Рішення

від 29.10.2007 по справі 11/471/05

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/471/05

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "29" жовтня 2007 р.                                                 Справа №  11/471/05

За позовом:  Акціонерний комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі Миколаївської обласної філії  (54001, м.Миколаїв, вул..Фалеєвська, 14, код ЄДРПОУ 09326016)

до 1 відповідача: ТОВ «Торговий дім «Новобузький»

(55600, Миколаївська обл.., м.Новий Буг, вул..Маяковського, 28, код ЄДОРПОУ 31535968)

до 2 відповідача:  АКІБ «Укрсіббанк»в особі Криворізької філії

(50086, м.Кривий Ріг, пр.Гагаріна, 58, код ЄДОРПОУ 25723254)

про: визнання недійсним договору застави №239-3Н-03 від 14.07.2003р.

та зустрічним позовом: АКІБ «Укрсіббанк»(61005, м.Харків, пр.Московський,60)

до 1 відповідача: ТОВ «Торговий дім «Новобузький»

(55600, Миколаївська обл., м.Новий Буг, вул.Маяковського, 28, код ЄДОРПОУ 31535968)

до 2 відповідача: Акціонерний комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк»в особі Миколаївської обласної філії (54001, м.Миколаїв, вул..Фалеєвська, 14, код ЄДРПОУ 09326016)

про: визнання договору застави №640/1-50-2 від 22.05.2002р. недійсним

Суддя Василяка К.Л.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

від МОФ АКБ «Укрсоцбанк»:Козир О.С. –дов. №6 від 04.01.2006р.

від  ТОВ «Торговий дім «Новобузький»:

від  КФ АКІБ «Укрсіббанк»:

від  АКІБ «Укрсіббанк»:

СУТЬ СПОРУ: визнання недійсним договору застави №239-3Н-03 від 14.07.2003р. по первісному позову та визнання договору застави №640/1-50-2 від 22.05.2002р. недійсним по зустрічному позову

Під час  розгляду справи Укрсоцбанк подав до суду уточнення до позовних вимог в яких просить суд визнати договір застави № 239-зН-03 від 14 липня 2003 року частково недійсним, а саме: пункти 498,547,544,554 Додатку № 1 до цього договору застави, у яких зазначені танки –охолоджувачі ДХ/ОС 1800 у кількості 9 штук (пункт 498), танки –охолоджувачі ДХ/ОС 3690 –2 штуки (пункти 547,554), танк –охолоджувач ДХ/ОС 1600 –1 штука (пункт 544). Вилучити з пункту 498 додатку № 1 до зазначеного договору застави 9 штук танків –охолоджувачів ДХ/ОС 1800, а саме: №  PRB/1/M9/S38/4, що знаходиться у с. Баратовка, Новобузького району, Миколаївської області; №  PRB/1/M9/S38/4, що знаходиться у с. Шевченкове 2, Новобузького району, Миколаївської області; № 80234, що знаходиться у с. Овсянівка, Ново бузького району, Миколаївської області; № АР 4645, що знаходиться у м. Новий Буг, Миколаївської області по вул.. Маяковського, 28; № АР 4616, що знаходиться у м. Новий Буг Миколаївської області по вул. Маяковського,28; № АР 4740, що знаходиться у смт. Доманівка, Доманівськогоь району Миколаївської області по вул.. Пастера, 31; № АР 4749, що знаходиться у смт. Доманівка Миколаївської області по вул.. Пастера, 31; 2 штуки без номерів, що знаходяться у м. Бобринець Кіровоградської області по Пров. Ленінський, 23 „а”.

Зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Миколаївської області реалізувати на користь МОФ АКБ «Укрсоцбанк»9 штук танків охолоджувачів ДХ/ОС 1800.

          УкрСиббанк у  відзиві на первісний позов позовні вимоги не визнав, просить в задоволенні позову відмовити посилаючись на те, що позивач вважає, що договір застави майна № 640/1-50-2, укладений 22.05.2002р. (тобто раніше кредитного договору), а відповідно до ЗУ „Про заставу” застава має похідний характер від забезпеченого нею зобов'язання.

ТОВ „ТД ”Новобузький” у відзиві на первісний позов не заперечує проти визнання позовних вимог.

В подальшому. у відзиві на позовні заяви поданому до суду 16.10.2007 року позовні вимоги за обома позовами не визнав і просить відмовити в їх задоволенні посилаючись на те, що охолоджувачі ДХОС 1800 –9 шт., ДХОС 3690 –2 шт., ДХОС 1600 –1 шт., що були предметом застави за договором № 640/1-50-2 від 22.05.2002 р., ніколи у заставу АКІБ „УкрСиббанку” не передавались. Передане майно АКІБ „УкрСіббанк” за договором застави № 239- ЗН-03 від 14.07.2003р. є цілісним майновим комплексом до якого вказані охолоджувачі не входили. На даний час зазначений майновий комплекс проданий з прилюдних торгів.

