Постанова

від 11.01.2023 по справі 753/13285/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження № 22-ц/824/603/2023

Справа 753/13285/20

П О С Т А Н О В А

Іменем України

11 січня 2023 року

м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Кашперської Т.Ц.,

суддів Фінагеєва В.О., Яворського М.А.,

за участю секретаря Мороз Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва, постановлену у складі судді Трусової Т.О. в м. Київ 21 вересня 2022 року про залишення позову без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,

заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, -

в с т а н о в и в :

У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом, в якому просив розділити спільне майно подружжя, що складається з автомобілів Suzuki Grand Vitara, Honda CR-V, квартир за адресами АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , частки в статутному капіталі ТОВ «Експертз», яка становить 33 %, визнавши за ним право власності на автомобіль Suzuki Grand Vitara, квартиру за адресою АДРЕСА_2 , частку в статутному капіталі ТОВ «Експертз», за відповідачем - право власності на автомобіль Honda CR-V, квартиру за адресою АДРЕСА_1 , одночасно припинивши право спільної сумісної власності подружжя на вказане майно.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 21 вересня 2022 року позов ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Позивач ОСОБА_1 , не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив скасувати ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 21 вересня 2022 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, посилався на те, що до 24 лютого 2022 року відкладення розгляду даної справи дійсно мали місце за клопотаннями обох сторін, оскільки причини, зазначені в клопотаннях, визнані судом поважними. На той момент суд вже дослідив матеріали справи та оголосив перерву в зв`язку з неявкою свідків, заявлених стороною відповідача, та визначивши, що в наступному судовому засіданні допитає цих свідків.

Про судові засідання, призначені на 23 березня 2022 року, 14 червня 2022 року та 21 вересня 2022 року апелянту та його представнику нічого не було відомо, оскільки вони не отримували повідомлення про призначені дати розгляду справи, номери мобільних телефонів тимчасово були заблоковані, а на адресу електронної пошти повідомлення по даній справі не надходили. На сайті судової влади інформація у розділі «Стан розгляду справ» про новопризначені дати розгляду даної справи у 2022 році з невідомих причин взагалі не була відображена, останні зміни у цьому розділі з`явились в зв`язку з оприлюдненням оскаржуваної ухвали. Станом на 23 березня 2022 року і до цього часу представник апелянта перебуває за межами України. За інформацією, що є у розпорядженні апелянта, його представник повертається в Україну за місцем свого проживання у м. Вишгород наприкінці жовтня 2022 року, і він має право на отримання правової допомоги адвокатом, з яким був укладений договір про надання правової допомоги.

Вказував, що після того, як відповідач, забравши молодшого сина, виїхала за межі України, старша дитина залишилась з позивачем, який з метою убезпечення її життя та здоров`я, прийняв рішення тимчасово залишити межі України, і отримати за місцем проживання повістки про розгляд справи у апелянта та його представника можливості не було.

Таким чином, суд дійшов висновків, які не відповідали дійсним обставинам, оскільки зі сторони позивача мали місце особливі обставини, пов`язані з повномасштабним вторгненням, а не втрата інтересу до предмету спору, як вважав суд.

Наголошував, що суд першої інстанції, неправильно застосувавши норми процесуального права, дійшов помилкового висновку, що апелянт та його представник були належним чином повідомлені про дати розгляду справи.

Від відповідача ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 надійшов відзив на апеляційну скаргу, поданий засобами поштового зв`язку 22 листопада 2022 року, в якому відповідач просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

Заперечувала доводи апеляційної скарги, зазначивши наступне.

Так, установивши, що належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання, при цьому заява про розгляд справи за його відсутності не надходила, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про залишення позову без розгляду, про що постановив відповідну ухвалу, і аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 16 листопада 2022 року в справі № 1312/4181/12. Посилання в апеляційній скарзі на неврахування судом першої інстанції причин поважності неявки представника позивача в судове засідання просила відхилити, оскільки 31 січня 2022 року за клопотанням позивача розгляд справи було відкладено і в подальші судові засідання позивач або його представник не з`являлись.

Доводи позивача при обґрунтуванні неявки в судове засідання зводяться до того, що позивач не був обізнаний з часом розгляду справи (не отримав повістку), однак позивач має цікавитись ходом справи та результатами окремих судових засідань, використовувати засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання, і доводи позивача про необізнаність з часом розгляду справи є безпідставними та не мають обґрунтовувати поважність неявки позивача в судове засідання.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Залишаючи позов без розгляду ухвалою від 21 вересня 2022 року на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд першої інстанції виходив із того, що позивач та його представник в судові засідання, призначені на 23 березня 2022 року, 14 червня 2022 року, 21 вересня 2022 року, повторно не з`явилися, про час та дату розгляду справи повідомлені належним чином, будь-яких заяв про розгляд справи у відсутності позивача до суду не подавали.

Однак з такими висновками апеляційний суд не може погодитися, виходячи із наступного.

Із матеріалів справи вбачається, що ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 04 вересня 2020 року відкрито провадження у справі № 753/13285/20 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 20 січня 2021 року (а. с. 52).

