-3Б від 12 квітня 2017 року; договір про закупівлю № 19/21-385 від 26 лютого 2021 року; рахунок на оплату № 160 від 22 грудня 2021 року; платіжне доручення № 10487 від 24 грудня 2021 року; податкову накладну № 164 від 24 грудня 2021 року з квитанцією № 1; картку рахунку 361 за 2021 рік; бухгалтерську довідку вих. № 06/01 від 06 січня 2022 року.

Проте надані платником податків документи контролюючий орган не взяв до уваги та оскаржуваним рішенням від 11 січня 2022 року № 3636619/41140874 відмовив позивачу у реєстрації податкової накладної № 164 від 24 грудня 2021 року в ЄРПН.

При цьому як свідчить зміст указаного рішення підставою для його прийняття слугувало ненадання платником податку копій документів: договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів з додатками до них; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню контролюючого органу про відмову у реєстрації спірної податкової накладної суд насамперед зазначає про те, що контролюючий орган визначив лише загальні підстави прийняття такого рішення, не зазначивши конкретної інформації щодо причин та підстав його прийняття. Адже контролюючий орган не сформував конкретних вимог щодо необхідності подання вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної, не вказав, яких саме документів не надано та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про її реєстрацію в ЄРПН.

Крім того, контролюючий орган жодним чином не вказав, чому саме надані позивачем пояснення та первинні документи не враховані ним при прийнятті оскаржуваного рішення.

Суд відзначає, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття.

Ураховуючи те, що оскаржуване рішення контролюючого органу є правовим актом індивідуальної дії, суд констатує невідповідність такого рішення критеріям чіткості та зрозумілості, що породжує його неоднозначне трактування, яке у свою чергу перешкоджає платнику податків своєчасно і повністю виконати власні обов`язки та скористатися своїми правами, передбаченими податковим законодавством, що регулює порядок реєстрації податкових накладних.

Доводи відповідачів про те, що позивачем не надано підтверджуючих документів щодо придбання товару (Оливи трансформаторної Т-1500), транспортування, доказів навантаження, розвантаження, актів приймання-передачі товару, що свідчить про відсутність доказів на підтвердження фактичного руху товарно-матеріальних цінностей, а також не надано документів, які передбачені договором про закупівлю № 19/21-385 від 26 лютого 2021 року, а саме: документацію підприємства-виробника на продукцію щодо якості товару, письмові заявки, товарно-транспортні накладні, акти приймання-передачі товару тощо, суд відхиляє, оскільки:

- по-перше: можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів. Контролюючим органом у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної від 06 січня 2022 року не вказано про необхідність долучення саме вказаних документів. Відтак позивач надав контролюючому органу копії документів на власний розсуд, оскільки відповідачем-1 в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не зазначено, які саме конкретно документи та на підтвердження яких обставин позивачу необхідно подати;

- по-друге: Верховний Суд неодноразово, зокрема у постановах від 12 листопада 2019 року у справі № 816/2183/18, від 18 лютого 2020 року у справі № 360/1776/19, від 27 квітня 2020 року у справі № 360/1050/19, від 18 червня 2020 року у справі № 824/245/19-а та ряді інших наголошував на тому, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу. Приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. У свою чергу при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Вказана позиція підтримана Верховним Судом також і в постановах від 28 червня 2022 року у справі № 380/9411/21 та від 07 грудня 2022 року у справі № 500/2237/20;

- по третє: предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом. При розгляді таких спорів судами, крім іншого, має бути встановлено настання обставини, яка обумовлює обов`язок платника податків скласти податкову накладу та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Так, відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, податкова накладна № 164 від 24 грудня 2021 року складена позивачем у зв`язку із настанням першої події дата зарахування коштів від покупця на банківський рахунок платника податку як оплата товарів, що підтверджується платіжним дорученням № 10487 від 24 грудня 2021 року. Досліджене судом платіжне доручення № 10487 від 24 грудня 2021 року підтверджує, що Покупцем оплата здійснювалась відповідно до умов договору про закупівлю № 19/21-385 від 26 лютого 2021 року. З цього приводу суд звертає увагу відповідачів також на те, що обов`язок постачальника (продавця) виписати і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну на відповідну суму податку на додану вартість при настанні першої події кореспондує з правом контролюючого органу вимагати у платника податку на додану вартість ту документацію, яка підтверджує настання саме цієї події, а не обох подій одночасно.

