Рішення

від 15.12.2022 по справі 916/1383/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" грудня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/1383/22Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.

секретар судового засідання: Вакарчук Д.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Лях Р.М.;

від відповідача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ БЛАСКО (67663, Одеська обл., Біляївський р-н, с. Усатове, вул. Енергетиків, 11, код ЄДРПОУ 39383336);

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ФОРВАРД ТРАНС (65042, м. Одеса, вул. Балтська дорога, 15, оф. 5, код ЄДРПОУ 40348085);

про стягнення 277 715,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Суть спору.

Позивач ТОВ «ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ БЛАСКО» звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою (вх.№1434/22 від 30.06.2022) до відповідача ТОВ «ФОРВАРД ТРАНС», в якій просить суд стягнути з останнього основний борг у розмірі 194255,33 грн., пеню у розмірі 46283,67 грн., 3% річних у розмірі 3849,91 грн., інфляційні витрати у розмірі 33326,98 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 4165,72 грн. (згідно заяви про уточнення розміру позовних вимог вх.№23289/22 від 20.10.2022).

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору транспортного перевезення №02/01/18 від 02.01.2018 в частині повної та своєчасної оплати за отримані послуги.

2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 05.07.2022 було відкрито провадження у справі №916/1383/22 за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 20.07.2022.

У судове засідання 20.07.2022 представники сторін не з`явилися.

Ухвалою від 21.07.2022 суд оголосив перерву у розгляді справи №916/1383/22 по суті до « 29» серпня 2022 року.

У судовому засіданні 29.08.2022 суд ухвалою в протокольній формі оголосив про відкладення судового засідання у справі на 19.09.2022.

19.09.2022 до суду надійшло клопотання (вх.№20053/22 від 19.09.2022) ТОВ «ФОРВАРД ТРАНС» про долучення до матеріалів справи №916/1383/22 платіжних доручень, за якими було сплачено борг у розмірі 23 000 грн. по акту виконаних робіт №221 від 25 січня 2022.

У судове засідання 19.09.2022 з`явився представник позивача, відповідач не з`явився. При цьому, у судовому засіданні 19.09.2022 суд оголосив протокольну ухвалу про перерву у судовому засіданні до 10.10.2022.

11.10.2022 до суду надійшов відзив на позовну заяву від ТОВ «ФОРВАРД ТРАНС» (вх.№22198/22 від 11.10.2022), у якій відповідач фактично визнав позов та просив скасувати нарахування пені, 3% річних та інфляційних витрат в повному обсязі.

Судове засідання, яке було призначено на 10.10.2022, у призначений час не відбулося у зв`язку з тривалою повітряною тривогою протягом дня і загрозою масованих ракетних ударів з боку агресора, про що Господарським судом Одеської області було розміщено відповідне оголошення на офіційному веб-сайті Судова влада України.

Ухвалою суду від 12.10.2022 судове засідання було призначено на 07.11.2022.

20.10.2022 до суду надійшла заява «ТОВ ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ БЛАСКО» про уточнення розміру позовних вимог (вх.№23289/22 від 20.10.2022), у якій позивач просив провадження у справі №916/1383/22 в частині стягнення основного боргу в розмірі 23000,00 грн. закрити, у зв`язку з фактичним виконанням відповідачем своїх зобов`язань у цій частині; стягнути з ТОВ «ФОРВАРД ТРАНС» основний борг у розмірі 194255,33 грн., пеню у розмірі 46283,67 грн., 3% річних у розмірі 3849,91 грн., інфляційні витрати у розмірі 33326,98 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 4165,72 грн.

У судовому засіданні 07.11.2022 суд оголосив протокольну ухвалу про перерву у судовому засіданні при розгляді справи на 23.11.2022.

Судове засідання, призначене на 23.11.2022 не відбулось у зв`язку з аварійними відключеннями енергопостачання у м. Одесі, зокрема в адміністративні будівлі Господарського суду Одеської області.

Ухвалою суду від 08.12.2022 судове засідання було призначено на 15.12.2022.

