Постанова

від 16.03.2007 по справі 19/30-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

19/30-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

        м. Полтава                                                                             Справа № 19/30-06

Дата прийняття постанови: 16.03.2007

Час прийняття постанови: 10-40год.

Суддя  К.В. Тимошенко

Секретар судового засідання  О.П. Шевченко

за позовом Дочірнього іноземного підприємства "Полтава-БілАЗ-Сервіс" ЛТД, м. Комсомольськ  

до  Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції  

про  визнання недійсними податкових повідомлень-рішеннь №0000062302/0/4720від 20.12.2005р. та №0000062302/1-564 від 23.02.2006р.

Представники :

від позивача:        Гунько О.В.

від відповідача:    Лазоренко І.В.

Справа прийнята до провадження суддею Тимошенко К.В. на підставі ухвали заступника голови господарського суду Полтавської області  від 25.12.2006р.

СУТЬ СПРАВИ: Розглядається позовна заява  про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень КременчуцькоїОДПІ від 20.12.2005р. №0000062302/0/4720 та від 23.02.2006р. №0000062302/1-564, якими Позивачу визначено податкове зобов'язання з ПДВ в сумі 52 794,00 грн., у т.ч. : за основним платежем - 35 196,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 17598,00 грн..

Відповідач позов не визнає, посилаючись на законність та обґрунтованість спірних повідомлень - рішень, а тому просить суд відмовити Позивачу у задоволенні позову повністю.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд   в с т а н о в и в :

Кременчуцькою ОДПІ була здійснена додаткова позапланова перевірка Позивача, за результатами якої складено акт перевірки від 20.12.2005р. № 163/23-312/24389633 "Про результати проведення додаткової позапланової документальної перевірки правильності, повноти та обґрунтованості відшкодування ПДВ з бюджету ДІП "Полтава-БілАЗ-сервіс" ЛТД код ЄДРПОУ: 24389633 за період: лютий 2004р., травень 2005р. (до актів перевірки: № 107/23-312/24389633 від 29.08.2005р., № 108/23-312/24389633 від 29.08.2005р.)".

На підставі зазначеного вище акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ 20.12.2005р. було винесено податкове повідомлення - рішення № 0000062302/0/4720.

Зазначене повідомлення - рішення було оскаржене Позивачем в адміністративному порядку. За результатами розгляду скарги було винесено рішення, яким скаргу було залишено без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін. На підставі зазначеного вище прийнятого рішення було винесено повторне податкове повідомлення - рішення № 0000062302/1-564 від 23.02.2006р. без зміни сум податкового зобов'язання, що визначені у первинному податковому повідомленні - рішенні.

Перевіркою, на підставі якої було складено акт перевірки від 20.12.2005р., було встановлено порушення Позивачем п. 1.3 ст. 1, п. 1.8 ст. 1, пп. 7.4.1 та пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7, пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого зменшено від'ємне значення чистої суми податкових зобов'язань по податку на додану вартість за:

- лютий 2004р.: на суму 42 770 грн.

- травень 2005р.: на суму 16 966 грн.

та збільшено чисту суму податкових зобов'язань по податку на додану вартість за:

- лютий 2004р. на суму 3700 грн.;

- травень 2005р. на суму 31 496 грн.

Таким чином, перевіркою було встановлено заниження Позивачем податкового зобов'язання з ПДВ за лютий 2004р. та за травень 2005р. на загальну суму 35 196 грн. Спірними податковими повідомленнями - рішеннями Позивачу визначено суму основного зобов'язання з ПДВ (35 196) та застосовано до Позивача штрафну санкцію на підставі пп. 17.1.3 п. 17. 1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ в розмірі , при цьому розрахунок здійснений у вигляді додатку до акту перевірки  (а.с. 122).

Перевіркою було також встановлено, що в лютому 2004р. одним з постачальників Позивача є ТОВ ВКФ "Проммаш-плюс", яке поставило Позивачу відповідно до податкової накладної від 06.02.2004р. № 6/02-1 товар на суму 278 820 грн.,  у т.ч. ПДВ в сумі -  46 470 грн., Позивач, у свою чергу, прийняв товар та оплатив його вартість в т.ч. ПДВ - 46470грн., що підтверджується копіями платіжних доручень: № 382 від 19.03.2004р., № 54 від 20.02.2004р., № 67 від 06.02.2004р., № 48 від 16.02.2004р. - на загальну суму 278 820 грн.

В ході здійсненні зустрічних перевірок по так званому ланцюгу постачання були виявлені підприємства - ТОВ "СТМ - Груп" (іпн 318123126102) та ПП "Технолад" (іпн 325102904637, м. Дніпропетровськ), зустрічні перевірки по яких здійснити неможливо, оскільки підприємства відсутні за юридичною адресою, рішеннями господарських судів скасовано державну реєстрацію.

На підставі зазначеного, Відповідач наполягає на тому, що відповідна сума ПДВ за лютий 2004р. до бюджету сплачена не була, а тому й включення суми ПДВ за лютий 2004р. Позивачем здійснено неправомірно.

Крім цього, перевіркою було встановлено, що у травні 2005р. одним з постачальників Позивача є ДКПП "Союзпромсервіс" (іпн 326885904638), яке відповідно до акту перевірки поставило Позивачу товар відповідно до накладної №17053 від 17.05.2005р. (а.с. 30), виписало податкову накладну № 17053 від 17.05.2005р. на суму ПДВ - 48 461,6 грн.(а.с. 31). При цьому, Позивачем було сплачено вартість поставленого товару у повному обсязі на загальну суму 290 769,60 грн. у т.ч. ПДВ в сумі -  48461,60грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку (а.с. 47, 49, 50, 51, 53).

