ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 січня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/15925/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бенедисюка І.М. (головуючий), Малашенкової Т.М., Селіваненка В.П.,
за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М.,
представників учасників справи:
позивача: Калениченко П.А. (керівник), Неволіна А.Ю. (адвокат),
відповідачів1, 8, 10, 21, 24: не з`явився,
відповідачів 2-9, 11-20, 22, 23, 25- 50: Солімчук О.І. (адвокат),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу громадської спілки "Український музичний альянс"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2022
у справі №910/15925/21
за позовом громадської спілки "Український музичний альянс"
до: 1) асоціації "Правовласників та постачальників контенту";
2) приватного підприємства "Телерадіокомпанія Арт";
3) приватного підприємства "Телерадіокомпанія Атолл";
4) товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Бізнес-радіо";
5) товариства з обмеженою відповідальністю "Бойчук-Студія";
6) товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Ваше Радіо";
7) товариства з обмеженою відповідальністю "Даяна Мастер";
8) дочірнього підприємства "Телерадіоорганізація "Довіра";
9) товариства з обмеженою відповідальністю "Євромюзік";
10) приватного акціонерного товариства "Студія "Європозитив";
11) товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Імідж ТV";
12) товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Класик радіо";
13) товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "МАН";
14) товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Медіа Маркет";
15) товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія Медіа ФМ";
16) товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Місто ФМ";
17) товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Музично-інформаційне радіо";
18) товариства з обмеженою відповідальністю "Мюзікрадіо";
19) національної асоціації медіа (асоціації "НАМ");
20) приватного акціонерного товариства "Наше радіо";
21) товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "НБМ-Радіо";
22) приватного підприємства "Компанія "Нова хвиля";
23) товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Новий день";
24) дочірнього підприємства "Новий обрій";
25) товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Пілот";
26) товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Радіо-Артіль";
27) товариства з обмеженою відповідальністю "Радіо-Всесвіт";
28) товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія Праймедіа";
29) товариства з обмеженою відповідальністю "Радіо "Континент";
30) товариства з обмеженою відповідальністю "Радіо Тернопіль";
31) товариства з обмеженою відповідальністю "Радіо Тон";
32) товариства з обмеженою відповідальністю "Радіо FМ";
33) товариства з обмеженою відповідальністю "Радіо Шарманка";
34) дочірнього підприємства "Телерадіокомпанія Регіон-Плюс";
35) товариства з обмеженою відповідальністю "Радіокомпанія "Ностальжі";
36) товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіоорганізація "Русское радио"-Україна;
37) приватного підприємства Студія-"ВТВ";
38) приватного акціонерного товариства "Телерадіокомпанія Люкс";
39) товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія Ностальгія";
40) товариства з обмеженою відповідальністю "Ч К";
41) приватного акціонерного товариства "Радіокомпанія Люкс";
42) товариства з обмеженою відповідальністю "ТРК Онікс";
43) товариства з обмеженою відповідальністю "Українська радіо група";
44) товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіомовна компанія "Унісон Плюс";
45) приватного підприємства фірма "Лямін";
46) товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Чарівний світ";
47) приватного підприємства Радіокомпанія "Черкаси-вибір";
48) товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Шансон";
49) товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія"Юта-ТV";
50) Української корпорації "Телебачення і радіомовлення "ЮТАР"
про зобов`язання вчинити дії.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Стислий зміст позовних вимог
1.1. Громадська спілка "Український музичний альянс" (далі - Спілка, позивач) звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до компаній, що здійснюють публічне сповіщення фонограм і зафіксованих у них виконань, опублікованих для використання з комерційною метою, в радіоефірі (далі разом - мовники, відповідачі) про визначення тарифів справедливої винагороди, спільної для виконавців та виробників фонограм за публічне виконання сповіщення фонограм і зафіксованих у них виконань, опублікованих для використання з комерційною метою, в радіоефірі (в ефірі осіб, що здійснюють ефірне та (або) супутникове та (або) дротове радіомовлення), що застосовуються з 16.07.2020 в редакції, вказаній у позовній заяві.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовано наявністю правових підстав відповідно до положень частини другої статті 20 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" (далі - Закон №2415-VIII) для затвердження тарифів справедливої винагороди, спільної для виконавців та виробників фонограм за публічне виконання сповіщення фонограм і зафіксованих у них виконань, опублікованих для використання з комерційною метою, в радіоефірі (в ефірі осіб, що здійснюють ефірне та (або) супутникове та (або) дротове радіомовлення) за рішенням суду в редакції, визначеній позивачем.
2. Стислий виклад рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
2.1. Рішенням господарського суду міста Києва від 03.08.2022 (суддя Підченко Ю.О.) позовні вимоги задоволено; визначено тарифи справедливої винагороди, спільної для виконавців та виробників фонограм за публічне сповіщення фонограм і зафіксованих у них виконань, опублікованих для використання з комерційною метою, в радіоефірі (в ефірі осіб, що здійснюють ефірне та (або) супутникове та (або) дротове радіомовлення), що застосовуються з 16.07.2020 в редакції позивача, викладеній у позовній заяві.
2.2. Рішення суду першої інстанцій мотивовано тим, що запропоновані тарифи позивача є обґрунтованими та об`єктивними; у повнім мірі враховують фінансово-економічні показники ринку на якому здійснюється використання об`єктів суміжних прав; застосування територіального коефіцієнту пропорційно і збалансовано зменшує платежі роялті користувача в розрізі його публічного сповіщення в тій або іншій кількості областей України. Встановивши обставини щодо дотримання позивачем вимог положень частини другої статті 20 Закону №2415-VIII, суд першої інстанції дійшов висновків, що у разі недосягнення згоди між сторонами спору щодо затвердження тарифів на стадії проведення досудової процедури їх визначення, вказаний Закон не передбачає будь-яких заборон для визначення Спілкою тарифів які не були предметом обговорення між сторонами в частині проведення досудової процедури переговорів. Зокрема, за висновком суду першої інстанції, положення статті 20 Закону №2415-VIII не передбачають обов`язкової процедури досудового врегулювання спору, а встановлюють лише порядок затвердження тарифів під час переговорної процедури.