У судове засідання, призначене на 15.12.2022, з`явився представник позивача, який підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити. Представник відповідача не з`явився, про причини відсутності суд не повідомив, однак був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

У судовому засіданні 15.12.2022 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено, що повний текст рішення буде складено 20.12.2022.

3. Аргументи учасників справи.

3.1. Доводи ТОВ «ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ БЛАСКО».

Позивач повідомив, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ БЛАСКО» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФОРВАРД ТРАНС» було укладено договір транспортного перевезення №02/01/18 від 02.01.2018.

Як зазначив позивач, в подальшому у період з 27.12.2021 по 02.02.2022 сторони погодили ряд заявок на перевезення вантажу автомобільним транспортом на загальну суму 217 255,33 грн.

За твердженням позивача, ТОВ «ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ БЛАСКО» було надано ТОВ «ФОРВАРД ТРАНС» передбачені Договором послуги перевезення вантажу, складено та підписано відповідні акти та передано відповідачу.

Однак як вказує позивач, станом на день подання позову відповідач повністю не розрахувався за отримані послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом. Таким чином, відповідач не виконав свої зобов`язання щодо оплати наданих позивачем послуг за Договором, у зв`язку із чим за відповідачем нараховано заборгованість, а також пеню, 3% річних та інфляційні витрати.

3.2. Доводи ТОВ «ФОРВАРД ТРАНС».

ТОВ «ФОРВАРД ТРАНС» визнаються висунуті позивачем вимоги. Зокрема, відповідачем визнається обов`язок щодо сплати позивачу суми основного боргу у розмірі 194255,33 грн., та зазначається, що ним було виконано зобов`язання на суму 23000 грн.

Разом з тим, відповідач не визнає в повному обсязі вимоги щодо нарахування пені, нарахування 3% річних та інфляційних витрат, посилаючись на введення Президентом України воєнного стану 24.02.2022 року Указом №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», що, на думку відповідача, є форс-мажорною обставиною, яка унеможливлює функціонування компанії у довоєнному режимі. Внаслідок чого відповідач наполягає на скасуванні штрафних санкцій за Договором транспортного перевезення №02/01/18 від 02.01.2018.

4. Обставини справи, встановлені судом.

« 02» січня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ БЛАСКО» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФОРВАРД ТРАНС» було укладено договір транспортного перевезення №02/01/18.

Відповідно до п. 1.1. Договору Перевізник зобов`язується надати Замовнику послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом, а Замовник - прийняти та оплатити отримані послуги належним чином на умовах, визначених у Додаткових угодах.

Згідно з пунктами 1.2.-1.3. Договору кількість перевезеного вантажу визначається у транспортних документах (СМR), що надаються Перевізником для підтвердження факту перевезення. Пунктами завантаження, кінцевий пункт призначення, назва вантажу, маршрут, найменування вантажу, вартість перевезення та інші необхідні дані визначаються у Заявках, що є невід`ємною частиною Договору.

Відповідно до пункту 2.2. Договору належне виконання Перевізником умов даного договору оформлюється актом виконаних робіт, що підписується представниками Перевізника і 3амовника. Замовник зобов`язаний підписати і відправити зворотно Перевізнику акт виконаних робіт протягом 10 днів з моменту його отримання.

Також пунктами 3.1.-3.2. Договору передбачено, що ціни за послуги узгоджуються Сторонами в Заявках на перевезення і вказуються у рахунках-фактурах Перевізника. Замовник здійснює оплату Перевізнику за виконані послуги на підставі Акту наданих послуг та рахунку-фактури шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Перевізника у термін 10 (десяти) банківських днів з моменту підписання Акту приймання-передачі виконаних послуг та отримання від Перевізника документів, які підтверджують виконання організації перевезення. Датою виконання послуг є дата підписання актів виконаних робіт.

