Рішення
від 11.01.2023 по справі 500/4073/22
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/4073/22

11 січня 2023 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Чепенюк О.В.,

за участю секретаря судового засідання Кухар О.Л.,

представника позивача Гуцалюка А.Р.,

представника відповідача Васильчук І.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РС-Євро Трак» до Тернопільської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «РС-Євро Трак» (далі Товариство, ТОВ «РС-Євро Трак», позивач) звернулося до суду з позовом до Тернопільської митниці, у якому просить визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 11.07.2022 №UA403030/2022/000012/2 та картки відмови №UA403030/2022/000457.

Позов обґрунтовано тим, що у липні 2022 року агентом з митного оформлення було подано електронну митну декларацію (далі - МД) на ввезений товар «несамохідний транспортний засіб, що був у використанні, напівпричеп-цистерна призначена для перевезення та роздачі зріджених газів, згідно з якою заявлено митну вартість за ціною договору (вартість операції) у розмірі 11000 євро (326 711,00 грн). Відповідач скоригував митну вартість товару за резервним методом визначення вартості згідно зі статтею 64 Митного кодексу України (далі - МК України) до суми 21685,51 євро, аргументуючи наступним: для підтвердження фактурної вартості декларантом не подано банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, для страхування (якщо здійснювалось) - страхових документів; не подано висновок про вартісні характеристики, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, а також не подано виписку з бухгалтерської документації. У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару у зв`язку з тим, що згідно з інформацією, яка міститься на загальнодоступних Інтернет-ресурсах вартість даного товару є вищою за заявлену декларантом.

В подальшому, у зв`язку із прийняттям рішення про коригування митної вартості №UA403030/2022/000012/2 надано картку відмови № UA209210/2020/00350 у митному оформленні митної декларації № UA403030/2022/000457 з таких причин: обґрунтовані сумніви в достовірності сертифіката з перевезення товару EUR.1 від 05.07.2022 № PL/MF/AS 0166186 та статусі походження товару у зв`язку із тим, що сертифікат видано експортеру товарів, походження яких не підтверджено митними органами країни експорту за запитом Держмитслужби, а товар ідентичний товару, наявному у Реєстрі товарів, походження яких не підтверджено митними органами зарубіжних країн, та який надіслано Держмитслужбою України. У відповідності до статті 32 Доповнення І Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження, сертифіката перевезення товару EUR. 1 від 05.07.2022 № PL/MF/AS 0166186 направляється на верифікацію до уповноважених органів Республіки Польща, а надання преференційного режиму призупиняється до надходження результатів перевірки його достовірності.

Товариство з такими рішеннями не погоджується та вважає його протиправним, так як декларантом було надано усі документи, передбачені частиною другою статті 53 МК України, які давали можливість митному органу однозначно визначити митну вартість задекларованого товару за основним методом. Документи не містили розбіжностей щодо вартості товару та вказували, що їх дані піддаються обчисленню, а митний орган не встановив обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару за ціною договору.

Додатково декларантом позивача надано декларацію країни відправлення, у якій вказано ціну 51399,00 польських злотих, що відповідає вказаній митній вартості товару 11000 євро, а різниця в 150 злотих - це вартість послуг митного брокера в Польщі.

При цьому позивач вказує, що при належному підтвердженні власником транспортного засобу митної вартості та її складових, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, факт відсутності підтвердження сплати кошів за придбаний товар, не є обґрунтованою підставою вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів.

Звертає увагу позивач і на те, що вартість причепа в інтернеті не є митною вартістю товарів в розумінні статті 49 МК Україні, адже немає доказів, що саме ця сума була фактично сплачена. Окрім того, відповідач не зазначив, на яких саме інтернет-ресурсах наявна інформація про продаж аналогічних товарів.

Стосовно відмови в застосуванні сертифіката з перевезення товару EUR.1 від 05.07.2022 № PL/MF/AS 0166186, то представник Товариства зазначив, що 27.08.2022 з метою підтвердження походження товару для застосування преференційного режиму оподаткування під час митного оформлення позивач надав митному органу сертифікат походження товару форми EUR.l Nr/No PL/MF/AS 0166186 від 05.07.2022, в графі 4 якого зазначено про те, що країна, група країн або регіон походження товару є Євросоюз.

Частинами 5-6 статті 32 (Перевірка підтверджень походження) Доповнення І до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження регламентовано: митні органи, на запит яких була здійснена перевірка, мають бути якнайшвидше повідомлені про її результати. Ці результати повинні чітко вказувати на те, чи є перевірені документи достовірними та чи розглядувані товари можуть бути визнані такими, що походять з однієї з Договірних Сторін і відповідають іншим вимогам цієї Конвенції. Якщо у випадку обґрунтованих сумнівів відповідь на запит про перевірку не надійшла протягом десяти місяців з дати подання цього запита, або якщо відповідь не містить достатньої інформації для визначення достовірності розглядуваного документа або справжнього походження товарів, митні органи, що подали запит, повинні за відсутності виняткових обставин відмовити у наданні права на преференції.

На думку позивача, митні органи, що подали запит, вправі відмовити у наданні права на преференції лише після того, коли відповідь на запит про перевірку не надійшла протягом десяти місяців з дати подання цього запита, або якщо відповідь не містить достатньої інформації для визначення достовірності розглядуваного документа або справжнього походження товарів.

Під час перевірки митним органом, крім іншого, використані свідоцтва про реєстрацію та рахунки-фактури, виставлені польським контрагентом, у яких відображений VIN-код транспортного засобу SV9NCP330CTBC2108, який використовується більшістю автовиробників світу. За даними VIN-коду, який використовується митними органами для ідентифікації транспортних засобів, відповідач міг визначити країну походження транспортного засобу. Втім, відповідачем при здійсненні митного оформлення залишено поза увагою дані про країну походження транспортного засобу та видано оспорювану картку відмови.

Позивач наводить судову практику у такій категорії спорів, за якою наявність у митного органу сумнівів щодо країни походження товару не є підставою для відмови у його митному оформленні, а є лише підставою для перевірки відповідних відомостей у встановленому законом порядку; основним документом, який свідчить про країну походження товару для надання товару режиму вільної торгівлі відповідно до критерію достатньої обробки/переробки товару є сертифікат про походження товару, виданий уповноваженим органом держави вивезення відповідно до її національного законодавства.

Вказує, що з відповіді на адвокатський запит слідує, що станом на момент митного оформлення Тернопільською митницею напівпричепа-цистерни не було надіслано запиту до компетентної митної адміністрації Республіки Польща щодо перевірки достовірності документа про походження, а саме сертифіката з перевезення товару EUR.1 від 05.07.2022 №PL/MF/AS 0166186.

