Ухвала

від 10.01.2023 по справі 757/33926/22-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №757/33926/22-к Головуючий в 1-й інстанції - ОСОБА_1

Провадження №11-сс/824/30/2023 Доповідач - ОСОБА_2

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 січня 2023 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду у складі:

Головуючого - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретаря - ОСОБА_5 ,

за участю:

прокурора - ОСОБА_6 ,

підозрюваного (в режимі ВКЗ із ДУ

«Київський слідчий ізолятор) - ОСОБА_7 ,

захисника - ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали досудового розслідування, внесенідо Єдиного реєстру досудових розслідувань №12021000000000275 від 23.02.2021 року, за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_7 - ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 28 листопада 2022 року про продовження строку тримання під вартою до 26.01.2023 року, включно, із визначенням застави у розмірі744 300,00 гривень,-

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Києва, громадянину України, із повною загальною середньою освітою, одруженому, маючому на утриманні двох неповнолітніх дітей, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.

В С Т А Н О В И Л А :

Головним слідчим управлінням НП України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021000000000275 від 23.02.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.

30 червня 2022 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.

21 жовтня 2022 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва до підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, до 30.11.2022 року.

28 листопада 2022 року слідчий групи слідчих ГСУ НП України ОСОБА_9 за погодженням з прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_10 , звернулася до Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про продовження підозрюваному ОСОБА_7 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, мотивуючи клопотання тим, що досудове розслідування завершити у двомісячний строк не виявляється можливим у зв`язку з необхідністю проведення ряду слідчих і процесуальних дій. Окрім цього ризики, передбачені ст.177 КПК України, які на час застосування ОСОБА_7 запобіжного заходу, наразі не зменшились та продовжують існувати. У зв`язку з чим продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідне для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 28 листопада 2022 року клопотання слідчого задоволено, підозрюваному ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 26.01.2023 року, включно, з одночасним визначенням застави в розмірі 744 300,00 гривень. Обґрунтовуючи своє рішення слідчий суддя посилався на наявність обставин, які вказують на причетність ОСОБА_7 до інкримінованого йому кримінального правопорушення, тяжкості покарання, що загрожує підозрюваному, за умови доведеності його вини у вчинені кримінального правопорушення, характер та обставини його вчинення, також слідчим суддею прийнято до уваги дані, які характеризують особу підозрюваного.

На вказану ухвалу слідчого судді захисник підозрюваного ОСОБА_7 - ОСОБА_8 , подав апеляційну скаргу, в якій не погоджується з ухвалою, вважає її незаконною та необґрунтованою через невідповідність висновків слідчого судді фактичним обставинам кримінального провадження та через істотне порушення вимог кримінального процесуального законодавства України. Продовження підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу вважає безпідставним, оскільки слідчим суддею у повній мірі не досліджено наявність заявлених ризиків, передбачених ст.177 КПК України та можливість застосування більш м`яких запобіжних заходів. Окрім цього, слідчим суддею не враховано положення ст.182 КПК України та визначено заставу без наведення достатньої обґрунтованості визначеного її розміру. Тому, просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого.

Заслухавши:

- доповідача - суддю апеляційного суду;

- прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника підозрюваного, ухвалу слідчого судді просив залишити без змін, як законну та обґрунтовану.

- підозрюваного та його захисника, які підтримали подану апеляційну скаргу та просили задовольнити її у повному обсязі;

- ознайомившись з матеріалами клопотання та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися у кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Згідно положень ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст.178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності зазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. Словосполучення «обґрунтована підозра» передбачає наявність існування фактів або інформації, які б переконали неупередженого спостерігача в тому, що ця особа, можливо, вчинила злочин («Cebotari v. Moldova», п.48).

При оцінці позбавлення свободи будь-кого суд не обмежується проголошеними видимими цілями взяття та тримання під вартою, про які йдеться, але також розглядає істинні наміри та цілі, що стоять за ними («Боцано проти Франції»).

Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Вивчивши клопотання й матеріали, які його обґрунтовують, слідчий суддя встановив, що зазначені у ньому обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю доданих до клопотання доказів, а також правильно зазначив, що причетність ОСОБА_7 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення є вірогідною для застосування щодо нього обмежувальних заходів, та прийшов до висновку про продовження ОСОБА_7 строку тримання під вартою до 26.01.2023 року.

Проте, з таким рішенням слідчого судді колегія суддів не може погодитися з огляду на наступне.

У даному кримінальному провадженні, зв`язок підозрюваного ОСОБА_7 з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами, сукупність яких дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_7 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, є обґрунтованою.

Перевіряючи доводи клопотання сторони обвинувачення на предмет наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , на тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, та конкретні обставини кримінального провадження, що у свою чергу дає підстави для застосування до ОСОБА_7 одного з запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, з метою забезпечення кримінального провадження.

В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови)).

Згідно ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам зазначеним у клопотанні

Відповідно до ч.4 ст.194 КПК України якщо при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першоїцієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першоїцієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятоюцієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Задовольняючи клопотання слідчого про продовження підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчим суддею не з`ясовано та не наведено переконливих аргументів на користь того, що застосування більш м`яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти вказаним слідчим у клопотанні ризикам.

Не наведено зазначених обставин і прокурором у судовому засіданні під час перегляду оскаржуваної ухвали.

Зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку про можливість застосування до підозрюваного ОСОБА_7 більш м`якого запобіжного заходу, такого як особисте зобов`язання.

За положеннями ч.1 ст.179 КПК України, особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені ст.194 КПК України.

З матеріалів клопотання вбачається, що ОСОБА_7 має постійне місце проживання на території України за адресо: АДРЕСА_1 , має дружину та двох неповнолітніх дітей, що свідчить про міцні соціальні зв`язки підозрюваного, а з початком повномасштабного вторгнення військ РФ на територію України добровільно вступив до складу територіальної оборони, а 01.06.2022 року був призваний до лав Збройних сил України за мобілізацією й перебуває на військовій службі, що здійснювати в умовах слідчого ізолятора є неможливим.

Враховуючи усе вище викладене, а також тяжкість покарання за вчинення кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , наявність постійного місця проживання, ту обставину, що останній раніше до кримінальної відповідальності не притягався, а також враховуючи, що прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого ОСОБА_7 кримінального правопорушення, наявність передбачених ст.177 КПК України ризиків та недоведеність недостатності застосування щодо підозрюваного більш м`яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним у клопотанні ризикам, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для скасування ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 28 листопада 2022 року та постановлення нової ухвали про часткове задоволення клопотання прокурора та застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, який, як вважає колегія суддів, в повній мірі забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного та передбачить запобігання передбачених ст.177 КПК України ризиків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.309, 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 - ОСОБА_8 , задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 28 листопада 2022 року про продовження підозрюваному ОСОБА_7 , строку тримання під вартою до 26.01.2023 року, включно, із визначенням застави у розмірі 744 300,00 гривень, скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого групи слідчих ГСУ НП України ОСОБА_9 погоджене з прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , про продовження підозрюваному ОСОБА_7 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб, з можливістю визначення застави у розмірі 4 530 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 11 777 307, 00 гривень, задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, строком до 26.01.2023 року, звільнивши його з-під варти, негайно.

В порядку ст.194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_7 , строком до 26.01.2023 року, але в межах строку досудового розслідування, наступні обов`язки:

1. прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою;

2. здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та інші документи, що дають йому право на виїзд за межі України.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_7 , що в разі невиконання вищевказаних обов`язків, до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладене грошове стягнення в розмірі: від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2-х розмірів мінімальної заробітної плати.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4