„Укрсоцбанк” у відзиві на зустрічний позов позовні вимоги не визнав стверджуючи, що під час укладання договору застави майна № 640/1-50-2 у тексті була зроблена технічна помилка, а саме: у преамбулі договору було зазначено, що цей договір укладено 22 травня 2002 року, замість 22 травня 2003 року, просить в задоволенні позову відмовити.

          У судовому засіданні 16.10.2007р. у відповідності до ст.77 ГПК України було оголошено перерву.

          Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали  справи,  суд –

в с т а н о в и в:

22 травня  2003 року АКБСР „Укрсоцбанк” в особі Миколаївської філії та ТОВ „Торговий дім „Новобузький” уклали договір про надання відновлювальної кредитної лінії виконуючи умови якого банк надав відповідачу у тимчасове користування грошові кошти, які позичальник у встановлені договором строки не повернув.

В якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором сторони уклали договір застави майна, який датовано  22.05.2002 року № 640/1-50-2 за умовами якого позичальник передав банку в заставу майно:  охолоджувачі ДХ/ОС 1800 у кількості 9 штук, охолоджувачі ДХ/ОС 3690 –2 штуки, охолоджувачі ДХ/ОС 1600 –1 штука.

В додатку № 2 до названого договору сторони описали майно, яке передається в заставу та зазначили його дані які можливо було зазначити для ідентифікації заставленого майна –охолоджувачі ДХ/ОС 1800 2002р випуску, дата придбання 27.03.2002р., купівельна ціна –21320 грн., кількість одиниць –9 шт., залишкова балансова  вартість  -  298480 грн., ринкова вартість 298480 грн., заставна вартість 205540 грн., місце знаходження –м. Новий Буг; охолоджувачі ДХ/ОС 3690 2002р випуску, дата придбання 27.03.2002р., купівельна ціна –52000 грн., кількість одиниць –2 шт., залишкова балансова  вартість  -  104000 грн., ринкова вартість 104000 грн., заставна вартість 72890 грн., місце знаходження –м. Новий Буг; охолоджувачі ДХ/ОС 1600 2002р випуску, дата придбання 27.03.2002р., купівельна ціна –21320 грн., кількість одиниць –1 шт., залишкова балансова  вартість  -  21320 грн., ринкова вартість 21320 грн., заставна вартість 21320 грн., місце знаходження –м. Новий Буг.

26 травня 2005 року зазначене заставлене майно було внесено в державний реєстр обтяжень рухомого майна.

Умовами зазначеного договору застави сторони передбачили, що наступні застави вже заставленого майна без згоди заставодержателя забороняється.

Оскільки позичальник порушив умови кредитного договору, банк звернувся до суду з позовом про стягнення з нього заборгованості.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 29.06.2005р.по справі 11/153 з позичальника було стягнуто суму боргу та видано наказ на виконання рішення.

Таким чином, позивач за первісним позовом, реалізував своє право щодо захисту порушеного його права.

На час розгляду справи назване рішення суду не виконано.

14 липня 2003 року ТОВ „Торговий дім „Новобузький” та „УкрСиббанк в особі Криворізької філії уклали договір застави (іпотеки) майнового комплексу № 239-ЗН-03 згідно умов якого торговий дім,  з метою забезпечення зобов'язань які випливають з кредитного договору № 239-КЛ-03 від 11.07.2003р. укладеному між цими ж сторонами, заставив майно цілісного майнового комплексу, яке перелічене в додатку № 1 до договору серед якого значиться:

під номером 498 названого додатку - «танк охолоджувальний ДХОС-1800 у кількості 30 шт. вартістю 696180,12 грн., під номером 544 значиться «танк ДХ/ОС –1600»вартістю 30120,48 грн., під номером 547 значиться  танк Д/Х С –3690  вартістю 55154 грн., а під номером 554 танк Д/Х С 3690 –1800 вартістю 55154 грн.

Позивач за первісним позовом вважає, що оскільки передача позичальником в заставу вже заставленого майна АКІБ „УкрСиббанку” порушуло інтереси АКБ „Укрсоцбанку” і він вимушений звернутись до суду за захистом порушених його прав.

Як слідує з пояснень представника ТОВ  «Торговий дім «Новобузький» надати чітких пояснень та доказів про фактичну кількість охолоджувачів, які знаходились у власності товариства на дату укладання спірних договорів застави неможливо у зв'язку з відсутністю відповідних первинних документів бухгалтерського обліку.

