Постанова від 12.01.2023 по справі 354/987/22

Справа № 354/987/22

Провадження № 22-ц/4808/152/23

Головуючий у 1 інстанції Єрмак Н. В.

Суддя-доповідач Барков

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2023 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Баркова В. М.,

суддів Девляшевського В. А.,

Мальцевої Є. Є.,

секретар Петрів Д. Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Яремчанського міського суду від 27 жовтня 2022 року в складі судді Єрмак Н. В., постановлену у м. Яремче Івано-Франківській області, повний текст якої виготовлено 01 листопада 2022 року, у справі за скаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , на дії державного виконавця Яремчанського відділу державної виконавчої служби у Надвірнянському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Греджука Олександра Васильовича,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду із скаргою на дії державного виконавця Яремчанського відділу державної виконавчої служби у Надвірнянському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Греджука О. В.

Скарга мотивована тим, що постановою державного виконавця Греджука О. В. від 10 червня 2022 року відкрито виконавче провадження № 69211233 про примусове виконання ухвали Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 11 листопада 2019 року у справі №354/567/22 про затвердження мирової угоди, а саме за функціональним призначенням використовувати спірну самочинну господарську будівлю, за адресою АДРЕСА_1 , тільки у якості літньої кухні для відпочинку людей, приготування їжі, зберігання майна, окрім легкозаймистих паливно-мастильних, хімічних речовин та сіна, відповідно до цільового призначення вказаного у технічному паспорті на садибний житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , який складений Обласним комунальним підприємством «Коломийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» 09 серпня 2012 року, реєстраційний номер 28518652, реєстровий номер 16/2408; не утримувати будь-які види худоби, птиці, свійських тварин та звірів у господарських будівлях, спорудах, сараях чи інших приміщеннях, за адресою АДРЕСА_1 , на відстані ближче 15 м до житлового будинку, за адресою АДРЕСА_2 .

Вважає, що зазначена постанова винесена з порушенням вимог статей 31, 36 Закону України «Про виконавче провадження», вимог статті 208 ЦПК України. Так, умови мирової угоди нею виконувалися та виконуються, відповідно підстав для звернення до державної виконавчої служби про примусове виконання мирової угоди не було. Крім того, в ухвалі суду не зазначено строку виконання її обов`язків. А тому, державний виконавець Греджук О. В. отримавши від стягувача заяву про відкриття виконавчого провадження, повинен був звернутися до суду з приводу роз`яснення ухвали суду від 11 листопада 2019 року, а потім вже виконувати таке судове рішення.

Також вказує, що державний виконавець встановивши, що вона відсутня за місцем колишнього проживання АДРЕСА_1 , повинен був звернутися до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника, а не вчиняти виконавчі дії та накладати на неї штраф за невиконання судового рішення.

Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_1 просила визнати неправомірними дії державного виконавця Яремчанського відділу державної виконавчої служби у Надвірнянському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Греджука О. В. при винесенні 10 червня 2022року постанови про відкриття виконавчого провадження № 69211233 з виконання ухвали Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 11 листопада 2019 року у справі №354/567/22 про затвердження мирової угоди та закриття провадження, та скасувати вказану постанову.

Ухвалою Яремчанського міського суду від 27 жовтня 2022 року у задоволенні скарги відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким її скаргу задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не застосував положення статті 208 ЦПК України та не надав належної оцінці тій обставині, що умови мирової угоди вона виконувала. Не взято судом до уваги й акт державного виконавця від 26 липня 2022 року, яким встановлено факт виконання нею умов мирової угоди.

Також вказує, що в 2019 році вона була зареєстрована та проживала по АДРЕСА_1 . Проте, з 17 листопада 2020 року вона зареєстрована та проживає по АДРЕСА_3 , а з 08 червня 2022 року перебувала за кордоном. Тому вважає, що державний виконавець встановивши факт її відсутності за адресою: АДРЕСА_1 повинен був звернутися до суду із поданням про винесення ухвали про розшук боржника, а не продовжувати вчиняти виконавчі дії. Крім того, зважаючи на відсутність в ухвалі про затвердження мирової угоди строку виконання її зобов`язань, державний виконавець повинен був звернутися до суду із заявою про роз`яснення судового рішення. Вказаним обставинам суд першої інстанції не надав жодної оцінки та постановив незаконну ухвалу про відмову у задоволенні скарги.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_3 зазначає, що доводи апеляційної скарги є безпідставними, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу. Відповідно до частини третьої статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

За положеннями статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосують ся фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та державний виконавець Яремчанського відділу державної виконавчої служби у Надвірнянському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Греджук О. В. в судове засідання апеляційного суду не з`явилися, про час і місце розгляду справи були повідомлені судовими повістками, тому суд відповідно до положень ст. 372 ЦПК України розглянув справу без їх участі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1 , яка просила скаргу задовольнити, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Аналогічні положення містяться і в статті 74 Закону України «Про виконавче провадження».

Частинами другою та третьою статті 451 ЦПК України передбачено, що у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Суд встановив, що ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 11 листопада 2019 року затверджено мирову угоду між ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про знесення господарської споруди, збудованої із відхиленням від схеми забудови будівельного паспорта та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_3 про обмеження функціонального призначення самочинно збудованої споруди. Укладена мирова угода набирає чинності з моменту її затвердження Яремчанським міським судом, термін дії даної мирової угоди не обмежений. У разі невиконання або недотримання сторонами умов цієї мирової угоди вона виконується примусово державним виконавцем.