При здійсненні зустрічних перевірок по ланцюгу постачання товарів, що був предметом відповідних господарських зобов'язань між Позивачем та ДКПП "Союзпромсервіс", були виявлені наступні підприємства: ТОВ "Аванте" та ПП "БудГазМонтаж".

Відповідач в акті перевірки та в ході судового розгляду посилається на те, що зазначені вище підприємства відсутні за юридичною адресою й в травні 2005р. звітували про відсутність діяльності, а тому зазначеними підприємствами податок не був сплачений.

На підставі зазначеного вище, Відповідач вважає, що Позивачем було включено до складу податкового кредиту відповідні суми податку на додану вартість за травень 2005р. неправомірно.

Зазначені вище висновки Відповідача, що стали підставою для винесення спірних податкових повідомлень - рішень, є неправомірними, виходячи з наступного.

Позивач та його безпосередні контрагенти - ТОВ ВКФ "Проммашплюс" (м. Дніпропетровськ, і.п.н. 325102104631) та ДКПП "Союзпромсервіс" (м. Дніпропетровськ, і.п.н. 326885904638) в період, що був охоплений перевіркою, є платниками ПДВ і перебувають на обліку в ДПС та сплачують податок до бюджету. Зазначена обставина Державною податковою інспекцією не спростовується, а навпаки, виходячи із акту перевірки, визнається ДПІ.

Згідно пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова  накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. При цьому, згідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 даного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом  7.2.6  цього  пункту).

Як свідчать матеріали перевірки, що лягли в основу спірних податкових повідомлень - рішень, та матеріали справи, Позивач виконав вимоги Закону "Про ПДВ" (пп. 7.4.1), сплативши податок на додану вартість в ціні товарів, придбаних у постачальників, які, в свою чергу, виконали вимоги Закону "Про ПДВ" (п. 7.2) - видали покупцеві, яким є Позивач, належним чином оформлені податкові накладні на визначені та сплачені покупцем суми податку, а також включили сплачені Позивачем суми ПДВ в свої зобов'язання з ПДВ відповідних звітних періодів.

Обґрунтування правомірності спірних рішень Відповідачем в частині посилання на факт відсутності підприємств за юридичною адресою, скасування їх державної реєстрації (по другому ланцюгу до виробника) не приймаються судом до уваги у зв'язку із наступним.

Право платника податку на податковий кредит виникає у відповідності з пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" з дати здійснення першої з подій:

    або дати списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

    або дати отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Законом України “Про податок на додану вартість” визначено лише один випадок не включення до складу податкового кредиту витрат на сплату ПДВ – відсутність податкової накладної чи вантажної митної декларації.

Інших обмежень щодо включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) при придбанні товарів (робіт, послуг), законодавчо не встановлено, а тому посилання Відповідача на факт не підтвердження сплати податкового зобов'язання по податку на додану вартість  ТОВ "СТМ Груп", "Технолад", ТОВ "Аванте" та ПП "БудГазМонтаж", з якими Позивач не мав господарських відносин, суд не оцінює як суттєві.

Згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому несплата контрагентами постачальників Позивача до бюджету сум ПДВ не може впливати на результати діяльності підприємства-Позивача і не може бути підставою для притягнення Позивача до відповідальності у вигляді визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість Позивачу, а отже, й для застосування штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (ч. 1 ст. 19 Конституції України). Чинне законодавство, зокрема, Закон “Про ПДВ”, не встановлює обов'язки покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, якщо такий податок не буде сплачено продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця у складі ціни товару.

Відповідно до ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача. При цьому, Відповідач в письмових поясненнях (а.с. 121) визнає відсутність доказів щодо несплати безпосередніми контрагентами Позивача податку на додану вартість, а тому суд приходить до висновку, що обов'язок доказування правомірності винесених спірних рішень Відповідачем не було виконано.

Таким чином, зважаючи на усе вищевикладене суд вважає донарахування Відповідачем податкового зобов'язання Позивачу в розмірі 35 196,00 грн.  неправомірним, а отже й застосування штрафної (фінансової) санкції в сумі 17 598,00 грн. також необґрунтованим, а тому спірні рішення Відповідача підлягають визнанню недійсними, а позов підлягає повному задоволенню.

На підставі матеріалів та керуючись ст.ст. 94, 160-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсними податкові повідомлення - рішення Кременчуцької ОДПІ від 20.12.2005р. №0000062302/0/4720 та від 23.02.2006р. №0000062302/1-564, якими Дочірньому іноземному підприємства "Полтава-БілАЗ-Сервіс" ЛТД визначено податкове зобов'язання з ПДВ в сумі 52 794,00 грн., у т.ч. : за основним платежем - 35 196,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 17598,00 грн..

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього іноземного підприємства "Полтава-БілАЗ-Сервіс" ЛТД (39800, м. Комсомольськ, вул. Будівельників, 16, код ЄДРПОУ 24389633) відшкодування витрат по сплаті судового збору в сумі 3,40 грн.

Видати виконавчий лист в порядку, встановленому ст. 258 КАС України.

          Суддя                                                            К.В. Тимошенко

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України

Постанова може бути оскаржена в порядку, встановленому ст. 186 КАС України

Повний текст постанови складено: 22 березня 2007р.