2.3. Суд першої інстанції також зазначив, що тарифи, викладені в прохальній частині позовної заяви є меншими ніж ті, що викладені в проекті попередніх тарифів, з яких починалися переговори, а позовна вимога сформульована в межах того тарифу, що був предметом досудової процедури переговорів та не перевищує його.
2.4. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2022 (колегія суддів: Сотніков С.В., Остапенко О.М., Гарник Л.Л.) рішення господарського суду міста Києва від 03.08.2022 у справі №910/15925/21 скасовано; прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю; стягнуто з позивача на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Радіо Тернопіль" (далі - ТОВ "Радіо Тернопіль", відповідач 30), товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Музично-інформаційне радіо" (далі - ТОВ "Телерадіокомпанія "Музично-інформаційне радіо", відповідач 17) та асоціації "НАМ" (далі - відповідач 19) по 3 405,00 грн судового збору.
2.5. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачем не доведено порушення його права чи законного інтересу. Вказані обставини є достатньою підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.
2.6. За висновком суду апеляційної інстанції, Спілкою не подано будь-яких доказів на підтвердження дотримання порядку визначення тарифів, як то передбачено частиною другою статті 20 Закону №2415-VIII, що свідчить про відсутність порушеного права Спілки зі сторони відповідачів, оскільки вони не були учасниками переговорів про встановлення визначених у позовній заяві тарифів на стадії проведення досудової процедури їх визначення, проведення яких, в даному випадку, є обов`язковим в силу вимог цього Закону.
2.7. Суд апеляційної інстанції зазначив про те, що до зверненню до суду з вимогою про встановлення спірного тарифу, відповідно до положень частини другої статті 20 Закону №2415-VIII, Спілка має обов`язок ініціювати проведення переговорів про його встановлення в досудовому порядку. Натомість 12.03.2020 переговори були проведені стосовно одного тарифу (попередні тарифи затверджені позачерговими загальними зборами Спілки протоколом від 25.10.2019 №4), а позовна вимога стосується зовсім іншого тарифу (тарифи затверджені позачерговими загальними зборами Спілки протоколом від 05.05.2021 №6).
2.8. З огляду на те, що спірні тарифи було затверджено лише 05.05.2021 в силу вимог положень частини другої статті 20 Закону №2415-VIII (у редакції чинній з 16.07.2020) Спілка або користувачі (відповідачі) мають право звернутись до суду з відповідним позовом про встановлення тарифів у судовому порядку лише після закінчення переговорів (зі спливом 60-ти денного строку на їх проведення), у разі недосягнення згоди щодо тарифів, або в разі незгоди із узгодженими тарифами.
2.9. Оскільки затверджені Спілкою 05.05.2021 тарифи не були предметом переговорної процедури у відповідності до вимог статті 20 Закону №2415-VIII, їх розгляд та затвердження судом в обхід встановленого Законом порядку буде суперечити принципу законності та порушуватиме права та обов`язки необмежного кола осіб - користувачів об`єктів авторського та суміжних прав.
3. Стислий виклад вимог касаційної скарги
3.1. Спілка (далі - скаржник) не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2022 зі справи №910/15925/21 скасувати; рішення господарського суду міста Києва від 03.08.2022 залишити в силі.
4. Аргументи учасників справи
4.1. Аргументи касаційної скарги
4.1.1. У касаційні скарзі позивач зазначає про те, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права, зокрема, положення статті 20 Закону №2415-VIII, внаслідок чого дійшов до невірного висновку про відмову у задоволенні позову суто з формальних підстав. Натомість рішення господарського суду міста Києва є законним, справедливим та обґрунтованим.
4.1.2. Так, із посиланням на пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) скаржник у касаційній скарзі зазначає, про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування положень статті 20 Закону №2415-VIII у подібних правовідносинах. Зокрема, тлумачення наведених вище положень у контексті спірних правовідносин, за встановлених обставин щодо безрезультатної досудової процедури проведення переговорів.
4.1.3. Скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції не надав оцінки обставинам щодо реалізації позивачем законного інтересу на встановлення справедливого тарифу саме 12.03.2020 і така законна можливість вичерпана сторонами спору внаслідок закінчення досудової процедури переговорів у строки, визначені Законом №2415-VIII, а отже і захист спірного інтересу відповідно до положень статті 20 цього Закону можливий лише виключно в судовому порядку, а не шляхом проведення інших переговорів, як стверджує апеляційний суд в оскаржуваній постанові.
4.1.4. Суд апеляційної інстанції неправильно застосував абзац 9 частини другої статті 20 чинної редакції Закону №2415-VIII: "У разі якщо сторони переговорів про встановлення тарифів не узгодили тарифи протягом 60 календарних днів, такі тарифи визначаються судом" у сукупності з первісною редакцією цього Закону (чинною до 16.07.2020): "У разі якщо протягом: шести місяців застосування тимчасових тарифів сторони не узгодили остаточні розміри тарифів, тариф визначається судом".
4.1.5. За твердженням скаржника, порушення законного інтересу в даному випадку співпадає з моментом безрезультатного закінчення процедури переговорів, у разі неузгодження сторонами жодного тарифу, а саме - 12.03.2020 та навпаки у разі узгодження сторонами будь-якого тарифу, відповідно до положень Закону такий інтерес не можна вважати порушеним.