Наведені обставини слугували підставою для звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 15.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі, постановлено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи суддею одноособово, призначено судове засідання.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву. Відповідач позовні вимоги заперечує (а.с.54-59). В обґрунтування своєї позиції наводить положення законодавства, що підлягають до застосування у спірних правовідносинах, та вказує, що 11.07.2022 уповноваженою особою позивача було подано до митного оформлення МД, у якій до митного оформлення заявлено товар несамохідний транспортний засіб, що був у використанні, напівпричеп-цистерна призначена для перевезення та роздачі зріджених газів. До митного оформлення подано ряд документів. Під час їх опрацювання та здійснення перевірки числового значення заявленої декларантом митної вартості товарів автоматизованою системою митного оформлення «Інспектор» (далі - АСМО «Інспектор») було згенеровано форми митного контролю 101-1, 103-1, 105-2, 107-3,109-4. Також АСМО «Інспектор» посадовій особі підрозділу митного оформлення визначено перелік необхідних до виконання митних процедур із зазначенням про те, що це перше митне оформлення імпортером цього товару з даною країною походження за останній рік; здійснити перевірку правильності визначення митної вартості товару, правильності класифікації товару, правильності визначення країни походження товару.

Митницею було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами якої виявлено наступне: для підтвердження фактурної вартості декларантом не подано банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару; для підтвердження страхування (якщо здійснювалось) декларантом не подано страхових документів, що стосуються оцінюваного товару; декларантом не подано висновок про вартісні характеристики, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; декларантом не подано виписку з бухгалтерської документації. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей та невідповідностей у поданих до митного оформлення документах.

Додаткових документів уповноваженою особою декларанта не було подано, а тому у митного органу було недостатньо документів для підтвердження визначеної митної вартості за ціною договору. В оскаржуваному рішенні (у гр.33) зазначено причини, через які заявлена декларантом митна вартість не могла бути визнаною, описано послідовність застосування методів визначення митної, а також причини застосування резервного методу відповідно до статті 64 МК України. За основу для обрахунку митної вартості даного товару взято інформацію щодо вартості транспортного засобу, оформленого за МД UA206030/2022/005854 від 30.06.2022 нарівні 21685,51 EUR».

Представник відповідача вказує, що оскаржуване рішення прийняте з дотриманням вимог чинного законодавства та обґрунтовано, просить у задоволенні позову відмовити повністю.

28.12.2022 до суду надійшли письмові пояснення відповідача стосовно перевірки, поданого позивачем до митного оформлення, сертифіката з перевезення товару EUR.1 від 05.07.2022 № PL/MF/AS 0166186 з посиланням на положення Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі Угода), ратифіковану Законом України від 16.09.2014 № 1678-VII.

Зокрема, сертифікат з перевезення товару EUR. 1 має бути виданий митними органами країни-члена Європейського Союзу або України, якщо розглядувані товари можуть бути визнаними такими, що походять з Європейського Союзу або України, і задовольняють іншим умовам цього Протоколу. Митні органи, які видають сертифікати з перевезення товару EUR.1, повинні вжити всіх необхідних заходів для перевірки статусу походження товарів, а також виконання інших умов цього Протоколу.

З метою забезпечення правильного застосування цього Протоколу Європейський Союз і Україна повинні допомагати один одному через компетентні митні адміністрації у перевірці достовірності сертифікатів з перевезення товару EUR.1 або декларацій інвойс та правильності інформації, що міститься в цих документах.

Подальші перевірки підтверджень походження мають здійснюватись у довільному порядку або тоді, коли митні органи країни імпорту мають обґрунтовані сумніви в достовірності таких документів, статусі походження відповідних товарів або виконанні інших вимог цього Протоколу.

Перевірка має бути здійснена митними органами країни експорту. Для виконання цього завдання вони мають право вимагати будь-яких доказів і здійснювати будь-яку перевірку рахунків експортера та інші перевірки, які вважатимуть належними. Митні органи, на запит яких була здійснена перевірка, мають бути повідомлені про її результати якомога раніше.

Згідно із частинами першою, п`ятою статті 45 МК України у разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, митний орган може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей.

У випадках, визначених цією статтею, товар вважається таким, що походить з відповідної країни, з моменту отримання митними органами належним чином оформлених документів про походження товару або затребуваних ними додаткових відомостей.

Згідно з поданою декларантом позивача МД № UA403030/2022/013451 від 11.07.2022, наявні відомості про «Код країни походження»: EU (Європейський Союз). Країна походження товару у графі 34 митної декларації була заявлена декларантом на підставі відомостей, наявних у сертифікаті форми EUR.1 №PL/MF/AS 0166186 від 05.07.2022, наданих експортером Przedsiebiorstwo Wielobranzowe «MP- TRANS» Marcin Pedziwiatr.

На підтвердження країни походження наданий сертифікат з переміщення форми EUR.1 №PL/MF/AS 0166186 від 05.07.2022 та застосовано преференцію по сплаті ввізного мита « 410» - товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС.

Під час здійснення митного контролю за МД № UA403030/2022/013451 від 11.07.2022 у митниці виникли обґрунтовані сумніви в достовірності поданого сертифікату, оскільки в митного органу була наявна інформація щодо не підтвердження митними органами зарубіжних країн (в даному випадку митними органами Республіки Польща), сертифікатів з перевезення товару EUR.1, виданих експортеру Przedsiebiorstwo Wielobranzowe «MP-TRANS» Marcin Pedziwiatr на товари «транспортні засоби».

Зокрема, листом від 20.01.2021 № 15/15-03-01/7.4/197 Державна митна служба України надіслала митниці листи уповноваженого органу Республіки Польща від 15.12.2020 з результатами перевірки декларацій інвойс, складених на інвойсах № 39/2019, № 38/2019 та № 32/2019 експортером Przedsiebiorstwo Wielobranzowe «MP-TRANS» Marcin Pedziwiatr, якими не підтверджено преференційне походження товарів.

Представник відповідача вказує, що, враховуючи такі обставини, у митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо достовірності поданого до митного оформлення сертифікату з перевезення товару EUR.1 від 05.07.2022 № PL/MF/AS 0166186, а також щодо статусу походження, ввезеного та заявленого позивачем до митного оформлення товару. 11.07.2022 Товариству відмовлено в митному оформленні товару за МД від 11.07.2022 №UA403030/2022/013451, про що складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA403030/2022/000457.