03 листопада 2021 року проведено підготовче засідання за участі сторін та їх представників, закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 17 січня 2022 року (а. с. 216).

17 січня 2022 року відбулося судове засідання за участі сторін та їх представників, в якому оголошено перерву до 31 січня 2022 року (а. с. 218).

31 січня 2022 року сторони в судове засідання не з`явилися, направивши клопотання про відкладення розгляду справи, в зв`язку з чим відкладено розгляд справи на 23 березня 2022 року, про що представники сторін повідомлені під розписку (а. с. 229 - 230).

23 березня 2022 року сторони в судове засідання не з`явилися, в зв`язку з запровадженням режиму воєнного стану суд ухвалив відкласти розгляд справи на 14 червня 2022 року (а. с. 231).

На а. с. 232 - 233 наявні копії судових повісток-повідомлень про виклик позивача та відповідача в судове засідання на 14 червня 2022 року.

14 червня 2022 року в судове засідання позивач та його представник не з?явилися, розгляд справи відкладено на 21 вересня 2022 року (а. с. 234).

На а. с. 236 - 238 наявні копії судових повісток-повідомлень про виклик позивача та його представника в судове засідання на 21 вересня 2022 року за поштовими та електронними адресами.

На а. с. 239 - 241 наявні копії довідок про помилку доставки електронного листа на електронну адресу позивача та про доставку електронного листа на електронну адресу представника позивача ОСОБА_4 .

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 21 вересня 2022 року позов ОСОБА_1 залишено без розгляду (а. с. 244 - 245).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, має тлумачитися з урахуванням верховенства права, яке вимагає, щоб сторони у справі мали ефективний судовий засіб, що давав би їм можливість заявляти про свої громадянські права. Це положення втілює «право на суд», право на доступ до якого, тобто право на звернення до суду у цивільних справах, є лише одним аспектом; однак це аспект, який фактично дає можливість скористатися додатковими гарантіями, викладеними в пункті 1 статті 6 Конвенції.

У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право розраховувати на «розгляд» спору судом (рішення у справі «Кутіч проти Хорватії», заява № 48778/99).

Рішеннями ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має застосовуватися на практиці і бути ефективним (рішення у справі «Белле проти Франції» від 04 грудня 1995 року).

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Отже, правом на залишення заяви без розгляду суд наділений лише за сукупності певних установлених законом умов: належного повідомлення позивача про час та місце судового засідання; повторної неявки позивача в судове засідання, яка в такому разі визнається як друга поспіль неявка; ненадходження від позивача клопотання про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення перешкоджає розгляду справи.

Згідно з вимогами ст. 128 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Днем вручення судової повістки є: день вручення судової повістки під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Разом із тим, в матеріалах справи відсутні відомості про те, що позивач був належним чином повідомлений про розгляд справи на 14 червня 2022 року та 21 вересня 2022 року, враховуючи відсутність розписок або рекомендованих повідомлень про вручення поштової кореспонденції із відповідними відмітками, а отже висновки суду про другу поспіль неявку позивача є передчасними та помилковими.

Апеляційний суд приймає до уваги, що електронна адреса, зазначена ОСОБА_1 у його позові, та електронна адреса його представника ОСОБА_4 не є офіційною, оскільки не має домену «mail.gov.ua», що вимагається Тимчасовим регламентом надсилання судом електронних документів учасникам судового процесу, кримінального провадження, затвердженим наказом Державної судової адміністрації України від 07 листопада 2016 року № 227, а відтак довідки про надіслання судових повісток на електронну адресу не є доказом належного повідомлення позивача та його представника про дату, час і місце розгляду справи.

Крім того, апеляційний суд враховує, що електронний лист, направлений на електронну адресу позивача, доставлено не було, що засвідчено підписом відповідальної особи (а. с. 239 - 240).

Встановлений статтями 128 - 130 ЦПК України порядок повідомлення позивача та його представника судом першої інстанції не дотриманий.

Таким чином, установивши, що матеріали справи не містять визначених процесуальним законом доказів належного повідомлення позивача про призначені у справі судові засідання 14 червня 2022 року та 21 вересня 2022 року, висновки суду про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з повторною неявкою належним чином повідомленого позивача в судове засідання є передчасними, а доводи відповідача у відзиві на апеляційну скаргу, що суд дійшов обґрунтованого висновку про залишення позову без розгляду, не ґрунтуються на вимогах процесуального закону та відхиляються апеляційним судом.

Виходячи із вищевикладеного, ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 21 вересня 2022 року не можна вважати законною та обґрунтованою.

За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції відповідно до вимог ст. 379 ЦПК України, оскільки ухвала, що перешкоджає подальшому провадженню, постановлена із порушенням норм процесуального права.

Керуючись ст. 367, 374, 379, 381, 382, 389 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 21 вересня 2022 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складено 12 січня 2023 року.

Головуючий: Кашперська Т.Ц.

Судді: Фінагеєв В.О.

Яворський М.А.