4.1.6. Суд апеляційної інстанції не врахував, що сам факт проведення переговорів 12.03.2020 є свідченням реалізації усіма сторонами (мовниками і Спілкою) своєї можливості обговорити будь яку пропозицію тарифу та встановити остаточний тариф безвідносно проекту попередніх тарифів, адже саме це передбачає формат та суть процедури переговорів. Суд апеляційної інстанції у даному спорі не взяв до уваги, обставин, що учасники переговорів, які відбулись 12.03.2020 розуміли та усвідомлювали цей факт і мали незаборонену законом можливість обговорити і запропонувати абсолютно будь-який тариф. Зокрема, суд не надав оцінки наявним у справі доказам, які підтверджують позицію користувачів до підходів формування попереднього тарифу позивачем та містять альтернативні пропозиції користувачів з приводу спірного тарифу ("Позиція користувачів - телерадіоорганізацій стосовно проекту тарифів винагороди (роялті) за публічне сповіщення фонограм і зафіксованих у них виконань, відеограм і зафіксованих у них виконань, опублікованих для використання з комерційною метою в межах офіційних переговорів з громадською спілкою "Український музичний альянс", яка надіслана Спілці відповідачем асоціацією "НАМ" та лист Всеукраїнської рекламної коаліції від 06.04.2020 вих. №01/04-2020).
4.1.7. На думку скаржника, при вирішенні спору про встановлення тарифу, суд має керуватись лише критеріями визначення обставин щодо справедливості, обґрунтованості та об`єктивності таких тарифів.
4.2. Аргументи, зазначені у відзивах на касаційну скаргу
4.2.1. У відзиві на касаційну скаргу асоціація "НАМ" не погоджується з доводами Спілки та зазначає про те, що судами попередніх інстанцій не надано оцінки доводам і запереченням відповідачів щодо необґрунтованості та неумотивованості економічної складової спірного тарифу. Відповідач 19 зазначає про те, що суд апеляційної інстанції взяв до уваги лише один з доводів відповідачів щодо порушення позивачем досудової процедури погодження тарифів, визначеній у Законі №2415-VIII та одночасно просить - відмовити у задоволенні касаційної скарги позивача. Крім того у відзиві на касаційну скаргу асоціацією "НАМ" заявлено попередній орієнтовний розрахунок судових витрат на професійну правничу допомогу.
4.2.2. Від ТОВ "Радіо Тернопіль" (відповідач 30) через систему "Електронний суд" у строк, визначений ухвалою Суду від 20.12.2022 надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови, відповідач 30 просить постанову суд апеляційної інстанції у справі залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Радіо Тернопіль" також заявлено попередній орієнтовний розрахунок судових витрат на професійну правничу допомогу.
4.2.3. Інші відповідачі своїм правом на подання відзивів на касаційну скаргу не скористались.
5. Розгляд заяв і клопотань
5.1. Від дочірнього підприємства "Новий обрій" (відповідача 24) 09.01.2023 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи №910/15925/21 на іншу дату, мотивоване неможливістю забезпечити явку повноважного представника позивача у судове засідання, призначене на 12.01.2023, у зв`язку із відрядженням представника цього підприємства.
5.2. Розглянувши зазначене клопотання, Суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні, з огляду на те, що дочірнім підприємством "Новий обрій" не обґрунтовано неможливості розгляду касаційної скарги за участю іншого представника, у тому числі з можливістю взяти участь у судовому засіданні, зокрема в режимі відеоконференції, у тому числі поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, однак не скористався таким правом.
5.3. Крім того, Суд зазначає про те, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
5.4. З огляду на те, що Суд повідомив учасників справи про дату, час та місце судового засідання завчасно, явка сторін обов`язковою не визнавалась, від учасників справи не надійшло заяв чи клопотань, пов`язаних з рухом касаційної скарги, із вказівкою на наявність обставин, які б об`єктивно унеможливили розгляд справи у судовому засіданні 12.01.2023, з метою дотримання принципу розумності строків розгляду справи, суд касаційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутністю представника дочірнього підприємства "Новий обрій".
6. Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
6.1. Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 29.05.2019 № 913 "Про акредитацію організації колективного управління" позивач є єдиною в Україні акредитованою організацією у сфері розширеного колективного управління - право на справедливу винагороду, спільну для виконавців та виробників фонограм (відеограм), за публічне сповіщення фонограм і зафіксованих у них виконань, відеограм і зафіксованих у них виконань, опублікованих для використання з комерційною метою, крім кабельної ретрансляції.
6.2. Відповідно до протоколу позачергових загальних зборів від 25.10.2019 №4 Спілка затвердила попередні тарифи справедливої винагороди, спільної для виконавців та виробників фонограм за публічне сповіщення фонограм і зафіксованих у них виконань, опублікованих для використання з комерційною метою, в радіоефірі (в ефірі осіб, що здійснюють ефірне та (або) супутникове та (або) дротове радіомовлення).
6.3. Листом від 08.11.2019 вих. №01-08/11-19 Спілка повідомила Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (далі - Мінекономіки, Установа) про затвердження попередніх тарифів (проекту попередніх тарифів) та надала проект попередніх тарифів для публікації на офіційній веб-сторінці Міністерства.
6.4. Мінекономіки 20.02.2020 опублікувало оголошення про оприлюднення проектів тарифів та оголосило про початок процесу переговорів про встановлення остаточних тарифів.
6.5. Листом від 02.03.2020 за №01-02/03/20 позивач повідомив Мінекономіки про дату та час проведення переговорів щодо затвердження тарифів Спілки, а саме: 12.03.2020 з 11:00 до 14:00.