Ухвалою суду від 06.12.2022 розгляд справи відкладався через неприбуття з поважних причин представника позивача. У судовому засіданні 20.12.2022 оголошувалася перерва у зв`язку з необхідністю витребування додаткових пояснень та доказів.

У судових засіданнях, що відбувалися у цій справі, представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позові. Звернув увагу, що товар, який вказаний у декларації, по якій прийнято митну вартість напівпричепа за основу митним органом, не є ідентичним, про що вказують відповідні характеристики про товар. Розрахунки з постачальником за напівпричіп були проведені у відповідності до умов договору та рахунку-інвойсу, про що до матеріалів справи долучені відповідні докази.

Представник відповідача проти позову заперечила з підстав, викладених у відзиві на позов та додаткових поясненнях.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

25.10.2019 укладено зовнішньоекономічний договір продажу і поставки товару № 25/10 між компанією «Przedsiebiorstwo Wielobranzowe "MP-TRANS" Marcin Pedziwiatr» (Польща) та Товариством з обмеженою відповідальністю «РС-Євро Трак» (Україна), відповідно до п.1.1. якого постачальник приймає на себе зобов`язання поставляти і передати у власність покупця транспортні засоби (далі - Товар), а покупець зобов`язується приймати та оплачувати Товар, в порядку та на умовах, визначених даним договором.

Відповідно до пункту 1.3 договору асортимент Товару, номенклатура Товару, одиниця Товару, кількість Товару, ціна Товару та інші дані, необхідні для організації поставок Товару, визначаються у інвойсах, що є невід`ємною частиною договору.

Поставка постачальником товару здійснюється на умовах СРТ (Incoterms 2010) - м. Тернопіль (пункт 2.2 договору).

Ціна товару визначається у інвойсах, що виписуються постачальником на кожну поставку Товару. Ціна Товару включає вартість транспортування до місця призначення. Розрахунок покупцем за Товар здійснюється у валюті євро, у безготівковому порядку, шляхом перерахування покупцем грошових коштів на рахунок постачальника, на підставі виставленого постачальником інвойсу до даного договору (пункти 3.1-3.3 договору).

Відповідно до пункту 3.5 договору розрахунок покупцем за товар здійснюється наступним чином - 100 % суми Товару з відстрочкою платежу до 180 календарних днів з моменту фактичного отримання Товару покупцем.

На виконання умов вказаного договору згідно з рахунком-фактурою (інвойс) № 21/2022 від 01.07.2022, Товариством на митну територію України ввезено товар: «Несамохідний транспортний засіб, що був у використанні».

11.07.2022 уповноваженою особою позивача, агентом з митного оформлення ОСОБА_1 , подано до митного оформлення МД типу ІМ40ДЕ № UA403030/2022/ 013451, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товар: «Несамохідний транспортний засіб, що був у використанні. Напівпричеп-цистерна призначена для перевезення та роздачі зріджених газів, марка BC-LDS, модель NCX, номер шасі НОМЕР_1 , календарний рік випуску 2012, тип М1Н2 NCP-33, об`єм цистерни 34000 літрів, кількість осей 3, максимальна повна маса 34000 кг. - 1шт. Торгівельна марка: ВС LDS. Виробник: ВС Hutnik Bobkiewicz Choi ewinski Sp. J. Країна виробництва: PL.».

Згідно з відомостями декларації отримувач товару (гр. 8 МД) та особа відповідальна за фінансове врегулювання (гр. 9 МД) ТОВ «РС-Євро Трак».

Відправник товару (гр. 2 МД) «Przedsiebiorstwo Wielobranzowe «MP-TRANS» Marcin Pedziwiatr».

У гр. 34 «Код країни походження» МД декларантом зазначено EU (Європейський Союз). Країна походження товару у гр. 34 митної декларації була заявлена декларантом на підставі відомостей, наявних у сертифікаті форми EUR.1 №PL/MF/AS 0166186 від 05.07.2022, наданих експортером Przedsiebiorstwo Wielobranzowe «MP- TRANS» Marcin Pedziwiatr.

До даної митної декларації, як вбачається із інформації, що міститься в гр. 44 МД, уповноваженою особою позивача до митного оформлення були подані наступні документи:

рахунок-фактура (інвойс) № 21/2022 від 01.07.2022;

сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 №PL/MF/AS 0166186 від 05.07.2022;

свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 01.07.2022;

зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення несупроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 25/10 від 25.10.2019;

договір про надання послуг митного брокера № 50/19 від 10.09.2019;

інші некласифіковані документи - decyzja NR 5410.D.6472.2022.EW від 01.07.2022;

інші некласифіковані документи - фото від 11.07.2022;

копія митної декларації країни відправлення № 22PL445010E1748172 від 05.07.2022;

сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу № UA. 013.307422-22 від 08.07.2022.

Під час автоматизованого контролю із застосуванням системи управління ризиками (АСАУР) відповідно до Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 № 684, АСМО «Інспектор» було згенеровано форми митного контролю: « 101-1 Витребування оригіналів документів, зазначених у митній декларації, або засвідчених в установленому порядку їх копій, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів»; « 103-1 Перевірка поданих товаросупровідних та товаротранспортних документів (в тому числі наданих на вимогу митного органу) та/або відомостей про них на предмет розбіжностей у відомостях, що зазначені у цих документах, митній декларації чи документах, що її заміщують, їх електронних копіях, розміщених в ЄАІС Держмитслужби»; « 105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів»; « 107-3 Контроль правильності класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД»; «109-4 Перевірка правильності визначення країни походження товарів».

Також, АСМО «Інспектор» посадовій особі підрозділу митного оформлення визначено перелік необхідних до виконання митних процедур: «Товар(и) № 1: це перше митне оформлення імпортером цього товару з даною країною походження за останній рік. Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості товару. Здійснити перевірку правильності класифікації товару. Здійснити перевірку правильності визначення країни походження товару».

Тернопільською митницею 11.07.2022 було направлено уповноваженій особі декларанта електронним повідомленням вимогу на надання додаткових документів наступного змісту: «Прошу надати оригінали товаросупровідних документів згідно вимог пункту 2 статті 264 МК України. Прошу надати додаткові документи (у випадку, якщо вони не подані до митної декларації), які підтверджують числове значення складової митної вартості товару згідно вимог пункту 2, 3 та 6 статті 53 МК України, а саме: висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару; рахунок-проформу; виписку з бухгалтерської документації; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування».

Уповноваженою особою декларанта на вимогу митниці додатково документи не надавалися.