Порівнюючи вказані банками та товариством у спірних договорах застави характерні ознаки заставленого майна,суд вимушений зазначити, що цих ознак явно недостатньо для його ідентифікування.

Визначаючи предмет застави сторони повинні визначити такі його ознаки, які дали б можливість ідентифікувати його з числа інших предметів такого роду.

Як вбачається з додатку № 1 до договору застави укладеного між АКБ „Укрсоцбанк” та ТОВ «Торговий дім «Новобузький» сторони зазначили дані які дають можливість визначити заставлене майно серед яких рік його випуску, дата придбання, та цінові показники (купівельна, балансова, ринкова та заставна ціни).

В той же час у додатку № 1 до договору застави від 14.07.2003р. вказані тільки найменування танків охолоджувачів, кількість та оприбуткована ціна.

Отже, порівнюючи дані щодо предмету застави у спірних договорах  застави суд не в змозі зробити висновок про те, що в даному випадку мова йде про одне і теж майно, а сторони не надали до суду відповідних доказів які б дали можливість зробити такий однозначний висновок, а відповідно і прийняти справедливі і обґрунтоване рішення.

Крім цього, сам торговельний дім пояснює, що по договору застави від 14.07.2003р. охолоджувачі в заставу не передавались, а передане майно за цим договором є цілісним майновим комплексом до якого охолоджувачі не входили.

„УкрСиббанк” заявляючи зустрічний позов просить визнати недійсним договір застави № 640/1-50-2 від 22.05.2002р. недійсним посилаючись при цьому на слідуюче:

Відповідно до ч.3. ст..3 ЗУ „Про заставу”, застава має похідний характер від забезпеченого нею зобов'язання і не може існувати самостійно від забезпеченої ним основної вимоги. Згідно зі ст.. 215 , ч.1 ст. 203 ЦК України недодержання сторонами при вчиненні правочину вимог закону є підставою для визнання такого правочину недійсним. Оскільки спірний договір застави було укладено раніше ніж було укладено кредитний договір він є недійсним.

Між тим, з такою позицією, суд погодитись не може враховуючи наступне:

Представники учасників названого договору застави, під час судового розгляду справи, пояснили суду, що в даному випадку мала місце технічна помилка в результаті якої датою підписання слід вважати 22 травня 2003 року, а не 2002 року.

Дослідивши надані сторонами докази, суд вважає, що під час укладання спірного договору дійсно мала місце технічна помилка в напису  року, коли його було фактично укладне, підтвердженням чого є пункт 1.3.2 кредитного договору від 22.05.2003р. яким зазначено обов'язок позичальника укласти договір застави обладнання вартістю 299750 грн.

Пункт 3.3.3. кредитного договору також передбачає умову щодо позичальника укласти договір передбачений пунктом 1.3.2. договору протягом робочого дня від дати укладання цього договору.

Умови договору застави від 22.05.2003р. також говорять про те, що за цим договором позичальник передає в заставу заставодержателю у якості забезпечення виконання зобов'язання за договором кредиту № 640/1-50 від 22.05.3003 року. (п.1.1)

Як вбачається з додатку № 1 до названого договору цей додаток стосується договору застави майна № 640/1-50 від 22.05.3003 року.

За своєю правовою природою застава має похідний характер, тобто носить ознаку гаранта

іншого зобов'язання, яке слід вважати основним. Тобто, наяву повинен існувати взаємозв'язок міжо сновним зобов'язанням та додатковим, яке може настати тільки в разі невиконання першого.

Таким чином, укладання договору застави  до виникнення основного зобов'язання не може породити права і обов'язки, які виникають між сторонами за договором застави.

Отже, викладені вище факти свідчать про те, що договір застави № 640/1-50-2 було укладено саме 22 травня 2003 а не 2002 року.

Твердження «УкрСиббанку» про те. що цей договір застави було укладено до підписання кредитного договору не підтверджено належними доказами та суперечить фактичним обставинам які знайшли своє підтвердження як матеріалами справи так і поясненнями опонентів.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення зустрічного позову.

Що стосується позовних вимог АКБ „Укрсоцбанк” в частині зобов'язання Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Миколаївської області реалізувати на користь МОФ АКБ «Укрсоцбанк»9 штук танків охолоджувачів ДХ/ОС 1800, суд не вбачає підстав для їх задоволення оскільки названий відділ не є відповідачем по справі та не залучався до участі у справі у якості такого.

За таких обставин, вимоги як первісного, так і зустрічного позовів задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 44,49,82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          В задоволенні первісного позову відмовити.

2.          В задоволенні зустрічного позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

          У разі подання  апеляційної скарги, або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

   Суддя                                                        К.Л.Василяка