6.6. 04.03.2020 Мінекономіки опублікувало оголошення про проведення переговорів 12.03.2020 з 11:00 до 14:00. Для участі у переговорах зареєструвались 50 учасників - відповідачі у даній справі, що підтверджується листом Мінекономіки від 27.10.2020 №2331-07/64851-07.
6.7. Як встановили суди попередніх інстанцій, 12.03.2020 відбулися переговори щодо затвердження тарифів Спілки, на яких учасники переговорів обговорили тарифи та згідно з протоколом переговорів вирішили:
1. Учасники переговорів домовились продовжити переговори щодо встановлення тарифів (орієнтовно 26.03.2020);
2. Спілка поміркує і спробує вдосконалити запропоновані тарифи за рахунок: диференціації тарифу для дня/ночі, вихідних і будніх днів, передбачення особливих умов для комунальних та місцевих мовників, передбачення особливих умов мовлення в зоні ООС та на території Криму, Спілка направить повідомлення про наступну зустріч в Мінекономіки;
3. Учасники переговорів, які є представниками радіокомпаній, визначать реальний розмір доходів радіоіндустрії у 2019 та 2020 роках, а також проаналізують обсяг використання музики в ефірі радіо.
6.8. Вказаний протокол від 12.03.2020 підписаний представниками учасників переговорів без зауважень.
6.9. Звертаючись до суду з даним позовом Спілка зазначила про те, що в подальшому, а саме: 26.03.2020 продовження переговорів не відбулося.
6.10. Як стверджує позивач, 13.04.2020 закінчився передбачений частиною другою статті 20 Закону №2415-VIII (в редакції чинній з 15.05.2018 по 16.07.2020) тридцяти денний строк проведення переговорів про встановлення тарифів. У подальшому Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної підтримки сфери культури, креативних індустрій, туризму, малого та середнього бізнесу у зв`язку з дією обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням корона вірусної хвороби COVID-19" викладено статтю 20 Закону №2415-VIII в новій редакції, зокрема, вилучено положення про застосування тимчасових тарифів, які за твердженням позивача, застосовувались з 13.04.2020 до 16.07.2020 - дати набрання цим Законом чинності.
6.11. Позивач стверджує, що оскільки 13.04.2020 сплив, передбачений законом строк проведення переговорів про встановлення тарифів, а протягом переговорів тарифи так і не було узгоджено сторонами, отже, до 16.07.2020 підлягали до застосування тимчасові тарифи, розмір яких затверджується Кабінетом Міністрів України і застосування яких було припинено у зв`язку із внесенням змін до Закону №2415-VIII.
6.12. Також в обґрунтування позовних вимог Спілка вказувала про те, що отримала від асоціації "НАМ" лист без дати (підписаний виконавчою директоркою Катериною М`ясніковою) - "Позиція користувачів - телерадіоорганізацій стосовно проекту тарифів винагороди (роялті) в межах офіційних переговорів з громадською спілкою "Український музичний альянс"", у якому остання зазначала про: невідповідність проекту тарифів винагороди (роялті), які затверджені загальними зборами Спілки від 25.10.2019, приписам Закону №2415-VIII; Спілкою при затвердженні проекту тарифів не були враховані фінансово-економічні показники радіо ринку, а також були викладені пропозиції користувачів по формуванню тарифів.
6.13. Крім того Спілка посилається на інформацію, що оприлюднена на вебсторінці асоціації "НАМ" в мережі Інтернет (https://nam.org.ua/about), де асоціація зазначає, що: проект тарифів прямо суперечить приписам Закону №2415-VIII, оскільки не базується на реальних фінансово-економічних показниках ринку, а відтак є прийнятим з порушенням законодавства України; попередні тарифи Спілки є дискримінаційними та економічно необґрунтованими (При формуванні тарифів Спілка завищила обсяг ринку реклами у 3,38 разів); Спілка фактично використала відсотки відрахувань, які застосовуються у одних з найбільш економічно розвинутих країнах ЄС та світу: Франції, Німеччини та Швеції. При цьому, Спілка не застосувала приклади країн, які за своїми показниками є економічно наближеними до України.
6.14. Судами встановлено, що в подальшому, Спілка на позачергових загальних зборах, протоколом від 05.05.2021 №6 затвердила (визначила) Тарифи справедливої винагороди, спільної для виконавців та виробників фонограм за публічне сповіщення фонограм і зафіксованих у них виконань, опублікованих для використання з комерційною метою, в радіоефірі (в ефірі осіб, що здійснюють ефірне та (або) супутникове та (або) дротове радіомовлення).
6.15. Також в обґрунтування позовних вимог Спілкою подано суду висновок експерта від 28.08.2021 №142/21, складений за результатами проведення експертного економічного дослідження у сфері інтелектуальної власності, у якому судовий експерт Тимощик Лілія Павлівна дійшла висновку про об`єктивність та обґрунтованість Тарифів справедливої винагороди, затверджених позачерговими загальними зборами ГС "Український музичний альянс" 05.05.2021. Зокрема, з урахуваннями економічної вигоди використання об`єктів авторського і (або) суміжних прав у господарській діяльності, характеру та обсягів використання об`єктів авторського і (або) суміжних прав, виду діяльності, користувача, фінансово-економічних показників ринку, на якому здійснюється використання зазначених об`єктів.