За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA403030/2022/000012/2 від 11.07.2022, у гр. 33 якого зазначено таке: «Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв`язку з тим, що документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні, а саме: для підтвердження фактурної вартості декларантом не подано банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, для страхування (якщо здійснювалось) - страхових документів. Не подано висновок про вартісні характеристики, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, а також не подано виписку з бухгалтерської документації. У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару у зв`язку з тим, що інформація, яка міститься на загальнодоступних Інтернет-ресурсах вартість даного товару є вищою за заявлену декларантом. Відповідно митним органом розпочато процедуру консультації та направлено повідомлення про надання документів для підтвердження заявленої митної вартості товару.

На вимогу митного органу декларантом не було подано документів, що підтверджують заявлену митну вартість згідно ч.2 ст.53 МК України, а саме: банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, якщо здійснювалось страхування, страхові документи, та додаткових документів відповідно до ч.3 ст.53 МК України, висновок про вартісні характеристики підготовлений спеціалізованою експертною організацією та виписку з бухгалтерської документації. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень ч.4 ст.57 МК України, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 МК України.

Митна вартість товару визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст.64 МК України. За основу для обрахунку митної вартості даного товару взято інформацію щодо вартості транспортного засобу, оформленого за МД UA206030/2022/005854 від 30.06.2022 на рівні 21685,51 EUR».

Також 11.07.2022 відповідач прийняв картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA403030/2022/000457. Як причини відмови у митному оформленні товару у картці зазначено: «Обґрунтовані сумніви в достовірності сертифіката з перевезення товару EUR.1 від 05.07.2022 № PL/MF/AS 0166186 та статусі походження товару у зв`язку із тим, що сертифікат видано експортеру товарів, походження яких не підтверджено митними органами країни експорту за запитом Держмитслужби, а товар ідентичний товару, наявному у Реєстрі товарів, походження яких не підтверджено митними органами зарубіжних країн, та який надіслано Держмитслужбою України. У відповідності до статті 32 Доповнення І Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження, сертифікат з перевезення товару EUR.1 від 05.07.2022 № PL/MF/AS 0166186 направляється на верифікацію до уповноважених органів Республіки Польща, а надання преференційного режиму призупиняється до надходження результатів перевірки його достовірності. Також у зв`язку з прийняттям рішення про визначення митної вартості товару від 11.07.2022 №UA403030/2022/000012/2. Неподання повного пакету документів для підтвердження заявленої митної вартості».

Позивач з метою випуску товару у вільний обіг скористався правом, визначеним частиною сьомою статті 55 МК України та повторно подав митному органу митну декларацію №UA403030/2022/019607, сплативши суму митних платежів згідно із заявленою митною вартістю із наданням гарантій відповідно до розділу X МК України в забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом.

У подальшому, не погоджуючись із відмовою відповідача у прийнятті митної декларації за заявленою митною вартістю за ціною договору та коригуванням митної вартості товарів, видачою картки відмови у митному оформленні, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Рішення відповідача (дії, вчиненні при його прийнятті) як суб`єкта владних повноважень, що є предметом цього позову, підлягають оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

Як визначено частинами першою, другою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина третя статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).

Наведені норми МК України вказують на те, що законодавець запропонував таку конструкцію регулювання митних відносин, якою визначається правильність визначення митної вартості декларантом, у випадку, якщо не доведено інше.

Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Із наведених положень випливає, що митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) наявність розбіжностей у документах; 2) наявність ознак підробки документів; 3) відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У пункті 2 частини п`ятої статті 54 МК України передбачено, що митний орган має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.

Отже, праву митного органу на витребування додаткових документів передує його обов`язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією.

Окрім цього, системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відповідно до частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Перелік витрат, які додаються при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, визначено у частині десятій статті 58 МК України.

Як обумовлено частиною третьою статті 57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

За правилами, встановленими частинами четвертою-восьмою статті 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Судом встановлено, що декларант позивача для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару подав до митного органу ряд документів та застосував перший метод визначення митної вартості за ціною договору.

Підставою для сумніву митного органу щодо заявленої митної вартості товару згідно з МД № UA403030/2022/013451 від 11.07.2022 були такі обставини:

для підтвердження фактурної вартості декларантом не подано банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару;

для підтвердження страхування (якщо здійснювалось) декларантом не подано страхових документів, що стосуються оцінюваного товару;

декларантом не подано висновок про вартісні характеристики, підготовлений спеціалізованою експертною організацією;

декларантом не подано виписку з бухгалтерської документації.

Дослідивши подані декларантом згідно із частиною другою статті 53 МК України документи, які подавалися із митною декларацією, суд дійшов висновку, що такі документально підтверджують складові митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні, а сумніви митного органу щодо заявленої митної вартості є безпідставними та надуманими.

Стосовно відсутності документів для підтвердження фактурної вартості декларантом, таких як банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, то суд звертає увагу на таке.

Основним документом, який встановляє істотні умови поставки є зовнішньоекономічний договір (контракт).

Відповідно до частини четвертої статті 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 №959-XII суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України. При цьому суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності керуються принципом свободи зовнішньоекономічного підприємництва, що полягає у праві таких суб`єктів добровільно вступати у зовнішньоекономічні зв`язки та здійснювати зовнішньоекономічну діяльність у будь-яких формах, які прямо не заборонені чинним законодавством України (стаття 2 Закону). Частиною першою статті 14 цього Закону суб`єктам зовнішньоекономічної діяльності дозволено самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам.

Наведене дає підстави для висновку про свободу сторін під час укладення зовнішньоекономічного договору (контракту) стосовно визначення умов договору, ціни, форми розрахунків та інших умов його виконання.

Відповідно до умов зовнішньоекономічний договору продажу і поставки товару від 25.10.2019 № 25/10 ціна товару визначається у інвойсах, що виписуються постачальником на кожну поставку Товару. Ціна Товару включає вартість транспортування до місця призначення. Розрахунок покупцем за Товар здійснюється у валюті євро, у безготівковому порядку, шляхом перерахування покупцем грошових коштів на рахунок постачальника, на підставі виставленого постачальником інвойсу до даного договору (пункти 3.1-3.3 договору).

Згідно з пунктом 3.5 договору розрахунок покупцем за товар здійснюється наступним чином - 100 % суми Товару з відстрочкою платежу до 180 календарних днів з моменту фактичного отримання Товару покупцем.

Згідно з рахунком-фактурою (інвойс) № 21/2022 від 01.07.2022 термін оплати визначено 22.07.2022.