Як вбачається із матеріалів справи, у період з 27.12.2021 по 02.02.2022 позивачем були надані послуги з організації перевезення вантажним автомобільним транспортом на загальну суму 217255,33 грн., що підтверджується актами наданих послуг, підписаними та скріпленими печатками обох сторін, а саме:

- згідно Акту наданих послуг №6640 від 30.12.2021 ТОВ «ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ БЛАСКО» надано ТОВ «ФОРВАРД ТРАНС» послуги перевезення вантажу відповідно до Заявки №БЛ000006640 від 27.12.2021 до Договору №02/01/18 від 02.01.2018, якою узгоджено, що загальна вартість замовлених робіт складає 27 207,70 грн.;

- згідно Акту наданих послуг №23 від 06.01.2022 ТОВ «ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ БЛАСКО» надано ТОВ «ФОРВАРД ТРАНС» послуги перевезення вантажу відповідно до заявки №БЛ000000023 від 03.01.2022 до Договору №02/01/18 від 02.01.2018, якою узгоджено, що загальна вартість замовлених робіт складає 38437,14 грн.;

- згідно Акту наданих послуг №206 від 25.01.2022 ТОВ «ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ БЛАСКО» надано ТОВ «ФОРВАРД ТРАНС» послуги перевезення вантажу відповідно до заявки №БЛ000000206 від 22.01.2022 до Договору №02/01/18 від 02.01.2018, якою узгоджено, що загальна вартість замовлених робіт складає 24 118,67 грн.;

- згідно Акту наданих послуг №221 від 25.01.2022 ТОВ «ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ БЛАСКО» надано ТОВ «ФОРВАРД ТРАНС» послуги перевезення вантажу відповідно до заявки №БЛ000000221 від 22.01.2022 до Договору №02/01/18 від 02.01.2018, якою узгоджено, що загальна вартість замовлених робіт складає 24 118,67 грн.;

- згідно Акту наданих послуг №242 від 26.01.2022 ТОВ «ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ БЛАСКО» надано ТОВ «ФОРВАРД ТРАНС» послуги перевезення вантажу відповідно до заявки №БЛ000000242 від 24.01.2022 до Договору №02/01/18 від 02.01.2018, якою узгоджено, що загальна вартість замовлених робіт складає 24 365,93 грн.;

- згідно Акту наданих послуг №327 від 02.02.2022 ТОВ «ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ БЛАСКО» надано ТОВ «ФОРВАРД ТРАНС» послуги перевезення вантажу на підставі Договору №02/01/18 від 02.01.2018 на загальну суму 26 335,74 грн.;

- згідно Акту наданих послуг №328 від 02.02.2022 ТОВ «ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ БЛАСКО» надано ТОВ «ФОРВАРД ТРАНС» послуги перевезення вантажу на підставі Договору №02/01/18 від 02.01.2018 на загальну суму 26 335,74 грн.;

- згідно Акту наданих послуг №329 від 02.02.2022 ТОВ «ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ БЛАСКО» надано ТОВ «ФОРВАРД ТРАНС» послуги перевезення вантажу на підставі Договору №02/01/18 від 02.01.2018 на загальну суму 26 335,74 грн.

Матеріали справи містять також підписані та завірені обома сторонами заявки відповідача №БЛ000006640 від 27.12.2021, №БЛ000000023 від 03.01.2022, №БЛ000000206 від 22.01.2022, №БЛ000000221 від 22.01.2022, №БЛ000000242 від 24.01.2022; товарно-транспортні накладні (CMR) №б/н, №50175, №50757/3, №50757/5, №б/н, №0505, №7293, №0276; а також видаткові ордери на вантажні контейнери.

Всупереч умовам Договору №02/01/18 від 02.01.2018, замовник лише частково здійснив оплату наданих перевізником послуг на суму 23 000,00 грн (за актом наданих послуг №221 від 25.01.2022), що підтверджується платіжними дорученнями №11302 від 31.05.2022, №11310 від 03.06.2022, №11316 від 07.06.2022, №11452 від 17.08.2022.

Таким чином загальна вартість наданих перевізником замовнику послуг склала 217255,33 грн., в той час як замовник оплатив лише 23000,00 грн.

Тому сума заборгованості ТОВ «ФОРВАРД ТРАНС» становить 194255,33 грн., яку відповідач визнає. Доказів сплати вказаної заборгованості матеріали справи не містять.