6.16. Вважаючи, що протягом визначеного законодавством строку сторонами не були узгоджені тарифи, взявши до уваги заперечення користувачами попередніх тарифів, що були представлені на узгодження, Спілка 05.05.2021 затвердила нові тарифи та у вересні 2021 року звернулась до суду з даним позовом, у якому просить суд визначити їх у відповідності до частини другої статті 20 Закону №2415-VIII як Тарифи справедливої винагороди, спільної для виконавців та виробників фонограм за публічне виконання сповіщення фонограм і зафіксованих у них виконань, опублікованих для використання з комерційною метою, в радіоефірі (в ефірі осіб, що здійснюють ефірне та (або) супутникове та (або) дротове радіомовлення), що застосовуються з 16.07.2020 в редакції, викладеній у позовній заяві.
6.17. Відповідачі, заперечуючи проти позову, посилаються на те, що:
- позивачем не було взято до уваги пропозиції користувачів до тарифів, що зумовило визначення тарифів у судовому порядку і звернення до суду із позовною заявою;
- позивачем не надано будь-якої об`єктивної інформації про зростання фінансово-економічних показників ринку радіо реклами у період з 2018 по 2019 роки та обґрунтування того, чому саме розмір тарифу повинен бути збільшений для відповідачів у 8 разів;
- у запропонованому проекті тарифів не враховується та не надається будь-яка оцінка економічній вигоді використання об`єктів суміжних прав користувачами - телерадіоорганізаціями;
- при формуванні тарифів позивачем не було враховано реальні показники ринку - інформація згідно з фінансовою звітністю радіостанцій, а взяті до уваги показники, які були необхідними для безпрецедентного завищення розміру винагороди роялті за використання об`єктів суміжних прав;
- орієнтованість позивача на розміри відрахувань в країнах ЄС не відповідає економічним реаліям України;
- фактично у розрахунках тарифів, що містяться в позові, не враховано жодних пропозицій користувачів, а запропоновані тарифи розроблені позивачем в односторонньому порядку без проведення переговорів з користувачами;
- у резолютивній частині позовної заяви визначені тарифи, які відрізняються за текстом від тарифів, що прийняті Спілкою 25.10.2019;
- запропоновані позивачем тарифи не проходили обов`язкової процедури досудового врегулювання, встановленої Законом №2415-VIII.
7. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції
7.1. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Спілки у справі №910/15925/21 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Бенедисюка І.М., суддів: Колос І.Б., Малашенкової Т.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи від 21.11.2022.
7.2. Ухвалою Верховного Суду від 07.12.2022 відкрито касаційне провадження у справі №910/15925/21 за касаційною скаргою Спілки на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2022; призначено розгляд касаційної скарги на 12.01.2023 о 10:00 год.
7.3. Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 09.01.2023 у зв`язку з перебуванням судді Колос І.Б. у відпустці призначено повторний автоматичний розподіл судової справи №910/15925/21, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: Бенедисюк І.М. (головуючий), Малашенкова Т.М., Селіваненко В.П.
7.4. Згідно з частиною першою статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
7.5. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
7.6. Касаційне провадження у справі відкрито на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України, яким передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
7.7. В якості підстави для подання касаційної скарги Спілкою визначено пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, посилаючись на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування положень статті 20 Закону №2415-VIII у подібних правовідносинах.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
8. Оцінка аргументів учасників справи та висновків попередніх судових інстанцій
8.1. Верховний Суд на підставі встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, у межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, здійснює перевірку застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права і зазначає таке.
8.2. Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності/відсутності підстав для затвердження тарифів справедливої винагороди, спільної для виконавців та виробників фонограм за публічне виконання сповіщення фонограм і зафіксованих у них виконань, опублікованих для використання з комерційною метою, в радіоефірі (в ефірі осіб, що здійснюють ефірне та (або) супутникове та (або) дротове радіомовлення), що застосовуються з 16.07.2020 (в редакції вказаній у позовній заяві) за рішенням суду.
8.3. Верховний Суд зазначає, що правові та організаційні засади колективного управління майновими правами суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав в Україні врегульовано Законом №2415-VIII.
8.4. За змістом статті 1 Закону №2415-VIII терміни у цьому Законі вживаються у такому значенні, зокрема:
- колективне управління - діяльність зі збору, розподілу та виплати правовласникам доходу від прав, що здійснюється в інтересах більше ніж одного правовласника на умовах та з дотриманням принципів, передбачених цим Законом;
- користувач - будь-яка юридична особа, фізична особа, фізична особа - підприємець, яка вчиняє дії, що відповідно до Закону України "Про авторське право і суміжні права" вимагають отримання згоди від суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав, або яка іншим чином повинна виплатити винагороду чи відрахування правовласникам;
- обов`язкове колективне управління - колективне управління майновими правами на об`єкти авторського права і (або) суміжних прав незалежно від їх наявності в каталозі організації колективного управління, що здійснюється акредитованими Установою організаціями у визначених цим Законом сферах;
- організація колективного управління - громадське об`єднання зі статусом юридичної особи, зареєстроване в Установі, що не має на меті отримання прибутку, засноване виключно правовласниками, діяльність якого спрямована на колективне управління майновими правами на об`єкти авторського права і (або) суміжних прав;
- Установа - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.
8.5. Відносини організацій колективного управління з користувачами щодо збирання винагороди і відрахувань з користувачів урегульовано в статті 20 Закону №2415-VIII.
8.6. Відповідно до частини першої статті 20 Закону №2415-VIII, організації колективного управління повинні будувати відносини з користувачами на засадах неупередженості, справедливості, обґрунтованості тарифів, вільного доступу до інформації. Умови надання дозволів на використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав повинні базуватися на об`єктивних і недискримінаційних критеріях. Збирання організаціями колективного управління винагороди з користувачів здійснюється згідно із сферою, за якою організація зареєстрована і (або) акредитована та внесена до Реєстру організацій колективного управління. Збирання винагороди (відрахувань) здійснюється організаціями колективного управління на підставі та в межах повноважень, отриманих від правовласників і (або) організацій колективного управління, і (або) аналогічних іноземних організацій на підставі договорів, укладених у письмовій (електронній) формі, або встановлених цим Законом.