Зважаючи на умови зовнішньоекономічного договору та рахунку-фактури на день митного оформлення імпортованого товару (11.07.2022) банківських документів щодо проведених розрахунків і не могло бути надано митному органу, бо оплата ще не здійснювалася у відповідності до умов договору та рахунку-фактури (інвойсу).

Крім того, суд зауважує, що банківські документи свідчать про факт переказу певної суми коштів, проте не свідчать про суму коштів, яка має бути сплачена за відповідний товар. Тобто прямого зв`язку між відомостями банківських документів, датою проведення розрахунків за товар та митною вартістю товару немає, а відтак ненадання декларантом банківських документів, не може поставити під сумнів достовірність інших доказів, які прямо свідчать про митну вартість товару.

Такий висновок зроблений Верховним Судом 03.04.2018 у справі №809/322/17, 17.07.2019 у справі № 809/827/17, 23.07.2019 у справі №1140/3242/18, який в силу частини п`ятої статті 242 КАС України має бути врахований судом при застосуванні норм права у спірних правовідносинах.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови, на яких повинна здійснюватися оплата за товар, якщо вони безпосередньо не впливають на ціну товару, останньої не стосуються. У зв`язку з цим розбіжності щодо умов оплати товару у документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості, не є тими розбіжностями (суперечностями), які є підставою для коригування митної вартості товару, а тим більше витребування контролюючим органом додаткових документів. Такий висновок зробив Верховний Суд у постанові від 29.07.2020 у справі № 420/1709/19.

Верховний Суд у постанові від 22.12.2020 в справі №1.380.2019.001438 дійшов висновку про те, що строк оплати за товар не може впливати на визначення митної вартості товару і це покликання не стосується неможливості визнання задекларованої митної вартості за ціною договору, та не може бути обґрунтуванням для прийняття рішення про коригування митної вартості, оскільки не містить відомостей, які б свідчили про розбіжності в поданих документах, ознаки їх підробки, відсутності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни.

З огляду на це, митний орган може витребувати тільки ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості у конкретному випадку, а не всі можливі. Ненадання витребуваних документів може бути підставою для коригування тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що не спростовують сумнів митного органу щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Крім того, матеріали адміністративної справи містять належні і допустимі докази на проведення розрахунків за поставлений напівпречіп-цистерну, відповідне платіжне доручення від 18.07.2022 та виписку з банківського рахунку за 18.07.2022 про перерахування коштів.

Щодо не підтвердження страхування та не подання страхових документів, що стосуються оцінюваного товару, то у спірних правовідносинах страхування імпортованого товару не здійснювалося. Так само Товариством не подано висновок про вартісні характеристики, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, оскільки експертне дослідження не проводилося.

Стосовно не подання декларантом виписки з бухгалтерської документації, то відповідачем не конкретизовано, яких саме обставин мала стосуватися така виписки і які числові значення могла б підтвердити, які не піддавалися обчисленню.

З огляду на це, на переконання суду, на підтвердження заявленої митної вартості товару за ціною договору уповноваженою особою позивача надано повний і достатній пакет документів, у відповідності до переліку, визначеного частиною другою статті 53 МК України.

Крім того, як встановлено судом, разом з митною декларацією додатково були надані і інші документи, що стосуються товару: копія митної декларації країни відправлення № 22PL445010E1748172 від 05.07.2022, які підтверджували числові значення для обчислення митної вартості за ціною договору.

Також суд не встановив у документах, які подані декларантом до митного оформлення ознак підробки документів чи відсутності у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Отже, декларант позивача надав митному органу належні та допустимі докази на підтвердження ціни товару (напівпричепа-цистерни) і зазначені документи не містили розбіжностей щодо вартості та вказували, що їх дані піддаються обчисленню. У свою чергу відповідач не довів обставини, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару за ціною договору.

Щодо мотивів відповідача про те, що митне оформлення аналогічних товарів проводилося за значно вищою ціною, а також, що згідно з інформацією, яка міститься на загальнодоступних Інтернет-ресурсах, вартість даного товару є вищою за заявлену декларантом, то такі обставини не є та не можуть бути самостійною підставою для підвищення митної вартості товарів відповідно до вимог МК України, оскільки ці відомості мають допоміжний інформаційний характер, а отже не можуть бути підставою для коригування митної вартості товарів.

Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є беззаперечним доказом для підтвердження висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. Наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. В основу такого підходу лягли висновки про те, що торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо) (постанови від 23.11.2022 у справі № 810/2547/17, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19, від 25.02.2021 у справі № 810/3295/17).

У постанові Верховного Суду від 09.11.2022 у справі № 815/2162/17 зазначено про те, що доводи митниці щодо оцінки ризиків при перевірці митної вартості товарів Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду оцінює критично з огляду на те, що спрацювання профілів ризиків автоматизованої системи аналізу та управління ризиками та наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари було розмитнено іншими особами за вищою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту, за відсутності інших законних підстав для витребування додаткових документів, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України: що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом.

Також відповідач лише загальними фразами вказав на наявність інформації у загальнодоступних Інтернет-ресурсах про значно вище вартість товару, заявленого декларантом, не надавши жодних доказів на підтвердження таких обставин.

Наведені обставини дають підстави для висновку про те, що у відповідача були всі документи, які надавали йому можливість підтвердити визначену позивачем митну вартість товару за ціною договору. Натомість відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у МД, поданих декларантом позивача; не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.

Суд не заперечує права митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (частина п`ята статті 54 МК України), проте для цього він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознак підробки або відсутність усіх відомостей про числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Саме лише посилання на наявність у нього інформації про іншу ціну ідентичного товару не є достатньою підставою не визнавати митну вартість, визначену за ціною договору.

Верховний Суд у постанові від 03.12.2020 у справі №810/2749/16 зазначив, що приписи МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Разом з тим, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач не довів необхідність витребування у позивача додаткових документів для підтвердження митної вартості за обраним декларантом методом її визначення. Крім того, ні в спірному рішенні, ні у відзиві на позов відповідач не наводить конкретних числових значень складових митної вартості, які не підтвердженні документально.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товару, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товару, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товару із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.

При прийнятті спірного рішення відповідач використав інформацію АСМО «Інспектор» та навів номер і дату митної декларації, митну вартість з якої взято за основу. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників бази даних Держмитслужби. При цьому виходячи з характеристик товару такий не є ідентичним до товару (напівпричепа-цистерни) задекларованого позивачем (інша модель, різниця в масі напівпричепів майже вдвічі).

Отже, встановлені судом обставини дають підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем-нерезидентом товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.