5. Позиція суду.

5.1 Щодо суми основного боргу.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 174 Господарського кодексу України визначено, що підставою виникнення господарських зобов`язань зокрема є господарські договори та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачених законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.908 Цивільного кодексу України, перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

За змістом ч.1 ст.909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Як передбачено ч.3 ст.909 Цивільного кодексу України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Судом було встановлено, що « 02» січня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ БЛАСКО» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФОРВАРД ТРАНС» було укладено договір транспортного перевезення №02/01/18.

У період з 27.12.2021 по 02.02.2022 позивачем були надані послуги з організації перевезення вантажним автомобільним транспортом на загальну суму 217255,33 грн., що підтверджується актами надання послуг, підписаними та скріпленими печатками обох сторін, товаро-транспортними накладними та заявками відповідача.

На момент подання позову ТОВ «ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ БЛАСКО», замовник лише частково здійснив оплату наданих перевізником послуг на суму 23000,00 грн (за актом №221 від 25.01.2022 року), що підтверджується платіжними дорученнями №11302 від 31.05.2022, №11310 від 03.06.2022, №11316 від 07.06.2022, №11452 від 17.08.2022.

Таким чином загальна сума заборгованості ТОВ ФОРВАРД ТРАНС становить 194255,33 грн. Приймаючи до уваги наявні в матеріалах справи докази, господарським судом встановлено, що відповідач не виконав належним чином своїх зобов`язань за договором на перевезення вантажів автомобільним транспортом №02/01/18 від 02.01.2018, не сплатив у передбачені розміри та строки вартість перевезення.

Як свідчать матеріали справи, відповідач вказаний розмір заборгованості не заперечує, позовні вимоги щодо розміру основного боргу за Договором №02/01/18 від 02.01.2018 визнає в повному обсязі, про що зазначено відповідачем у відзиві на позовну заяву (вх.№22198/22 від 11.10.2022).

Статтею 42 ГПК України визначено перелік прав та обов`язків учасників справи.

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 46 ГПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Частиною 1 ст.191 ГПК України встановлено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Згідно з ч. 4 ст. 191 ГПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Враховуючи, що визнання позову в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 194255,33 грн. не суперечить закону та не порушує прав та інтересів інших осіб, суд, з урахуванням наявних в матеріалах справи доказів, доходить висновку про задоволення позовних вимог ТОВ «ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ БЛАСКО» до ТОВ «ФОРВАРД ТРАНС» про стягнення 194255,33 грн.

5.2. Щодо вимог про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами частини першої статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 4.3. Договору транспортного перевезення №02/01/18 від 02.01.2018 передбачено, що за порушення Замовником термінів оплати послуг Перевізника, Замовник сплачує Перевізнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення.

Відповідно до статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Тому період обчислення пені починається з наступного дня після дати, в якій зобов`язання з оплати мало бути виконано. Згідно з частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

З огляду на вимоги частин 1 та 2 статті 2, частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Суд, перевіривши правильність розрахунку пені, не виходячи при цьому за межі періоду, заявленого позивачем у заяві про уточнення розміру позовних вимог (вх.№23289/22 від 20.10.2022) встановив, що останнім вірно розрахований розмір належної до стягнення з відповідача на користь позивача пені, яка становить 46 283,67 грн., у зв`язку з чим вказану вимогу має бути задоволено повністю.

Також позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 33 326,98 грн. інфляційних збитків за період та 3% річних у розмірі 3 849,91 грн.

Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд звертає увагу учасників справи на те, що індекс інфляції це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому, в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Перевіривши правильність розрахунку інфляційних втрат та 3% річних, не виходячи при цьому за межі періоду, заявленого позивачем, суд встановив, що належні до стягнення з відповідача інфляційні втрати у межах заявленого періоду становлять 33 326,98 грн. а належні до стягнення з відповідача 3% річних у межах заявленого періоду становлять 3849,91 грн.

В той же час, посилання відповідача на наявність форс-мажорних обставин у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану не приймаються судом до уваги, з огляду на таке.