За таких обставин суд уважає, що позивач надав Комісії усі документи, які повною мірою підтверджують обставини, зазначені у податковій накладній, яку складено за фактом першої події дати зарахування коштів від покупця на банківський рахунок платника податку як оплата товарів.

Підсумовуючи вищенаведене у сукупності, суд зазначає, що під час розгляду справи відповідачі, як суб`єкти владних повноважень, не надали суду доказів, які спростовували б твердження позивача та не навели обґрунтованих мотивів прийняття оскаржуваного рішення, яким відмовлено позивачу у реєстрації спірної податкової накладної в ЄРПН.

В той же час, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, а також беручи до уваги те, що такі документи були надані контролюючому органу разом з поясненнями щодо реєстрації податкової накладної, реєстрацію якої було зупинено, суд доходить висновку, що останній не мав правових підстав для відмови позивачу у її реєстрації в ЄРПН.

Відповідно до вимог частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За таких обставин оскаржуване рішення Комісії від 11 січня 2022 року № 3636619/41140874 не відповідає критеріям правомірного рішення суб`єкта владних повноважень, які визначені у частині 2 статті 2 КАС України та в контексті яких суд має надавати оцінку оскаржуваним рішенням, діям чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, а тому його належить визнати протиправним та скасувати.

Отже, позовні вимоги у цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 164 від 24 грудня 2021 року датою її фактичного надходження, суд зазначає таке.

Відповідно до вимог пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України обов`язок реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних покладений на платника податків.

В той же час суд зауважує, що наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних є іншим.

За приписами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Отже, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням Державної податкової служби України.

У справі, яка розглядається, обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної № 164 від 24 грудня 2021 року в ЄРПН, суд не встановив.

За змістом частини 1 статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Згідно із пунктом 2 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно частини 3 статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, а також з метою дотримання судом гарантій про те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрзахід ойл» від № 164 від 24 грудня 2022 року в ЄРПН датою її подання на реєстрацію.

Щодо інших доводів сторін, які викладені у заявах по суті справи, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов`язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.

Тому за наведених вище підстав, якими суд обґрунтував своє рішення, суд не вбачає необхідності надавати оцінку іншим аргументам позивача на підтримку заявлених позовних вимог та доводам відповідачів на їх заперечення, позаяк вони не впливають на викладений вище висновок суду та наявність безумовних підстав для повного задоволення адміністративного позову.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

За змістом частини 1, пункту 2 частини 2 статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову повністю.

Щодо розподілу судових витрат суд враховує наступне.

Згідно з частиною 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини 2 статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За змістом правил абзацу першого частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За подання цього позову до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 2481,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 1513960121 від 28 вересня 2022 року.

Ураховуючи наведене, за рахунок бюджетних асигнувань кожного з суб`єктів владних повноважень, які виступають відповідачами у справі, Головного управління Державної податкової служби у Львівській області та Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрзахід ойл» належить стягнути по 1240,50 грн судового збору, сплаченого відповідно до платіжного доручення № 1513960121 від 28 вересня 2022 року.

Докази понесення сторонами витрат, пов`язаних з розглядом справи, у матеріалах справи відсутні.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень, п.3 Розділу VI Прикінцевих положень КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрзахід ойл» (вул. Личаківська, 227, м. Львів, 79014) до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79003), Державної податкової служби України (пл. Львівська, 8, м. Київ, 04053) про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Львівській області від 11 січня 2022 року № 3636619/41140874 про відмову у реєстрації податкової накладної № 164 від 24 грудня 2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 164 від 24 грудня 2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання на реєстрацію.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79003, код ЄДРПОУ ВП 43968090) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрзахід ойл» (вул. Личаківська, 227, м. Львів, 79014, код ЄДРПОУ 41140874) 1240,50 грн сплаченого судового збору.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (Львівська площа, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрзахід ойл» (вул. Личаківська, 227, м. Львів, 79014, код ЄДРПОУ 41140874) 1240,50 грн сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» та п. 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» цього Кодексу.

Повне рішення складено 13 січня 2023 року.

Суддя Клименко О.М.