При цьому митний орган належно не обґрунтував свої рішення про коригування митної вартості товару та не вказав, чому документи, надані декларантом згідно з переліком, передбаченим статтею 53 МК України, унеможливлюють застосування першого (основного) методу визначення митної вартості товару.

Стосовно підстав відмови у митному оформленні товару, які зазначені у картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA403030/2022/000457 від 11.07.2022, а саме сумнівів митного органу щодо поданого до митного оформлення сертифіката з перевезення товару EUR.1 від 05.07.2022 № PL/MF/AS 0166186, то суд враховує таке.

Пунктом 1 частини першої статті 336 МК України визначено, що митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом перевірки документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу надаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України.

Згідно з положеннями статті 281 МК України допускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори.

Відповідно до Закону України «Про ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони» від 16.09.2014 № 1678-VII, Верховна Рада України постановила: Угоду про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (надалі - Угода), вчинену у частині політичних положень (преамбула, стаття 1, розділи I, II, VII) 21 березня 2014 року в м. Брюсселі та у частині торговельно-економічних і галузевих положень (розділи III, IV, V, VI) 27 червня 2014 року в м. Брюсселі, яка набирає чинності в перший день другого місяця, що настає після дати здачі на зберігання до Генерального секретаріату Ради Європейського Союзу останньої ратифікаційної грамоти або останнього документа про затвердження Угоди, ратифікувати.

Відповідно до пункту 1 статті 15 «Загальні вимоги» Доповнення І до Конвенції, товари, що походять з однієї з Договірних Сторін, і ввозяться в інші Договірні Сторони, підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів, що підтверджують походження: (a) сертифікат з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у Додатку III а; (b) сертифікат з перевезення товару EUR-MED, зразок якого наведений у Додатку III b; (c) у випадках, вказаних у Статті 21(1), декларація (надалі іменуватиметься «декларацією походження» або «декларацією походження EUR-MED»), надана експортером до інвойса, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати. Текст декларації походження наведений у Додатку IV a і b.

Відповідно до приписів статті 16 «Загальні вимоги» Розділу V «Підтвердження походження» Протоколу І Угоди, товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання, зокрема, сертифікату з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у Додатку III до цього Протоколу.

Згідно з пунктами 1, 4, 5 статті 17 «Процедура видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1» Розділу V «Підтвердження походження» Протоколу І Угоди, Сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами країни експорту на письмову заяву експортера або, під відповідальність експортера, його уповноваженим представником.

Сертифікат з перевезення товару EUR. 1 має бути виданий митними органами країни- члена Європейського Союзу або України, якщо розглядувані товари можуть бути визнаними такими, що походять з Європейського Союзу або України, і задовольняють іншим умовам цього Протоколу. Митні органи, які видають сертифікати з перевезення товару EUR.1, повинні вжити всіх необхідних заходів для перевірки статусу походження товарів, а також виконання інших умов цього Протоколу.

Митні органи, які видають сертифікати з перевезення товару EUR.1, повинні вжити всіх необхідних заходів для перевірки статусу походження товарів, а також виконання інших умов цього Протоколу. Для виконання цього завдання вони мають право вимагати будь-яких доказів і здійснювати будь-яку перевірку рахунків експортера та інші перевірки, які вважатимуть належними. Ці органи також мають забезпечити правильне заповнення бланків, зазначених у пункті 2 цієї статті. Вони, зокрема, повинні перевірити, чи заповнена комірка, призначена для опису товарів, таким чином, щоб запобігти зловмисному дописуванню.

Отже, за умови подання документів із підтвердженням преференційного походження, сумніви в оформленні таких документів не можуть бути підставою для відмови у визнанні преференційного статусу. Тобто на імпортера не може бути покладено тягар доказування наявності в експортера правових підстав для підтвердження преференційного походження.

Статтею 25 «Подання підтвердження походження» Протоколу 1 Угоди визначено, що підтвердження походження повинні подаватись до митних органів країни імпорту згідно з чинним порядком цієї країни.

Пунктом 2 статті 32 «Взаємна допомога» Розділу VI «Домовленості про адміністративне співробітництво» Протоколу І Угоди, передбачено, що з метою забезпечення правильного застосування цього Протоколу Європейський Союз і Україна повинні допомагати один одному через компетентні митні адміністрації у перевірці достовірності сертифікатів з перевезення товару EUR.1 або декларацій інвойс та правильності інформації, що міститься в цих документах.

Відповідно до частин першої-третьої статті 36 МК України походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.

Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом.

Під країною походження товару можуть розумітися група країн, митні союзи країн, регіон чи частина країни, якщо є необхідність їх виділення з метою визначення походження товару.

Частиною шостою статті 36 МК України встановлено, що положення цього Кодексу застосовуються для визначення походження товарів, на які при ввезенні їх на митну територію України поширюється режим найбільшого сприяння (не преференційне походження), з метою застосування до таких товарів передбачених законом заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

За змістом частин першої-другої статті 43 МК України документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару. Країна походження товару заявляється (декларується) митному органу шляхом зазначення назви країни походження товару та відомостей про документи, що підтверджують походження товару, у митній декларації.

Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару (частини третя статті 43 МК України).

Додатковими відомостями про країну походження товару є відомості, що містяться в товарних накладних, пакувальних листах, відвантажувальних специфікаціях, сертифікатах (відповідності, якості, фітосанітарних, ветеринарних тощо), митній декларації країни експорту, паспортах, технічній документації, висновках-експертизах відповідних органів, інших матеріалах, що можуть бути використані для підтвердження країни походження товару (частина дев`ята статті 43 МК України).

Частиною другою статті 48 МК України визначено, що товари, походження яких достовірно не встановлено, випускаються у вільний обіг на митній території України за умови сплати ввізного мита за повними ставками Митного тарифу України.

Нормами частини четвертої статті 48 МК України передбачено, що до товарів застосовується (відновлюється) режим найбільшого сприяння за умови одержання митним органом не пізніше ніж через 365 днів від дня здійснення митного оформлення цих товарів належним чином оформленого відповідного документа про їх походження.

Застосовуючи наведені правові норми до обставин цієї справи, суд зазначає, що митний орган у разі відмови у застосуванні тарифних пільг (преференцій) позивачу мав би надати відповідні докази на підтвердження сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, які надало Товариство стосовно імпортованого товару - «Несамохідний транспортний засіб, що був у використанні. Напівпричеп-цистерна призначена для перевезення та роздачі зріджених газів, країна походження - EU (Європейський Союз).