8.7. Як було встановлено попередніми судовими інстанціями, відповідно до наказу Мінекономіки від 29.05.2019 №913 позивач відповідно до положень статті 12 Закону №2415-VIII є єдиною акредитованою організацією у сфері розширеного колективного управління "право на справедливу винагороду, спільну для виконавців та виробників фонограм (відеограм), за публічне сповіщення фонограм і зафіксованих у них виконань, відеограм і зафіксованих у них виконань, опублікованих для використання з комерційною метою, крім кабельної ретрансляції".
8.8. З цього, зокрема, виходить Суд касаційної інстанції у розгляді даного спору.
8.9. У контексті доводів касаційної скарги щодо відсутності висновку Верховного Суду застосування положень статті 20 Закону №2415-VIII у подібних правовідносинах щодо тлумачення наведених вище положень в контексті спірних правовідносин, за встановлених судами обставин щодо безрезультатної досудової процедури проведення переговорів 12.03.2020, Суд зазначає таке.
8.10. Керуючись порядком, що встановлений частиною другою статті 20 Закону №2415-VIII, Спілка 25.10.2019 затвердила попередні тарифи справедливої винагороди (протокол №4 позачергових загальних зборів Спілки) та ініціювала проведення процедури переговорів про встановлення тарифів за участю профільних асоціацій і об`єднань користувачів за відповідною категорією, а також користувачів, які виявили бажання взяти участь у переговорах. Зокрема, для участі у переговорах Міністерством було зареєстровано 50 учасників - відповідачі у даній справі.
8.11. Отже, спірні правовідносини, які виникли між сторонами щодо затвердження розміру тарифів справедливої винагороди спільної для виконавців та виробників фонограм (відеограм), за публічне сповіщення фонограм і зафіксованих у них виконань, відеограм і зафіксованих у них виконань, опублікованих для використання з комерційною метою, крім кабельної ретрансляції на підставі обговорення попередніх тарифів справедливої винагороди, затверджених протоколом позачергових загальних зборів Спілки від 25.10.2019 №4, станом на 12.03.2020 були урегульовані у статті 20 Закону №2415-VIII у редакції чинній з 15.05.2018 по 16.07.2020.
8.12. Відповідно до положень частини другої статті 20 Закону №2415-VIII у редакції чинній з 15.05.2018 по 16.07.2020, тарифи, що пропонуються для застосування у договорах з користувачами, мають бути об`єктивними та обґрунтованими, зокрема, з урахуванням економічної вигоди використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав у господарській діяльності, характеру та обсягів використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, виду діяльності користувача, фінансово-економічних показників ринку, на якому здійснюється використання зазначених об`єктів. Проекти попередніх тарифів визначаються на загальних зборах організації колективного управління та встановлюються у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від надходжень користувачів, отриманих безпосередньо від використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав за вирахуванням витрат платежів, пов`язаних з придбанням (набуттям) прав на такі об`єкти авторського права і (або) суміжних прав, чи відсотки від вартості обладнання і матеріальних носіїв, за допомогою яких можна здійснити відтворення об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, окремо для кожної категорії користувачів. Протягом 10 робочих днів з моменту затвердження попереднього проекту тарифів організація колективного управління зобов`язана оприлюднити проект попередніх тарифів шляхом: опублікування на своєму веб-сайті; надсилання до Установи; надсилання разом з пропозицією взяти участь у переговорах про встановлення тарифів профільним асоціаціям і об`єднанням користувачів за відповідною категорією, а також окремо користувачам, які, за даними організації колективного управління, у попередньому звітному періоді сплатили не менше 1 відсотка загального обсягу доходів від прав, зібраних організацією колективного управління за цією категорією користувачів. Установа протягом 10 робочих днів з дня отримання від організації колективного управління проектів тарифів розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію про початок процесу переговорів про встановлення тарифів. Протягом 30 календарних днів з дня оприлюднення проектів тарифів Установа здійснює реєстрацію представників профільних асоціацій і об`єднань користувачів за відповідною категорією, а також користувачів, які виявили бажання взяти участь у переговорах. Протягом 10 робочих днів з дня завершення реєстрації учасників переговорів організація колективного управління подає до Установи, а Установа оприлюднює інформацію про дату і місце проведення переговорів. Установа здійснює посередництво у переговорах. Переговори про встановлення тарифів мають бути завершені не пізніш як за 30 календарних днів. У разі якщо сторони у процесі переговорів не дійшли згоди щодо остаточних розмірів тарифів, організація колективного управління на строк до шести місяців застосовує тимчасові тарифи, розмір яких затверджується Кабінетом Міністрів України. У разі якщо протягом шести місяців застосування тимчасових тарифів сторони не узгодили остаточні розміри тарифів, тариф визначається судом. Звернення до суду не звільняє користувача від обов`язку сплати винагороди за тимчасовим тарифом до набрання чинності судовим рішенням. Встановлені судом тарифи застосовуються з дня звернення до суду.
8.13. Аналіз положень частини другої статті 20 Закону №2415-VIII у редакції чинній з 15.05.2018 по 16.07.2020 станом на ініціювання позивачем процедури затвердження тарифів (08.11.2019) у сукупності зі встановленими судами попередніх інстанцій обставинами щодо початку переговорів (12.03.2020), а також з урахуванням обставин зазначених у протоколі від 12.03.2020, який підписаний представниками учасників переговорів без зауважень, дає підстави дійти висновку, що досудова процедура затвердження тарифів шляхом проведення переговорів мала бути завершена до 13.04.2020.
