Рішення

від 28.12.2022 по справі 916/2104/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

(додаткове)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" грудня 2022 р.м. ХарківСправа № 916/2104/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Пономаренко Т.О.

при секретарі судового засідання Стеріоні В.С.

розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРДОРСТРОЙ" про розподіл судових витрат (вх.№23258 від 04.11.2022) по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРДОРСТРОЙ" (01004, м.Київ, вул.Терещенківська, б.4-Б, код ЄДРПОУ 42803291) до Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕТОН ХАБ ГРУП" (61007, м.Харків, вул.Диканівська, б.50, код ЄДРПОУ 43589149), Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧОРНОМОРСЬК ТРАНССЕРВІС" (65023, м.Одеса, вул.Новосельського, б.78, код ЄДРПОУ 40922115) про стягнення заборгованості за участю представників:

не з`явилися.

ВСТАНОВИВ:

26.08.2022 Товариство з обмеженою відповідальність "Укрдорстрой" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетон Хаб Груп" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Чорноморськ Транссервіс" про стягнення 937 189,20 грн., у т.ч. основного боргу у розмірі 786 160,00 грн., 3% річних у розмірі 14 150,88 грн. та інфляційних збитків у розмірі 136 878,32 грн.

04.11.2022 через кабінет Електронного Суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРДОРСТРОЙ" надійшла заява про розподіл судових витрат (вх.№23258 від 04.11.2022).

Рішенням Господарського суду Харківської області від 07.12.2022 позов Товариства з обмеженою відповідальність "Укрдорстрой" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетон Хаб Груп" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Чорноморськ Транссервіс" про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто солідарно зТовариства з обмеженою відповідальністю "БЕТОН ХАБ ГРУП" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧОРНОМОРСЬК ТРАНССЕРВІС" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРДОРСТРОЙ" суму основного боргу у розмірі 786160,00 грн., 3% річних від простроченої суми у розмірі 14150,88 грн. та інфляційних збитків у розмірі 136878,32 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 14257,86 грн.

Призначено судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 28 грудня 2022 року об 11:30. Сторонам надано строк протягом 5 днів для надання суду доказів понесених судових витрат.

В судове засідання 28.12.2022 представники сторін не з`явились. Про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Станом на 28.12.2022 від відповідачів жодних пояснень, клопотань чи заперечень щодо заяви позивача про стягнення витрат на правову допомогу не надходило.

Відповідно до ч.3. ст.244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до ст.219 ГПК України, додаткове рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 28.12.2022 судом проголошено вступну та резолютивну частини додаткового рішення.

Згідно з п.1 ч.6 ст.233 ГПК України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів.

За змістом статей 10, 12-2 Закону України Про правовий режим воєнного стану правосуддя в Україні в умовах воєнного стану має здійснюватися у повному обсязі, тобто не може бути обмежено конституційне право людини на судовий захист. В умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Відповідно до ст.26 Закону України Про правовий режим воєнного стану скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що "при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява № 35787/03, п. 29, 26 липня 2007 року; "ТОВ "Фріда" проти України", заява №24003/07, п. 33, 08 грудня 2016 року).

Відповідно до частини 1, пункту 10 частини 3 статті 2 та частини 2 статті 114 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом, а строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Критерій розумності строку розгляду справи визначений у листі Верховного Суду України від 25 січня 2006 року №1-5/45 "Щодо перевищення розумних строків розгляду справ", в якому зазначено, що критерії оцінювання розумності строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає в разі нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при переданні або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів для дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторного направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" зазначив, що [..] очевидно, для кожної справи буде свій прийнятний строк, і встановлення кількісного обмеження, чинного для будь-якої ситуації, було б штучним. Суд неодноразово визнавав, що неможливо тлумачити поняття розумного строку як фіксовану кількість днів, тижнів тощо (рішення у справі "Штеґмюллер проти Авторії"). Таким чином, у кожній справі постає питання оцінки, що залежатиме від конкретних обставин.

При цьому, ворожі війська постійно здійснюють масований ракетний обстріл, зокрема, по об`єктам енергетичної інфраструктури України і через це в багатьох містах України, в тому числі і у місті Харкові, де розташований Господарський суд Харківської області, періодично відсутнє електропостачання та, відповідно, інтернет-зв`язок. Поновлення постачання електроенергії та інтернет-зв`язку потребує додаткового часу.

Водночас, у місті Харкові періодично оголошуються повітряні тривоги, під час яких суддя та працівники апарату суду мають перебувати в укриттях з метою уникнення загрози життю та здоров`ю.

Враховуючи вище викладене, у зв`язку із перебуванням судді Пономаренко Т.О. у відпустці у період з 02.01.2023 по 13.01.2023 (включно), суд був вимушений вийти за межі строку встановленого п.1 ч.6 ст.233 ГПК України.

Розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРДОРСТРОЙ" про розподіл судових витрат (вх.№23258 від 04.11.2022), суд приходить до висновку про задоволення заяв з наступних підстав.

Так, позивач в заяві про розподіл судових витрат просить суд стягнути з відповідачів витрати на правову допомогу у загальному розмірі 37 000,00 грн.

Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до пункту 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є: відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Метою запровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективного захисту своїх прав в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (частина 1 статті 16 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ст.244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, як зазначено у частині 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частинами 2, 3 статті 126 ГПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Частиною 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Також, суд зазначає, що при стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Згідно з частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, а також розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відносно обґрунтованості розміру заявлених витрат на професійну правничу допомогу та його (розміру) пропорційності предмету спору, суд приймає до уваги, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема, п.95 рішення у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015р., п.п.34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009р., п.80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006р., п.88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004р. та п.268 рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 02.06.2014р., заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунок таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Враховуючи вищевикладене, необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

Аналогічна правова позиція також викладена у додаткових постановах Верховного Суду від 22.03.2018 у справі №910/9111/17 та від 11.12.2018 у справі №910/2170/18.

Суд також враховує, що в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 зазначено, що за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу, у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).

Відповідно до частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач разом з позовною заявою надав попередній розрахунок судових витрат.

Судом встановлено, що правовідносини між позивачем та адвокатом Южда Сергієм Миколайовичем на момент розгляду справи Господарським судом Харківської області підтверджуються договором про надання правової допомоги б/н від 21.12.2021.

На підтвердження понесення позивачем витрат на правову допомогу адвоката представник позивача надав суду додаток №1 від 21.12.2021 до договору про надання правової допомоги б/н від 21.12.2021 та акт №1 прийняття/надання правової допомоги від 20.10.2022 до договору про надання правової допомоги б/н від 21.12.2021 на загальну суму наданих послуг 37 000,00 грн.

Так, згідно з п.1.1. Додатку № 1 до Договору сторонами було погоджено гонорар адвоката у наступному розмірі:

- правовий аналіз спірного питання, збирання доказів 10 000,00 грн.;

- написання та подання адвокатських запитів 1500,00 грн.

- написання та подання до суду заяви про забезпечення позову - 5 000,00 грн.;

- написання та подання до суду позовної заяви, відзиву на позовну заяву (відзив);

- відповіді на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву 15 000,00 грн.;

- ознайомлення з матеріалами справи 2000,00 грн.;

- участь в судовому засіданні суду будь-якої інстанції 4000,00 грн.;

- написання та подання інших процесуальних документів: клопотання, заяви, заперечення 3000,00 грн.;

- написання та подання апеляційних та касаційних скарг, відзиву на апеляційні та

касаційні скарги 20 000,00 грн.

Відповідно до п.1.1 Акту №1 прийняття/надання правової допомоги від 20.10.2022 сторони засвідчили, що адвокатом було надано, а клієнтом прийнято наступну правову допомогу, та визначено гонорар адвоката:

- правовий аналіз спірного питання, вивчення документів, збирання доказів 10 000 грн.;

- написання позовної заяви від ТОВ «УКРДОРСТРОЙ» до ТОВ «БЕТОН ХАБ ГРУП»

та ТОВ «ЧОРНОМОРСЬК ТРАНССЕРВІС», збирання та формування доказів - 15 000,00 грн.;

- написання та подання до суду заяви про забезпечення позову - 5 000,00 грн.;

- складання та подання заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду 3 000,00 грн.

Відповідно до п.1.2 вказаного Акта сторони досягли згоди, що гонорар адвоката за представництво інтересів клієнта в Господарському суд Харківської області у справі №916/2104/22 в судовому засіданні призначеному на 26.10.2022 о 11 год. 20 хв. підлягає оплаті у розмірі 4 000,00 гривень на загальних умовах, передбачених Розділом 4 та 5 Договору.

Пунктом 1.3 Акта сторонами погоджено, що гонорар адвоката за надану клієнту правову допомогу (послуги) становить 37 000,00 грн. та підлягає оплаті протягом 30 днів з дати підписання сторонами зазначеного акту.

Суд зазначає, що надані представником позивача документи на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу є достатніми доказами на підтвердження наявності підстав для відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу.

Пунктом 1 частини 4 статті 129 ГПК України встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

З огляду на вище викладене, враховуючи те, що рішенням Господарського суду Харківської області від 07.12.2022 позов задоволено, оскільки відповідачами не надано жодних заперечень, суд вважає за доцільне заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРДОРСТРОЙ" про розподіл судових витрат задовольнити в повному обсязі.

Керуючись статтями 123,126,129, 237, 238, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРДОРСТРОЙ" про розподіл судових витрат (вх.№23258 від 04.11.2022) задовольнити.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕТОН ХАБ ГРУП" (61007, м.Харків, вул.Диканівська, б.50, код ЄДРПОУ 43589149) та Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧОРНОМОРСЬК ТРАНССЕРВІС" (65023, м.Одеса, вул.Новосельського, б.78, код ЄДРПОУ 40922115) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРДОРСТРОЙ" (01004, м.Київ, вул.Терещенківська, б.4-Б, код ЄДРПОУ 42803291) витрати на правничу допомогу у розмірі 37 000 (тридцять сім тисяч) грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст додаткового рішення складено 16.01.2023.

Суддя Т.О. Пономаренко