Зокрема, на підтвердження країни походження декларантом під час митного оформлення був наданий сертифікат з переміщення форми EUR.1 №PL/MF/AS 0166186 від 05.07.2022, виданий експортеру Przedsiebiorstwo Wielobranzowe «MP-TRANS» Marcin Pedziwiatr, та застосовано преференцію по сплаті ввізного мита « 410» - товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС (абзац перший частини 1 статті 29 додатка 1-А «Тарифний графік України» до гл. 1 розділу IV «Торгівля та питання, пов`язані з торгівлею» (скасування мит) Угоди, яка відображена в графі 36 митної декларації.

У додаткових поясненнях відповідач вказує, що під час автоматизованого контролю із застосуванням системи управління ризиками відповідно до Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 № 684, АСМО «Інспектор» було згенеровано, серед інших, форму митного контролю « 109-4 Перевірка правильності визначення країни походження товарів». Під час здійснення митного контролю за МД № UA403030/2022/013451 від 11.07.2022 у митниці виникли обґрунтовані сумніви в достовірності, поданого до митного оформлення, сертифікату з перевезення товару EUR.1 від 05.07.2022 № PL/MF/AS 0166186, оскільки в митного органу була наявна інформація щодо не підтвердження митними органами зарубіжних країн (в даному випадку митними органами Республіки Польща), сертифікатів з перевезення товару EUR.1, виданих експортеру Przedsiebiorstwo Wielobranzowe «MP-TRANS» Marcin Pedziwiatr на товари «транспортні засоби».

Відповідач у додаткових поясненнях посилається на лист від 20.01.2021 № 15/15-03-01/7.4/197 Державної митної служби України, яким надіслані митниці листи уповноваженого органу Польщі від 15.12.2020 № 1001-ЮС.4331.80.2020.4.ТТ, № 1001-ІОС.4331.79.2020.5.ТТ та № 1001-ЮС.4331.78.2020.3.ТТ з результатами перевірки декларацій інвойс, складених на інвойсах № 39/2019, № 38/2019 та № 32/2019 експортером Przedsiebiorstwo Wielobranzowe «MP-TRANS» Marcin Pedziwiatr, якими не підтверджено преференційне походження товарів.

Разом з тим, видаючи картку відмови в митному оформленні (випуску) товару №UA403030/2022/000457 від 11.07.2022, відповідач вказав лише на наявність обґрунтованих сумнівів щодо преференційного походження товару, не роз`яснюючи, що стало причиною для таких сумнівів.

В свою чергу, відомості, які надав декларант до митної декларації, зокрема, сертифікат перевезення (походження) форми EUR.1 №PL/MF/AS 0166186 від 05.07.2022, відповідають відомостям, які вказані експортером у рахунку-інвойсі від 01.07.2022.

Також VIN-код імпортованого транспортного засобу, який вказувався у супровідних документах (у тому числі інвойсі, у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу), містить відомості для ідентифікації виробника (перші три символи, з них перших два визначають країну - виробника), що саме по собі дозволяло Тернопільській митниці встановити дані про країну походження товару.

Однак, у спірній картці відмови відсутні будь-які обґрунтування щодо невідповідностей інформації у товаросупровідних документах, у тому числі щодо виробника чи країни походження товару.

Оскаржувана картка відмови в митному оформленні (випуску) товарів містить посилання на статтю 32 Доповнення І Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження, та вказівку на те, що сертифікат з перевезення товару EUR.1 від 05.07.2022 № PL/MF/AS 0166186 направляється на верифікацію до уповноважених органів Республіки Польща, а надання преференційного режиму призупиняється до надходження результатів перевірки його достовірності.

Статтею 32 розділу VI Доповнення І до Конвенції передбачено, що подальші перевірки підтверджень походження мають здійснюватися у довільному порядку або тоді, коли митні органи Договірної сторони-імпортера мають обґрунтовані сумніви в достовірності таких документів, статусі походження відповідних товарів або виконанні інших вимог цієї Конвенції. З метою реалізації положень пункту 1 цієї статті митні органи Договірної сторони імпортера повинні повернути сертифікат з перевезення товару EUR.1 або EUR-МЕD та інвойс, якщо він був поданий, декларацію про походження або декларацію про походження EUR-МЕD, або копії цих документів митним органам країни експорту, вказавши, за необхідності, причини запиту. Будь-які отримані документи й інформація, що вказують на недостовірність інформації, наведеної в підтвердженні походження, повинні бути надіслані для обґрунтування запиту про здійснення перевірки. Перевірка має бути здійснена митними органами Договірної сторони - експортера. Для виконання цього завдання вони мають право вимагати будь-яких доказів і здійснювати будь-яку перевірку рахунків експортера та інші перевірки, які вважатимуть належними. Якщо митні органи Договірної сторони імпортера вирішують призупинити надання преференційного режиму для товарів, щодо яких здійснюється перевірка, до надходження результатів цієї перевірки, імпортеру пропонується видача продукції із застосуванням будь-яких запобіжних заходів, які вважатимуться необхідними. Митні органи, на запит яких була здійснена перевірка, мають бути якнайшвидше повідомлені про її результати. Ці результати повинні чітко вказувати на те, чи є перевірені документи достовірними та чи розглядувані товари можуть бути визнані такими, що походять з однієї з Договірних Сторін і відповідають іншим вимогам цієї Конвенції. Якщо у випадку обґрунтованих сумнівів відповідь на запит про перевірку не надійшла протягом десяти місяців з дати подання цього запита, або якщо відповідь не містить достатньої інформації для визначення достовірності розглядуваного документа або справжнього походження товарів, митні органи, що подали запит, повинні за відсутності виняткових обставин відмовити у наданні права на преференції.

Отже, вказані норми передбачають взаємодію договірних сторін, зокрема, ними передбачено право та спеціальний порядок перевірки достовірності та правильності інформації (у тому числі декларацій інвойсів), що міститься у відповідних документах. При цьому наведені положення фактично передбачають презумпцію достовірності документів до тих пір, поки митні органи країни експорту за запитом митних органів країни імпорту за результатами проведеної перевірки не доведуть протилежного (за винятком ситуації, що відповідь на запит про перевірку не надійшла протягом десяти місяців з дати подання цього запита, або якщо відповідь не містить достатньої інформації для визначення достовірності розглядуваного документа або справжнього походження товарів).