8.14. Таким чином з огляду на встановлені судами обставини щодо непогодження сторонами тарифів шляхом досудової процедури (переговорів), з урахуванням положень абзацу 8 частини другої цієї статті (у редакції чинній з 15.05.2018 по 16.07.2020) з 13.04.2020 протягом шести місяців Спілка мала право застосовувати тимчасові тарифи, розмір яких затверджується Кабінетом Міністрів України, а з закінченням цього терміну (у разі непогодження остаточних тарифів з профільними асоціаціями і об`єднаннями користувачів за відповідною категорією) мала право ініціювати питання щодо затвердження остаточного тарифу в судовому порядку (абзац дев`ятий частини другої статті 20 Закону №2415-VIII у редакції чинній з 15.05.2018 по 16.07.2020).
8.15. При цьому, Суд також зазначає про відсутність будь яких обмежень у Законі щодо ініціювання Спілкою остаточної вартості тарифів у тому числі і тієї, що не була предметом обговорення між сторонами під час проведення досудової процедури переговорів. Суд зазначає про те, що головною вимогою до запропонованих Спілкою тарифів Закон визначає - об`єктивність та обґрунтованість, зокрема, з урахуванням економічної вигоди використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав у господарській діяльності, характеру та обсягів використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, виду діяльності користувача, фінансово-економічних показників ринку, на якому здійснюється використання зазначених об`єктів.
8.16. З огляду на наведене, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції в цій частині.
8.17. Водночас Суд враховує також, що 16.07.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної підтримки сфери культури, креативних індустрій, туризму, малого та середнього бізнесу у зв`язку з дією обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням корона вірусної хвороби COVID-19", яким внесено зміни до статті 20 Закону №2415-VIII.
8.18. Зокрема, статтею 20 Закону №2415-VIII у новій редакції (з 16.07.2020) встановлений певний порядок встановлення тарифів для користувачів, на підставі яких Спілка має збирати винагороду у сфері розширеного колективного управління.
8.19. Так, відповідно до положень частини другої статті 20 Закону №2415-VIII у новій редакції, тарифи, що пропонуються для застосування у договорах з користувачами, мають бути об`єктивними та обґрунтованими, зокрема, з урахуванням економічної вигоди використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав у господарській діяльності, характеру та обсягів використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, виду діяльності користувача, фінансово-економічних показників ринку, на якому здійснюється використання зазначених об`єктів. Проекти попередніх тарифів розглядаються на загальних зборах організації колективного управління та визначаються у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від надходжень користувачів, отриманих безпосередньо від використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав за вирахуванням витрат, пов`язаних з придбанням (набуттям) прав на такі об`єкти авторського права і (або) суміжних прав, чи відсотків від вартості обладнання і матеріальних носіїв, за допомогою яких можна здійснити відтворення об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, окремо для кожної категорії користувачів не менше, ніж на три роки. Попередні тарифи мають відповідати вимогам до тарифів, встановленим абзацом першим цієї частини. Протягом 10 робочих днів з моменту затвердження проекту попередніх тарифів організація колективного управління зобов`язана оприлюднити проект попередніх тарифів шляхом: опублікування на своєму веб-сайті; надсилання до Установи; надсилання разом з пропозицією брати участь у переговорах про встановлення тарифів профільним асоціаціям і об`єднанням користувачів за відповідною категорією, а також окремо користувачам, які за даними організації колективного управління у попередньому звітному періоді сплатили не менше одного відсотка загального обсягу доходів від прав, зібраних організацією колективного управління за цією категорією користувачів. Установа протягом 10 робочих днів з дня отримання від організації колективного управління проектів попередніх тарифів розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію про початок процесу переговорів про встановлення тарифів. Протягом 30 календарних днів з дня оприлюднення проектів попередніх тарифів Установа здійснює реєстрацію учасників переговорів про встановлення тарифів зі сторони користувачів, а саме профільних асоціацій і об`єднань користувачів за відповідною категорією, а також користувачів, які виявили бажання брати участь у переговорах з організацією колективного управління. Протягом 10 робочих днів з дня завершення реєстрації учасників переговорів організація колективного управління подає до Установи, а Установа оприлюднює інформацію про дату і місце проведення переговорів або про проведення переговорів у режимі відеоконференції. Установа здійснює посередництво у переговорах. Переговори про встановлення тарифів мають бути завершені не пізніш як за 60 календарних днів. Рішення учасників переговорів зі сторони користувачів приймаються двома третинами голосів від загального складу зареєстрованих учасників переговорів. У разі якщо сторони переговорів про встановлення тарифів не узгодили тарифи протягом 60 календарних днів, такі тарифи визначаються судом. Кожен з учасників переговорів або організація колективного управління, або особа, яка провадить діяльність у відповідній сфері, має право на звернення з позовом до суду із обов`язковим залученням усіх учасників переговорів до судового процесу. Тарифи, узгоджені на переговорах про встановлення тарифів чи визначені судом, є обов`язковими для всіх користувачів за відповідною категорією та застосовуються з дати завершення переговорів про встановлення тарифів на підставі відповідного договору.
8.20. Таким чином, з 16.07.2020 у статті 20 Закону №2415-VIII вилучено положення про застосування тимчасових тарифів, які за твердженням позивача, застосовувались з 13.04.2020 до 16.07.2020 - дати набрання Законом чинності та встановлено новий порядок щодо затвердження Тарифів.