Суд звертає увагу, що з настанням форс-мажорних обставин, сторони звільняються саме від відповідальності за невиконання договірних зобов`язань, а не від виконання самого зобов`язання як такого.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та ОМС повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків, згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт та ситуації, що з ним пов`язані (включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, ембарго, діями іноземного ворога): загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибухи, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані положеннями відповідних рішень або актами державних органів влади, закриття морських проток, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також обставини, викликані винятковими погодними умовами чи стихійним лихом - епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха, тощо (ч. 2 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати України»).

Відповідно до ч. 1 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Статтями 4.1, 4.2, 4.3 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 18.12.2014 № 44 (5), Торгово-промислова палата України відповідно до статті 14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» здійснює засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з усіх питань договірних відносин, інших питань, а також зобов`язань/обов`язків, передбачених законодавчими, відомчими нормативними актами та актами органів місцевого самоврядування, крім договірних відносин, в яких сторонами уповноваженим органом із засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) визначено безпосередньо регіональну ТПП.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного (заздалегідь встановленого) характеру, а зацікавленій особі необхідно довести факт їх виникнення та те, що обставини є непереборними для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їхню надзвичайність і невідворотність.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 25 січня 2022 р. №904/3886/21, від 01.06.2021 у справі №910/9258/20.

Саме лише посилання сторони у справі на наявність непереборних обставин та надання підтверджуючих доказів не можуть вважатися безумовним доведенням відповідних обставин. Саме суд на підставі наявних у матеріалах справи доказів повинен встановити, чи справді обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними та незворотними, та об`єктивно зробили належне виконання стороною зобов`язання неможливим.

Подібна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16 липня 2019 р. у справі № 917/1053/18.

Враховуючи викладене суд зауважує, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази в підтвердження форс-мажорних обставин, за яких відповідач не міг своєчасно виконати свої господарські зобов`язання за договором транспортного перевезення №02/01/18 від 02.01.2018, на підставі чого суд доходить висновку про відсутність підстав для звільнення відповідача від цивільно-правової відповідальності у вигляді стягнення компенсаційних нарахувань та штрафних санкцій.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відтак суд вважає розрахунки позивача в частині нарахованих сум вірними, а вимоги в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 46 283,67 грн., 3% річних у розмірі 3 849,91 грн., а також інфляційних витрат у розмірі 33 326,98 грн. обґрунтованими.

5.3. Щодо судових витрат.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги задоволення позовних вимог в повному обсязі, витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Отже, розмір судового збору який покладається на відповідача складає 4165,72 грн. та підлягає стягненню з ТОВ «ФОРВАРД ТРАНС».

Керуючись ст. ст. 129, 231, 231, 232, 233, 236-238, 240-241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Закрити провадження у справі №916/1383/22 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРВАРД ТРАНС» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ БЛАСКО» основної заборгованості в розмірі 23000,00 грн.

2.Позов задовольнити.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРВАРД ТРАНС» (65042, м.Одеса, вул.Балтська дорога, 15, оф. 5, код ЄДРПОУ 40348085) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ БЛАСКО» (67663, Одеська обл., Біляївський р-н, с.Усатове, вул.Енергетиків, 11, код ЄДРПОУ 39383336) основний борг у розмірі 194255 (сто дев`яносто чотири тисячі двісті п`ятдесят п`ять) грн. 33 коп., пеню у розмірі 46283 (сорок шість тисяч двісті вісімдесят три) грн. 67 коп., 3% річних у розмірі 3849 (три тисячі вісімсот сорок дев`ять) грн. 91 коп., інфляційні витрати у розмірі 33326 (тридцять три тисячі триста двадцять шість) грн. 08 коп., а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 4165 (чотири тисячі сто шістдесят п`ять) грн. 72 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Повний текст рішення складено 11 січня 2023 року у зв`язку із екстреними та стабілізаційними відключеннями електроенергії у м. Одеса, зокрема, у адміністративній будівлі Господарського суду Одеської області.

Суддя Ю.М. Невінгловська