Зі змісту листа Тернопільської митниці від 26.09.2022, долучених відповідачем до додаткових пояснень, слідує, що відповідач надіслав до Держмитслужби України копії документів про походження товарів, митне оформлення яких призупинено в частині надання тарифних преференцій до отримання результатів перевірки достовірності документів про походження товарів. Проте матеріали справи не містять доказів надіслання запитів до митних органів країни експортера про проведення перевірки. При цьому суд звертає увагу, що відповідач не вжив будь-яких заходів щодо отримання від Держмитслужби України відповіді на лист про перевірку преференційного походження товару до моменту прийняття рішення у цій справі (доказів протилежного матеріали справи не містять).

Вирішення питання щодо країни походження товару повинне прийматися після одержання додаткових відомостей, сам факт звернення до Державної митної служби України ще не є підставою для відмови в прийнятті митних декларацій.

Також варто зауважити, що стаття 32 розділу VI Доповнення І до Конвенції дає митному органу право або призупинити надання преференції, або відмовити у її наданні. Призупинення надання преференційного режиму для товарів здійснюється до надходження результатів перевірки на запит договірної сторони митного органу країни імпортера; відмова у наданні права на преференцію можлива якщо відповідь на запит про перевірку не надійшла протягом десяти місяців з дати подання цього запиту, або якщо відповідь не містить достатньої інформації для визначення достовірності розглядуваного документа або справжнього походження товарів.

У свою чергу наявність у контролюючого органу сумнівів щодо наданих декларантом документів на підтвердження заявленої ним країни походження товару є лише обставиною для перевірки таких документів та не може бути беззаперечною підставою для відмови у застосуванні преференційної ставки мита.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною у Постановах від 23.04.2019 у справі № 817/4660/13-а, від 01.08.2019 у справі № 400/2924/18, від 03.03.2020 у справі № 803/1208/17.

Суд відхиляє доводи відповідача в обґрунтування підстав для прийняття спірної картки відмови з посиланням на те, що поданий до митного оформлення сертифікат з перевезення товару EUR.1. видано (складено) експортером, що експортував товари походження яких не підтверджено митними органами країн ЄС в попередніх випадках митного оформлення. Зі змісту листа Державної митної служби України від 20.01.2021 № 15/15-03-01/7.4/197, яким повідомлено про отримання інформації уповноваженого органу Республіки Польща, вбачається про невідповідність вимогам достовірності та правильності інформації про європейське походження товару у інвойсах, які не відносяться до поставки товару у спірному випадку. Крім того, подані докази Тернопільською митницею не можуть бути визнані належними та допустимими оскільки не перекладені на українську мову. Копії документів, які не перекладені на державну мову не дають можливості зробити обґрунтовані висновки щодо їх змісту, відтак не є належними доказами в розумінні статті 73 КАС України. Зазначені висновки також узгоджуються із правовими позиціями викладених у постановах Верховного Суду від 08.11.2022 № 380/3552/20.

Таким чином, митним органом не здобуто доказів невідповідності вимогам достовірності та правильності інформації про європейське походження товару, а також підтвердження обставин, що постачальник товару Przedsiebiorstwo Wielobranzowe «MP-TRANS» Marcin Pedziwiatr, Республіка Польща, не підтвердив відповідності товару вимогам правил про преференційне походження товару у межах спірних правовідносин.

Аналогічна за змістом правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 29.09.2021 у справі № 1.380.2019.002337.

Суд повторно наголошує, що наявність в митного органу сумнівів з приводу достовірності задекларованої країни походження товару не є підставою для відмови у його митному оформленні, а є лише підставою для проведення перевірки відповідних відомостей в порядку, встановленому законом.

Оскільки позивач подав документи для підтвердження застосування преференційного режиму до товару, ввезеного згідно із МД № UA403030/2022/ 013451 від 11.07.2022, щодо якої відповідач не обґрунтував у чому полягають його сумніви у питанні країни походження товару, при тому, що усі документи, які подавалися для митного оформлення несамохідного транспортного засобу, містять інформацію про країну виробника (Польща) тому, на думку суду, у відповідача були відсутні правові підстави для незастосування режиму вільної торгівлі щодо вказаного товару. Митним органом не здобуто належних та допустимих доказів невідповідності вимогам достовірності та правильності інформації про європейське походження товару, а також підтвердження тої обставини, що постачальник товарів (експортер) не підтвердив відповідності товару встановленим правилам про преференційне походження товару.

За наведених обставин та з урахуванням положень нормативно-правових актів, що врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що відповідачем необґрунтовано відмовлено позивачу в митному оформленні (випуску) товарів за МД №UA403030/2022/000457 від 11.07.2022. Оскільки прийнята відповідачем картка відмови в митному оформленні (випуску) товарів №UA403030/2022/000457 від 11.07.2022 не відповідає нормам чинного законодавства, тому її слід визнати протиправною та скасувати.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Оскільки рішення відповідача про коригування митної вартості товарів про коригування митної вартості товарів від 11.07.2022 №UA403030/2022/000012/2 та картка картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA403030/2022/000457 від 11.07.2022 не ґрунтується на нормах чинного законодавства, то їх слід визнати протиправними та скасувати, а позов належить задовольнити повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи, що суд задовольняє позов повністю, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у сумі 2481,00 грн, перерахованого згідно з платіжним дорученням №619 від 04.11.2022. Стосовно витрат на правничу допомогу у розмірі 30000 грн, то позивач не надав жодних доказів на підтвердження понесення таких витрат, а також позивачем не подано заяви у порядку частини третьої статті 143 КАС України про те, що з поважних причин докази, які підтверджують розмір понесених ним судових витрат, будуть подані після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «РС-Євро Трак» до Тернопільської митниці про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів №UA403030/2022/000012/2 від 11.07.2022.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA403030/2022/000457 від 11.07.2022.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РС-Євро Трак» судовий збір у розмірі 2481,00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одна грн 00 коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «РС-Євро Трак» (вулиця Гоголя, 5, місто Тернопіль, Тернопільська область, 46001, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 43115703).

Відповідач: Тернопільська митниця (вулиця Текстильна, 38, місто Тернопіль, Тернопільська область, 46020, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи в ЄДРПОУ 43985576).

Повний текст рішення складено та підписано 16 січня 2023 року.

Головуючий суддяЧепенюк О.В.


Суд	Тернопільський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	11.01.2023
Оприлюднено	18.01.2023
Номер документу	108408919
Судочинство	Адміністративне
Категорія	Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо визначення митної вартості товару

Судовий реєстр по справі —500/4073/22

Ухвала від 17.04.2023

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Коваль Роман Йосипович

Ухвала від 24.03.2023

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Коваль Роман Йосипович

Ухвала від 01.03.2023

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Коваль Роман Йосипович