Відповідно до умов мирової угоди, затвердженої ухвалою суду, сторони дійшли згоди, що ОСОБА_1 бере не себе зобов`язання (обов`язки): за функціональним призначенням використовувати спірну самочинну господарську будівлю, за адресою АДРЕСА_1 , тільки у якості літньої кухні (для відпочинку людей, приготування їжі, зберігання майна, окрім легкозаймистих паливно-мастильних, хімічних речовин та сіна), відповідно до цільового призначення вказаного у технічному паспорті на садибний житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , який складений Обласним комунальним підприємством «Коломийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» 09 серпня 2012 року, реєстраційний номер - 28518652, реєстровий номер16/2408. Не утримувати будь-які види худоби, птиці, свійських тварин та звірів у господарських будівлях, спорудах, сараях чи інших приміщеннях, за адресою АДРЕСА_1 , на відстані ближче 15 метрів до житлового будинку, за адресою АДРЕСА_2 . У ході експлуатації спірної самочинної господарської будівлі, за адресою АДРЕСА_1 , використовувати тільки ті прилади для приготування їжі та системи опалення, які не передбачають будівництво або встановлення будь-яких видів димоходів, у разі відсутності вимог відповідних органів. У зв`язку з відсутністю централізованого водовідведення для експлуатації спірної самочинної господарської будівлі, за адресою АДРЕСА_1 , вже в якості літньої кухні, встановити систему збирання та зберігання рідких харчових та фекальних відходів так, щоб вона відповідала чинним в Україні санітарним нормам та правилам. Не мати у будь-який спосіб жодних претензій до місця розташування, зовнішніх розмірів та конфігурації житлового будинку за адресою АДРЕСА_2 , та огорожі, яка відмежовує земельну ділянку під кадастровим номером 2611000000:05:005:0216, площею 0,0945 га, власником якої є ОСОБА_3 , від земельної ділянки під кадастровим номером 2611000000:05:005:0001, площею 0,060 га, власником якої є ОСОБА_1 . Ту частину даху спірної самочинної господарської будівлі за адресою АДРЕСА_1 , яка направлена у бік земельної ділянки ОСОБА_3 , обладнати системою водостоку, яка унеможливить дахове стікання дощової води в бік фундаменту житлового будинку за адресою АДРЕСА_2 .

10 червня 2022 року до Яремчанського відділу державної виконавчої служби у Надвірнянському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) надійшла заява ОСОБА_3 про прийняття до виконання зазначеної ухвали суду, оскільки ОСОБА_1 не виконує свої зобов`язання, зазначені в мировій угоді.

Державним виконавцем Яремчанського відділу державної виконавчої служби у Надвірнянському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Греджуком О. В. 10 червня 2022 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №69211233 з примусового виконання ухвали Яремчанського міського суду від 11 листопада 2019 року.

Звертаючись до суду зі скаргою на дії державного виконавця Яремчанського відділу державної виконавчої служби у Надвірнянському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Греджука О. В., Тарнавська Н.Й. покликалась на те, що постанова про відкриття виконавчого провадження винесена з порушенням вимог статей 31, 36 Закону України «Про виконавче провадження» та вимог статті 208 ЦПК України.

Відмовляючи у задоволенні скарги суд першої інстанції виходив з того, що державний виконавець діяв у відповідності до вимог статей 3, 4, 26 Закону України «Про виконавче провадження» та й нього були відсутні підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження чи повернення виконавчого документа при розгляді заяви ОСОБА_3 про примусове виконання ухвали суду про затвердження мирової угоди.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, виходячи з наступного.

Згідно зі статтями 55, 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 208 ЦПК України виконання мирової угоди здійснюється особами, які її уклали, в порядку і в строки, передбачені цією угодою. Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження». У разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень.

Згідно з пунктом другим частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню такі виконавчі документи, як ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.

Частиною четвертою статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо: 1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання); 2) пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання; 3) боржника визнано банкрутом; 4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника; 5) юридичну особу - боржника припинено; 6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону; 7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень; 8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов`язковим; 9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем; 10) виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

Відповідно до частин першої і п`ятої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Таким чином, на державного виконавця покладено обов`язок щодо відкриття виконавчого провадження за заявою стягувача про примусове виконання судового рішення за відсутності підстав для повернення виконавчого документу стягувачеві.

Встановивши, що виконавче провадження щодо примусового виконання судового рішення відкрито за заявою стягувача, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» підстав для повернення виконавчого документа без прийняття до виконання не було, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що державний виконавець при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження діяв відповідно до закону та в межах своїх повноважень.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що умови мирової угоди нею виконуються, а тому були відсутні підстави для звернення до державної виконавчої служби про примусове виконання мирової угоди не заслуговують на увагу, оскільки як в скарзі на дії державного виконавця, так і в апеляційній скарзі, ОСОБА_1 вказує, що станом на червень 2022 року нею не виконано обов`язок встановити систему водостоку з даху господарської будівлі.

Факт невиконання у повному обсязі умов мирової угоди підтверджено і актами державного виконавця від 26 липня та від 15 серпня 2022 року.

Що стосується доводів скаржниці про те, що державний виконавець не звернувся до суду із поданням про винесення ухвали про розшук боржника, а також із заявою про роз`яснення судового рішення, то вказані обставини не є підставою для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, і можуть вчинятися державним виконавцем лише після відкриття виконавчого провадження.

Згідно зі статтею 375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 367, 368, 375, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Яремчанського міського суду від 27 жовтня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 16 січня 2023 року.

Судді В. М. Барков

В. А. Девляшевський

Є. Є. Мальцева