Постанова

від 05.01.2023 по справі 521/4383/22

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №521/4383/22

Номер провадження 3-в/521/25/23

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 січня 2023 року Малиновський районний суд міста Одеси у складі головуючого судді Граніна В.Л., при секретарі Тураві Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі заяву ОСОБА_1 про розстрочку виконання судового рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Малиновського районного суду м. Одеси звернулася адвокат Баца К.В. в інтересах ОСОБА_1 з заявою про розстрочку виконання судового рішення, а саме постанови суду від 14.06.2022 року, якою його визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів безпосередніх предметів порушення митних правил, а саме 1518 001 (один мільйон п`ятсот вісімнадцять тисяч одну) гривень 18 (вісімнадцять) копійок, з конфіскацією цих товарів.

В обґрунтування своїх вимог представник заявника посилається на те, що він перебуває у тяжкому матеріальному становищі, та на даний час не має фінансової змоги сплатити покладений на нього штраф, тому просить розстрочити сплату штрафу строком на два роки, встановивши щомісячну суму виплати штрафу у розмірі 63250 гривень.

У судовому засіданні гр. ОСОБА_1 та його представник участі не приймали, про дату, час та місце розгляду справи були сповіщені у встановленому законом порядку.

Представник Одеської митниці ДМС України Євдокимов Д.А. приймав участь у судовому засіданні, надав пояснення, відповідно до яких заперечував проти задоволення заяви.

Дослідивши подану заяву, вислухавши думку учасників процесу, суд не знаходить підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 14.06.2023 року гр. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1518 001 грн. 18 коп., з конфіскацією предметів правопорушення, а також стягнуто судовий збір у розмірі 496 грн. 20 коп.

Відповідно до ст. 298 КУпАП, постанова про накладання адміністративного стягнення є обов`язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами.

Відповідно до ст. 304 КУпАП, питання, зв`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Згідно ст. 307 КУпАП,штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Статтею 301 КУпАПпередбачено, що відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу намісці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.

Частиною 1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження»визначено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Виходячи з поданої заяви, суд не вбачає підстав для розстрочення виконання судового рішення, оскільки наведені заявником обставини, що ускладнюють виконання рішення, не є поважними, на думку суду. Більш того, як вказано в заяві, місячна заробітна плата гр. ОСОБА_1 становить 7084 грн., інших доходів він не має, а просить встановити щомісячну суму виплати штрафу у розмірі 63250 грн., що значно перевищує його місячний дохід.

Крім цього, слід зазначити, що заявником подано заяву про розстрочку виконання судового рішення, однак Кодексом України про адміністративні правопорушення не передбачено розгляд питання щодо розстрочки виконання рішення суду, а лише про відстрочку виконання судового рішення, про що і є посилання у заяві, отже, немає правових підстав для задоволення вказаної заяви.

Додатково суд вважає роз`яснити, що ст. 287 КУпАП, постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбаченихчастиною п`ятоюстатті 7 цього Кодексу, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим по справі. Порядок оскарження постанови суду (судді) у справі про порушення митних правил визначається Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 284 КУпАП,по справі про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) ухвалює одну з таких постанов: про накладення адміністративного стягнення; про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 КУпАП; про закриття справи. Вказаний перелік видів постанов, якими завершується розгляд справи про адміністративне правопорушення по суті, є вичерпним.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України, від 31 березня 2015 року №2-рп/2015, положення частини другої статті 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо оскарження в апеляційному порядку постанови судді у справі про адміністративне правопорушення необхідно розуміти так, що в апеляційному порядку може бути оскаржена лише та постанова судді у справі про адміністративне правопорушення, ухвалення якої передбачене частиною першою статті 284 КУпАП, а саме: про накладення адміністративного стягнення, про застосування заходів впливу, встановлених у статті 24-1 КУпАП, про закриття справи.

За таких обставин, оскільки дана постанова суду не відноситься до переліку постанов, передбаченихст. 284 КУпАП, відповідно, вона не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Керуючись ст.ст. 301, 304 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені заяви ОСОБА_1 про розстрочку виконання судового рішення відмовити.

Постанова суду оскарженню не підлягає.

Головуючий