8.21. Як вбачається з оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, судами попередніх інстанцій встановлено, що 05.05.2021 Спілка затвердила нові тарифи та у вересні 2021 року звернулась до суду з даним позовом. При цьому, судами не встановлено обставин щодо ініціювання Спілкою процедури переговорів щодо затвердження цих тарифів за процедурою, визначеною у статті 20 Закону №2415-VIII. Тобто, позивачем реалізовано своє право визначене у абзаці 9 частини другої статті 20 без виконання необхідної досудової процедури погодження тарифів шляхом проведення переговорів, як то визначено у абзацах 2 - 8 частини другої цієї статті.
8.22. Таким чином, з урахуванням обставин щодо незатвердження попередніх тарифів від 25.10.2019 за процедурою розпочатою у листопаді 2019 року до набрання чинності новою редакцією статті 20 Закону №2415-VIII, можна дійти висновку про те, що розпочата процедура переговорів відповідно до цього Закону у старій редакції (до16.07.2020) не відбулась.
8.23. При цьому з огляду на те, що положення статті 20 Закону №2415-VIII не містять положень щодо чинності процедури переговорів розпочатих за старою редакцією Закону чи будь яких положень щодо можливості застосування строків визначених у цій статті в старій редакції після 16.07.2020, Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що ініціювання у 2021 році процедури затвердження тарифів від 05.05.2021 відповідно до положень абзацу 9 частини другої статті 20 Закону №2415-VIII в обхід встановленого у абзацах 2 - 8 частини другої цієї статті порядку буде суперечити принципу законності та порушуватиме права та обов`язки необмежного кола осіб - користувачів об`єктів авторського та суміжних прав.
8.24. Враховуючи те, що 05.05.2021 Спілкою було затверджено нові тарифи, тобто розпочато нову процедуру встановлення тарифів, то відповідно до положень Закону №2415-VIII (у редакції з 16.07.2020) позивач має обов`язок щодо виконання процедури визначеної у абзацах 2 - 8 частини другої цієї статті. Суд зазначає про те, що без проходження процедури затвердження тарифів від 05.05.2021 у досудовому порядку, звернення до суду у порядку визначеному абзацом 9 цієї статті неможливо.
8.25. Суд наголошує, що заінтересованість повинна мати правовий характер, який виявляється в тому, що рішення суду повинно мати правові наслідки для позивача. Заінтересованість повинна мати об`єктивну основу. Юридична заінтересованість не випливає з факту звернення до суду, а повинна передувати йому. Отже, з урахуванням цих норм, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні. Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача. Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб. Відсутність порушеного права встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.
8.26. Виходячи з того, що як встановив суд апеляційної інстанції (вказані обставини також встановлено і судом першої інстанції та не заперечуються позивачем) Спілкою не подано будь яких доказів на підтвердження дотримання порядку погодження тарифів, затверджених 05.05.2021 тобто, за новою процедурою у новій редакції Закону №2415-VIII (чинній на час їх затвердження) і вказані у позовній заяві тарифи не були предметом переговорної процедури у відповідності до частини другої цієї статті, Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність порушеного права Спілки зі сторони відповідачів, оскільки вони не були учасниками переговорів про встановлення тарифів, проведення яких, в даному випадку, є обов`язковим.
8.27. Отже, надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд апеляційної інстанції на відміну від суду першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог про затвердження тарифів справедливої винагороди, спільної для виконавців та виробників фонограм за публічне виконання сповіщення фонограм і зафіксованих у них виконань, опублікованих для використання з комерційною метою, в радіоефірі (в ефірі осіб, що здійснюють ефірне та (або) супутникове та (або) дротове радіомовлення), що застосовуються з 16.07.2020 в редакції, вказаній у позовній заяві, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки позивачем не доведено порушення відповідачами його прав або охоронюваних законом інтересів у спірних правовідносинах.
8.28. З огляду на наведене Суд бере до уваги та вважає частково прийнятними доводи, викладені у відзивах на касаційну скаргу, у тій мірі у якій вони узгоджуються з мотивами, наведеними у цій постанові.
8.29. Інші доводи асоціації "НАМ", викладені у відзиві на касаційну скаргу Судом не розглядаються з огляду на імперативні приписи статті 300 ГПК України, оскільки не стосуються доводів, викладених у касаційній скарзі.
8.30. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у оскаржуваному судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, позиція суду касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
8.31. У справі, що розглядається, Верховний Суд дійшов висновку, що учасникам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних правовідносин.
8.32. З огляду на наведене, доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі щодо неправильного тлумачення та застосування судом апеляційної інстанції положень частини другої статті 20 Закону №2415-VIII не відповідають дійсності і зводяться лише до незгоди з висновком суду про наявність підстав для відмови у задоволенні позову та вільного тлумачення скаржником висновків суду в цій частині, тобто вільного трактування мотивів, з яких судом було відмовлено у задоволенні позову.
8.33. Отже, виходячи з того, що доводи скаржника в обґрунтування підстав касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції, не знайшли свого підтвердження, у Суду відсутні правові підстави для скасування оскаржуваної постанови.
9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
9.1. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
9.2. Згідно зі статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
9.3. Оскільки наведена скаржником підстава касаційного оскарження передбачена пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України не підтвердилися під час касаційного провадження, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
10. Судові витрати
10.1. Судовий збір за подання касаційної скарги покладається на скаржника, оскільки, підстави для перерозподілу в силу приписів статей 129 та 315 ГПК України відсутні.
10.2. Заяви асоціації "НАМ" та ТОВ "Радіо Тернопіль" про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції у порядку та у строки, визначені ГПК України.
Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315, 316, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу громадської спілки "Український музичний альянс" залишити без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2022 у справі №910/15925/21 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І. Бенедисюк
Суддя Т. Малашенкова
Суддя В. Селіваненко
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 12.01.2023 |
Оприлюднено | 17.01.2023 |
Номер документу | 108414256 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Бенедисюк I.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні